Захист України. Профільний рівень. 10 клас. Фука

§ 90. Основні завдання відділення в наступі

Уявіть собі, які завдання може ставити перед собою підрозділ з 3-9 осіб в наступі.

• Завдання відділення в наступі • У ході підготовки відділення до виконання бойового завдання в наступі його командир повинен перевірити екіпірування особового складу; знання бойового завдання і способів дій у бою, сигналів оповіщення й порядку дій за ними; готовність озброєння, БМП (БТР), засобів зв’язку до бою; наявність встановленого запасу боєприпасів, пального, продовольства й інших матеріальних засобів. Про готовність до наступу командир відділення у встановлений час доповідає командиру взводу.

Для наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником відділення займає вихідне положення, вказане командиром взводу. Вихідне положення займається приховано у встановлений час з урахуванням побудови бойового порядку для ведення наступального бою або зручності посадки на БМП (БТР), десантом на танк. Особовий склад займає вказану командиром ділянку траншеї, ходу сполучення, БМП (БТР) займає вогневу позицію за відділенням.

Під час постановки завдання підлеглим командир відділення вказує передній край оборони противника і напрямок його можливої атаки; смугу вогню відділення і додатковий сектор обстрілу; кулеметнику, гранатометнику, стрільцям — вогневу позицію (місце для стрільби), основний і додатковий сектори обстрілу; порядок дій з початком атаки противника. Ділянка траншеї (ходу сполучення) дообладнується окопами, пристосуванням для швидкого вистрибування, а у разі потреби заглиблюється. Для розміщення БМП (БТР) використовують наявні окопи, а за їх відсутності — складки місцевості або влаштовують укриття. Усі роботи проводять під виглядом посилення оборони переважно вночі (умовах обмеженої видимості) і до світанку ретельно маскуються.

З початком вогневої підготовки атаки командир відділення веде спостереження за об’єктом атаки та доповідає командиру взводу про результати вогню і виявлені цілі противника. Відділення вогнем зі своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети й інші вогневі засоби, а також живу силу противника в об’єкті атаки і на його флангах.

З підходом танків до траншеї на відстань 100-200 м командир відділення подає команду «ПОЗНАЧИТИ ПРОХІД ДЛЯ ТАНКУ», а потім — «Відділення, ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ». За цією командою особовий склад заряджає зброю повними магазинами (стрічками), приєднує багнети і встановлює, у разі потреби, обладнання для швидкого вистрибування з траншеї, веде спостереження за танками і сигналами командирів відділень.

Під час атаки в пішому порядку за командою (сигналом) командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду «Відділення, в атаку — ВПЕРЕД», за якою особовий склад швидко вистрибує з траншеї (окопів) і услід за танком або самостійно перебіжками (прискореним кроком, бігом) зближується з противником і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, насамперед протитанкові, вказує БМП (БТР) і танку найнебезпечніші цілі, які перешкоджають просуванню.

Відділення може висуватись на рубіж переходу в атаку на БМП (БТР), десантом на танку.

Вогонь ведуть з ходу і з коротких зупинок, при цьому командир відділення зобов’язаний встановити такий порядок просування і ведення вогню, щоб не припинявся рух відділення в цілому: кулеметник і частина стрільців (вогнева група або одна з бойових груп) веде вогонь, а інші (маневрена група або решта бойових груп) — просуваються вперед; потім ті, що просунулися, відкривають вогонь, забезпечуючи просування тих, що залишилися позаду. БМП (БТР) діє за бойовим порядком відділення на відстані 100-200 м і своїм вогнем підтримує просування особового складу.

Залежно від рельєфу місцевості й інтенсивності вогню противника, командир відділення визначає спосіб пересування (прискореним кроком, бігом, перебіжками, переповзанням). Відкриті ділянки місцевості, що прострілюються противником, відділення долає перебіжками (бігом) усім складом відділення одночасно або послідовно бойовими групами, які переміщаються по черзі під прикриттям вогню груп, які вже висунулися на вказаний командиром відділення рубіж; закриту місцевість — у бойовій лінії прискореним кроком. За наявності прихованого підступу до переднього краю противника, механізоване відділення може просуватися в колону по одному. Якщо відділення потрапило під вогонь артилерії (мінометів), воно виходить з-під обстрілу стрімким кидком уперед.

Взаємодія з танком під час наступального бою забезпечується рухом особового складу без відставання від нього і підтриманням танка вогнем відділення, знищенням протитанкових засобів, що заважають його просуванню, поданням цілевказання в разі появи небезпечних цілей, а також наданням допомоги при подоланні перешкод і прикриттям вогнем при виході з ладу. Командир відділення має перебувати в бойовій лінії і на ходу уточнювати завдання кулеметнику, гранатометнику і стрільцям (бойовим групам), а у разі потреби — порядок подолання загороджень (іл. 90.1).

Iл. 90.1. Подолання мінно-вибухових загороджень

Мінне поле відділення долає вслід за танком його коліями або проробленим для взводу проходом. Підходячи до мінного поля, командир відділення командує: «Відділення, за мною, у колону по одному (по двоє), у прохід, бігом — РУШ». За цією командою кулеметник першим висувається до проходу, долає його і вогнем прикриває рух відділення. Решта особового складу поступово скорочує інтервали, перешиковуються в колону і стрімким кидком під прикриттям вогню БМП (БТР) і кулеметника долає мінне поле. Під час дій відділення в складі бойових груп спочатку долає загородження маневрена група під прикриттям вогню вогневої групи і БМП (БТР), після зайняття нею вказаного рубежу переміщується вогнева група, БМП (БТР) долає загородження за особовим складом під його вогневим прикриттям.

Подолавши мінне поле відділення, що наступає в пішому порядку, за командою командира відділення «Відділення, у напрямку ..., напрямний ... — ДО БОЮ, ВПЕРЕД» або «Відділення, за мною — ДО БОЮ» встановленим порядком розгортається в бойову лінію і за підтримки вогню БМП (БТР) услід за танками стрімко атакує противника, ведучи вогонь на ходу і з коротких зупинок.

Наблизившись до траншеї противника на 25-40 м, особовий склад за командою командира відділення «Відділення, гранатами — ВОГОНЬ» закидує противника гранатами і вривається на передній край оборони. При послідовній атаці відділення його маневрена група під прикриттям вогневої групи атакує противника, оволодіває вказаним рубежем, закріплюється на ньому і забезпечує атаку решти особового складу відділення. З виходом всього відділення на рубіж маневреної групи командир відділення уточнює завдання підлеглим і підрозділ продовжує наступ у визначеному напрямку.

Для знищення противника, який залишився в траншеях і ходах сполучення, два-три солдати (маневрена група) зістрибують у траншею і знищують його вогнем упритул і гранатами, а в разі виникнення рукопашної сутички — багнетами і прикладами, просуваються від повороту до повороту і долають прямолінійні ділянки траншей (ходу сполучення) після їх обстрілу, прикриваючи один одного з тилу. Решта складу відділення (вогнева група) рухається обома боками траншеї зверху, не втрачаючи з виду тих, хто просувається траншеєю, знищують противника, який намагається залишити (захопити) траншею. Живу силу та вогневі засоби противника, розташовані в бліндажах та інших оборонних спорудах, закидають гранатами, у разі потреби частина відділення (бойової групи) вривається в бліндаж і вогнем упритул завершує його знищення, при цьому 1-2 солдати контролюють входи і виходи з бліндажа зовні. Знищивши противника на передньому краї, відділення продовжує атаку у визначеному напрямку вслід за танками. Якщо танки відстали, відділення, не затримуючись, просувається вперед, використовуючи результати вогню артилерії і БМП (БТР).

Командир відділення, діючи в бойовому порядку відділення, управляє підпорядкованими командами, поданими голосом і сигналами. Сигнальними патронами і трасуючими кулями він вказує БМП (БТР) і танку цілі, що перешкоджають просуванню відділення. Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу. Відділення, не відстаючи від противника, переслідує його і знищує вогнем усіх своїх засобів.

Під час наступу з висуванням із глибини (з ходу) відділення в колоні взводу висувається із глибини до рубежу переходу в атаку в період вогневої підготовки атаки. З початком розгортання взводу в бойовий порядок командир відділення виводить БМП (БТР) на свій напрямок, уточнює навіднику-оператору (кулеметнику БТР) об’єкт атаки і цілі для ураження, механіку-водію (водію) — напрямок руху і місце проходу в загородженнях, управляє вогнем відділення. Атакуючи в броньованому порядку після розгортання взводу в бойову лінію, відділення на БМП (БТР) услід за танком або самостійно продовжує стрімкий рух до об’єкту атаки, ведучи вогонь зі зброї бойової машини та стрілецької зброї через бійниці. Використовуючи результати вогневого ураження, стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його живу силу й вогневі засоби та безупинно просувається вглиб оборони.

У разі застосування противником ЗМУ для захисту людей, ОВТ використовують складки місцевості, фортифікаційні споруди. Особовий склад повинен уміло застосовувати засоби індивідуального й колективного захисту, захисні властивості техніки.

Після бою командир відділення повинен перевірити стан особового складу, озброєння і техніки відділення, організувати надання допомоги пораненим, поповнити запас боєприпасів, доповісти командиру взводу про результати бою. У доповіді слід зазначати результати виконання бойового завдання; втрати особового складу, місця знаходження поранених і вбитих; втрати та пошкодження ОВТ, витрати боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, морально-психологічний стан особового складу та інші питання.

• 1. Як здійснюється підготовка відділення до наступу?
• 2. Як організовують атаку відділення?
• 3. Як повинно діяти відділення, долаючи мінно-вибухові загородження?
• 4. Що треба робити особовому складу відділення під час наближення до траншеї противника?