Географія. Повторне видання. 8 клас. Довгань (2025)

§ 32. Гірські країни: Українські Карпати

ЧИМ ГІРСЬКІ ЛАНДШАФТИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД РІВНИННИХ? Які чинники зумовлюють формування гірських ландшафтів? Чому саме в Карпатах можна побачити надзвичайне різноманіття природних комплексів? Тож вирушаймо в подорож Українськими Карпатами, щоб побачити все на власні очі!

1. Географічне положення Українських Карпат

Українські Карпати — це частина великої гірської системи Карпат, яка простягається через кілька країн Східної Європи, зокрема через Україну, Румунію, Польщу та Словаччину. У межах України Карпати займають крайню західну частину та охоплюють площу близько 24 тис. км² (4 % від загальної площі), а разом із Передкарпатською височиною та Закарпатською низовиною — 37 тис. км² (6 %).

Кам’яні хвилі гір декількома паралельними пасмами простягаються з північного заходу на південний схід на 280 км та продовжуються за межами нашої країни. Ширина гірського масиву в середньому становить 80-110 км.

Назва «Карпати», за однією з версій, походить від польського слова karpa, що означає «значні нерівності». Згідно з іншою думкою, ця назва пов'язана з проживанням тут за часів Римської імперії дакійського племені карпів (II—IV ст).

2. Особливості рельєфу

Ви знаєте, що Карпатська гірська споруда — молоде за віком утворення. Протягом усього мезозою та першої половини кайнозою на цих площах ще були давні моря, а на їхньому дні накопичувалися потужні товщі осадових відкладів. Тектонічні рухи в епоху альпійського горотворення спричинили загальне підняття території, зминання та деформацію шарів гірських порід. Ці процеси також супроводжувалися вулканічною активністю.

Мал. 1. Чорногора — найвищий гірський масив Українських Карпат.

Гірська область Українських Карпат складається з Передкарпатської височини, Закарпатської низовини (що відповідають однойменним гірським прогинам) та власне Карпат у вигляді паралельних пасом.

Передкарпатська височина має середні висоти 400-700 м над рівнем моря. Вона є перехідною зоною між гірським масивом Карпат і рівнинними територіями. Поверхня її горбиста, перерізана річковими долинами.

Власне Карпати простягаються кількома паралельними хребтами. Серед них виділяють:

• Зовнішні Карпати — крайнє північно-східне пасмо, яке складається з невисоких Бескидів на північному заході, середньогірних Горган у центральній частині та низькогірних Покутсько-Буковинських Карпат на південному сході;

• Центральні (Верховинські) Карпати з низькогірним (600-700 м) рельєфом і пологими обрисами схилів;

• Внутрішні (Полонинсько-Чорногірські та Рахівсько-Чивчинські) Карпати — найвисокогірніша частина з масивом Чорногора (мал. 1), де зосереджені найвищі вершини (понад 2000 м), у тому числі гора Говерла (2061 м);

• Вулканічний хребет із ланцюжка невисоких куполів згаслих вулканів.

У четвертинний період Карпати зазнали часткового зледеніння. Воно охопило високогірні масиви Чорногора і Свидовець, Піп Іван Мармароський. Наслідки діяльності льодовика простежуються у вигляді карів, льодовикових цирків, моренних відкладів у долинах. Вивітрені кам’яні розсипи можна спостерігати на схилах Горган.

Основна роль у створенні сучасного рельєфу Карпат належить ерозійним процесам, зумовленим значною кількістю опадів, розвиненою гідромережею, перепадами висот. Більшість пасом складені порівняно м’якими осадовими породами, що спричинює їхнє швидке руйнування під впливом зовнішніх чинників.

Закарпатська низовина — це низинна територія з незначними коливаннями висот від 100 — до 200 м. Рівнинний характер місцевості порушують пагорби вулканічного походження, максимальна висота яких сягає 400 м.

Загалом рельєф Українських Карпат сприятливий для господарського освоєння. У Карпатах розвиваються різні види активного відпочинку: гірськолижний, велосипедний, зелений туризм, піші та кінні прогулянки тощо.

3. Клімат і внутрішні води

Клімат Карпат визначається географічним положенням гір і значною висотою над рівнем моря. На цю територію впливає континентальне й морське повітря помірних широт, інколи сюди проникають арктичні повітряні маси. Зі збільшенням висоти над рівнем моря в горах спостерігаються закономірне зниження температури та збільшення кількості опадів. Гори відіграють роль своєрідного кліматичного бар’єра. Це обумовлює відмінності кліматичних показників південно-західних та північно-східних схилів гір, Передкарпаття й Закарпаття.

