Географія. Повторне видання. 8 клас. Довгань (2025)

§ 5. Елементи географічної карти. Картографічні проєкції

КОЖНА КАРТА, ЯК І КНИГА, РОЗПОВІДАЄ СВОЮ ІСТОРІЮ. Щоб зрозуміти цю історію, потрібно розуміти мову карт і способи їхньої побудови. Пригадайте, які способи картографічного зображення вам відомі. Чи є спотворення на глобусі та географічних картах?

1. Основні елементи карти

Розгляньте та порівняйте карти в шкільному географічному атласі. Вони мають різний вигляд та призначення. Проте всі види карт, крім картографічного зображення, обов’язково містять легенду, масштаб, меридіани, паралелі тощо. На деяких аркушах є таблиці, графіки, текст. Усі складові карти називаються її елементами.

Головним елементом будь-якої географічної карти є картографічне зображення — сукупність відомостей про природні або соціально-економічні об’єкти та явища, їх розміщення, властивості, зв’язки, розвиток тощо. Наприклад, на загальногеографічних картах це може бути рельєф, гідрографія, адміністративні кордони, населені пункти. Вибір способів картографічного зображення для подання інформації про територію залежить від змісту та призначення карти.

Важливим елементом карти є її легенда — сукупність умовних знаків та текстових пояснень, що розкривають зміст карти. У легенді не тільки наведено всі умовні позначення, а також коротко й точно пояснено їхній зміст.

Математичними елементами карти є масштаб, картографічні проєкції, градусна сітка. За допомогою масштабу можна дізнатися реальні розміри об’єкта, обчислити відстані. Картографічну проєкцію використовують для перенесення зображення з поверхні кулі на площину. Особливості кожної проєкції відбиває градусна сітка — меридіани і паралелі. Сьогодні існують сотні картографічних проєкцій. Умовно їх поділяють за двома основними критеріями: за використанням допоміжних геометричних фігур та характером спотворень.

2. Картографічні проєкції за використанням допоміжних геометричних фігур

За видом допоміжної поверхні розрізняють циліндричні, конічні та азимутальні проєкції. Під час їхньої побудови спочатку на площину переносять лінії меридіанів і паралелей, тобто градусну сітку. Потім, користуючись сіткою, на площину переносять інші географічні елементи.

У циліндричних проєкціях зображення земної поверхні переносять на уявний циліндр (мал. 1). Якщо його вісь збігається з віссю Землі, то проєкція називається нормальною (прямою), а якщо перпендикулярна до неї — поперечною. Нормальну проєкцію використовують для карт світу, материків та країн, що розташовані в низьких (близьких до екватора) широтах. Характерною ознакою таких карт є те, що паралелі та меридіани на них є прямими лініями. Поперечну циліндричну проєкцію використовують для створення топографічних карт.

Мал. 1. Циліндрична нормальна проєкція. Лінією нульових спотворень є паралель дотику циліндра до поверхні Землі (у нашому випадку це екватор).

У конічних проєкціях допоміжною фігурою є конус (мал. 2). Якщо вісь конуса збігається з віссю Землі, то проєкцію називають нормальною (прямою) та використовують для зображення материків і країн, що розташовані в середніх широтах. Градусну сітку таких карт утворюють меридіани у вигляді прямих ліній та паралелі, що є дугами концентричних кіл. Для створення карти світу використовують декілька допоміжних конусів, і таку проєкцію називають поліконічною.

Мал. 2. Конічна проєкція. Лінією нульових спотворень є паралель дотику конуса до поверхні Землі. Спотворення зростають у міру віддалення від цієї паралелі.

Азимутальними називають картографічні проєкції, на яких поверхня Землі проєктується з певної точки на площину (мал. 3). Якщо допоміжна поверхня дотична до полюса, то проєкцію називають нормальною (прямою), а якщо до екватора, — поперечною. Азимутальні нормальні проєкції використовують для зображення територій у приполярних широтах. Характерною ознакою градусної сітки такої проєкції є меридіани у вигляді прямих ліній, що виходять з однієї точки, і паралелі у вигляді концентричних кіл. В азимутальних поперечних проєкціях зображують карти півкуль та територій у приекваторіальних широтах. Екватор на карті є прямою лінією.

Для побудови сучасних карт використовують складні допоміжні поверхні, підбір яких здійснюють за допомогою комп’ютерних програм.

Мал. 3. Азимутальні проєкції: а) азимутальна нормальна (пряма); б) азимутальна поперечна. У цих проєкціях точка дотику площини до земної кулі є точкою нульових спотворень, які зростають у міру віддалення від неї.

