Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 7 клас. Денисенко

§ 3. Художнє конструювання виробів

Слово «мода» походить від латинського слова «modus», що в перекладі означає «міра, спосіб, правило». Під поняттям «мода» розуміють нетривале панування тих чи інших смаків, що виявляються у зовнішньому вигляді різних оточуючих предметів (одязі, взутті, автомобілях тощо).

У давні часи форма та оздоблення різних побутових предметів змінювалась вкрай рідко. Одяг, посуд, меблі віками мали традиційний усталений вигляд. Удосконалення окремих елементів відбувалось надзвичайно повільно. Щоб забезпечити швидку зміну форм оточуючих предметів, необхідно було створити для цього певні умови. Так, зокрема, мода на одяг у сучасному розумінні цього слова з'явилась лише з появою крупних виробництв тканини. У період середньовіччя стихійне масове захоплення певними видами одягу і стали називати модою.

Мода народжується, живе і помирає. Цей період триває певний час. Наприклад, одяг чи взуття певного покрою у XVIII—XIX ст. були модні впродовж кількох десятиліть, а тепер цей період може тривати лише кілька років. Часом ми можемо спостерігати зміну модних тенденцій покрою чи оздоблення, особливо у літньому гардеробі, щосезону і навіть двічі або тричі за сезон.

Сучасна мода пропонує величезну кількість різних поясних виробів: спідниці, штани, шорти тощо. Одним із найулюбленіших для жінок є спідниця.

Спідниця — один з найдавніших видів одягу. Прообразами найпростіших спідниць є різні поясні й набедрені пов'язки, які виготовляли зі шкури тварин і тканини (мал. 4). Фасони спідниць в різних народів у різні часи постійно змінювались (мал. 5).

Мал. 4. Набедрені пов'язки — прообраз сучасної спідниці: а — зі шкури тварин; б — з тканини

Мал. 5

Так, модні дами XVIII ст. носили спідниці на металевому каркасі. Пізніше його замінили на еластичніші з китового вуса. Периметр таких спідниць досягав часом восьми метрів. На початку XX ст. спостерігалась протилежна тенденція — увійшла в моду надзвичайно вузька спідниця. Довжина спідниць суттєво змінилась лише з XX століття. На рубежі XIX—XX ст. з’явилася спідниця до колін. Це був справжній виклик віковим традиціям. Адже спідниця завжди була довгою і могла відкривати хіба що черевики. У 60-ті роки молодь віддала перевагу спідниці «міні».

У кожного народу є свої особливості крою й оздоблення поясних виробів. Українським національним поясним убранням для жінок є запаска, плахта, обгортка, паньова (мал. 6). Крій цих виробів надзвичайно простий. Але за кроєм і оформленням ці види одягу відрізняються між собою.

Мал. 6. Українське національне поясне вбрання для жінок

Сучасна мода на спідниці надзвичайно різноманітна (мал. 7). У гардеробі дівчат і жінок є спідниці різної довжини: надзвичайно короткі, до колін, нижче колін і довгі до щиколоток. Їх крій також вражає різноманітністю: на кокетках, зі складками, зборками, скроєні із тканини навскіс, із різною формою низу. Спідниці можуть кріпитись як на талії, так і на стегнах. Найбільше використовують такі матеріали: для літа — бавовняну, льняну, шовкову тканину; для зимового і весняно-осіннього періоду — тканину із шерстяних волокон, шкіру, замшу та ін.

Мал. 7. Сучасні моделі спідниць: а — чотириклинка; б — з рельєфами; в — призбирана на кокетці; г — із однобічними складками; ґ — шестиклинка

Близьким до поняття «мода» є поняття «стиль». Стиль — це індивідуальна манера, своєрідні, неповторні особливості творчості. У сучасному одязі виділено кілька стилів: класичний, романтичний, фольклорний, спортивний (мал. 8). Кожній людині важливо знайти свій стиль, який допоможе підкреслити найпривабливіші риси особистості, відповідатиме умовам життя та праці людини.

Мал. 8

Створенням нових видів одягу займаються дизайнери. Професія «дизайнер одягу» з'явилась у XX ст. з появою промислового виробництва і створенням будинків моделей.

Дизайнери одягу — люди творчі. Їхня діяльність пов'язана зі створенням нового, унікального, неповторного. Вони повинні добре знати образотворче мистецтво й мати навички художника, кресляра. Щоб створити нові й оригінальні моделі одягу, дизайнер вивчає культурну спадщину свого народу та народів світу. Щоб модель була дійсно сучасною, щоб її було легко й економічно вигідно виготовляти на виробництві, дизайнер стежить за розвитком науки й техніки.

