§ 12. Пристосування організмів до умов існування

Які середовища життя ви знаєте?
На які групи поділяють тварин за здатністю підтримувати сталу температуру тіла?

Умови навколишнього середовища

На Землі дуже унікальні умови, вони сприятливі для життя. Ці умови називають також чинниками середовища: наявність рідкої води, достатня кількість світла та сприятлива температура.

Організми розселені по Земній кулі нерівномірно. Найбільша кількість видів живе в тропіках біля екватора, найменше — на полюсах. Чому так відбувається?

На різні частини поверхні Землі потрапляє різна кількість сонячного світла й теплоти. Вона зменшується від екватора до полюсів. Саме тому біля полюсів холодно, а біля екватора значно тепліше, що зумовлює розселення організмів.

Освітленість

Організми пристосовуються до умов середовища, у якому вони існують.

Різним рослинам потрібна неоднакова кількість світла. За відношенням до світла розрізняють рослини:

світлолюбні — оселяються на відкритих, освітлених місцях (ковила, пирій, тополя, пшениця тощо). Ці рослини переважно невисокі, із розсіченим листям та іноді восковим покривом для захисту від занадто сильного освітлення;

тіньовитривалі — люблять рости на сонці, проте можуть витримати й певний дефіцит світла (калина, липа, сосна тощо). Зазвичай це дерева й кущі, листки яких з країв крони схожі на листки світлолюбних рослин, а в середині крони — на тіньолюбних;

тіньолюбні — ростуть на затінених ділянках ґрунту (мох зозулин льон, плаун булавовидний, хвощ польовий, папороть щитник чоловічий тощо). Це трав’янисті рослини, що мають витягнуте стебло або широкі листки темно-зеленого кольору для кращого вловлювання світла.

Різна освітленість упродовж доби визначає зміни в поведінці тварин.

Деякі тварини ведуть денний спосіб життя, коли багато світла, а деякі — нічний. Наприклад, більшість птахів мають чудовий зір і харчуються вдень. А сови, кажани, рисі виходять на полювання лише вночі, а вдень сплять.

Температура

Температура довкілля також упливає на життєдіяльність організмів. Більшість організмів чудово почуваються за помірної температури, наприклад, дуб, лисиця, горобець та багато інших. Але є організми, які пристосувалися до життя за екстремальних температурних умов. Бактерії з термальних джерел здатні жити за температури понад +100 °С! А білі ведмеді в Арктиці витримують морози до -70 °С.

Пристосування тварин до низьких температур — наявність щільного хутра та товстий шар підшкірного жиру, що є не лише джерелом енергії, але й гарно утримує тепло (мал. 12.1а). Аби пережити зимові холоди, деякі тварини впадають у сплячку, а перелітні птахи прямують у теплі краї.

Мешканці спекотних пустель часто ведуть нічний спосіб життя, коли повітря стає прохолоднішим. Багато хто риє глибокі нори, де ховається від спеки (мал. 12.1б).

Обговоріть, у який спосіб пристосовуються тварини, щоб бути непомітними для ворогів (заєць і білий ведмідь, богомол, зебра, хамелеон тощо).

Мал. 12.1. Тварини на нашій планеті пристосувалися до різної температури середовища

Теплокровні тварини можуть жити в певному діапазоні температур і пристосовуватись до температурних змін. Однак, якщо температура довкілля змінюється занадто швидко, тварини не встигають пристосуватися. Так, глобальне потепління загрожує зникненням багатьох видів тварин і рослин, насамперед тим, які живуть в Арктиці й Антарктиці.

Вологість

На життєдіяльність організмів також упливає вологість навколишнього середовища. У посушливих куточках нашої планети рослини і тварини пристосувалися до виживання. Певно, ви бачили кактуси. Більшість рослин, які ростуть у посушливих місцях, у процесі еволюційного розвитку пристосувалися до нестачі вологи. У них відбулося зменшення площі листків, які перетворилися на колючки. Вони також пристосувалися запасати воду з поживними речовинами у своє м’ясисте стебло (мал. 12.2а).

Тварини в пустелях зазвичай ведуть нічний спосіб життя. Уявляєте, іноді вони навіть збирають вологу з поверхні свого тіла. Наприклад, в Австралії ящірка молох здатна вбирати вологу своєю шкірою, а потім ця волога системою канальців переправляється та виступає краплями біля роту. Ящірці залишається лише проковтнути її (мал. 12.2б).

Мал. 12.2. Мешканці посушливого середовища — кактус і ящірка молох по-різному пристосувалися до виживання в посушливих умовах

Натомість мохи, папороті, молюски, більшість червів і жаб мешкають виключно у вологому середовищі (мал. 12.3). Так, мохам, папоротям, хвощам і плаунам вода необхідна для розмноження, хоч і ростуть ці рослини на суходолі. А молюски, більшість наземних червів і жаби потребують вологого середовища, бо лише через вологу шкіру вони можуть дихати.

Мал. 12.3. Папороть і жаба — організми, які пристосувалися до життя у вологому середовищі

Для водоростей, риб, раків, деяких видів жаб та комах вода є середовищем життя. Вони мають спеціальні плавальні кінцівки, зір, що дозволяє бачити під водою, органи дихання — зябра, якими поглинають розчинений у воді кисень, тощо.

Організми пристосувалися до різних умов життя на планеті, щоб якомога менше конкурувати з іншими видами.

1. Які чинники середовища ви знаєте?
2. Опишіть ознаки організмів із різною пристосованістю до різної: а) освітленості; б) температури; в) вологості.
3. Як пристосувалися організми до різної температури?
4. Як пристосувалися організми до різної вологості?

Зміст