Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань

Тема 2. Країни Америки

§ 35. США. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці

Пригадайте

головні складові природноресурсного потенціалу країни
які етнічні групи представлені в сучасному населенні США

• Офіційна назва: Сполучені Штати Америки (США).

• Площа: 9,8 млн км².

• Населення: 337 млн осіб (2022 р.).

• Столиця: Вашингтон.

• Економічно високорозвинена держава, країна «Великої сімки».

• Президентська республіка, федеративна держава (50 штатів і Федеральний округ Колумбія)

1. Місце країни у світі та регіоні.

США — одна з провідних держав світу, що відіграє значну роль на політичній арені та у світовій економіці. Ця держава-гігант посідає третє місце за кількістю населення у світі.

Потужноюекономічною державою Сполучені Штати стали після Другої світової війни. Протягом декількох десятиліть країна була світовим лідером за темпами економічного зростання, продуктивністю праці та обсягами виробництва. Зараз на США припадає майже 15 % світового ВВП (друге місце) та понад 10 % усього промислового виробництва світу (друге місце). Однак за масштабами науково-технічного, фінансового, інформаційного, військового потенціалів, ступенем впливу на світогосподарські зв’язки США й сьогодні не знають собі рівних у світі. Американські компанії, які переважно є основою світової мережі ТНК, контролюють виробництво товарів та послуг у багатьох країнах і регіонах світу. Найголовнішим чинником впливу США на розвиток світової економіки є, безумовно, їхнє технологічне лідерство.

Величезний економічний потенціал США визначає їхню політичну могутність, яка виявляється також і в міжнародних економічних відносинах. США мають найбільшу частку внесків у фонди найавторитетніших міжнародних об’єднань — у багатьох організаціях системи ООН, Світовому банку, МВФ. У деяких випадках від частки внесків залежить кількість голосів, які держава має в процесі прийняття важливих рішень. Через механізм НАТО, де Сполучені Штати також є лідером, вони ініціюють політику економічної блокади держав, які, на думку американського уряду, загрожують національній безпеці країни або порушують міжнародні принципи демократії (серед недавніх прикладів — економічні санкції проти Росії).

2. Модель економічного розвитку.

Сучасна економічна стратегія США ґрунтується на ліберальній моделі змішаної економіки. Її головні особливості можна умовно поділити на дві групи: традиційні та новітні, що формують сучасну так звану «економіку знань».

Традиційні риси були здавна властиві економічній стратегії розвитку США. Насамперед це всебічне заохочення американським суспільством та державою підприємницької активності, спрямованість на досягнення успіху для кожної людини незалежно від її походження та соціального статусу; більш обмежене, ніж в інших розвинених країнах, однак ефективне державне втручання в економіку; висока трудова мораль, що ґрунтується на протестантській етиці, працелюбності та вірі у власні сили.

В останні десятиліття все більшого значення набувають нові особливості господарювання, зокрема орієнтація на гнучке, диверсифіковане та дрібносерійне виробництво, здатність швидко адаптуватися до нових потреб економіки та населення. Це досягається шляхом використання в матеріальному виробництві та сфері послуг новітніх технологій, побудованих на мікроелектроніці, програмованій автоматизації та біоінженерії.

Біоінженерія — напрям науки і техніки, застосування інженерних принципів у біології та медицині, цілеспрямоване внесення змін в організми рослин, тварин і людини та керування їхніми функціями.

Ще одна принципова відмінність сучасного стану американської економіки — постійне підвищення рівня її наукоємності. Це визначається як збільшенням загальних витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (на частку США припадає понад 40 % усіх видатків розвинених країн світу), так і формуванням всеохоплюючої інформаційної інфраструктури.

Завдяки стрімкому науковому розвитку США відбувається масова імміграція наукової еліти, що сприяє міжнаціональній взаємодії багатьох країн світу та впливає на політичні зв’язки між державами.

Транснаціональні корпорації США є найпотужнішими у світі, але останніми роками вони втрачають своє кількісне представництво у світових рейтингах, що зумовлене, з одного боку, процесами об’єднання та поглинання, а з іншого — конкуренцією з боку ТНК країн Азії.

3. Економіко-географічне положення.

Територія країни складається із трьох частин: континентальних штатів, Аляски та Гавайських островів. Під контролем США перебуває також низка островів Карибського моря (Пуерто-Рико, Віргінські острови) та Океанії (Американське Самоа, острів Гуам тощо).

