Географія. Повторне видання. 8 клас. Довгань (2025)

Розділ ІІ. Природа України

Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси

§ 9. Геологічна історія території України

ЧИ МОЖЛИВА ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ? Так, якщо до роботи беруться геологи! Вони вміють «читати» унікальну історію кожного шару гірських порід. Як, коли й чому утворилися різні гірські породи? Який вигляд мала територія нашої країни мільйони років тому? Як це позначилося на її природі?

1. Геологічне літочислення

Протягом мільярдів років наша планета зазнавала різноманітних змін, які впливали на формування її сучасного вигляду. Відновити та зрозуміти ці процеси допомагає геологія — наука про земну кору, її склад, будову, історію розвитку та процеси, що в ній відбуваються.

Геологія нерозривно пов’язана з часом, тому що для проведення досліджень необхідно знати, коли утворилися земна кора, платформи та западини, гірські породи, що їх складають, тощо.

Існують два підходи до визначення геологічного часу: відносний та абсолютний. Визначення відносного віку порід ґрунтується на вивченні послідовності залягання гірських порід та решток викопних тварин і рослин, що в них збереглися. Найчастіше що давнішими є гірські породи, то глибше вони залягають. Так визначають час утворення одних шарів гірських порід щодо інших.

Наприклад, ви виявили кілька шарів осадових порід у яру. Вони розташовані один на одному. Відповідно до принципу визначення відносного віку гірських порід можна зробити припущення, що нижні шари є старшими за верхні.

Однак у процесі розвитку геологічної науки виникла необхідність виявлення не лише послідовності певних подій, але й конкретного значення віку, тобто абсолютного часу.

Абсолютна геохронологія ґрунтується на вивченні вмісту радіоактивних елементів (урану, свинцю, торію та інших), що входять до складу гірських порід. Знаючи постійну швидкість розпаду елемента, обчислюють, скільки тисяч або мільйонів років у земній корі існує радіоактивний мінерал (а отже, і порода, у якій він міститься).

Уявіть, що під час екскурсії ви знайшли уламок вулканічної породи. Ви відправили зразок до лабораторії, де виміряли кількість урану-238 та свинцю-206. Після обчислень виявилося, що вік породи — близько 100 млн років. Це означає, що ця порода утворилася в часи життя динозаврів, коли на Землі відбувалися активні вулканічні процеси.

2. Геологічне літочислення

Геологічна наука, яка вивчає вік і послідовність формування гірських порід, поділ геологічної історії на ери, періоди тощо, має назву геохронологія. Цей поділ відображений у геохронологічній таблиці, з якою ви ознайомилися минулого року під час вивчення географії материків та океанів (мал. 1).

Мал. 1. Геохронологічна таблиця. Найдавніші ери зображено внизу, молодші — вгорі.

Геохронологічна таблиця — це шкала, яка поділяє історію розвитку Землі на великі проміжки часу на основі важливих геологічних і біологічних подій. Кожному часовому відрізку відповідає певний етап формування земної кори та розвитку живих організмів.

Усю історію геологічного розвитку Землі поділяють на п’ять великих геологічних ер, які складаються з періодів. Найдавніші ери — архейська та протерозойська. Часто їх об’єднують і називають докембрій (тобто час до початку кембрійського періоду палеозойської ери). Ми живемо в четвертинному періоді кайнозойської ери.

Під час визначення складових геологічного літочислення враховують також зміни в тектонічних рухах на великих територіях земної кулі. За цим показником визначають епохи горотворення.

За допомогою геохронологічної шкали можна дізнатися про події, що відбувалися мільйони років тому на території нашої країни.

3. Територія України в різні геологічні часи

Земна кора України належить до континентального типу і складається з трьох шарів: базальтового, гранітного та осадового. Кожен із цих шарів формувався в різні геологічні епохи.

