Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань

§ 11. Німеччина. Складники економічного розвитку

Пригадайте

• характерні риси секторальної моделі економіки розвинених країн

1. Особливості сучасного постіндустріального розвитку Німеччини. Домінуючі складові третинного сектору.

Німеччина є постіндустріальною країною, де основу економіки складають послуги (мал. 1). Також є значною частка промислової продукції як у загальному обсязі виробництва, так і в експорті. У промисловості зайнято близько 25 % працюючих. Ця галузь дає майже третину ВВП і складає основу експорту, представляючи економіку Німеччини в багатьох країнах світу.

Мал. 1. Структура ВВП Німеччини. За матеріалами: CIA World Factbook.

Структура ВВП країни в останні десятиліття значно змінилася. Спостерігається зростання частки фінансового сектору, торгівлі, туризму, готельного й ресторанного бізнесу. Останнім часом значного розвитку набули такі види послуг, як створення електронної бази даних, обробка даних, послуги в сфері транспортної логістики.

Банківська система Німеччини — одна з найбільш розвинених на європейському континенті. За насиченістю банківськими установами країна поступається лише Швейцарії та значно перевищує інші країни Європи. Провідний комерційний банк Німеччини — Дойче Банк. Його дочірні підрозділи працюють у 76 країнах світу.

Німеччина входить до першої п’ятірки країн Європи за кількістю туристичних відвідувань і вважається одним із найбезпечніших туристичних напрямів у світі. Щорічно ФРН відвідують понад 30 млн туристів. Країна добре відома як місце пізнавального, оздоровчого, освітнього та ділового туризму.

Велике значення має розвиток IT-індустрії. Тільки у 2021 р. в цій сфері було створено 20 тис. нових робочих місць. Загальна кількість працівників у місцевих IT та телекомунікаційних компаніях вже перевищила 1 млн осіб. І потреба у фахівцях продовжує зростати. Користувачами цієї продукції є як компанії, так і місцеві органи влади.

Країна має густу мережу транспортних шляхів сполучення. Особливу роль відіграють автомобільні дороги. Понад 11 тис. км із них — це висококласні автобани з одностороннім рухом і транспортними розв’язками. Довжина залізниць становить понад 40 тис. км. Вони поєднують усі найбільші міста Німеччини. У країні створена система швидкісних залізниць, призначених лише для пасажирських перевезень.

Особливу роль у Німеччині відіграє річковий транспорт. Загальна довжина внутрішніх водних шляхів перевищує 7 тис. км. Канали з’єднали в єдину систему найбільші річки Німеччини, а також забезпечили доправлення вантажів до портів Північного моря та через Дунай у Чорне море.

Морський та авіаційний транспорт має найбільше значення в міжнародних перевезеннях. Найбільший порт Німеччини — Гамбург. Тут також розташований один із найбільших аеропортів країни. У країні є 16 міжнародних аеропортів. Лідер за пасажиро- і вантажообігом — аеропорт міста Франкфурт-на-Майні.

2. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

У світі Німеччина спеціалізується на машинобудуванні, хімічній промисловості, чорній металургії та окремих виробництвах харчової промисловості. (мал. 2).

Мал. 2. Розміщення господарства Німеччини.

Назвіть найбільші економічні центри Німеччини.

Якими є особливості їхньої географії?

Країна є лідером європейського машинобудування. На нього припадає майже 50 % вартості всієї промислової продукції Німеччини та майже 60 % її експорту. Розвиток машинобудування обумовлений наявністю в країні всіх необхідних умов — це фінансові ресурси, споживач, висококваліфіковані кадри, розвинена транспортна мережа, власна потужна металургійна база, високий рівень розвитку науки, можливості комбінування й кооперування.

Найбільші заводи зосереджені переважно в міських агломераціях — Рейнсько-Рурській, Мюнхенській, Штутгартській, Кельнській, Гамбурзькій.

За виробництвом автомобілів Німеччина посідає перше місце в Європі й четверте місце у світі (понад 3 млн одиниць). Провідні позиції в цій сфері посідають німецькі компанії «Даймлер-Бенц», «Фольксваген» (мал. 3), «БМВ» (мал. 4), «Опель» та американська «Форд».

