Природничі науки. 2 частина. 10 клас. Гільберг

Бережімо природу, щоб жити разом

Тож зберігати біорізноманіття є дуже важливим завданням сучасного світу на шляху до збереження природи та людства. Механізм охорони навколишнього природного середовища регулюють згідно з нормами міжнародного екологічного права. Основними напрямками міжнародної співпраці в галузі охорони навколишнього середовища є державні ініціативи, міжнародні організації, міжнародні конвенції та угоди, двостороннє співробітництво.

Об’єкти охорони навколишнього середовища поділяють на національні (державні) та міжнародні (світові). До національних об’єктів належать земля, вода, надра, дикі тварини та інші елементи природного середовища, що є на території держави. Охорону та керування цими об’єктами здійснюють на базі державного законодавства в інтересах своїх народів.

До міжнародних об’єктів охорони навколишнього середовища належать об’єкти в межах міжнародного простору: Космос, повітряний басейн, Світовий океан, Антарктида та об’єкти, які переміщуються територіями різних країн, (наприклад, дикі тварини, що мігрують). Ці об’єкти не є національним надбанням та не входять до юрисдикції певної держави. Їх охороняють згідно з положеннями різноманітних договорів, конвенцій, протоколів, які є відображенням сумісних зусиль міжнародного співробітництва; оскільки причинами цього є загальна екологічна небезпека; загроза масштабної шкоди компонентам та системам навколишнього середовища.

Регулювання, погодження та керування такою діяльністю здійснює низка міжнародних організацій: Міжнародний союз охорони природи (МСОП), Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольча й сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародна морська організація (ММО), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), бюро з надання допомоги у разі стихійного лиха (ЮНДРО).

На сьогодні прийнято ряд природоохоронних конвенцій та угод, які є чинними й для України. Основою є Конвенція про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 1992 р.), де піднято питання щодо збереження біорізноманіття. Набула чинності на території України 29.11.1994 р.

Картахенський протокол про біобезпеку при Конвенції про біологічне різноманіття (2000 р.), підписаний з метою уникнення шкідливого впливу генетично-модифікованих організмів, що можуть мати несприятливий уплив на біорізноманіття, набув чинності в нашій державі 12.09.2002 р.

Рамсарська конвенція (Рамсар, Іран, 1971 р.) стосується охорони водно-болотяних угідь, що мають міжнародне значення. Ратифікована Україною 1995 р., при цьому є зафіксованими 22 водно-болотяні угіддя міжнародного значення.

У Конвенції про збереження видів диких тварин, що мігрують (Бонн, Німеччина, 1979 р.) поставлено питання збереження, за можливості — відновлення середовищ існування з метою запобігання зникненню видів тварин, що мігрують. В Україні набула чинності 19.03.1999 р.

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, Вашингтон, США, 1979 р.) ратифікована Україною 14.05.1999 р. з метою захисту рідкісних видів флори та фауни від безконтрольного використання їх у міжнародній торгівлі.

Бернська конвенція (Берн, Швейцарія, 1979 р.) стосується охорони дикої флори й фауни та природних середовищ їхнього існування в Європі з метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Набула чинності в Україні 29.10.1996 р.

Бухарестська конвенція (Бухарест, Румунія, 1992 р.) стосується питань захисту морського довкілля та зменшення й контролю забруднення Чорного моря. Україна приєдналася до неї 15.01.1994 р.

Міжнародний союз охорони природи (МСОП), заснований 1948 р. як спостерігач при Генеральній Асамблеї ООН, є міжнародною громадською організацією, що займається питаннями висвітлення проблеми збереження біорізноманіття Землі, представляє конференції та конгреси, що відбуваються в різних країнах; списки видів, які потребують охорони в різних регіонах планети.

Дані щодо рідкісних, зникаючих або видів рослин і тварин, які перебувають під загрозою зникнення, систематизують і заносять до Червоної книги з метою введення режиму їхньої особливої охорони та відтворення.

Червона книга МСОП — це систематизований документ, який містить дані про охоронний статус рослин і тварин у світі. Його почали видавати від 1963 р., але на сьогодні Список існує у вигляді електронних баз даних, розміщених в Інтернеті. Дані в цьому збірнику щорічно уточнюють, уносять зміни та нові види, які потребують охорони.

Міжнародна Червона книга побудована на універсальних критеріях оцінки статусу видів флори й фауни та ризику їхнього зникнення.

Категорії видів Червоної книги МСОП:

Наприклад, українська флора представлена переважно видами сьомої категорії, що входить до Червоного списку МСОП.

На сьогодні Міжнародна Червона книга вміщує 96 951 вид; з них 972 — повністю вимерлі види; понад 26 500 видів перебувають під загрозою зникнення (мал. 5.10, 5.11).

Окрім Червоного списку МСОП є ще так званий Блакитний список, де вказують види біорізноманіття, які стабілізували свій популяційний склад та не перебувають під загрозою зникнення в результаті правильних природоохоронних заходів держави.

Мал. 5.10. Види, занесені до Червоного списку МСОП

Мал. 5.11. Види, занесені до Червоної книги України

Однією з ефективних форм охорони біотичних угруповань, природних екосистем є державна система природоохоронних територій.

«Природоохоронна територія — це географічно виокремлена ділянка землі, на якій здійснюють регулювання та використання природних ресурсів для досягнення конкретних природоохоронних цілей» (Конвенція про біорізноманіття).

До основних категорій природоохоронних територій належать природні території та об’єкти й штучно-створені об’єкти: державні природні заповідники, зокрема й біосферні; національні та природні парки; державні природні заказники, пам’ятки природи; дендрологічні парки й ботанічні сади тощо. Класифікацію природно-заповідного фонду України регулює Закон України «Про природно-заповідний фонд України» (1992 р.).