Від часів утворення земної кори до сьогодення минуло близько 4,5 млрд років. На початку своєї історії земна кора планети була неспокійною, тривав активний вулканізм. Потоки лави застигали та поступово перетворювалися на ядра давніх материків. Територія сучасної України була частиною давніх платформ материків, які утворилися в архейську та протерозойську ери (мал. 2, а). У цей період відбувалося формування найдавніших гірських порід, зокрема гранітів і гнейсів.

У палеозойську еру внаслідок тектонічних рухів значну частину території нашої країни час від часу вкривали води морів, що сприяло накопиченню потужних товщ осадових порід, таких як пісковики, вапняки та сланці (мал. 2, б). Також цей період був часом активної вулканічної діяльності. У каледонську епоху виникли гірські споруди на місці сучасних Карпат — Пракарпати. А наприкінці ери з’явилася складчаста споруда на сході країни. У кам’яновугільному періоді клімат був близьким до субтропічного, панувала пишна рослинність: гігантські плауни, хвощі, деревоподібні папороті, що спричинило формування потужних покладів вугілля.

Мал. 2. Вигляд території України в різні геологічні епохи. Червоним маркером позначено сучасне місце розташування Києва (створено за матеріалами інтерактивної комп'ютерної моделі Ancient Earth Globe).

У Мезозойську еру відбувалися значні зміни клімату та тектонічна активність. Це період розпаду гігантського материка Пангеї та початок формування контурів сучасних континентів (мал. 2, в). На теренах України знову з’являлися мілководні моря. Коли клімат ставав сухішим, морські організми вимирали, утворюючи багаті на скам’янілості вапнякові та крейдові відклади. Наприкінці ери більшість території України стала суходолом.

Кайнозойська ера — найновіша ера в геологічній історії Землі. Вона настала 67 млн років тому та триває дотепер. У кайнозої сформувалися обриси сучасних материків і океанів (мал. 2, г). На початку ери в палеогеновий період активні тектонічні рухи спричинили утворення Карпатських і Кримських гір. У четвертинному періоді відбулося різке похолодання, що супроводжувалося періодичним утворенням покривних льодовиків. На природу України найбільший вплив мало дніпровське зледеніння (250-170 тис. років тому). Його центр був розташований на території Скандинавського півострова. Під час найбільшого поширення скандинавський льодовик покривав північну частину сучасної України (мал. 3). Останній льодовиковий період закінчився близько 12 тис. років тому, розпочався й триває сучасний міжльодовиковий період. Зараз поряд із природними процесами потужною геологічною силою сучасного розвитку планети є діяльність людини.

Мал. 3. Поширення покривного дніпровського зледеніння.

МОЇ НОТАТКИ

• В основі геологічного літочислення лежить установлення відносного та абсолютного віку гірських порід.

• Геохронологічна таблиця відображає поділ геологічної історії на певні проміжки часу.

• Вигляд і природа території України в різні геологічні ери суттєво відрізнялися від сучасних часів.

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ. Які нові технології, на вашу думку, можуть допомогти геологам у вивченні минулого Землі? Як би ви використали ці технології для дослідження геологічної історії України?

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ. 1. Поясніть різницю між відносним і абсолютним віком гірських порід. 2. На які відрізки поділяють геологічний час за історією розвитку життя на Землі? 3. Що відображено в геохронологічній таблиці? 4. Які основні етапи виділяють у геологічній історії України? 5. Які геологічні події суттєво вплинули на природу України в кайнозойській ері?

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Уявіть себе геологом, що може мандрувати в часі. У який геологічний період ви б хотіли потрапити на території України і чому? Опишіть свої спостереження та враження.

2. За допомогою інтерактивної комп’ютерної моделі Ancient Earth Globe дослідіть геологічну історію своєї місцевості. Для цього в рядок пошуку введіть назву свого населеного пункту (обласного центру) та оберіть часові відрізки для дослідження минулого.

МОЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Опрацюйте додаткові джерела та доберіть інформацію про діяльність льодовика на території України.