Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 7 клас. Денисенко

§ 36. Основи в'язання спицями

В'язання спицями починають з набирання певної кількості петель. Існує кілька способів набирання петель, які гармонійно поєднуються з різноманітними узорами в'язки. Розглянемо традиційний спосіб, який можна використати для будь-якого виробу.

Традиційний спосіб набирання петель. Нитку від клубка накидають петлею на великий і вказівний пальці лівої руки (мал. 101, а). Довжина кінця нитки, що звисає з великого пальця мас бути приблизно в три рази більшою за ширину полотна, для якого набирають петлі. Обидва кінці нитки затискують у долоні. Дві спиці, складені разом, підводять під натягнуту нитку між великим та вказівним пальцями лівої руки і відтягують її на себе і вниз (мал. 101, б і в). Потім, притримуючи нитку на спицях вказівним пальцем правої руки, вводять спиці в петлю на великому пальці лівої руки (мал. 101, г). Захопивши нитку з вказівного пальця лівої руки, протягують її в петлю на великому пальці і скидають з великого пальця лівої руки (мал. 101, ґ). Кожну наступну петлю пров'язують так само. Таким чином набирають потрібну кількість петель.

Мал. 101. Набирання петель

Після цього одну спицю виймають. Спиця з набраними петлями повинна бути в лівій руці, вільна — в правій. Можна починати в'язати вибраний узор.

Під час в'язання трикотажного полотна основними петлями є лицьова і виворітна.

В'язання лицьової петлі. Цю петлю можна в'язати двома способами: за передню стінку і за задню стінку. Розглянемо спосіб вив'язування лицьової петлі за передню стінку (мал. 102). Цей спосіб вважають класичним. Після зняття крайньої петлі, вводять кінець правої спиці в наступну петлю на лівій спиці рухом зліва направо. Захопивши нитку із вказівного пальця, протягують її у петлю. Нову петлю, що утворилась, скидають з лівої на праву спицю.

Мал. 102. В'язання лицьової петлі

В'язання виворітної петлі. Розглянемо класичний спосіб вив'язування цієї петлі (мал. 103). Після зняття крайньої петлі робочу нитку розміщують перед в'язанням на лівій спиці. Праву спицю кладуть на робочу нитку і вводять у петлю на лівій спиці. Рухом справа наліво захоплюють нитку і протягують її в петлю. Нову петлю переводять на праву спицю, а пров'язану петлю скидають з лівої спиці.

Мал. 103. В'язання виворітної нетлі

Закріплення петель останнього ряду. Петлі закріплюють по-різному. Розглянемо спосіб вив'язування петель за узором (мал. 104). Для закріплення петель останнього ряду знімають першу петлю, не пров'язуючи, на праву спицю, наступну петлю в'яжуть по узору, тобто лицьову — лицьовою, виворітну — виворітною. На правій спиці утворюються дві петлі — права й ліва. Кінець лівої спиці вводять у праву (крайню) петлю на правій спиці і, ледь відтягуючи її, протягують крізь неї правою спицею ліву петлю. На правій спиці залишається одна петля. Вив'язування в такий спосіб повторюють до закінчення ряду. Тобто наступну петлю в'яжуть знову по узору і протягують її через петлю на правій спиці.

Мал. 104. Закріплення петель за узором

Спосіб пров'язування двох петель разом (мал. 105). На початку ряду перші дві петлі пров'язують разом лицьовою або виворітною петлею. Кожну нову петлю перекидають з правої спиці на ліву і знову пров'язують дві петлі разом, як і попередні. Цим способом зручно закріплювати петлі панчішного в'язання, пров'язуючи по дві петлі разом лицьовою з лицьового боку або по дві разом виворітною з вивороту.

Мал. 105. Пров'язування двох петель разом

Крайні петлі. Першу й останню петлі в'язаного полотна називають крайніми. Вони не беруть участі в утворенні узору, але їх враховують під час набирання петель. Залежно від того, як в'яжуть останню петлю, край в'язаного полотна може бути ланцюжкоподібним (рівним) або вузликоподібним. Першу (крайню) петлю завжди знімають не пров'язаною з лівої спиці на праву.

Щоб отримати ланцюжкоподібний край (мал. 106, а), першу петлю кожного ряду знімають, не пров'язуючи, і, залишаючи нитку за роботою, в'яжуть ряд до кінця. Останню петлю кожного ряду вив'язують виворітною петлею.

Вузликоподібний край (мал. 106, б) виконують так само, як і ланцюжкоподібний, тільки останню петлю ряду вив'язують лицьовою за передню стінку.

Мал. 106. Утворення країв полотна

Оволодіння прийомами ручного в'язання надихне тебе на створення красивих речей. Тож берись до справи. В добрий часі

Спицетерапія

У медичному терапевтичному арсеналі є ефективні «ліки», які сприяють відтворенню втрачених життєвих сил До того ж, лікарі часто рекомендують в'язання як профілактичний засіб від різноманітних захворювань. Процес в'язання — це творча робота, яка сприяє виявленню хисту і смаку людини, дає можливість побачити в повсякденному житті красу і гармонію. Результат праці — зв'язана річ, приносить велике задоволення і радість.

Практична робота. Тренувальні вправи з оволодіння основними прийомами в’язання

Інструменти та матеріали:

пряжа, спиці, ножиці.

Послідовність виконання роботи:

1. Добери спиці відповідно до обраної для роботи пряжі.

2. Виконай тренувальні вправи з набирання петель на спиці.

3. Зв'яжи кілька рядів лицьовими петлями

4. Зв'яжи кілька рядів виворітними петлями.

5. Виконай закріплення петель останнього ряду.

6. Здійсни самоконтроль виконаної роботи:

  • а) усі петлі мають бути однакового розміру;
  • б) загальний вигляд в'язаного полотна — рівномірний.