Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Філіпенко - Нова програма

§ 28. Поліцейські (патрульні, дільничні офіцери поліції)

Поміркуйте!

Г. Сковорода про нелегкий шлях боротьби з неправдою:

«Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею».

• Обов’язком яких органів державної влади є боротьба з правопорушеннями?

1. Національна поліція України

У 2015 р. в Україні почалася реформа Національної поліції, метою якої було викорінення корупції та беззаконня із судової та правоохоронної систем. Закон України «Про Національну поліцію» визначив правові засади організації та діяльності поліції, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.

У складі поліції функціонують:

• Кримінальна поліція;

• Патрульна поліція;

• Органи досудового розслідування;

• Поліція охорони;

• Спеціальна поліція;

• Поліція особливого призначення.

Поліція у своїй діяльності керується такими принципами, як верховенство права, дотримання прав і свобод людини, законність, відкритість та прозорість, політична нейтральність, взаємодія з населенням на засадах партнерства, безперервність та цілодобове виконання своїх завдань тощо.

2. Хто такий поліцейський

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання.

Спеціальний жетон поліцейського

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Поліцейський зобов’язаний:

• Неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, і Присяги поліцейського;

• Професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов’язків, наказів керівництва;

• Поважати і не порушувати прав і свобод людини;

• Надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;

• Зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

• Інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

3. Патрульний і дільничний офіцер поліції

Патрульна поліція - підрозділ Національної поліції, який цілодобово патрулює міста України, забезпечує громадський порядок та безпеку, перший реагує на повідомлення про правопорушення і надзвичайні події, надає поліцейські послуги,

первинну медичну та невідкладну допомогу громадянам, забезпечує безпеку дорожнього руху, розглядає справи про адміністративні правопорушення і застосовує засоби адміністративного впливу до правопорушників, організовує заходи безпеки на місці ДТП, оформлення необхідних документів. У її складі діють піші, автомобільні та мотопатрулі, а також кінний патруль для паркових зон і річковий патруль.

Поліцейські патрульної поліції мають право:

• Вимагати дотримання публічного порядку та безпеки, прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; вимагати припинення вчинення правопорушень;

• Вимагати пред’явлення документів, що посвідчують особу, та (або) документів, що підтверджують відповідне право особи;

• Зупиняти транспортні засоби в передбачених законом випадках;

• Здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, огляд речей і документів, транспортного засобу і вантажу, а також проникати до житла чи іншого володіння особи;

• Вилучати в осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки;

• Оглядати та вилучати зброю, спеціальні засоби, боєприпаси, що знаходяться у фізичних та юридичних осіб, у встановлених законом випадках;

• Застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законодавством;

• Під час патрулювання на транспортному засобі включати спеціальні світлові, звукові сигнали, а також, у випадках службової потреби, відступати від правил дорожнього Руху;

• Тимчасово обмежити або заборонити доступ особам до визначеної території або об’єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічного порядку та громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, охорони місця події, проведення слідчих дій;

• Обмежувати або забороняти у визначених законом випадках рух і перебування транспортних засобів і громадян на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг;

• Використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення і фіксації правопорушень, спілкування з громадянами;

• Затримувати осіб за передбачених законом підстав і в спосіб, та здійснювати їх доставления до підрозділів Національної поліції;

• Затримувати та організовувати доставления транспортних засобів для тимчасового зберігання;

• Поліцейські патрульної поліції мають інші права, передбачені законодавством.

Реформа Національної поліції продовжується. Новий напрямок роботи - створити службу зорієнтованих на суспільство дільничних офіцерів поліції. Офіцер має взаємодіяти з громадянами, орієнтуватися на людей і, головне, розуміти ті проблеми, які існують у суспільстві. На вакантні посади дільничних офіцерів оголошується відкритий конкурс. Критерії відбору прості й прозорі: до конкурсу допускаються громадяни України, які мають повну вищу юридичну освіту і не мають судимості.

Запитання та завдання

1. У яких випадках громадяни звертаються до Національної поліції?

Працюємо самостійно

Скориставшись офіційним сайтом Національної поліції України (https://www.npu.gov.ua), а саме розділом «Допомога громадянам», складіть пам’ятку «У яких випадках громадяни можуть звернутися до поліції?»

Зверніть увагу! У випадках, коли ви стали свідком порушення громадського порядку або іншого правопорушення щодо Вас, Ваших близьких або сторонніх людей, негайно повідомте про це поліцію на телефон спецлінії «102» та дочекайтеся прибуття правоохоронців для надання свідчень.

2. Моделювання ситуацій спілкування з поліцейським чи дільничним офіцером поліції.

Робота в групах

Змоделюйте свою поведінку і поведінку співробітника поліції. Життєву ситуацію пропонуємо використовувати як можливий розвиток подій, що допускає творчий розвиток, тобто ви маєте право її коригувати, змінювати в процесі моделювання.

Обов’язково користуйтесь поданим нижче витягами із Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію України», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України.

Після демонстрації результатів роботи група повинна виробити і записати на плакаті основні правила поведінки в тій чи іншій ситуації.

Пам’ятайте, правова країна починається з нас! Якщо ми не будемо знати і дотримуватися Законів України, ми не побудуємо громадянське суспільство!

Ситуація 1.

Пенсіонер Старенький Василь Степанович по дорозі до магазину зламав ногу. Ви стали свідком цього нещасного випадку, але не можете зарадити ситуації, бо залишили дома телефон. Ви знаєте, що в сусідньому будинку проживає дільничний офіцер поліції, але він перебуває у відпустці. Чи повинен Вам допомогти поліцейський, якщо Ви до нього звернетеся?

Користуйтесь нормативно-правовим документом:

Закон України «Про Національну поліцію»

Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського

1. Поліцейський зобов’язаний:

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Ситуація 2.

Вас на вулиці зупинив поліцейський і попросив пред’явити документи, мотивуючи тим, що Ви схожі на злодія, який здійснив низку крадіжок речей з автомобілів. Документи із собою Ви не носите і тому запропонували зателефонувати батькам, щоб вони засвідчили Вашу особу. Але поліцейський не дозволив Вам це зробити і забрав Вас до дільниці, де протримав 4 години.

Користуйтесь нормативно-правовими документами:

Закон України «Про Національну поліцію України»

Стаття 32. Перевірка документів особи

1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Конституція України

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 263. Строки адміністративного затримання.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше як три години.

Ситуація 3.

Ви стали свідком крадіжки мобільного телефона у громадському транспорті. На допиті слідчий задля збереження таємниці слідства заборонив присутність сторонніх людей. Перед початком допиту Вас повідомили про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання. Вам цікаво було спілкуватися з представником правоохоронних органів, і Ви не помітили, як промайнуло дві години.

Моделюючи ситуацію, користуйтеся нормативним документом.

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 226. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи.

1. Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

2. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.

3. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

4. До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання.