Географія. Повторне видання. 8 клас. Довгань (2025)

Тема 3. Топографічні карти

§ 6. Топографічні карти

НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ ЗАВЖДИ Є СПОТВОРЕННЯ. Це зумовлене необхідністю зображення опуклої поверхні Землі на площині. Однак для розв’язання завдань, що потребують великої точності, створені особливі карти — топографічні. Чим вони відрізняються від інших географічних карт?

1. Ознаки топографічної карти

Уявіть, що ви збираєтеся в похід стежками рідного краю. Прокласти маршрут і докладно дослідити особливості місцевості вам допоможе топографічна карта.

Топографічна карта — це загальногеографічна карта, що має велику детальність змісту та забезпечує високу точність вимірювань.

Розгляньте фрагмент топографічної карти (мал. 1). Від інших географічних карт вона відрізняється насамперед масштабом та умовними позначеннями.

За масштабом топографічні карти поділяють на великомасштабні з масштабом 1:100 000 і більше (1:50 000, 1:25 000, 1:10 000, 1:5000) та оглядово-топографічні з масштабом від 1:200 000 до 1:1000 000. Карти з масштабом від 1:5000 до 1:500 називають топографічними планами. Що більший масштаб, то більші розміри об’єктів, які на ній відображено, і детальніше є їхнє зображення.

Мал. 1. Фрагмент аркуша топографічної карти.

Топографічні карти корисні не тільки туристам та мандрівникам. Інженерам та будівельникам вони допомагають визначити оптимальні місця для будівництва та уникнути природних перешкод. Фермери використовують топографічні карти для планування посівів, найкращого використання земель. За топографічними картами географи, геологи та інші науковці вивчають земну поверхню, досліджують природні процеси. Усі топографічні карти є основою створення різних тематичних карт. Топографічні карти є цінним інструментом для військових для стратегічного аналізу території, планування та проведення операцій, визначення шляхів пересування військових підрозділів.

2. Умовні знаки топографічних карт

Умовні знаки відтворюють на топографічній карті місцевість з усіма її особливостями. Знаючи умовні знаки, можна читати карту, тобто уявляти за нею місцевість так, ніби ми її бачимо з висоти пташиного польоту.

За призначенням та властивостями умовні знаки для топографічних карт поділяють на масштабні (контурні), позамасштабні, лінійні та пояснювальні (мал. 2).

Мал. 2. Приклади умовних знаків топографічних карт.

Масштабні (контурні) умовні знаки використовують для позначення об’єктів, що відображені в масштабі карти або плану, наприклад болота, озера, лісові або сільськогосподарські угіддя тощо. За такими знаками можна визначити площу об’єкта.

Позамасштабні умовні знаки — це символи, що зображують предмети, площа яких не може бути виражена в масштабі карти. До таких об’єктів місцевості належать поодинокі дерева, споруди тощо. Позамасштабні знаки мають вигляд різних геометричних фігур певного розміру або спрощених рисунків.

Лінійні умовні знаки використовують для позначення видовжених об’єктів. Їхня довжина відображена в масштабі карти, а ширина завищена. Такими знаками показують, наприклад, струмки, шляхи сполучення, лінії зв’язку, межі адміністративно-територіального поділу тощо.

Пояснювальні умовні знаки — стрілки, підписи, буквені та цифрові позначення — надають додаткову характеристику об’єктів. Як правило, їх використовують у поєднанні з масштабними, лінійними та позамасштабними умовними знаками. Наприклад, знак хвойного або листяного дерева всередині лісу показує характер лісової рослинності, стрілка з числом на річці — напрямок та швидкість течії.

Рельєф на топографічних картах показують горизонталями коричневого кольору. Ці уявні лінії з’єднують точки місцевості з однаковою абсолютною висотою. Що ближче лінії одна до одної, то крутіший схил. Покажчик напряму схилу — бергштрих — указує у бік зниження. Висоти деяких точок та об’єктів на топографічній карті позначені точкою та числом.

3. Розграфлення та номенклатура топографічних карт

Топографічні карти створюють на великі території. Для зручності користування їх видають частинами на окремих аркушах. Поділ карти на аркуші називають розграфленням. Для розграфлення топографічних карт усю поверхню Землі умовно розділяють по меридіанах на 60 рівних частин (колон) по 6°. Ці колони нумерують арабськими цифрами від 1 до 60, починаючи зі 180-го меридіана із заходу на схід. Колони поділяють на пояси по 4°, які позначають від екватора до полюсів латинськими літерами (А, В, С, D ...). У результаті поділу утворюються аркуші, що мають форму трапеції. Їхньою рамкою є відрізки меридіанів і паралелей (мал. 3).

Мал. 3. Розграфлення поверхні земної кулі на аркуші карти масштабу 1:1 000 000.

Кожна трапеція має свою «адресу», яку називають номенклатурою карти. Вона залежить від масштабу карти та географічного положення зображеної території. В основі поділу українських топографічних карт лежить міжнародна карта масштабу 1:1000 000. Територія України зображена на майже шести аркушах такої карти. Номенклатура аркуша карти масштабу 1:1 000 000 складається з літери поясу та номера колони (мал. 4). Для зручності використання трапеції поділяють на менші за розміром аркуші. Номенклатуру кожного аркуша вказують над правим кутом північної рамки топографічної карти.

Мал. 4. Фрагмент аркушів міжнародної карти масштабу 1:1 000 000. Номенклатура аркуша такої карти складається з літери й номера колони. Наприклад, аркуш, де зображений Київ, має номенклатуру М-36.

4. Читання топографічної карти

Практичне використання топографічних карт ґрунтується на вмінні їх читати. Топографічну карту читають у певній послідовності: від загальних до детальних елементів. Спочатку слід з’ясувати масштаб карти й особливості рельєфу. Далі за допомогою умовних знаків визначають характер зображеної місцевості.

Щоб зорієнтуватися на місцевості за допомогою карти, потрібно знайти своє поточне місце перебування. Для цього використовують видимі об’єкти, такі як річки, дороги, гори, будівлі. Також за допомогою топографічних карт можна визначати напрямки, відстані, площі, координати й висоти точок.

МОЇ НОТАТКИ

• Топографічні карти з високою точністю дають загальну характеристику місцевості.

• Розграфлення — поділ топографічної карти на окремі аркуші.

• Номенклатура — позначення аркушів за загальноприйнятою системою.

• Читання топографічної карти допомагає орієнтуватися на місцевості, планувати маршрути та досліджувати навколишній світ.

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ. Які особливості топографічних карт ви вважаєте найважливішими та чому?

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ. 1. Які карти називають топографічними? Наведіть приклади практичного застосування топографічних карт. 2. Знайдіть і покажіть на фрагменті аркуша топографічної карти (мал. 1) приклади масштабних, позамасштабних, лінійних та пояснювальних умовних знаків. 3. Чому важливо знати номенклатуру та розграфлення топографічних карт? 4. Чому важливо знати, як читати топографічні карти?

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Складіть коротку історію або пригодницьку розповідь, де головні герої використовують топографічну карту для орієнтування на місцевості. Опишіть, які труднощі вони долають, та як карта допомагає їм досягти мети.

2. Створіть власну мінітопографічну карту вашого шкільного подвір’я або житлового будинку. Використовуйте загальноприйняті умовні знаки та додайте власні.

3. Дослідіть та опишіть, як фахівці різних професій (3-4 приклади) використовують топографічні карти у своїй роботі. Поясніть, які особливості топографічних карт для них найбільш важливі.

Тестові завдання

rnk.com.ua/108088