Українська мова. 8 клас. Данилевська
Урок 6. Найскладніші орфограми в частинах мови
Питання уроку
- Як визначити належність слова до частини мови?
- Чому для правопису слів різних частин мови застосовують різні правила?
- Що називають орфограмою?
- Чому, аби писати без помилок, доводиться багато тренуватися?
Гра в слова
Проведіть гру «П’ять винятків». Запишіть на дошці перелік основних орфограм, пригадайте по п’ять винятків на кожну.
- Чому, на вашу думку, в орфографічних правилах трапляються винятки?
- Чи можете навести приклади слів, які засвідчують, що орфографічні правила часом змінюються?
Вправа 1. Перепишіть один з уривків, зніміть скісні риски, розкрийте дужки та вставте пропущені літери. Підкресліть орфограми. Пригадайте використані правила.
І. Перед/ними так і забл..щало, так і зам..готіло, так і зам..режило ц..рквами, хр..стами, горами й будинками. Святий город сіяв, як той Єрусалим. Сонце ще не/піднялось високо; так не то що ц..ркви й хором..ни, да й з..лені сади, і все, що загледіло око в Ки..ві, усе горіло, мов парча золототка(н/нн)ая.
(Пантелеймон Куліш)
II. Він оз..рнувся — і вперше побачив місто в/ночі. Він навіть спинився. Бл..скучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувалися тут і розбігалися, хр..пке ви(т/тт)я автобусів, що ле(г/х)ко котились громіз..кими тушами, пронизливі викр..ки дрібних авто й гука(н/нн)я візників разом з глухим гомоном люд..ької хвилі раптом урвали його заглибл..(н/нн)ість. На цій ш..рокій вулиці він здибався з містом віч/на/віч. Пр..х..лившись до муру, пр..тискуваний нахабними накотами юрби, хлопец.. стояв і д..вився, блукаюч.. очима вздовж вул..ці й не/знаходячи її меж.
Його штовхали дівчата в тонких блузках; жінки в кап..люхах і с..рпанку, чоловіки в піджаках, юнаки без шапок, у сорочках із закасаними до ліктів рукавами; війс..кові у важких, душних уніформах, покоївки, побравшись за руки, матроси Дніпро/флоту, підлітки, формені кашкети техніків, ле(г/х)кі пальта паничів, масні куртки босяків...
(Валер’ян Підмогильний)
ІІІ. Аж ось на/решті довж..лезний міст через ш..роче(н/нн)ий Дніпро. А по той бік — в..сокий берег, і дзві(н/нн)иця виблискує золотою банею на горі, а поряд ще золоті бані купчат..ся — Лавра, а за нею ст..рчить у небо в..л..чезна телевізійна вежа, і громадят..ся, налізаюч.. один на одного, будинки — в..ликі, багато/пов..рхові... Київ!
(Всеволод Нестайко)
• Які слова чи вислови свідчать про час створення текстів?
• Як мова реагує на плин часу?
Вправа 2. Роздивіться картину, на якій зображено один із найвідоміших київських краєвидів. Чому художник обрав саме його? Складіть за картиною п’ять речень, використавши подані слова різних частин мови.
Іменники: міст, Дніпро, пагорби, пам’ятник князеві Володимиру, берег, далечінь, узвіз.
Прикметники: зелений, сиво-блакитний, безхмарний, величний, легкий, довжелезний, прибережний.
Дієслова: височіти, лежати, струменіти, тягнутися, грати, бовваніти.
Дієприкметники та дієприслівники: споруджений, ховаючись.
• Які орфограми опрацьовували в словах із префіксами та суфіксами?

Сергій Шишко. «Київ. Вид на Дніпро», або «Володимирська гірка» (1959 р.).
Зображений краєвид — символ Києва, найвпізнаваніше місце. Пам’ятник князеві Володимиру постав на дніпровських схилах 1853 року. За міськими переказами, саме тут відбувалося хрещення киян.
Вправа 3. Запишіть прикметники, утворені від поданих іменників за допомогою суфікса -ськ-. Як позначають на письмі звукові зміни, що відбуваються в цих словах?
1) Буг; 2) Збараж; 3) чех; 4) Прилуки; 5) брат; 6) Сиваш; 7) ткач; 8) люд; 9) турок; 10) парубок; 11) студент; 12) Галич.
Вправа 4. Запишіть іменники, спільнокореневі з поданими та утворені за допомогою суфікса -ств-.За яких умов цей суфікс у похідних словах перетворюється на -зтв-, -цтв-?
1) товариш; 2) боягуз; 3) парубок; 4) селяни; 5) жінки; 6) свідок; 7) убогий; 8) птахи; 9) кріпак; 10) громадяни; 11) герцог; 12) козак.