В Україні є 19 природних і 4 біосферних заповідники. Найвідоміші з них — Асканія-Нова, Дунайський та Карпатський заповідники (мал. 5.12).

Мал. 5.12. Найвідоміші біосферні заповідники України: Дунайські плавні та Асканія-Нова

Природні національні парки — природні території та акваторії, де забезпечено підтримку екологічного балансу й збереження природних екосистем; урегульовано туризм і відпочинок людей; розроблено та впроваджено методи збереження природного комплексу за умови масового допуску відвідувачів.

В Україні створено 48 національних природних парків, серед яких найвідомішими є Шацький національний природний парк у Волинській області та Синевир у Закарпатській області (мал. 5.13).

Мал. 5.13. Природні національні парки

Заказники — території, створені на певний термін з метою збереження чи відтворення природних комплексів або їхніх складників та підтримування екологічного балансу (наприклад, це може бути популяція одного або кількох видів тварин або рослин, природні ландшафти, водні об’єкти тощо). Після відновлення чисельності популяції виду, природного ландшафту та ін. заказник закривають.

Пам’ятки природи — це унікальні, невідтворювані природні об’єкти, що мають наукову, екологічну, культурну та естетичну цінність (печери, урочища, скелі). На такій території заборонена будь-яка діяльність, що порушує їхнє збереження.

Дендрологічні парки й ботанічні сади — колекції дерев і кущів, створені людиною з метою збереження біорізноманіття та збагачення рослинного світу, а також з метою наукової, освітньої та культурно-просвітницької роботи (мал. 5.14).

Мал. 5.14. Проект «Едем» — ботанічний сад у Великобританії, створений з метою природоохоронної просвіти людства

Особливу увагу приділяють збереженню рідкісних і зникаючих у природі видів. Наприклад, колекція Київського ботанічного саду ім. М. Гришка¹ налічує 13 тисяч видів (мал. 5.15).

¹ Гришко Микола Миколайович (1901-1964, Україна)

Мал. 5.15. Ботанічні сади, як штучно створені об’єкти природно-заповідного фонду

Найвідомішими в Україні є дендрологічні парки «Софіївка» у Черкаській, «Олександрія» — у Київській, Тростянецький дендропарк — у Чернігівській області.

За порушення режиму природоохоронних територій встановлено адміністративну й кримінальну відповідальність.

Скорочення різноманіття тваринного та рослинного світу неминуче позначиться на житті людини, оскільки біорізноманіття є фундаментом духовного й фізичного здоров’я будь-якої нації. Біорізноманіття є цінним і саме по собі, незалежно від цінності його використання людьми. Якщо ми бажаємо зберегти свій менталітет і національну самобутність, то маємо зберегти природу рідного краю. Стан природи є дзеркалом стану нації. Збереження біорізноманіття — необхідна умова виживання людства.

Можливо, ми — лише одна з мільйонів розвинених цивілізацій. На жаль, космічний простір такий розлогий, що середня відстань між будь-якими двома цивілізаціями становитиме, як уважають фахівці, принаймні 200 св. р., які значно легше вирахувати, ніж уявити. Це означає, що навіть якщо ці інопланетяни знають, що ми тут є, і якось можуть розгледіти нас у свої телескопи, вони бачать світло, яке залишило Землю 200 років тому. Тож вони бачать не нас із вами. Вони спостерігають за диваками у панчохах і напудрених перуках, — людьми, яким іще невідомо, що є атом або ген, та які викрешують електричну іскру натиранням бурштину й уважають це неабияким дивом.

ПОДУМАЙТЕ Й ВІДПОВІДАЙТЕ

1. У чому полягає єдність природи?

2. Як ви розумієте поняття «ноосфера»?

3. Наведіть визначення екосистеми. Назвіть її структурні елементи. Які існують типи екосистем?

4. За якими ознаками класифікують екологічні чинники?

5. Що стверджує закон оптимуму? Правила екологічних ніш?

6. Виявіть можливі біотичні чинники в екосистемі вашої місцевості та схарактеризуйте їх.

7. Чим загрожує екосистемі порушення зв’язків між організмами?

8. Які типи взаємодії існують між організмами в екосистемах?

9. Розгляньте малюнки й визначте, які форми взаємодії організмів на них зображено.

10. Наведіть приклади антропогенних чинників, які негативно впливають на екосистеми місцевості вашого проживання.

11. Схарактеризуйте позитивні антропогенні чинники. Використайте приклади, про які дізналися з додаткових джерел інформації.

12. Які заходи з охорони природи ви знаєте?

13. Складіть правила поведінки в природі.

14. Поясніть з огляду на вивчене твердження Б. Шоу: «Тепер, коли ми навчилися літати у повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на Землі, як люди».

15. Укладіть добірку висловлювань видатних людей, які б ілюстрували зміст цього блоку.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

Визначення рис адаптованості рослин і тварин до середовища мешкання. Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості.

ЗАХИСТ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

• Стабільність екосистем та причини її порушення.

• Природні та штучні екосистеми. Моделювання взаємозв’язків у природних і штучних екосистемах.

• Біоіндикація стану навколишнього середовища.

• Виявлення місцезростань червонокнижних видів своєї місцевості.

• Заповідна справа в Україні.

• Спостереження за поведінкою тварин.

• Секрети поведінки домашніх тварин. Зміни біорізноманіття в просторі й часі.

• Роль ландшафту (природи) у становленні духовності народу України.