Температура січня в Передкарпатті становить -3...-4 °С, на Закарпатті -2 °С, а в горах -6...-12 °С. Зима м’яка й багатосніжна. Це спричинює утворення снігових лавин (мал. 2). Подекуди в ущелинах Чорногори купи снігу можуть затримуватися навіть до липня. Однак льодовиків і постійної снігової лінії в Карпатах немає.

Мал. 2. Снігові лавини в Карпатах — дуже небезпечне явище. Найчастіше вони виникають під час відлиг на початку весни. Лавина рухається зі швидкістю 10-100 м/с, об'єм снігових мас складає понад 200 тис. м³.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОФІЛЬМ «ЛАВИНИ». Дізнайтеся, як досліджують лавини. Яких заходів уживають для протидії лавинам?

rnk.com.ua/109791

Середні температури липня в Передкарпатті становлять +18...+19 °С, на Закарпатті +20 °С, у горах +7...+13 °С. У передгір’ях випадає 700-900 мм опадів, у верхів’ях — 1200-1600 мм. Найвологішим місцем Карпат і всієї України є полонина Руська Мокра, де випадає до 2000 мм опадів на рік.

Завдяки вологому клімату в Карпатах сформувалася найгустіша в країні річкова мережа. Тут беруть початок багато річок: Прут, Дністер, Тиса, Лімниця, Черемош, Латориця, Уж, Теребля, Бистриця Надвірнянська і Бистриця Солотвинська. Загалом в Українських Карпатах налічується близько 28 тис. річок. Вони переважно міцні, до 1,5 м завглибшки, нерідко з порогами та водоспадами. Їхня течія стрімка й бурхлива; досить часто річки несуть із собою велику кількість уламкового матеріалу. Під час повеней та паводків невеликі річки та струмки, перетворюючись на потужні руйнівні потоки, завдають великих збитків господарству та населенню (мал. 3). Озер у Карпатах також дуже багато. Серед них найвідомішими є Синевир, Несамовите, Бребенескул (мал. 4).

Мал. 3. Паводок на річці Чорний Черемош у липні 2008 р. (село Криворівня Івано-Франківської області): центральна дорога повністю зруйнована. У результаті паводку змінилося русло та вся прибережна смуга.

Мал. 4. Озеро Бребенескул — найвисокогірніше озеро України, що лежить на висоті 1801 м над рівнем моря у глибокій улоговині під вершинами Гутин Томнатик та Бребенескул (масив Чорногора).

4. Ґрунти. Органічний світ

Підкорюючи вершини Карпат, неможливо не помітити, як змінюються гірські ландшафти з висотою.

У передгірному поясі Закарпаття та Передкарпаття на висоті 400-700 м зростають широколисті ліси, що складаються з дуба звичайного з домішками інших видів дерев: бука, ясеня, граба, ялиці, а також чагарників та різнотрав’я на сірих лісових ґрунтах.

Близько 70 % площі Карпат займає низькогірний пояс із букових і мішаних ялицево-смереково-букових лісів (1000-1200 м) на буроземних та дерново-буроземних ґрунтах. Із подальшим підняттям стає прохолодніше й вологіше. Середньогірний пояс (1200-1500 м) представлений ялиновими та ялиново-смерековими лісами, чагарниками із жимолості, вільхи, ялівцю на сіро-бурих ґрунтах. Верхні частини схилів Чорногори, Рахівських гір, Чивчин, Горган вкриті густими смерековими лісами.

На висотах понад 1500 м у субальпійському високогір’ї з’являється криволісся з низькорослих сосни гірської, вільхи, ялівцю рододендрону карпатського (мал. 5). Їхнє переплетене між собою крючкувате гілля створює майже суцільні непролазні хащі. Проте якщо подолати цей природний бар’єр, можна побачити мальовничі краєвиди Карпатських полонин (мал. 6). Взимку вони вкриті снігом, а навесні їх устеляє буйний цвіт різноманітних запашних трав: тонконіг альпійський, іван-чай, звіробій, чебрець, ісландський мох, чорниця, арніка тощо. Це субальпійські луки на гірсько-лучних ґрунтах.

Мал. 5. Рододендрон карпатський, славнозвісна «червона рута», — квітучий чагарник, занесений до Червоної книги України.

