Етика. 6 клас. Іртищева

§ 9. Людина — найвища цінність

1. Людяність

Люди — не просто різновид живих істот, що населяють Землю. Людина — це істота, яку Бог відрізняє від всіх своїх інших творінь як Свій образ у світі. «Ми створені за образом Творця, маємо розум і слово, які становлять досконалість нашої природи», — пише святитель Василій Великий. Кожна людина — унікальна, і в цьому її цінність. А ще ми, на відміну від інших живих істот, здатні керуватися не тільки інстинктами, а любити, творити, співпереживати і радіти за інших, допомагати і прощати, і взагалі робити добро.

Людяність — це не лише формальне визнання людини найвищою цінністю, а справжня любов до людей, доброзичливе і співчутливе до них ставлення, здатність до самопожертви, розуміння унікальності і неповторності, повага до гідності кожної людини.

Людяність проявляється, наприклад, у таких вчинках, як: безкорислива допомога тим, хто цього потребує, прощення кривдників, моральна підтримка тих, хто засмучений, поблажливе ставлення до тих, хто помилився, пожертвування грошей на благодійні цілі, поступлення своїми інтересами заради іншого, добровільна здача крові (донорство) тощо.

Це ви зможете!

1. Прочитайте вірш і поясніть основну думку авторки:

Любіть людей...

Любіть людей, любіть тепло у них,

Без користі, без вигоди, без зиску,

Без докорів і сумнівів пустих,

Не прагнучи оманливого блиску...

Ви не вдягали їхнього взуття,

І не ступали по чужих дорогах,

Не знаєте, як ранило життя

Їх душі. Чи вціліли ноги.

Чи кровоточать їхні мозолі?..

Чи крила пошматовані грозою?..

Чи їхні почуття, як журавлі,

Здійнялися, лишивши за собою

Пожовкле листя, згорнуте в туман,

І пустоту?.. Так, вам цього не знати.

Любіть, бо лиш любов, як океан -

Наповнить їх бажанням знов літати.

Галина Британ

2. Поясніть, як ви розумієте зміст другої заповіді любові: «Люби ближнього свого, як самого себе».

2. Гуманістична мораль

Чи є «гуманність» те саме, що і «людяність»? Здавалося б, що походження слова «гуманність» від латинського слова «humanus», яке перекладається як «людяний, людський», дає підстави використовувати ці слова як синоніми. В їх змісті дійсно лежить любов до людей, але все ж їх значення трохи різняться:

Гуманність — більш масштабне поняття — любов до всього людства і повага до кожного людського індивіда, а загалом добре ставлення до всього живого.

Людяність — більш вузьке за змістом слово, особистісна якість конкретної людини, що виражається в дотриманні моральних принципів, здатності виявляти доброту і великодушність, чесність і відкритість щодо інших людей.

Це ви зможете!

Прочитайте вислів Василя Сухомлинського і поясніть його зміст:

«Гармонійна всебічно розвинена особистість немислима без міцного морального стрижня. Основне в людині — це людяність. До цього морального стрижня має прив’язуватися все, що набувається /.../ в житті ...»

Це цікаво!

Гуманізм — це світогляд, у центрі якого ідея людини як вищої цінності в ряді всіх інших матеріальних і духовних цінностей. Характерні його риси:

• повага до свободи та гідності кожної людини;
• врахування інтересів, потреб та індивідуальних особливостей кожної людини;
• турбота про щастя людини;
• благополуччя людини;
• надання людям рівних можливостей для розвитку;
• самовдосконалення особистості;
• високоморальні відносини між людьми.

Гуманістична мораль — це мораль (стійкі норми та уявлення, які регулюють відносини між людьми), просякнута турботою про благо людини, людяністю.

Гуманістична мораль притаманна громадянському суспільству, тобто суспільству, яке не просто складається з громадян, а громадян особливої якості — доброчесних, активних, небайдужих, здатних об’єднуватися заради досягнення спільних цілей. Кожна особистість повинна розвиватися, отримувати знання та навички, які потім зможе застосувати на користь суспільству через професійну та громадську діяльність.

Гуманістична мораль підтримується і розвивається в цивілізованих, демократичних державах, фундаментом яких є громадянське суспільство. У таких державах захищають соціокультурне різноманіття і кожна людина має можливість самовизначення. Наприклад, в Україні, як ви вже знаєте, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Це закріплено в Конституції - Основному законі нашої держави. Це водночас і моральна, і правова норма, а значить, це не лише визнається суспільством, але й забезпечується державою.

