Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

Розділ «Захист населення, територій від надзвичайних ситуацій»

§ 57. Єдина державна система цивільного захисту, її складові та функціонування

Цивільний захист (ЦЗ) — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій (іл. 57.1) шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час і в особливий період.

Цивільний захист здійснюють з метою забезпечення безпеки і захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей і довкілля від надзвичайних ситуацій, пожеж і подолання їх небезпечних наслідків в мирний час і в особливий період.

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, Кодекс цивільного захисту, Закон України «Про основи національної безпеки України», інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Іл. 57.1. Надзвичайні ситуації - повінь на Закарпатті (а) та пожежа на нафтобазі під Києвом (б)

Основними завданнями і заходами держави у сфері ЦЗ є:

• запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; • захист населення і територій від надзвичайних ситуацій; • ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків; • створення і підтримка в постійній готовності системи оповіщення; • планування заходів ЦЗ на мирний час і особливий період; • створення сил ЦЗ і забезпечення їх постійної готовності до запобігання НС і ліквідації їх наслідків; • створення, збереження і раціональне використання матеріальних і фінансових резервів, необхідних для потреб ЦЗ; • організація і здійснення життєзабезпечення постраждалого населення; • забезпечення техногенної безпеки; • забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення в районах виникнення НС; • надання оперативної допомоги населенню в разі виникнення надзвичайних подій; • надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги постраджалим у разі надзвичайних ситуацій; • здійснення заходів соціального захисту населення, постраждалого в результаті НС; • підготовка і підвищення кваліфікації керівного складу органів управління і сил ЦЗ, навчання населення діям в НС; • здійснення державного нагляду (контролю) у сфері ЦЗ; • здійснення державної експертизи, сертифікації, стандартизації, ліцензування у сфері ЦЗ; • здійснення постійного спостереження і лабораторного контролю за станом довкілля; • міжнародна співпраця у сфері ЦЗ.

Для виконання завдань, спрямованих на захист населення від НС, держава надає громадянам України необхідні права та зобов'язує виконувати певні правила.

Права і обов’язки громадян України у сфері цивільного захисту. Громадяни України мають право на: • отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі; • забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання; • звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій; • участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту; • соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків; • медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

Громадяни України зобов'язані: • дотримувати правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях; • дотримувати заходів безпеки в побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації; • вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту; • повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій; • у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна; • дотримувати протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту; • виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі виникнення надзвичайних ситуацій мають такі ж права і повинні виконувати такі ж обов'язки, як і громадяни України, за винятками тих, які не передбачені Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Виконання зазначених вище завдань, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту. Єдина державна система цивільного захисту (ЕДСЦЗ) — сукупність органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту в мирний час і в особливий період.

Єдину державну систему цивільного захисту складають: • органи управління ЕДСЦЗ; • сили, призначені для виконання завдань цивільного захисту; • фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів; • системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення; • система моніторингу техногенної і природної безпеки та прогнозування надзвичайних ситуацій; • система навчання кадрів, керівного складу і фахівців у сфері ЦЗ, навчання населення діям в НС; • система наукового забезпечення заходів ЦЗ.

Загальне керівництво ЄДСЦЗ здійснює КМУ. Безпосереднє керівництво діяльністю ЄДСЦЗ покладають на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, що забезпечує реалізацію заходів державної політики у сфері ЦЗ — Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України). Діяльність ДСНС спрямовується і координується КМУ через Міністра оборони України.

ЄДСЦЗ діє на: державному, регіональному, місцевому і об'єктовому рівні.

Єдина державна система цивільного захисту, залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах: 1) повсякденного функціонування; 2) підвищеної готовності; 3) надзвичайної ситуації; 4) надзвичайного стану або воєнного положення.

Режим повсякденного функціонування ЕДСЦЗ встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрометеорологічної, техногенної і пожежної обстановки, гідрогеології, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.

Режим підвищеної готовності ЕДСЦЗ встановлюють у межах конкретної території в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, епідемічної (епізоотичної — вибухоподібного поширення інфекційної хвороби тварин), сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації.

Режим надзвичайної ситуації ЕДСЦЗ встановлюють у разі виникнення НС, залежно від її масштабу, у межах конкретної території.

Режим функціонування ЕДСЦЗ в умовах надзвичайного стану встановлюють відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

Особливості функціонування ЕДСЦЗ в умовах воєнного стану визначають Закони України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

  • 1. Що таке цивільний захист і яка його правова основа?
  • 2. Які основні завдання і заходи держави у сфері ЦЗ?
  • 3. Які права і обов’язки громадян України у сфері цивільного захисту?
  • 4. Які завдання єдиної державної системи цивільного захисту, із чого вона складається і ким здійснюється її керівництво?
  • 5. У яких режимах функціонує єдина державна система цивільного захисту?