Сучасні дизайнерські бюро оснащені новітньою комп'ютерною технікою. У процесі створення нових моделей дизайнер використовує улюблену методику — комп'ютерні зарисовки, графічні роботи олівцем, фломастерами чи гуашшю на папері, наколювання тканини на манекені, аплікацію тощо.

Дизайнер спочатку вивчає, для кого та з якою метою створюється модель, її призначення, форму, матеріали. В роботі він обов'язково враховує модні тенденції, обмірковує можливі варіанти майбутнього виробу, збирає й аналізує необхідну інформацію, знаходить оптимальне рішення. Потім розробляє ескіз, моделює зразок одягу й готує його до виготовлення на виробництві. Головне завдання дизайнера одягу — запропонувати такі естетичні та функціональні моделі, які допоможуть людям підкреслити свою індивідуальність.

Дизайнери одягу працюють на швейних фабриках, в ательє, будинках моделей, будинках побуту, в театрах.

У процесі створення нових моделей різних промислових виробів широко застосовують об'ємне проектування. Суть його полягає в тому, що майбутній виріб спочатку відтворюють у макеті.

Макет — це об'ємний зразок виробу. Макети можугь бути чорновими, тобто дуже приблизно відтворювати образ майбутньої машини. інструмента, одягу тощо. Або ж — чистовими, де найбільш повно та точно представлено майбутній виріб. Макети виконують як у натуральну величину, так і в масштабі. Наприклад, макети автомобілів, верстатів або інших дуже великих чи дуже дрібних за розмірами виробів зручніше робити в масштабі. Такі вироби як ручні інструменти, дитячі іграшки, одяг зазвичай макетують у натуральну величину. Для виготовлення макетів використовують такі матеріали, які легко формувати, різати чи рвати. Наприклад, пластилін, глину, гіпс, пінопласт, тканину, папір, деревину, картон.

Порівняно з графічним проектуванням, за якого виріб малюють на площині паперу чи картону, об'ємне проектування дає повніше уявлення про майбутній виріб.

У період середньовіччя в Європі слово «спідниця» означало призбираний біля горла одяг завдовжки до колін. Як правило, це був підперезаний одяг. Носили його і жінки, і чоловіки. У XV ст. жіночу готичну «спідницю» було розділено на ліф і власне спідницю. Це й поклало початок сучасної спідниці.

Практична робота. Розробка ескізів підліткового одягу

Інструменти та матеріали:

журнали мод. фотографії, малюнки поясних виробів, папір, прості та кольорові олівці (фломастери чи фарби), гумка, кольоровий папір, картон, пластилін, клаптики тканини чи інший матеріал для об’ємного проектування.

Послідовність виконання роботи:

1. Розглянь уважно зразки сучасних виробів поясного одягу в журналах мод, книгах, на малюнках. Вияви характерні для сучасної моди елементи (форма, колір, вид оздоблення тощо).

2. Обери вид поясного підліткового одягу, який ти будеш проектувати. Виконай на аркуші паперу простим олівцем кілька пробних ескізів виробу з урахуванням модних тенденцій. Вибери найкращий. Обґрунтуй свій вибір.

3. Виконай у зошиті ескіз кольоровим олівцем, фломастером чи фарбами.

4. Спробуй втілити свій задум в об’ємному макеті за допомогою одного з матеріалів — кольорового паперу, картону, пластиліну чи клаптиків тканини. Для зручності макет поясного виробу можна розмістити на ляльці, пластмасовій пляшечці, картонній трубці тощо.

5. Оціни якість виконаної тобою роботи.

1. Яка із зазначених нижче умов стала вирішальною для появи моди на одяг:

  • а) винайдення швейної машини;
  • б) виникнення професії «кравець»;
  • в) ускладнення крою одягу;
  • г) друкування журналів мод;
  • ґ) відкриття крупних виробництв тканини?

2. Назви види українського національного поясного одягу. Який із них одягали поверх іншого поясного одягу?

3. Які модні тенденції ти спостерігаєш в оформленні поясних виробів для підлітків і молоді в нинішньому сезоні?

4. В якому стилі виконано модель на фото? Чому ти так вважаєш?

5. Які основні види робіт виконує дизайнер одягу?

6. У чому суть об’ємного проектування? Що подобається тобі більше: виконувати ескізи на папері чи створювати об'ємні макети одягу?