3. Пріоритет прав і свобод людини, рівність і справедливість

Це цікаво!

Права людини є загальнолюдською цінністю, а рівність прав і свобод усіх людей — це найвища суспільна цінність. Саме такі принципи закріплено Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року. Це був перший акт, який закріпив міжнародний стандарт у цій сфері та створив ґрунт для подальшої еволюції прав людини. Відтоді щороку 10 грудня увесь світ та Україна відзначають Міжнародний День прав людини.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини, які необхідні для її нормального розвитку, — це головний, тобто пріоритетний, першочерговий обов’язок кожної держави.

І хоч всі люди різні, мають неоднакові потреби та інтереси, держава не може і не повинна когось виокремлювати. У цьому полягає принцип правової рівності. Визнання різних індивідів формально рівними — це визнання за ними рівних прав, можливостей скористатися певними благами, рівний захист, відсутність необґрунтованих пільг і привілеїв, рівне ставлення. Як закріплено в Загальній декларації прав людини, «кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища». Так, наприклад, рівноправними є афроамериканці і європейці, чоловіки і жінки, християни і мусульмани, заможні і малозабезпечені та ін.

Це ви зможете!

Прочитайте статтю 24 віршованої Конституції України.

Згадайте, які основні, природні права має кожна людина?

Стаття 24

В Україні усі рівні,

І закон — один для всіх.

І права конституційні

Мають громадяни всі.

В нас немає привілеїв

Незалежно від ознак.

Конституції байдуже,

Чи заможний, чи бідняк.

Рівність жінки й чоловіка,

І дорослих, і дітей.

Колір шкіри, вік, освіта,

Всі права — для всіх людей!

Володимир Читай,

«Конституція для всіх: і великих, і малих»

У будь-якому суспільстві, звичайно, є люди, які через певні особливості потребують більшої підтримки чи додаткової допомоги. Тоді держава встановлює і забезпечує такі можливості рівною мірою для всіх людей, хто має ці особливості, а не для окремих з них. Приміром, держава виплачує всім, хто досяг похилого віку і не може працювати, пенсію, щоб матеріально підтримати цю категорію людей, безробітним допомагає в пошуках роботи тощо. Державна влада має забезпечити хоча б мінімальні умови всім, хто перебуває на її території, щоб вони могли жити з почуттям людської гідності. Саме у врахуванні особливих потреб і конкретних властивостей кожної особистості полягає сутність справедливості як правової цінності.

Справедливість з однієї сторони полягає в рівному ставленні до всіх людей як до формально рівних, а з іншої - вимагає співмірності, відповідності між правами і обов’язками різних індивідів або їхніх соціальних груп, між діяннями і відплатою, працею і винагородою, злочином і покаранням, заслугами людей і їх суспільним визнанням тощо. Справедливість важлива, щоб кожен міг реалізувати свої здібності, стати самим собою. Адже кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права й свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний її розвиток.

Мислимо практично

1. Що таке «людяність»?

2. Що таке «гуманізм»?

3. Які основні чесноти лежать в основі людяності?

4. Доберіть антонім до слова «людяність».

5. Чому людина є найвищою цінністю?

6. Чи тотожні «рівність» і «справедливість»?

7. Поміркуйте, чому гуманістична мораль притаманна громадянському суспільству і розвивається в демократичних державах? Використовуйте конструкції: Я вважаю, що... Я так вважаю, тому що: по-перше, ... по-друге, ... по-третє, ... Отже.

Мислимо творчо

1. Вправа «Мої вчинки». Об’єднайтесь у групи. Оберіть із переліку вчинки, через які проявляється людяність. Обговоріть, чи доводилося вам робити вчинки, за які було соромно. Подумайте чому?

• 1) безкорислива допомога тим, хто цього потребує;
• 2) помста кривдникам;
• 3) моральна підтримка тих, хто засмучений;
• 4) засудження та направлення на «путь істиний» тих, хто помилився;
• 5) пожертвування грошей на благодійні цілі;
• 6) думати про власні інтереси перш ніж поступлення своїми інтересами заради іншого;
• 7) добровільна здача крові (донорство).

2. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ без людяності. Опишіть, що змінилося б в світі? Оцініть, чи хотіли б ви жити в такому світі. Поясніть чому?

Мислимо глобально

З допомогою дорослих обговоріть, у чому полягає принцип правової рівності. У п’яти реченнях формулюйте, чому так важливо дотримувати зазначеного принципу.