Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань

Розділ III. Океанія

Тема 1. Австралія

§ 28. Австралія. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці

Пригадайте:

що таке Співдружність; які країни входять до її складу

• Офіційна назва: Австралійський Союз.

• Площа: 7,7 млн км².

• Населення: 26 млн осіб (2022 р.).

• Столиця: Канберра.

• Економічно високорозвинена країна (підтип «переселенська країна», Федеративна парламентська держава у складі Співдружності (6 штатів, 2 самоврядні одиниці).

1. Місце країни у світі та регіоні.

За багатьма економічними показниками Австралія входить до групи найбільш розвинених країн світу. У 2021 р. за загальним обсягом ВВП (за ПКС) Австралія посідала 18-те місце у світі, а за ВВП на одну особу — 30-те. У рейтингу країн за рівнем людського розвитку Австралія перебуває на четвертій позиції, поступаючись лише Швейцарії, Норвегії та Ісландії. Як ви знаєте, цей показник свідчить не лише про економічні досягнення, а й про високий рівень якості життя населення.

Австралія належить до найбільш інноваційних та високотехнологічних держав. Уміння вдало використовувати всі наявні ресурси, можливості та конкурентні переваги зробило Австралію одним із ключових гравців не лише в регіоні, а й у сучасному глобальному світі.

2. Модель економічного розвитку Австралії.

Майже два століття Австралія залишалася для англійців заморською фермою. Вона постачала на Британські острови вовну і пшеницю, а коли з’явилися судна-рефрижератори — м’ясо й олію. Із відкриттям численних родовищ корисних копалин Австралія отримала нову роль: країна-ферма стала й країною-рудником. Із 1920-х рр. з активним освоєнням мінеральних ресурсів розпочалися зростання промисловості та розвиток сфери послуг.

У ті самі роки було прийнято закони, що заклали основи економічної системи країни, у тому числі: протекціонізм як захист внутрішнього ринку; політика «білої Австралії», що регулювала імміграцію і захищала ринок праці від низькооплачуваної робочої сили, у першу чергу з країн Азії; доброзичливе ставлення до Британської імперії як основа зовнішньополітичного курсу Австралії. Згодом цей блок поміркованих реформ почали називати «австралійською угодою». За порівняно короткий проміжок часу з аграрно-сировинного придатку метрополії Австралія перетворилася на високорозвинену країну.

Сучасна Австралія, як і розвинені країни Європи, має змішану модель економіки, яка ґрунтується на засадах ринкового господарювання в поєднанні з централізованим державним плануванням і управлінням. Її особливістю є значна роль держави майже в усіх сферах економіки, зокрема в промисловості, сільському господарстві, оптовій і роздрібній торгівлі тощо.

3. Економіко-географічне положення Австралії.

Австралія — єдина у світі держава, яка повністю займає цілий материк. У зв’язку із цим вона має тільки морські кордони. Найближчими сусідами є Нова Зеландія, Папуа Нова Гвінея та Індонезія.

Незважаючи на великі розміри (7,7 млн км²), територія Австралії досить компактна. Своєю формою вона нагадує трапецію з увігнутою верхньою основою (тут у материк врізається велика затока Карпентарія).

До складу Австралії, крім материкової частини, що омивається водами Тихого й Індійського океанів, входять великий острів Тасманія та безліч дрібних острівців, розкиданих уздовж берегової лінії протяжністю 25,7 тис. км. Ізольованість Австралії від інших частин світу й економічних центрів, віддаленість від головних морських шляхів тривалий час гальмували економічний розвиток країни. Водночас цей чинник забезпечив Австралії відсутність війн та територіальних суперечок. Нині розвиток засобів зв’язку та транспорту «наближає» Австралію до інших частин світу, що забезпечує їй активну участь в міжнародних економічних відносинах.

4. Природно-ресурсний потенціал Австралії.

Природні особливості Австралії, яка розташована переважно в тропічних широтах, багато в чому є унікальними.

Це найбільш рівнинний континент світу, на гори припадає менше 5 % площі країни. Клімат Австралії відрізняється надзвичайною сухістю (пустелі займають 2/5 території), бідністю на поверхневі води.