3. Картографічні проєкції за характером спотворень

У будь-якому випадку при переході від сферичної поверхні Землі до проєкції виникають спотворення. На картах можуть бути такі види спотворень: довжин ліній, кутів, площ і форм географічних об’єктів. За характером спотворень картографічні проєкції поділяють на такі:

• рівновеликі — зберігають без спотворень площі, проте в них значно порушені кути та форми об’єктів (мал. 4, а);

• рівнокутні — зберігають без порушень кути та форми, але спотворюють довжини та площі (мал. 4, б)

• довільні — мають усі види спотворень у різному співвідношенні. Для побудови карти в цій проєкції картографи намагаються знайти найбільш вигідний для кожного конкретного випадку розподіл спотворень. Різновидом довільної проєкції є рівнопроміжна картографічна проєкція, у якій масштаб уздовж одного з головних напрямків (за меридіанами або паралелями) — стала величина (мал. 4, в).

Мал. 4. Типи картографічних проєкцій за спотвореннями: а) рівновелика; б) рівнокутна; в) рівнопроміжна за меридіанами. (Зверніть увагу на форму та розміри кіл.)

Відповідно до завдань обирають такі картографічні проєкції, що дозволяють уникнути небажаних спотворень. Так, наприклад, рівновеликі проєкції зручні для вимірювання площ об’єктів. Рівнокутні проєкції використовують для визначення напрямків та прокладання маршрутів морських суден і літаків. Це зручно, адже лінія, що перетинає всі меридіани під одним кутом, зображена на них прямою.

Для побудови географічних карт території України зазвичай використовують нормальну конічну рівнопроміжну проєкцію за меридіанами. На картах, виконаних у цій проєкції, порівняно мало спотворюються кути і площі, масштаб можна вважати постійним на невеликих відстанях навколо будь-якої точки. Тому на таких картах можна приблизно вимірювати кути, невеликі відстані та площі.

4. Як виявити спотворення на географічній карті

З’ясувати наявність спотворень на карті можна шляхом зіставлення зображення градусної сітки та об’єктів на глобусі й карті.

• Порівняйте лінії паралелей та меридіанів. На глобусі паралелі є рівновіддаленими і паралельними одна одній. Меридіани сходяться на полюсах, їхні відрізки між паралелями мають однакову довжину. Меридіани та паралелі перетинаються під прямим кутом. Якщо на карті ви виявили порушення цих правил, це свідчить про спотворення.

• Порівняйте форми материків, океанів, морів, півостровів, островів. На глобусі їхні форми збережені, а на карті вони можуть бути спотворені в різних напрямках. Наприклад, острів Гренландія на багатьох картах виглядає набагато більшим, ніж насправді (мал. 5).

Мал. 5. Острів Гренландія з космосу.

Ступінь спотворень на карті суттєво залежить від масштабу. На великомасштабних картах спотворення майже непомітні, а на дрібномасштабних вони бувають дуже значними.

МОЇ НОТАТКИ

До основних елементів карти належать: картографічне зображення, легенда, математичні складові.

За видом допоміжної поверхні розрізняють циліндричні, конічні та азимутальні картографічні проєкції.

За характером спотворень картографічні проєкції поділяють на рівновеликі, рівнокутні, довільні.

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ. Яка картографічна проєкція вам здається найбільш точною і чому? Аргументуйте свою думку, беручи до уваги переваги й недоліки різних картографічних проєкцій.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ. 1. Назвіть основні елементи географічної карти. Чому перш ніж розпочати роботу з картою, слід ознайомитися з її легендою? 2. Поясніть основні принципи побудови циліндричних, конічних та азимутальних проєкцій. Для створення яких карт їх використовують? 3. Чому під час створення географічних карт неможливо уникнути спотворень? Поясніть, як можна дізнатися про характер і ступінь спотворень на карті.

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Уявіть, що ви створюєте карту вигаданого материка. Опишіть, які елементи ви обов’язково оберете, і як вони допоможуть користувачам краще зрозуміти вашу карту.

2. На конкретних прикладах поясніть, як вибір проєкції залежить від мети створення карти (навігаційні, фізичні, кліматичні тощо).

3. Пригадайте, якою географічною картою ви користуєтеся найчастіше. Проаналізуйте наявні на ній спотворення.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 3. Розпізнавання проєкції за формою паралелей та меридіанів.

1. Перегляньте карти атласу для 8 класу. За характером градусної сітки визначте, у яких проєкціях вони побудовані.

2. Оберіть карти, що побудовані в різних проєкціях, та визначте характер спотворень на них.

3. Поясніть, як форма паралелей та меридіанів допомагає визначити тип проєкції.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 4. Порівняння площі материків і океанів на картах у різних проєкціях (світу, океанів та окремих материків).

Для виконання цієї роботи вам знадобиться глобус та атлас для 7 класу (або скористайтеся його цифровим аналогом).

1. Знайдіть в атласі по одній карті кожного виду проєкцій (циліндрична, конічна, азимутальна).

2. Порівняйте форму та площі материків на кожній карті та глобусі.

3. З’ясуйте, які материки, океани та їхні частини мають найбільші спотворення.

4. Поясніть, як різні проєкції впливають на спотворення площ географічних об’єктів.

Тестові завдання

rnk.com.ua/108087