Українська мова. 8 клас. Данилевська

Тема 1. Повторення й узагальнення вивченого

Урок 2. Розвиток мовлення. Повторення вивченого матеріалу про текст. Засоби міжфразного зв’язку. Повідомлення на тему про роль мови в житті людини

Питання уроку

Які найважливіші ознаки тексту?
Навіщо вміти будувати текст?
Які бувають тексти?

Гра в слова

Проведіть гру «Оповідач». Об’єднайтеся у дві команди й упродовж хвилини підготуйте повідомлення за картиною, запропонованою вчителем, яке для першої команди має складатися з окремих речень, а для другої — бути текстом.

Яке повідомлення було змістовнішим? Яке повідомлення цікавіше слухати? Чому текстове повідомлення підготувати складніше? Кого називають цікавим оповідачем?

Словник

Текст (від лат. — «тканина») — це група пов’язаних змістом і синтаксичними засобами речень, що виражають, порівняно з окремими реченнями, розвиток думки.

Вправа 1. Порівняйте два фрагменти. За допомогою яких засобів виділені курсивом у другому фрагменті речення вплетено в текст?

1. Се вона так розхитує море і скелі: зрушила острів, понесла по хвилях, а сама скаженіє і кричить в телефон. 2. Встати і запитати, хто дзвонить? 3. А телефон б’ється в нападі істеричнім, прискорює сміх, як божевільний, і вже зливає його в текучий струмінь плачу. 4. Дрібно, пискливо, як істеричний сміх, ллються безперестанку і наповняють тривогою дім. 5. Прокидаюсь в незрозумілій тривозі і сідаю на ліжку.

Прокидаюсь в незрозумілій тривозі і сідаю на ліжку. Знаю, що тепер ніч, але що ж сталось? Телефон дзвонить сильно й уперто. Може, яке нещастя, потоп, землетрус? Дзвінки не дають спам’ятатись. Дрібно, пискливо, як істеричний сміх, ллються безперестанку і наповняють тривогою дім. Встати і запитати, хто дзвонить? Крикнуть телефонові в горло, заткнути сердитим: хто дзвонить? Але я не встаю. Чую в моїй хаті якісь тривожні шуми, щось ходить по ній, затаївши стогнання, шелестить в пітьмі папером, штовхає стіни і деренчить шибками. А телефон б’ється в нападі істеричнім, прискорює сміх, як божевільний, і вже зливає його в текучий струмінь плачу.

Тоді я догадуюсь: буря. Се вона так розхитує море і скелі: зрушила острів, понесла по хвилях, а сама скаженіє і кричить в телефон.

(Михайло Коцюбинський, «На острові»)

Як переконалися з попередньої вправи, окремі речення в тексті становлять змістову та граматичну єдність. Вони так тісно пов’язані, що взяті окремо, ізольовано видаються неповними, незавершеними.

Отже, за змістом текст характеризується єдністю думки, теми, зв’язком окремих речень, що входять до його складу.

Із граматичного погляду текст вирізняється синтаксичними засобами зв’язку між реченнями, що належать до його складу, а також ритмомелодійною єдністю.

Речення в тексті пов’язані між собою певним ставленням мовця (автора) до висловленого.

Текстові властиве й композиційно-тематичне членування, відповідно до якого в ньому виокремлюють зачин (початок думки, теми), що зосереджується в першому реченні чи кількох реченнях, що формують самостійний абзац, середню частину (розвиток, виклад теми) і кінцівку, у якій узагальнено все висловлення.

Пригадайте ознаки тексту й на їхній основі запропонуйте визначення поняття «текст».

Вправа 2. Доведіть, що перед вами текст, спираючись на приклади змістового та граматичного зв’язку між його компонентами.

Я щодня проходжу повз самотній, закинутий сад. Дві-три зелених тераси і група маслин. Більше нічого. Внизу горять трави власним вогнем, над ними поблискують сріблом сиві корони.

Мимо проходять люди, тупа копитом в стежку осел, а садок самотіє, запущений і забутий, і лиш перехожі сковзять очима по нетоптаних травах та сонце ходить довкола, пересуваючи тіні. Ось вони м’яко послались, такі ж химерні і кривобокі, як і маслини, наче одбились в воді.