Основна частина країни розміщується між Канадою на півночі й Мексикою на півдні. На сході США омивають води Атлантичного океану, на заході — Тихого, із південного сходу обмежені Мексиканською затокою. Штат Аляска розташований на північному заході материка, має вихід до Північного Льодовитого океану та межує з Канадою, а через Берингову протоку — із Росією. Третя частина США — Гавайські острови — віддалена від перших двох і розміщується в центральній частині Тихого океану.

США мають одну з найпротяжніших берегових ліній у світі (майже 20 тис. км) із численними природними бухтами та глибокими затоками, що забезпечує розвиток морських перевезень, активні зв’язки між штатами та з іншими країнами світу.

Країна не зазнала руйнівного впливу подій Першої і Другої світових війн, а навпаки, отримала з них великі прибутки як кредитор багатьох держав Європи.

Отже, ЕГП США можна вважати вигідним, що сприяє економічному розвитку держави.

4. Природно-ресурсний потенціал.

За кількістю та різноманітністю природних умов і ресурсів США є однією з найбагатших країн світу.

Рельєф країни дуже різноманітний. Рівнини внутрішніх частин країни створюють сприятливі умови для сільськогосподарського освоєння. Усю західну частину країни займає гірська система Кордильєри, а вздовж Атлантичного узбережжя простяглися невисокі гори Аппалачі.

Головною перевагою клімату є достатнє зволоження рівнинних земель східної частини країни та їх розташування в помірному і субтропічному поясах. Найродючішими є каштанові та чорноземні ґрунти, що вкривають центральні частини прерій. Природна родючість різноманітних ґрунтів поліпшується за допомогою меліорації.

У США багато могутніх багатоводних річок. Міссісіпі з притоками Міссурі та Огайо належить до найбільших річкових систем Землі. Великими річками є Юкон на Алясці, Колорадо, Колумбія, Ріо-Гранде. На півночі США розташовані Великі озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері та Онтаріо. За допомогою каналів вони перетворені на водний шлях для океанських суден, довжина якого перевищує 3 тис. км.

Держава має значні запаси деревини. Лісами вкрито понад 33 % території, найбільше їх на Алясці та в Кордильєрах.

Країна багата на різноманітні корисні копалини. Є великі поклади нафти й природного газу, кам’яного вугілля. Серед металевих найбільш значні запаси залізної руди, мідних, поліметалевих, уранових руд, срібла, золота. Із нерудних виділяються великі поклади фосфоритів, самородної сірки, калійної солі.

До природних багатств у країні ставляться дуже дбайливо. У США багато природоохоронних територій, адже саме тут наприкінці XIX ст. були створені перші у світі національні природні парки. Загалом мережа природоохоронних територій у країні займає площу майже 50 млн га.

5. Працересурсний потенціал. Система розселення.

Первісне ядро американської нації складалося з вихідців із Великої Британії та їхніх нащадків. Пізніше до країни приїхало багато німців і представників інших народів.

Сьогодні нащадки європейців складають майже 80 %, тут численні діаспори німців, ірландців, англійців, шотландців, італійців, євреїв, поляків, українців. Темношкіре населення, так звані афроамериканці, складають 13 % — це переважно нащадки рабів, вивезених з Африки, вихідці з Азії — 4,4 %, корінні жителі — 1,2 % (індіанці, ескімоси, алеути, гавайці), решта — 1,4 % (переважно вихідці з Латинської Америки). Незважаючи на високу етнічну строкатість, державі вдалося досягти високого ступеня консолідації нації.

За віросповіданням більшість американського населення становлять християни (протестанти — 46,5 %, католики — 20,8 %), представлені в країні й інші релігії, зокрема індуїзм та іслам.

Тривалий час США відрізнялися високими темпами зростання населення, що було пов’язане з високим природним приростом та імміграцією. Потім показники природного приросту знизилися та стабілізувалися, а кількість іммігрантів стала суворо обмежуватися. Щороку до країни в’їжджає близько 800 тис. осіб, серед яких багато висококваліфікованих фахівців, у тому числі вчених, програмістів.

Нині природний приріст населення складає 4,0 % (2022 р.). Для вікової структури населення (18,5 % — молодша вікова група; 65 % — середня вікова група; 16,5 % — старша вікова група) характерно поступове зменшення частки дітей і підлітків, зростання частки людей похилого віку та середньої тривалості життя (мал. 1). Однак порівняно з Європейським регіоном проблема старіння нації в США ще не набула такого гостроти.