Мал. 6. Полонини Покутсько-Буковинських Карпат (фото авторки Г. Д. Довгань).

Альпійський пояс (понад 1800 м) поширений лише на найвищих вершинах Карпат. Він складається з низьких чагарників та луків і займає незначні площі.

Флора Українських Карпат багата на реліктові та ендемічні види. Із найвідоміших — тис ягідний, рододендрон карпатський, ялівець козачий, ясенець білий, ковила найкрасивіша та едельвейс.

Типовими представниками карпатських лісів є дикий кабан, козуля, благородний олень, заєць сірий, лисиця, лісова куниця, горностай, вовк, рись, лісовий кіт.

У Карпатах багато птахів: ластівки, лелеки, шпаки, снігурі, омелюхи, пуночки, синиці, корольки, повзики, шишкарі, чижі, дятли, яструби, сови, куріпки, тетеруки, глухарі.

5. Охорона ландшафтів

Протягом останніх десятиліть Карпати зазнають дедалі більших втрат унаслідок діяльності людини. Однією з найбільших загроз для Карпат є незаконне вирубування лісів (мал. 7). Розвиток туризму та туристичної інфраструктури спричинює забруднення територій побутовими відходами, порушення природних ландшафтів. Через глобальні зміни клімату та підвищення середньорічної температури збільшується частота повеней, зсувів і лісових пожеж.

Мал. 7. Наслідки незаконного вирубування лісів у Карпатах: зруйновані схили та знищені екосистеми.

Із метою збереження унікальної природи в Карпатах створено понад 1,5 тис. об’єктів природно-заповідного фонду площею майже 500 тис. га.

Першим за часом створення (1980 р.) та одним із найбільших в Україні є Карпатський національний природний парк. Тут зосереджено 1100 видів рослин, серед яких чимало реліктових та рідкісних. Майже 20 видів рослин занесено до Червоної книги України. Цікавими представниками є сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, тирлич жовтий, первоцвіт дрібний, родіола рожева. Справжня окраса лісів — благородний олень і козуля європейська. До Червоної книги України занесені зубр, кіт лісовий, беркут, змієїд, лелека чорний, снігова полівка, пугач, тритон гірський.

Карпатський біосферний заповідник належить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У межах заповідника розташовані найбільші в Європі ділянки букових і буково-ялицево-смерекових пралісів, «Долина нарцисів», найбільші карстові печери Українських Карпат. Тут зростають едельвейс та рододендрон карпатський, охороняються великі популяції карпатського бурого ведмедя, рисі, лісового кота, беркута та багатьох інших рідкісних видів і тих, що перебувають під загрозою зникнення.

МОЇ НОТАТКИ

• Українські Карпати — середньовисотні гори, які займають крайню західну частину України.

• Ознакою природи Карпат є вертикальна поясність клімату, ґрунтового та рослинного покриву.

• Високий рівень біорізноманіття Карпат, значна кількість рідкісних видів та ендеміків потребують дієвих заходів охорони.

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ. Чи можна, на вашу думку, поєднувати розвиток туризму в Карпатах зі збереженням їхньої природної спадщини?

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ. 1. Назвіть головні риси географічного положення Українських Карпат. 2. Охарактеризуйте рельєф і кліматичні умови Карпат. Як вони впливають на особливості річкової мережі та рослинного світу? 3. Назвіть вертикальні пояси Українських Карпат. Коротко опишіть їхні природні особливості. 4. Чому в Українських Карпатах створено багато природоохоронних територій?

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Уявіть, що ви живете в одному з високогірних сіл Карпат. Опишіть, як зміни клімату можуть вплинути на ваше повсякденне життя та природне середовище.

2. Зберіть інформацію про один із заповідників чи національних природних парків Карпат. Підготуйте мультимедійну презентацію з фотографіями, картами та цікавими фактами.

РОБОТА В ГРУПІ. Створіть постер, присвячений охороні природи Карпат. Запропонуйте шляхи зменшення негативного впливу людини на гірські екосистеми та підвищення екологічної свідомості серед туристів.

МОЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Розробіть власний туристичний маршрут Карпатами.

1. Складіть план подорожі на три-п’ять днів із зазначенням щоденного маршруту та відстані. Визначте кілька цікавих локацій для зупинок (національні парки, мальовничі місця, історичні пам’ятки).

2. Складіть перелік необхідного спорядження.

3. Обчисліть вартість подорожі до Карпат (додайте транспортні витрати, проживання, харчування, вартість або оренда спорядження тощо).