§ 19. ІНСТИТУТ ПРЕЗИДЕНТСТВА

1. Інститут президентства

Інститут президентства бере початок у Конституції США 1787 р. Цей документ передбачав виборну посаду президента. Першим президентом став Джордж Вашингтон. Інститут президентства існує майже в 140 країнах. Президент є символом єдності держави, представником і захисником інтересів громадян як у своїй країні, так і за кордоном; він несе персональну відповідальність за події у країні.

Президент (від лат. praesidens - той, хто сидить попереду) - це виборний глава держави у країнах з республіканською або змішаною формою правління.

Інститут президентства - це система норм, що регулює функції, завдання, повноваження, правовий статус президента.

Основні ознаки, властиві інституту президентства:

• президент виконує функції глави держави; так, в Україні «Президент є главою держави»;

• президент - це виборна посадова особа;

• президент або є главою виконавчої гілки влади, або бере участь у виробленні рішень виконавчої влади, має право законодавчої ініціативи, виконує роль арбітра в системі органів влади;

• президент нікому не підпорядкований і не залежить від інших державних органів;

• президент зобов’язаний дотримуватися обмежень, установлених законодавством;

• президент має великий політичний вплив, здійснюючи верховне керівництво політичними справами держави.

2. Процедура імпічменту

Конституції низки країн передбачають можливість усунення президента з поста в порядку імпічменту.

Імпічмент (від англ. impeachment - обвинувачення й притягнення до суду) - це процедура притягнення до відповідальності перед парламентом вищих посадових осіб держави (президента, міністрів, інших посадових осіб).

Результатом імпічменту, як правило, є дострокове припинення повноважень президента або іншого посадовця й усунення його з посади. За імпічменту глави держави таке рішення ухвалюється конституційною більшістю парламенту.

У демократичних державах імпічмент є одним з елементів контролю над владою країни та необхідний для збереження стабільності суспільного й конституційного ладу. Імпічмент є також засобом недопущення авторитаризму та механізмом гарантування національної безпеки.

Уперше імпічмент застосували в Англії у XIV ст. задля боротьби проти свавілля королівських фаворитів. Королівські міністри підпадали під суд Палати лордів з ініціативи Палати громад. Процедура висунення Палатою громад кримінального звинувачення перед Палатою лордів отримала назву «імпічмент». У британській практиці востаннє імпічмент застосовувався у 1806 р.

З британських законів поняття перейшло в Конституцію США, де стало позначати висунення Палатою представників звинувачення перед Сенатом проти посадової особи (судді, губернатора, президента країни).

Процедуру усунення президента в порядку імпічменту передбачено законодавством кожної країни, але можна виділити деякі схожі елементи.