Захист України. Профільний рівень. 10 клас. Фука

§ 91. Дії солдата в наступі

Пригадайте, що таке наступальний бій.

• Готовність солдата до бою • Завдання щодо наступу солдат отримує від командира відділення, у складі якого він перебуває.

Перед наступом солдат повинен: • знати орієнтири розташування і характер дій противника, розміщення його вогневих засобів; • чітко зрозуміти своє завдання і завдання свого відділення і взводу, цілі для ураження і порядок відкриття вогню; • знати номер (розпізнавальний знак) танка, з яким буде діяти відділення, порядок взаємодії з ним та іншими бойовими засобами; • знати порядок подолання мінних загороджень і перешкод; • знати сигнали оповіщення, керування і взаємодії; • перевірити справність зброї і підготувати її до бою, перевірити наявність боєприпасів і за необхідності поповнити їх; • перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту; • підігнати спорядження; • підготувати собі пристосування для швидкого виходу з траншеї — для цього влаштувати сходинки або поглиблення в передній крутості окопу.

Готуючись до наступу вночі, солдат, крім того, вивчає місцевість у напрямку руху, запам’ятовує місцеві предмети, що можуть слугувати орієнтирами вночі, вивчає напрямок руху за азимутом. Солдати, які мають зброю з нічними прицілами, перевіряють їх. Для коректування вогню вночі магазини споряджають додатково патронами з трасирувальними кулями.

Знання кожним солдатом свого місця в похідному і бойовому порядку, уміння швидко і чітко перешикуватися забезпечують вирішальну перевагу над противником. Під час наступу солдат, використовуючи результати вогневого удару по противнику, веде бій з повною віддачею сил, тісно взаємодіючи з іншими солдатами відділення.

• Порядок руху в атаку • До початку руху в атаку солдат веде вогонь по противнику. З підходом танків, у взаємодії з якими буде діяти його механізоване відділення, до вихідного положення для наступу, за командою «Відділення, приготуватися до атаки» він заряджає зброю повними магазинами (стрічками), готує гранати, потім приєднує до автомата штик-ніж, установлює приціл «П» або «З» і закріплює предмети спорядження так, щоб вони не заважали руху. Після проходження танків солдат ставить ногу на сходинку (у поглиблення), впирається ногою в бруствер окопу в готовності швидко залишити його. Спостереження за противником при цьому не припиняє.

За командою «Відділення, в атаку — вперед» солдат одночасно з іншими швидко вистрибує з окопу (траншеї) і рухається вперед бігом або прискореним кроком у ланцюгу відділення за танком. Солдат рівняється на передніх, витримує встановлений інтервал і вогнем знищує вогневі засоби противника, передусім протитанкові. Під час наступу на пересіченій місцевості солдат, не відхиляючись від напрямку наступу, має використовувати складки місцевості, які вбережуть його від ураження вогнем супротивника. Атака має бути стрімкою: у цьому запорука успіху. Солдат, який рухається поволі, стає зручною мішенню для супротивника. Через мінне поле відділення пересувається за командою «Відділення, за мною в колону по одному (по два) в прохід крізь мінне поле — бігом руш!» у послідовності, описаній у попередніх параграфах. Подолавши мінне поле, солдат за командою командира «Відділення, до бою — уперед!» знову займає своє місце в ланцюжку і, ведучи вогонь по противнику на ходу, стрімко просувається до об’єкта атаки.

Якщо оборона противника зламана вогнем артилерії й ударами авіації, атака переднього краю оборони противника здійснюється на БТР (БМП). При цьому солдат веде вогонь зі своєї зброї через бійниці по вогневих засобах, які залишилися на передньому краї, і живій силі противника.

• Висування солдата при наступі з ходу, зайняття ним місця в бойовому порядку відділення • До переднього краю оборони противника висування здійснюють на БТР (БМП). Атакуючи в пішому порядку, за командою командира відділення «Відділення, до спішування — готуйсь!» механік-водій (водій) збільшує швидкість руху бойової машини і наздоганяє танк; солдат дістає зброю з бійниці, ставить її на запобіжник і готується до спішування. За командою командира відділення «До машини!» механік-водій (водій) уповільнює хід або, якщо є укриття, робить коротку зупинку (іл. 91.1). Солдат спішується в зазначеному місці у визначеному заздалегідь порядку і за командою командира відділення «Відділення, за мною — до бою!» займає своє місце в складі відділення з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків), відкриває інтенсивний вогонь на ходу, бігом (прискореним кроком) продовжує рух до переднього краю противника (іл. 91.2).

