Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань

§ 8. Вторинний сектор економіки

Пригадайте

• виробництва переробної промисловості та чинники їх розміщення

1. Виробництво електроенергії.

Електроенергетика Європи характеризується переважанням теплових електростанцій, хоча порівняно з іншими регіонами їхня частка в загальному виробництві електроенергії є меншою. Понад половина з них працюють на вугіллі. Значною є частка газових ТЕС, особливо в Росії (60 %), і найменшою — тих, що працюють на мазуті (виробляється з нафти). Основна частина ТЕС розташована поблизу великих міст, у районах видобутку паливних корисних копалин, портових містах (там вони працюють на імпортному паливі).

Європа є світовим лідером за значенням атомних електростанцій, на які припадає майже третина виробленої електроенергії. Найбільше АЕС у Франції, Бельгії, Україні, Великій Британії.

Десята частина електроенергії виробляється на ГЕС, у трьох країнах із гірськими районами — Норвегії, Швеції, Швейцарії — це основний вид електростанцій.

Зростає значення вітрових, сонячних, геотермальних станцій, біоенергетики. Саме в Європі розташовані світові лідери з використання енергії вітру (ВЕС). Так, у Данії ВЕС виробляють понад 57 % усієї електроенергії, у Німеччині та Португалії по 24 %. Фінляндія є лідером із виробництва енергії з лісової біомаси — частка «лісового палива» в загальному енергоспоживанні країни складає 27 %.

До десятки найбільших виробників електроенергії світу входять Росія, Німеччина та Франція. Росія і Франція є великими експортерами. Ісландія відома як країна, що виробляє найбільше електроенергії на одну особу (понад 51 100 кВт/год).

2. Металургія.

Місцева чорна металургія пережила важкий період, коли обсяги виробництва не зростали, а іноді скорочувалися (наприклад у Великій Британії). Із метою подолання кризових явищ у багатьох країнах виробництво було модернізовано, відбулися зміни і в географії. Поєднання залежності від імпортної сировини та орієнтації на продаж частини високоякісної продукції за кордон зумовило будівництво великих підприємств у портових містах (нові заводи Франції, Німеччини та Великої Британії) або в районах вугільних басейнів, пов’язаних зручними шляхами з морем (Німеччина).

Країни, які не мали запасів сировини, одразу орієнтувалися на її імпорт. Так, металургія Італії розміщується в портах (Генуя, Неаполь і Таранто). Орієнтація на сировинні ресурси залишається в Росії, Україні, Польщі, Чехії. У Польщі та Чехії підприємства орієнтуються на паливо (використовують імпортну залізну руду), є такі виробництва в Росії (Кузбас) та Україні (Донбас).

Кольорова металургія регіону в значних обсягах використовує імпортні руди та їхні концентрати, які переважно надходять з Африки та Америки. Головні виробники алюмінію — Росія, Норвегія, Франція, Німеччина, Греція, Румунія. Виробництво здебільшого орієнтоване на споживачів та джерела дешевої електроенергії (Норвегія, частково Франція, Росія). На власній руді алюмінієва промисловість працює в Греції, Хорватії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині. Свою й імпортну сировину використовує Румунія. Мідь виробляють у Росії, Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії, Польщі, Сербії, Болгарії, свинець і цинк — у Росії, Німеччині, Бельгії, Польщі, Франції, Сербії, Болгарії, Італії. Кольорова металургія Європи, особливо високорозвинених країн, широко використовує вторинну сировину (металобрухт), значення якої постійно зростає.

3. Машинобудування.

На країни Європи припадає понад третина продукції світового машинобудування. У регіоні розвинені всі основні виробництва, але деякі з них відіграють особливу роль. Так, тут зосереджено близько 40 % світового виробництва верстатів і ковальсько-пресового устаткування, причому одноосібний регіональний лідер — Німеччина — у цьому виробництві у світі поступається лише Японії. Великі виробники верстатів, як і іншої продукції загального машинобудування, — Італія та Швейцарія (85 % продукції цієї країни йде на експорт).

Таблиця

НАЙБІЛЬШІ ВИРОБНИКИ АВТОМОБІЛІВ У ЄВРОПІ (2021 р.)*

Місце	Країна	Кількість (тис. од.)
1	Німеччина	3308
2	Іспанія	2098
3	Росія	1566
4	Франція	1351
5	Чехія	1111
6	Велика Британія	932
7	Італія	795
8	Польща	439
Європейський Союз		13 092

* Джерело: Latest European Car Sales Statistics, 2021

Високого рівня розвитку досягло сільськогосподарське машинобудування регіону. Тут виробляють високоякісну техніку, зокрема комбайни, трактори, обладнання для тваринницьких ферм. Серед основних виробників — Німеччина, Франція, Нідерланди, Австрія, Росія, Польща, Білорусь.