Спираюсь на мур і годинами стежу, як безшелесно бродять тіні з місця на місце. Вони перерізують першу терасу і кидають сітку на другі. Трави між ними горять. Або починають міняти форму: там вкоротили галузку, там зіллялись докупи і підібгались чорним клубочком під корінь.

Два метелики білих, один за другим, злітають звідкись на тихі трави, як черешневий цвіт; то блимнуть на сонці, то посіріють у тінях. Потріпають крильми, торкнеться самець самочки, і далі йде залицяння.

Срібні корони подзвонюють листом вгорі.

Рушаю.

На Punta Fragara¹ сідаю і наче впірнаю у море. Його ніжна блакить наливається в мене крізь очі і сповняє ущерть. Сонце розтоплює скелі, а само на крайнебі задивилось в дзеркало моря і підпалило воду.

¹ Назва мосту.

Од нестерпучого блиску заплющую очі. Тоді чую, що під ногами шумить. Там море дере свою синю одежу об гострі скелі на білі клапті і закидає ними весь берег. Навіть через повіки бачу той білий клекіт, пронизаний сонцем. Достоту чортова кухня, де вічно кипить і збіга молоко.

Надходять люди і тріском мов чужоземних заглушують море.

Тоді вертаюсь назад.

Спираюсь на мур і знову з дивним спокоєм дивлюся на самотній садок. На зелені тераси, на купу маслин. Тіні витягають свої сустави, лягають на інший бік, і виростає долі другий, лежачий садок.

Сиві корони видзвонюють угорі, під ними цілий день тихо світяться трави.

Пташка часом поскаче в галузках, потрусить хвостом. Часом почистить носик...

(Михайло Коцюбинський, «На острові»)

• Що називають темою тексту?

• Що таке мікротема?

Вправа 3. Складіть план тексту з попередньої вправи, чітко сформулюйте його мікротеми.

Вправа 4. У сучасній публіцистиці нерідко вживають слово «текст» зі значенням «певна послідовність символів, сповнена змістом; повідомлення». Наприклад, картина як текст про чужину. Уважно подивіться на репродукцію картини Тараса Шевченка, подану на наступній сторінці. Складіть кілька речень про те, що хотів донести до глядача художник.

Тарас Шевченко. «Мангишлацький сад» (1854 р.). Картина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ).

• Які засоби комунікації, крім мови, ви знаєте?

• Чому саме мову визначають як основний засіб спілкування?

Вправа 5. Розгляньте таблицю. Наведіть приклади засобів зв’язку між реченнями з тексту вправи 2.

Вправа 6. Використавши матеріали з уроку 1, складіть розгорнутий план повідомлення на тему про роль мови в житті людини. Запишіть його.

Резюме

• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.

• Схарактеризуйте текст за схемою.

Вправа 7. Прочитайте міркування лінгвіста про мову. Чи вважаєте правильною характеристику сучасного етапу розвитку людства як епохи мови?

Кінець XX ст. — це не тільки час космічних польотів, роботів, ядерної фізики та генетики, це ще й епоха мови. Чи користуємося ми телевізором, радіоприймачем або магнітофоном, чи читаємо газети й книжки, чи спостерігаємо за зустріччю політиків, чи просто теревенимо телефоном, ми гостро відчуваємо, як блискавичний прогрес у галузі зв’язку, революція в інформатиці й безмежне розширення соціальних зв’язків дають нам змогу стиснути простір і цим підкорити собі час; унаслідок цього нескінченно зростає значущість слова — усного, писемного або такого, що транслюється. Можна твердити, що в останній чверті XX ст. людство занурилося в безмежний океан слів і фраз.

(Клод Ажеж, французький мовознавець)

• Напишіть на цю тему невеличкий твір-міркування.

Чи знаєте ви, що таємницю єгипетських ієрогліфів пізнав французький учений Жан-Франсуа Шампольйон? У 1822 р. після багаторічної праці він зміг прочитати текст, написаний на Розетському камені. Текст однакового змісту на пам’ятці було викарбувано трьома мовами. У повідомленні йшлося про події за царя Птолемея. Зіставивши передання імені царя, обведене овальною рамкою, грецьким письмом та давньоєгипетськими ієрогліфами, Шампольйон розшифрував окремі знаки. Так лінгвістичне відкриття прислужилося розвиткові історії.