Вправа 5. Попрацюйте з таблицею в зошиті: подані нижче слова із часткою не та речення з такими словами розподіліть між колонками.
|
РАЗОМ |
ОКРЕМО |
|
іменник |
|
|
прикметник |
|
|
дієслово (дієприслівник) |
|
|
дієприкметник |
|
|
прислівник |
|
І. 1) не/розмовляє; 2) не/прочитавши; 3) не/два; 4) не/до/школи; 5) не/здужати; 6) не/покоїтися; 7) не/ук; 8) не/впинний; 9) не/навидіти; 10) не/забаром; 11) не/добачати; 12) не/дооцінений; 13) не/доїдки; 14) не/ вивчений урок; 15) не/випрана хустина; 16) не/можна; 17) не/має потреби; 18) не/хтувати.
II. 1. Безпілотник летів не/високо, а над землею. 2. He/спокій дає задоволення людині. 3. Сніг не/відкинутий. 4. He/збитий санчатами сніг видавався горою легкого пуху. 5. Підлога не/вимита. 6. Він не/має підручника.
• Схарактеризуйте особливості правопису слів з не за схемою.
|
ПРАВОПИС НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ |
|
|
разом |
окремо |
|
• у складі слів будь-якої частини мови, крім дієслів, якщо утворюється слово з новим значенням (часто без не не вживається; можна замінити синонімом без не) нежить невсипущий незабаром невдовзі • з дієсловами, що без не не вживаються неволити нехтувати • у дієсловах і похідних від них словах із префіксом недо-, що означає неповноту дії недобачати недозрілий • з прикметниками та дієприкметниками, що є означеннями (а не присудком) і не мають залежних від них слів невисокий берег незакінчена праця |
• з будь-якими повнозначними словами в реченнях із протиставленням чи запереченням Ялинка не низька, а висока. • з дієсловами та дієприслівниками, крім тих, що без не не вживаються не чують • із прикметниками, що мають залежне слово (займенник або прислівник із часткою ні), а також із прикметниками, перед якими вжито слова зовсім, аж ніяк Аж ніяк не досконалий твір. • із прикметниками та дієприкметниками, що виконують роль присудка Ця річка не широка. (Ця річка не є широка.) Праця не закінчена. • з дієприкметниками, що мають залежні слова Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами. • із числівниками та прислівниками займенникового походження, а також із сполучниками не п’ять не той не лише, а й не так, як • з підсилювальними прислівниками (дуже, надто, зовсім) та присудковими словами (треба, можна, варто) не дуже не треба |
Резюме
• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.
• Яка орфограма вам видається найскладнішою?
• Чому потрібно опрацьовувати допущені помилки? Поділіться досвідом, як ви виконуєте роботу над помилками.
Вправа 6. Перепишіть текст, зніміть скісні риски, розкрийте дужки та вставте пропущені літери.
Ha/пр..кінці 50-х років XX ст. на (П/п)ечерс..ку на місці колишн..ої еспланади не/забудова(н/нн)ої т..р..торії нової (К/к)иївс..кої фортеці почали прокладати бульвар, що спочатку був назва(н/нн)ий (П/п)ечерс..ким. 1961 р. він отримав ім..я відомої українс..кої поете(с/сс)и Лесі Українки. Тоді ж на розі бульвару Лесі Українки й вулиці Кутузова облаштували площу, яку також назвали її ім..ям. Не/вдовзі на площі встановили пам..ятник поете(с/сс)і.
У/перше маленька Лариса Косач пр..їхала до Києва разом з батьками в січні 1876 р. Нагода для ц..го пр..їзду була сумна. За/кордон в еміграцію виїздив Лесин дядько Михайло Драгоманов. Драгоманови жили тоді на (К/к)узнечній (тепер В. Антоновича) вулиці.
Вос..ни 1881 р. родина Косачів знову в Києві. Ц..го разу мета пр..їзду — навчання дітей. Косачі ос..лилися в будинку по вулиці (С/с)трілец..кій, 15. До Лариси й Михайла запрошують уч..т..лів.
(З посібника «Нариси з історії Києва»)
Вправа 7. Запишіть слова. Поясніть їх правопис.
1) (Ш/ш)евченківська премія; 2) (Ш/ш)евченкова поезія; 3) (Ф/ф)ранків стиль; 4) (Ф/ф)ранківська кімната; 5-6) (Н/н)ароди (П/п)івночі; 7-8) (З/з)ахідна (У/у)країна; 9) (З/з)ахідноукраїнський; 10-11) (С/с)офійський (С/с)обор; 12-13) (Е/е)поха (В/в)ідродження; 14) (С/с)хіднослов’янські мови; 15-16) (Г/г)рінченків (С/с)ловник; 17-18) (Б/б)ожа (М/м)атір; 19-20) (В/в)авилонська (В/в)ежа; 21-22) (В/в)авилонське (С/с)стовпотворіння; 23) (Е/е)зопівська мова; 24) (В/в)асилева книжка.
У новій редакції Українського правопису передбачено деякі зміни в правилах уживання великої літери у власних назвах. Зокрема по-різному треба писати назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів і т. ін.) та назви самих виробів: перші беремо в лапки і пишемо з великої літери (автомобілі «Нісан», «Вольво», «Фольксваген»; літак «Боїнг 777»; трактор «Слобожанець»), другі — беремо в лапки, але пишемо з малої літери («нісан», «вольво», «фольксваген» (автомобілі), «боїнг» (літак), «слобожанець» (трактор)).