Провідне місце в транспортному машинобудуванні посідає автомобілебудування (таблиця). Найбільша кількість машин випускається на заводах провідних фірм: «Фольксваген» (Німеччина), «ФІАТ» (Італія), «СЕАТ» (Іспанія), «Брітіш Лейленд» (Велика Британія), «Пежо-Сітроєн» (Франція). Лідером серед країн є Німеччина, де щороку виробляється понад 3 млн автомобілів (мал. 1).

Мал. 1. Виробницттво електромобілів на заводі BMW у Мюнхені. Частка електромобілів у Німеччині становить близько 14 % усього авторинку країни, ще 45 % автомобілів працюють на гібридних двигунах.

Одним із найстаріших виробництв є залізничне машинобудування. У сучасних умовах усе більшого значення набуває виробництво швидкісних поїздів (мал. 2), потужних електровозів та тепловозів (вони здатні перевозити багато вагонів із вантажем). Основними країнами-лідерами з виробництва рухомого складу для залізниць є Німеччина, Франція, Австрія, Швейцарія, Італія та Іспанія.

Мал. 2. Швидкісний поїзд ТЖВ (від фр. Train a Grande Vitesse) — найшвидший у світі рейковий потяг. Рекордна швидкість становить 574,8 км/год.

За останні десятиліття Європа втратила колишні лідируючі позиції в суднобудуванні, поступившись першістю азіатським країнам (Південна Корея, Китай та Японія). Зараз у регіоні будуються переважно спеціальні, технічно складні судна та великі пасажирські лайнери.

Фінські корабели орієнтуються на будівництво круїзних лайнерів, поромів, криголамів, суден для арктичних платформ, які використовують для видобутку нафти та природного газу на морському шельфі. Найбільшою і найсучаснішою в Європі є верф у фінському місті Турку (мал. 3). На випуску риболовецьких суден спеціалізуються Польща та Хорватія.

Мал. 3. У місті Турку (Фінляндія) будують найбільші в світі круїзні лайнери, пороми для перевезення пасажирів та машин, спеціалізовані морські судна.

Авіакосмічне виробництво зосереджене в семи країнах: Франції, Німеччині, Великій Британії, Іспанії, Швеції, Україні та Росії. Остаточне складання авіалайнерів здійснюється в Тулузі (Франція) і Гамбурзі (Німеччина) (мал. 4). Лідером у ракетно-космічній техніці є Франція. Її ракета «Аріан» використовується для запуску супутників ЄС та інших країн. До точного машинобудування відносять електроніку, електротехніку й приладобудування.

Мал. 4. Двопалубний реактивний пасажирський авіалайнер Airbus А380 — найбільший серійний літак у світі. Може здійснювати безпосадочні перельоти на відстань понад 15 тис. км.

Невелика група високорозвинених держав — Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія — є найбільшими виробниками дорогих електротехнічних виробів: це потужні генератори (у тому числі для парових, газових і гідравлічних турбін), трансформатори, електричні машини, електродвигуни різної потужності.

Окремі виробництва точного машинобудування працюють і в інших країнах. Серед них Росія, Нідерланди, Фінляндія, Чехія, Швеція, Польща, Словенія, Україна.

В останні роки країни регіону докладають зусиль, щоб наздогнати США і Японію у виготовленні сучасної електроніки. Найбільших успіхів досягли Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Нідерланди. Серед провідних ТНК світової електронної промисловості — «Сіменс» (Німеччина) та «Філіпс» (Нідерланди).

4. Хімічне виробництво.

Європа — один зі світових центрів хімічної промисловості. Серед найбільших ТНК світу широко представлені компанії високорозвинених країн регіону. Серед них «БАСФ» і «Баєр» (Німеччина), «Імперіел Кемікл Індастріз» (Велика Британія), «Монтедісон» (Італія). На тлі загального зсуву хімічних виробництв до моря створені великі центри нафтохімії в пониззях Рейну—Шельди: це так званий «Техас-Європа» (Роттердам—Антверпен), який за своїми розмірами є одним із найбільших у світі.

Багато країн регіону спеціалізуються на окремих видах продукції хімічної промисловості: Німеччина — барвники та пластмаси, Франція — синтетичний каучук, Бельгія — хімічні добрива і виробництво соди, Швеція і Норвегія — лісохімія, Швейцарія — фармацевтика, Росія — азотні й калійні добрива, Білорусь — калійні добрива.