Найбільшою річкою є Муррей із притокою Дарлінг. Майже на всіх річках системи Муррею побудовано греблі й загати, поблизу яких створено водосховища. У них збирають паводкові води, що використовуються для зрошення полів, садів і пасовищ.

Сухість клімату та нестача води значною мірою впливають на розміщення й спеціалізацію сільського господарства. Більшу частину країни вкривають малородючі червоно-бурі ґрунти та сіроземи, часто засолені. У той самий час за рівнем забезпеченості земельними ресурсами країна є одним із лідерів (понад 30 га на одного жителя). Землі сільськогосподарського призначення складають 53,4 %, із них понад 47 % займають пасовища, а ось на орні землі припадає лише 6,2 %.

Ліси займають 146 млн га, що складає понад 19 % площі. Це небагато порівняно з іншими регіонами світу, однак за забезпеченістю лісовими ресурсами на одну особу (6,3 га) країна входить до десятки світових лідерів.

Мал. 1. Великий Бар'єрний риф — природне диво в Кораловому морі, що приваблює мільйони туристів. Він простягається майже на 3000 км уздовж узбережжя штату Квінсленд в Австралії. У 1981 р. ЮНЕСКО зарахувала його до Списку об'єктів Світової спадщини.

Австралія має багаті мінеральні ресурси. Країна посідає провідні місця у світі за запасами й видобутком залізних, свинцевих, цинкових, уранових руд, бокситів, золота, срібла. В Австралії розташована більша частина світових запасів рутилу, циркону, торію, що містяться в пісках на східному узбережжі. У східній частині також зосереджені великі кам’яновугільні басейни. На прибережному шельфі відкрито родовища природного газу й нафти. Нерудні корисні копалини представлені різними за якістю та можливостями промислового використання глинами, пісками, вапняками, азбестом, слюдою. На північному заході материка зосереджені значні родовища алмазів.

Мал. 2. Аєрс-Рок — скеля довжиною 2,4 км, шириною 1,6 км та окружністю 9 км, що височіє над навколишньою рівниною на 348 м. Залежно від освітлення кам'яний моноліт може змінювати свій колір протягом дня, як хамелеон — від вогняного червоного до бузкового, блакитного та коричневого.

Австралія володіє величезним рекреаційним потенціалом. Головне природне багатство країни — унікальний органічний світ із великою кількістю ендеміків. Тут налічується близько 180 видів сумчастих тварин, які охороняються в численних національних парках та заповідниках.

В Австралії розташовано 19 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, більшість із них — природні (мал. 1, 2).

5. Населення Австралії.. Система розселення.

Кількість населення Австралії досить незначна для такої величезної країни — близько 26 млн осіб. Це приблизно дорівнює населенню китайського міста Шанхая. Більшість жителів країни — нащадки переселенців із Британських островів, що утворили англо-австралійську націю; решта — іммігранти з інших європейських країн та аборигени (вони належать до австралоїдної раси).

Аборигенами вважають себе близько 300 тис. осіб. Зараз частина з них проживає у великих містах, частина — у віддалених місцевостях Північної території та Західної Австралії.

Демографічна ситуація в Австралії більш сприятлива, ніж у країнах Європи (мал. 3). Природний приріст складає близько 5,5 ‰. У віковій структурі населення діти складають 19 %, а люди віком від 65 років — 16 %. Середній вік австралійців — 37,5 років, а очікувана тривалість життя — 83 роки.

Мал. 3. Статево-вікова піраміда Австралії (2022 р.). За матеріалами: CIA World Factbook.

Кількість населення в країні збільшується також за рахунок сучасної міграції. Останнім часом помітно зросла кількість переселенців із країн Азії, переважно з Китаю, Індії, В’єтнаму, Індонезії, Філіппін. У релігійному складі переважають християни — протестанти (30 %), католики (25 %), православні (3 %). Вихідці з Азії сповідують буддизм, індуїзм, іслам.

