§ 44. Природні зони та висотні пояси

1. Які природні зони існують на Землі?
2. Чим вони розрізняються?
3. Що спільного та відмінного мають природні зони та висотні пояси?

1. Знайомимося з природними зонами

Дослідімо разом природні зони — великі зональні природні комплекси з подібними кліматичними умовами, однорідними ґрунтами, рослинним і тваринним світом. Чергування природних зон на рівнинах материків у першу чергу пояснюється зміною кліматичних умов із географічною широтою. Це прояв такої властивості географічної оболонки, як широтна зональність.

За допомогою карти (мал. 1) здійснимо уявну подорож від екватора до полюсів і вивчимо окремі природні зони.

Мал. 1. Природні зони. Розподіл природних зон на Землі відображає одну з головних властивостей географічної оболонки — широтну зональність. Зверніть увагу, як області висотної поясності порушують широтне простягання природних зон.

Розпочнемо з екваторіальних широт. Тут увесь час жарко та волого, часто ллє дощ. Для рослин і тварин це справжній рай — багато води й тепла. У цьому районі Землі розташована природна зона екваторіальних лісів (мал. 2). Її можна порівняти з океаном із вічнозелених рослин. Вражає різноманітність дерев, тварин. Чагарників в екваторіальному лісі мало, а трав’яний покрив не суцільний і складається з рослин, здатних рости в затінку.

Мал. 2. Екваторіальні ліси.

Рухаємося на північ. Минаємо природну зону саван (мал. 3) та опиняємося у спекотних тропічних пустелях. Тут дуже жарко й сухо, а температура повітря вдень навіть у тіні може сягати +50 °С. Рослинність у тропічних пустелях бідна. Багатьом рослинам доводиться боротися за виживання, тому вони навчилися берегти воду або добувати її. Одні рослини накопичують воду в тканинах. Другі «дотягуються» до води за допомогою коренів, довжина яких іноді сягає 30 м. Треті, щоб зменшити втрати вологи через випаровування, «замінили» листя на колючки.

Мал. 3. Савана.

Вирушаємо до помірних широт, де великі площі займають природні зони степу, лісостепу і лісів (мал. 4, 5). Головна особливість мешканців цих зон пов’язана з річним ритмом: живі організми пристосовуються до зміни пір року. У природних умовах степи були вкриті трав’яною рослинністю, яка утворювала суцільний покрив. Навесні цей покрив прикрашали квіти, але зараз такий краєвид зберігся лише на окремих ділянках, де заборонено господарську діяльність.

Мал. 4. Степ.

Мал. 5. Мішаний ліс.

Переміщуємося далі на північ. Перетнувши тундру (мал. 6), потрапляємо до арктичних пустель (мал. 7). Узимку тут панують морози з температурами -30—40 °С. Літо теж холодне. За таких суворих умов тільки на окремих ділянках суходолу ростуть мохи та лишайники.

Мал. 6. Тундра.

Мал. 7. Арктична пустеля.

2. Вирушаємо в гори

Зміна природних комплексів відбувається не лише на рівнинах, але й у горах, від їхнього підніжжя до вершин, що також обумовлено зміною кліматичних умов. Піднімаючись на гірські вершини, за короткий час можна побувати в різних природних зонах, які в горах називаються висотними поясами.

Висотні пояси змінюють один одного, причому що ближче гори до екватора й що вони вищі, то більше висотних поясів (мал. 8).

Мал. 8. Висотні пояси в горах. Нижній висотний пояс відповідає природній зоні прилеглої території. Чим вище, тим природні умови стають більш суворими, а рослинність — менш теплолюбною. Верхній пояс найвищих гір вкритий снігом і льодовиками.

МОЇ НОТАТКИ

• Природні зони — великі зональні природні комплекси з подібними кліматичними умовами, однорідними ґрунтами, рослинним і тваринним світом.

• Поширення природних зон підпорядковане широтній зональності: вони закономірно змінюють одна одну від екватора до полюсів.

• У горах формуються висотні пояси, що відповідають природним зонам.

• Що вищі гори й що ближче вони розташовані до екватора, то більший у них набір висотних поясів.

МОЇ ВРАЖЕННЯ. Що на уроці для вас було новим, а про що ви знали раніше? Яка інформація зацікавила вас найбільше?

РОБОТА В ГРУПІ. Проведіть вікторину «Упізнай природну зону». Для цього об’єднайтесь у групи, напишіть на аркушах назви природних зон та проведіть таємне жеребкування. За допомогою додаткових джерел кожна група готує стислий опис отриманої природної зони (не називаючи її!) за планом: 1) географічне положення; 2) особливості клімату; 3) характерні ґрунти; 4) типові рослини; 5) типові тварини. Інші групи мають визначити, про яку природну зону йдеться. Перемагає команда, яка відгадає найбільшу кількість природних зон.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ. 1. Що таке природна зона? Чому на різних широтах утворюються різні природні зони? 2. Про які природні зони ви дізналися? Опишіть природні компоненти природних зон (на вибір). 3. Чим пояснюється чергування природних комплексів — висотних поясів — у горах?

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Уявіть, що вас запросили взяти участь у підкоренні найвищої вершини світу — Джомолунгми. Опишіть підготовчий етап та складіть короткий опис підйому на вершину з огляду на зміну природних комплексів з висотою.
2. Оцініть умови життя людей у різних природних зонах. Які природні зони ви вважаєте найбільш сприятливими для проживання, а які, навпаки несприятливими? Поясніть свою точку зору.
3. У якій природній зоні розташована ваша місцевість? Пригадайте особливості її природи та зробіть схематичні малюнки. Укажіть, які компоненти природної зони змінені людиною, а які залишилися в первісному стані.

Зміст