Мал. 3. «Фольксваген» — у перекладі з німецької мови «народний автомобіль». Концерн належить до найбільших автобудівних компаній світу: має 48 заводів у 15 країнах Європи та шести країнах Америки, Азії та Африки.

Мал. 4. «БМВ» — «Баварські моторні заводи» — величезний конгломерат компаній з головним офісом у Мюнхені. Основні виробничі потужності зосереджені в Німеччині, а складальне виробництво — у Таїланді, Малайзії, Індії, Єгипті, ПАР, В'єтнамі та США.

Суднобудівні підприємства розміщені на півночі — у Гамбурзі, Бремені, Кілі, Ростоку. Хоча це виробництво суден не належить у Німеччині до провідних, за обсягами виготовлення суден країна входить до п’ятірку світових лідерів, у тому числі за експортом.

Опорою аерокосмічного й військового машинобудування є південні райони країни, у першу чергу Баварія. Так, у Мюнхені виробляють авіаційну техніку, двигуни, танки. Спільно з деякими країнами ЄС Німеччина бере участь у виробництві літаків типу «Ербюс». Так, один із заводів із виробництва літаків розташований у Гамбурзі.

Важливе значення мають виробництво оброблюваних центрів, промислових роботів, верстатів (зокрема із числовим програмним управлінням, випуск яких у Німеччині навіть більший, ніж у Японії), гірничошахтне, металургійне та енергетичне машинобудування.

За виробництвом хімічної продукції Німеччина посідає друге місце у світі, а за обсягами експорту — перше. Основною продукцією хімічних виробництв Німеччини є пластмаси та інші полімери, фарби, косметичні засоби. Важливу роль у світовому виробництві відіграє німецька фармацевтика. Тільки за останнє десятиліття обсяги виробництва ліків у країні зросли майже на 50 %. Найбільші центри хімічної промисловості созереджені в прирейнських районах.

Успішна робота підприємств машинобудування та хімічної промисловості Німеччини значною мірою базується на потужному паливно-енергетичному комплексі та металургії.

Німеччина залежить від імпорту енергоресурсів. Через це енергетична стратегія країни передбачає поступову відмову від традиційних видів палива та надання пріоритетів розвитку альтернативної енергетики (мал. 5). Метою країни є забезпечення частки відновлюваної енергії до 2030 р. на рівні 80 %.

Мал. 5. Виробництво електроенергії в Німеччині за типами електростанцій (2021 р.)*.

* Джерело: https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/germany/

Чорна металургія працює частково на власному паливі та імпортній залізній руді. Майже вся сталь виплавляється сучасними киснево-конвертерним та електроплавильним способами. Найбільші підприємства традиційно працюють у Рурі.

Серед виробництв харчової промисловості експортне значення мають пивоварна та виноробна. Пивоваріння набуло поширення по всій території країни, але найбільше підприємств зосереджено в долині Рейну. Виноробство переважає на південному заході країни. За загальним виробництвом вина Німеччина входить до десятка провідних держав світу. Також ФРН славиться виробництвом м’ясних, молочних та кондитерських виробів.

3. Особливості аграрного сектору Німеччини.

Німеччина має розвинене та інтенсивне сільське господарство, що за обсягами виробленої продукції в Європі поступається тільки Росії і Франції. Основну роль відіграє тваринництво, у якому переважають молочне скотарство й свинарство. Найбільшим є поголів’я великої рогатої худоби в приморських, гірських і передгірних районах. Так, для тваринництва молочного напрямку найкращі умови склалися в альпійських передгір’ях, де багато природних пасовищ. Свинарство найбільш розвинене в районах, де вирощують картоплю, кормові коренеплоди, а також поблизу портів, куди ввозяться імпортні корми.

У рослинництві велике значення мають пшениця, цукровий буряк, хміль, а на сході також картопля. Серед інших культур виділяються кормові, а серед зернових — жито, овес і ячмінь. Продукції рослинництва недостатньо, щоб прогодувати багатомільйонне поголів’я великої рогатої худоби й свиней. Тому Німеччина імпортує кормове зерно. Із-за кордону також завозяться деякі фрукти (передусім тропічні) й овочі.

4. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв'язки.

Найваживішими центрами економіки Німеччини є Рурський регіон, агломерації Мюнхена й Штутгарта (хайтек, автомобілебудування), Рейн-Некар (хімія, IT), Франкфурт-на-Майні (фінанси), Кельн і Гамбург (порти, авіабудування, масмедіа). У нових федеральних землях на сході країни здійснено глибоке реформування економіки, зокрема створено високопродуктивні центри високих технологій (Дрезден, Єна, Лейпциг, Льойна). Міжнародною «гарячою точкою» стартапів є Берлін-Бранденбург. Тут зосереджено понад 30 тис. підприємств, які відносять до так званої «креативної індустрії».

Креативні індустрії — це види економічної діяльності, де основним ресурсом є людські здібності, уміння нестандартно підходити до вирішення завдань. Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» віднесло до креативних індустрій такі напрями, як архітектура, реклама, розробка комп'ютерних та відеоігор, дизайн, мода, література та видавнича справа, аудіовізуальне мистецтво тощо.

Спеціалізація на виробництві низки видів високоякісної продукції, географічне положення та розвинена транспортна система сприяють розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Німеччина продає понад третину виробленої продукції і посідає перше місце в Європі за обігом зовнішньої торгівлі. Серед експортних товарів переважають автомобілі та запчастини до них, станки й машини, хімічні вироби, електронно-обчислювальна, медична та побутова техніка. На ці чотири групи продукції припадає майже половина німецького експорту. У структурі імпорту переважає мінеральна сировина, напівфабрикати, продукти харчування, автомобілі.

Найбільшими партнерами країни є високорозвинені держави — члени ЄС (Франція, Велика Британія, Нідерланди, Італія), а також США та Японія. Німеччина має постійне додатне сальдо.

5. Міжнародні зв'язки України й Німеччини.

Серед країн Європи Німеччина посідає друге місце за обсягами торгівлі товарами з нашою державою. У 2021 р. торгівля товарами та послугами між країнами перевищила 10,4 млрд дол. США. Суттєво збільшилися поставки до Німеччини насіння олійних культур, м’ясних виробів, кондитерських та молочних виробів, меду. Імпортує Україна переважно продукцію машинобудування, зокрема обладнання та транспортні засоби, і хімічної промисловості.

За обсягами інвестицій в Україну Німеччина посідає третє місце, поступаючись тільки Кіпру та Нідерландам. Найбільше коштів отримали підприємства чорної металургії — 4,3 млрд дол. США.

Із перших днів війни Німеччина підтримує Україну, постачаючи оснащення, зброю, гуманітарні вантажі. Німеччина є одним із лідерів серед країн, які прийняли українських біженців до ЄС. У ФРН знайшли притулок понад 900 тис. українців.

Головне

• Німеччина — постіндустріальна країна. Основу економіки ФРН складають послуги, серед яких провідне значення мають фінансова діяльність, транспорт, туризм, ІТ-послуги.

• Характерні риси сучасної обробної промисловості Німеччини: висока технічна оснащеність і високий рівень розвитку всіх виробництв, провідний характер машинобудування, хімічної промисловості, електроенергетики, чорної металургії; концентрація найважливіших промислових підприємств на заході країни та в Баварії.

• Німеччина має розвинене та інтенсивне сільське господарство.

• Найбільшими торговельними партнерами країни є розвинені держави — члени ЄС.

• Німеччина є надзвичайно важливим партнером України.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Поясніть, чому Німеччину відносять до постіндустріальних країн. 2. Які види послуг відіграють найважливішу роль в економіці країни? 3. Назвіть промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію Німеччини. 4 Укажіть характерні риси просторової організації господарства країни. 5. Охарактеризуйте зовнішні економічні зв'язки Німеччини.

Поміркуйте

Чому Німеччина досягла великих успіхів у виробництві багатьох видів промислової продукції?

Практичне завдання

Нанесіть на контурну карту найбільші машинобудівні центри країни. Охарактеризуйте їхню географію.