Австралія належить до найменш заселених частин світу. Середня густота населення становить близько 3,4 особи/км². Понад 70 % населення зосереджено на східному та південно-східному узбережжі. Центральні райони країни майже безлюдні. Частка міського населення сягає до 90 %. Із п’яти найбільших міст країни чотири — Мельбурн (5,2 млн), Сідней (5,1 млн), та Брисбен (2,5 млн) та Аделаїда (1,4 млн) — розташовані на сході та південному сході материка; Перт (2,1 млн) — на південному заході (мал. 4).

Мал. 4. Розселення населення Австралії.

Сідней та Мельбурн тривалий час конкурували за право називатися столицею Австралійського Союзу. Заради припинення суперечок було прийнято рішення побудувати нове столичне місто на порожньому місці на шляху між цими двома містами. Так з'явилася Канберра, яка виконує лише одну функцію — управління. Це порівняно невелике місто з населенням 470 тис. осіб. Тут розміщуються Будинок Парламенту, резиденції посольств, штаб-квартири громадських, державних та політичних організацій.

Кожен четвертий житель Австралії народився за її межами. Переселенці з Європи створили основу кваліфікованих трудових ресурсів.

Міграційна політика країни сприятлива для припливу трудових мігрантів. Кожного року спеціальний Департамент імміграції Австралії оголошує перелік спеціальностей, на які є попит у країні. До речі, багато переселенців, які прибувають у країну в останні роки, не прагнуть отримати статус постійного мігранта, а в майбутньому й австралійське громадянство, обмежуючись тільки роботою та веденням бізнесу. У результаті з 12,6 млн осіб, що становлять економічно активне населення, майже половина — іноземці.

Структура зайнятості населення Австралії має риси, що характерні для розвинених країн: найбільша частка працює у сфері послуг — 75,5 %, у промисловості зайнято 21 %, у сільському господарстві — 3,5 %.

6. Українська діаспора в Австралії.

Особливості формування населення Австралії зумовили створення численних діаспор, у тому числі української. За переписом населення 2017 р., в Австралії проживають близько 30 тис. українців.

Масова еміграція в Австралію розпочалася наприкінці 1940-х рр., а найбільшого розмаху набула після Другої світової війни, коли з Німеччини з так званих таборів переміщених осіб українці роз’їжджалися по всьому світу. У столицях усіх шести штатів утворилися українські громади. У тимчасових переселенських таборах були засновані українські етнічні (суботні) школи. Від самого початку існування української діаспори ці школи відігравали важливу роль у збереженні української мови, історії, культури, звичаїв та релігії.

В Австралії діють численні українські театральні гуртки, музичні та хорові колективи, літературні клуби.

Австралія з початку повномасштабного вторгнення Росії прийняла понад 3000 українських біженців. Там облаштували безліч гуманітарних центрів, створили національну базу, де всі австралійці, які хочуть допомогти, можуть зареєструватися і надати українцям прихисток.

Головне

• Австралія — високорозвинена держава Південної півкулі.

• Серед головних чинників, що визначають місце Австралії в міжнародному поділі праці, — потужний природно-ресурсного потенціалу, державна політика, спрямована на приплив іноземного капіталу та кваліфікованих мігрантів, розташування країни поза межами військових конфліктів.

• Більша частина населення Австралії проживає на східному та південно-східному узбережжі.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Опишіть роль Австралії у регіоні та світовому господарстві. Якими чинниками зумовлене місце Австралії в міжнародному поділі праці? 2. Чим демографічна ситуація Австралії відрізняється від демографічної ситуації європейських країн? 3. Поясніть, які причини зумовили нерівномірне розміщення населення країни. 4. Охарактеризуйте особливості працересурсного потенціалу Австралії. 5. Розкажіть про життя української діаспори в Австралії.

Поміркуйте

Чим обумовлене збільшення припливу іммігрантів із країн Азії в Австралію в останні десятиліття?

Практичні завдання

Порівняйте ЕГП Австралії та Японії. Виділіть спільні й відмінні риси.

Вправа для саморозвитку

Дізнайтеся про політику мультикультуралізму, яку проводить уряд Австралії.

Поясніть, як це впливає на єдність австралійської нації.

Географічні дослідження (на вибір учня/учениці)

1. Національні парки Австралії як об'єкти міжнародного туризму.

2. Канберра — політико-адміністративний центр країни