Зростає значення промисловості органічного синтезу, фармацевтики, парфумерії, хімії побутового призначення. Високорозвинені країни все більше зосереджуються на високотехнологічній продукції: ліки, косметика, спеціальні сорти гуми, пластмаси з наперед заданими властивостями (композитні пластики).

5. Виробництво паперу, деревообробна промисловість. Легка промисловість.

Виробництво паперу й іншої продукції з деревини зосереджене переважно в Скандинавських країнах, Фінляндії, Росії та Німеччині. Значні обсяги паперу виробляють у Великій Британії, Італії, Франції. Італія також відома як виробник дорогих, високоякісних меблів.

Найдавнішим виробництвом у регіоні є легка промисловість. Зараз вона переживає не найкращі часи. Це пов’язане з тим, що виробництво трудомістких виробів масового попиту, особливо верхнього одягу, тканин і повсякденного взуття, перемістилося до країн Азії. У високорозвинених країнах регіону зберігаються виробництва, які спеціалізуються на синтетичних та дорогих (особливо вовняних) натуральних тканинах, модному одязі та взутті, виробах із хутра, окремих видах ковдр.

У країнах із перехідною економікою значне місце посідає виробництво тканин, повсякденного одягу і шкіряного взуття. Головні райони текстильної промисловості історично склалися в центрі та на півдні Польщі, у центрі європейської частини Росії, на півночі Чехії.

6. Харчова промисловість.

Значення харчової промисловості регіону полягає в необхідності забезпечити населення різноманітними продуктами харчування.

Регіон е світовим лідером серед виробників низки продуктів глибокої переробки, наприклад масла, сиру, йогурту, молочних жирів. Так, у країнах ЄС виробляється 47 % сиру від загального обсягу.

Європа є одним зі світових лідерів і у виробництві м’ясної продукції. Рибна промисловість відіграє значну роль в економіці частини прибережних та острівних країн, у першу чергу Північної Європи, зокрема Ісландії, Норвегії, Швеції. Так, Ісландії вона дає до половини експортних надходжень.

7. Основні регіони промисловості.

Економічну потужність сучасної Європи значною мірою визначають промислові регіони. Це Рур — у Німеччині, Великий Лондон — у Великій Британії, Іль-де-Франс — у Франції, Верхньосілезький — у Польщі, Придніпров’я — в Україні, Центральна Росія та Урал у Росії. На першому етапі їхнє формування значною мірою було обумовлене наявністю природних (сировинний чинник) і трудових (працересурсний чинник) ресурсів, споживача (споживчий чинник), а також сприятливим економіко-географічним положенням. Найбільш поширеними виробництвами здебільшого були чорна металургія, загальне машинобудування, основна хімія, теплоенергетика, легка промисловість.

Із часом зросло значення інших чинників, зокрема транспортного, наукового, екологічного. У промислових регіонах високорозвинених країн випереджальними темпами почали розвиватися транспортне й точне машинобудування (зокрема електроніка), хімія органічного синтезу, фармацевтика; одночасно збиткові та «брудні» підприємства закривалися, а інші модернізовувалися.

8. Реіндустріалізація.

Загальною особливістю сучасного розвитку переробної промисловості високорозвинених країн Європи є політика реіндустріалізації. Вона передбачає розвиток наукоємних, сучасних виробництв на основі досягнень науково-технічного прогресу. Реіндустріалізація є процесом, протилежним деіндустріалізації, який розпочався в середині XX ст. в Європі й був обумовлений бажанням потужних компаній розміщувати виробництво в країнах із меншими витратами. Основна увага приділяється фармацевтиці, виробництву медичного обладнання, комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, оптичних приладів, авіабудуванню і космічній техніці, виробництву нових матеріалів.

Головне

• Європа є одним із центрів світової економіки.

• Країни регіону посідають провідні позиції у виробництві електроенергії та багатьох видів продукції переробної промисловості, у першу чергу машинобудування та хімічної індустрії.

• У сучасних умовах високорозвинені країни регіону почали проводити політику реіндустріалізації.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть характерні риси електроенергетики регіону. 2. Поясність, які зміни відбулися у виробництві чорних металів у країнах Європи. 3. Охарактеризуйте машинобудування регіону. 4. Укажіть чинники, що забезпечили машинобудуванню провідну роль. 5. Якими є особливості хімічної промисловості країн Європи? 6. Чим спричинена необхідність здійснення політики реіндустріалізації?

Поміркуйте

Чим викликана спеціалізація високорозвинених країн Європи на наукоємній продукції?

Практична робота 1

Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (на вибір учня/учениці)

Географічні дослідження (на вибір учня/учениці)

1. Відновлювана електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності.

2. Структура й просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи.