Географія. Повторне видання. 8 клас. Довгань (2025)

§ 33. Гірські країни: Кримські гори

КРИМСЬКІ ГОРИ — ПРИРОДНИЙ МУЗЕЙ, ПЕРЛИНА НА БЕРЕЗІ ЧОРНОГО МОРЯ. Це територія, на якій поєднуються степові та гірські ландшафти, круті скелі та піщані пляжі, звичні оку дуби й берези із середземноморськими кипарисами та магноліями. Які процеси взяли участь у формуванні цього природного дива? Що подібного та відмінного мають гірські ландшафти Кримських гір та Українських Карпат?

1. Географічне положення Кримських гір

Кримські гори простягаються на півдні Кримського півострова вздовж узбережжя Чорного моря приблизно на 180 км від мису Фіолент на південному заході до мису Іллі на сході. Їхня максимальна ширина в середній частині становить 45-50 км; площа — близько 6,7 тис. км² (близько 1 % площі України). На півночі гірська система межує зі степовою зоною, а на півдні майже безпосередньо прилягає до Чорного моря, залишаючи вздовж узбережжя вузьку смугу — Південний берег Криму.

2. Особливості рельєфу

Кримські гори, як і Карпати, належать до молодих складчастих гір, що утворилися внаслідок тектонічних рухів під час альпійської складчастості. Ці рухи спричинили підняття шарів осадових порід, які накопичувалися на дні давнього моря, і сформували сучасний гірський рельєф. Однак, на відміну від Карпат, формування Кримських гір розпочалося раніше — у мезозойську еру та супроводжувалося вулканізмом. Свідченням активної вулканічної діяльності є вулканічний масив Карадаг на крайньому сході гірської країни (мал. 1). Магматичними породами також складена гора Аюдаг поблизу Ялти (мал. 2).

Мал. 1. Гора Карадаг.

Мал. 2. Гора Аюдаг.

Сучасний рельеф Кримських гір складається з трьох паралельних пасом: Зовнішнього, Внутрішнього та Головного. За формою вони нагадують величезні кам’яні хвилі, що йдуть одна за одною від півночі на південь.

Зовнішнє пасмо — найпівнічніша і найнижча частина Кримських гір. Воно утворене невисокими пагорбами й пологими схилами, висота яких рідко перевищує 400 м.

Внутрішнє пасмо — середня частина гірської країни, де висоти коливаються від 400 до 600 м. Рельєф тут складніший: можна зустріти численні ущелини, долини та хребти.

Головне пасмо — найвища і наймасивніша частина Кримських гір. Тут розташовані найвищі вершини, як-от гора Роман-Кош (1545 м), Зейтін-Кош (1537 м), Кемаль-Егерек (1529 м). Південні схили Головного пасма круто зриваються до Чорного моря, утворюючи мальовничі стрімчаки. У цьому регіоні рельєф найскладніший, із різкими перепадами висот. Верхня частина Головного пасма представлена кримськими яйлами — плоскими гірськими плато, вкритими лучною і степовою рослинністю (мал. 3).

Мал. 3. Гурзуфська яйла (у перекладі з тюркської мови «яйла» означає високогірне літнє пасовище).

Рельєф Кримських гір, як і Карпат, створює сприятливі умови для різних видів господарської діяльності. Поєднання гірських схилів, плато та долин дає змогу розвивати тут сільське господарство, особливо виноградарство й садівництво. Багатство природних ландшафтів у поєднанні з теплим кліматом стимулює розвиток туризму.

3. Клімат і внутрішні води

Клімат Кримських гір помірно континентальний. Температура повітря у січні становить -8...-9 °С, у липні — +15... +16 °С. Кількість опадів різна й залежить від висоти: у передгір’ях — 400-500 мм, на Головному пасмі — 900-1200 мм. Гори виконують роль кліматичного бар’єра: взимку вони захищають узбережжя від холодних північних вітрів, а влітку «притримують» тепло тропічних повітряних мас. Завдяки цьому клімат Південного берега Криму субтропічний середземноморський. Тут цілий рік панують додатні температури повітря. Річна кількість опадів — 350-550 мм, максимум яких припадає на зимові місяці, а літо спекотне й посушливе.

На відміну від Карпат, ресурси внутрішніх вод Кримських гір обмежені. Найбільші річки — Салгир, Альма, Бельбек, Чорна. Вони короткі, із нерівномірним стоком. На окремих ділянках річки утворюють водоспади. Найвідоміші з них — Учан-Су, Джур-Джур. Влітку багато річок пересихають, а водоспади перетворюються на «краплепади». Проте під час короткочасних літніх злив у долинах річок, балках та ярах південного схилу можуть утворюватися селеві потоки великої руйнівної сили.

4. Ґрунти. Органічний світ. Охорона ландшафтів

На Головному пасмі Кримських гір чітко проявляється вертикальна поясність ґрунтового та рослинного покриву.

У передгір’ях переважають чорноземи, на схилах поширені бурі гірсько-лісові ґрунти, на яйлах — гірсько-лучні чорноземи. На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти.

Передгірний пояс (до 350 м) — це смуга кримського лісостепу, де степ чергується з ділянками лісу. Тут ростуть три види дуба — пухнастий, скельний і звичайний, клен польовий, берест. Із чагарників поширені дерен, граб східний, глід, шипшина, із трав — ковила, типчак. На північному схилі Головного пасма в низькогірному поясі (до 700 м) переважають дуб скельний, клен, ясен, липа, граб. Вище, у середньогір’ї (до 1300 м), — букові ліси з домішками граба, берези, липи. Біля верхньої межі зустрічаються невеликі ділянки соснових лісів. На гірських плато — яйлах — збереглися лише невеликі ділянки лісу з бука й сосни. Основна площа яйл зайнята гірськими луками та лучними степами.

Серед представників рослинного світу Кримських гір близько 240 видів є ендеміками та реліктами. До таких належать, наприклад, тис ягідний, сосна кримська (мал. 4), кизильник кримський, підсніжник складчастий тощо.

Мал. 4. «Сосна-літак» на схилі гори Ай-Петрі. Обхват її стовбура — понад 3 м, вік — щонайменше 200 років, висота — 10 м.

У гірських лісах мешкають олень кримський, козуля, муфлон, борсук, кам’яна куниця, дика свиня, білка. Можна побачити рідкісних хижих птахів, як-от беркута та сокола, які парять у небі над горами. На скелястих ділянках гніздяться орлан-білохвіст, чорний гриф. Серед плазунів поширені ящірка скельна, полоз, гадюка. Біля гірських річок і джерел живуть жаби та саламандри.

Природні комплекси Кримських гір зазнали значних змін через діяльність людини. Для збереження і відновлення природи гірського Криму створено численні природоохоронні території. Найбільшими з них є природні заповідники — Кримський, Ялтинський, Карадазький, мис Мартьян.

МОЇ НОТАТКИ

• Кримські гори розташовані на крайньому півдні України, на Кримському півострові. Вони складаються з трьох пасом, які мають асиметричні схили.

• Клімат гірської країни помірно континентальний зі значною кількістю опадів. Південний берег Криму має риси субтропічного середземноморського клімату.

• Для Головного пасма характерна вертикальна поясність ландшафтів.

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ. Які екологічні проблеми є спільними для Карпат і Кримських гір?

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ. 1. Охарактеризуйте географічне положення Кримських гір. Порівняйте його з географічним положенням Українських Карпат. 2. Назвіть головні особливості рельєфу Кримських гір. 3. Яку роль відіграють Кримські гори у формуванні клімату південного узбережжя? 4. Які вертикальні пояси виділяють у Кримських горах? Порівняйте їх із вертикальними поясами Карпат.

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. За допомогою картографічного сервісу в інтернеті створіть власну інтерактивну карту з позначками ключових природних об’єктів Кримських гір. Нанесіть на карту заповідники, національні парки, цікаві природні об’єкти (печери, водоспади). Додайте короткі описи до кожної точки.

2. Створіть вікторину на онлайн-платформі із запитаннями про Кримські гори, їхнє географічне положення, природні комплекси та охорону природи. Запропонуйте однокласникам та однокласницям пройти цей тест під час уроку.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 17. Характеристика гірських країн.

1. За картами атласу дослідіть ознаки природи Українських Карпат і Кримських гір. Результати роботи оформте у вигляді таблиці.

План дослідження	Українські Карпати	Кримські гори
1. Особливості рельєфу
2. Загальні риси клімату
3. Найбільші річки, характер їхньої течії
4. Основні типи ґрунтів
5. Типові рослини
6. Типові тварини
7. Найбільші заповідні території