Іл. 91.1. Спішування особового складу

Іл. 91.2. Відділення в атаці

• Способи знищення противника під час атаки на пересіченій місцевості: знищення противника вогнем на ходу, з коротких зупинок і впритул, гранатами, багнетом і прикладом • Під час атаки солдат вогонь на ходу веде навскидку.

Ведучи вогонь, він автомат опускає на передпліччя одночасною з упором тіла на ліву ногу. Стрільбу виконують під час переносу лівої ноги, не сповільнюючи руху. При цьому лікоть лівої руки до боку не притискають, а лікоть правої руки утримують на рівні плеча. У ціль автомат направляють спочатку поворотом корпуса, а потім рухом лівої руки праворуч (ліворуч).

Метання гранати під час атаки виконують за командою «Гранатами — вогонь» або самостійно.

Для цього необхідно взяти зброю в ліву руку, а правою рукою вийняти гранату із сумки. Лівою рукою, утримуючи автомат, стиснути (випрямити) кінці запобіжної чеки і, взявшись за кільце вказівним або середнім пальцем, витягти її із запалу. Не сповільнюючи руху, кинути гранату в ціль. Шульга виконує ці дії протилежними кінцівкам.

Укол штик-ножем завдають швидко, влучно і сильно, не менш ніж на половину довжини багнета. Залежно від обстановки, його можна виконати без випаду і з випадом. Удар прикладом збоку застосовують, зіткнувшись із противником, коли дії багнетом затруднені.

Для цього треба різким рухом правої руки завдати удар по тілу прикладом. У момент удару праву ногу виставляють трохи вперед.

Наблизившись до траншеї противника на 30-40 м, солдат за командою командира відділення «Гранатою — вогонь!» кидає гранату в траншею (іл. 91.3) і стрімким ривком, пригнувшись, рішуче вривається на передній край, знищує противника вогнем в упор і продовжує атаку у вказаному напрямку. Якщо солдат змушений вести бій у траншеї чи в ходах сполучення, то йому потрібно рухатися якомога швидше. Перед тим як увійти до траншеї чи ходів сполучення, солдат кидає туди гранату і робить 1-2 черги з автомата.

Іл. 91.3. Ведення бою у ворожій траншеї з використанням гранат

Дротяне загородження у вигляді «їжаків», «рогаток» тощо необхідно викинути нагору штиком або підірвати гранатою. Пересуваючись траншеєю противника, треба уважно дивитися, чи немає в ній мін-сюрпризів або інших вибухових пристроїв. Знищувати противника в таких умовах дуже складно. Солдат повинен майстерно вести рукопашний бій, проводячи такі прийоми, як уколи штиком, удари прикладом, магазином чи піхотною лопаткою, метання гранати, вогонь в упор.

У результаті застосування противником зброї масового ураження на полі бою можуть виникати забруднені ділянки місцевості. Долаючи їх, солдати, що перебувають в бронетранспортерах, одягають протигази, а в БМП і танках вмикають систему захисту від зброї масового ураження. Рух здійснюють на максимальній швидкості у напрямку, що забезпечує найменше ураження. Під час дій у пішому порядку, на відкритих машинах для подолання ділянок місцевості, забруднених радіоактивними речовинами, солдат одягає протигаз та загальновійськовий захисний комплект (іл. 91.5). Ділянки місцевості солдат долає довгими і стрімкими перебіжками, для зупинки вибирає місце з низькою рослинністю. Після подолання забрудненої ділянки засоби захисту знімають.

Іл. 91.4. Солдат у протигазі та загальновійськовому захисному комплекті

З послабленням опору противника солдати, що наступають у пішому порядку, за командою (сигналом) командира відділення здійснюють посадку в машини або десантом на танки. Для цього бойові машини піхоти (бронетранспортери) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, виділені для дій з десантом, роблять зупинку). Солдати за командою командирів відділень «До машини» бігом рухаються до своїх бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків), ставлять зброю на запобіжник, потім за командою «На місця» швидко роблять посадку та готуються до ведення вогню з ходу.

Чітке знання кожним солдатом свого завдання, уміння швидко і рішуче діяти під час просування до переднього краю противника, здатність сміливо підтримати стрімку атаку, поєднувати вогонь з рухом уперед, безстрашно вступати в рукопашний бій є запорукою перемоги в атаці.

• 1. Що повинен знати солдат, готуючись до наступу?
• 2. Як має діяти солдат під час атаки (спішування підрозділу, подолання мінного поля, у траншеї для знищення противника)?