Мал. 1. Статево-вікова піраміда США (2022 р.). За матеріалами: СІА World Factbook.

Середня густота населення США порівняно невелика й дещо перевищує 35 осіб/км². Воно розміщене територією дуже нерівномірно (мал. 2). Найбільш густо заселене східне узбережжя, подекуди цей показник сягає 400 осіб/км². У гірських штатах та внутрішніх аграрних районах густота населення зменшується до 5 осіб/км², на Алясці — менше ніж 1 особа/км².

Мал. 2. Розселення населення США.

США — одна з найбільш урбанізованих країн світу, частка міських жителів становить понад 83 % від загальної кількості населення. Найбільші міста — Нью-Йорк (18,9 млн осіб), Лос-Анджелес (12,5 млн), Чикаго (8,9 млн), Х’юстон (6,6 млн), Даллас (6,5 млн), Вашингтон (5,4 млн). Унаслідок явища субурбанізації виникли великі міські агломерації.

Майже 80 % американських працівників віддають перевагу роботі у сфері послуг (фінансових, комунальних, торговельних, транспортних, освітніх, медичних, юридичних), зайняті в готельному бізнесі або перебувають на державній службі. Близько 20 % населення працюють на підприємствах добувної та обробної промисловості. Лише 0,7 % американців задіяне в сільському господарстві, лісництві або рибальстві.

6. Українська діаспора США.

У США проживає численна українська діаспора. Українці та американці українського походження зосереджені переважно в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго, Піттсбургу, Детройті, Клівленді та інших містах. За кількістю українці посідають 21 місце серед етнічних груп цієї багатонаціональної держави.

Перша хвиля еміграції українців до США розпочалася з 1877 р. Саме тоді група селян-русинів із Закарпаття прибула на шахти Східної Пенсільванії. Основна частина наступної хвилі еміграції приїхала до США в другій половині 1920-х рр. У післявоєнний період розпочалася третя хвиля еміграції (друга половина 1940-х рр.). Основну її частину становили переміщені особи та біженці з таборів західних зон окупації Німеччини та Австрії, а також з Італії.

Наразі у країні налічується близько 2 млн українців та осіб українського походження. Українська мова, географія, література, історія, соціологія України викладаються у 28 університетах та коледжах. Утворилися й діють різноманітні українські громади політичного, релігійного та культурно-освітнього спрямування.

Після початку російського вторгнення тисячі українців, що живуть у США, об’єдналися для допомоги співвітчизникам: закуповують автомобілі, у тому числі швидкої допомоги, дають прихисток українським біженцям, влаштовують акції на підтримку українців (мал. 3).

Мал. 3. Razom for Ukraine — громадська організація українців у США, створена під час Революції Гідності, допомагає Україні боротися проти російських окупантів ще з 2014 р. Із початком повномасштабного вторгнення РФ вона стала одним із головних американських штабів підтримки України.

Головне

• США — найрозвиненіша країна світу, одна з найбільших за територією та кількістю населення держава.

• Основні чинники, що визначають провідне місце США у світі: ЕГП, науковий, технологічний, працересурсний, природно-ресурсний потенціал, модель економічного розвитку, що ґрунтується на принципах економічної свободи та всебічного заохочення підприємницької активності.

• Характерні риси населення США: багатонаціональний і різноманітний расовий склад, нерівномірне розміщення, високий рівень урбанізації, високий рівень освіченості та кваліфікації, зайнятості у сфері послуг.

• Українська діаспора в США належить до національної меншини з високим рівнем організації, освіти, культури та національної єдності.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які чинники визначають місце США в міжнародному поділі праці? 2. Назвіть основні риси ЕГП США. 3. Укажіть головні складові природно-ресурсного потенціалу США. 4. Поясніть особливості етнічного та релігійного складу населення країни. 5. Чим обумовлений нерівномірний розподіл населення територією країни? 6. Як і коли відбувалося формування української діаспори в США?

Поміркуйте

Чому, незважаючи на багаті власні ресурси, США є одним із найбільших у світі імпортерів мінеральної сировини?

Працюємо в групах

1. Охарактеризуйте ЕГП США та оцініть вплив кожної з її складових на розвиток господарства країни.

2. Оцініть природноресурсний потенціал США та спрогнозуйте потенційні можливості розвитку господарства країни на власній природній сировині.