Підручник з Історії України (рівень стандарту). 11 клас. Даниленко - Нова програма

§§ 41-42. Особливості культурного життя України в роки незалежності

1. Стан релігії та церкви

У роки незалежності тривав процес відходу суспільства від атеїстичної ідеології та впровадження європейської моделі свободи совісті.

Якщо в 1991 р. в Україні було близько 10 тис. релігійних організацій, то вже в 1995 р. - близько 17 тис., а в 2010 р. - близько 35 тис.

Церква перейшла на якісно вищий рівень функціонування. Віряни опікують 350 духовних центрів та управлінь, а підготовка кадрів здійснюється в 200 навчальних закладах. Відбулося відновлення монастирського життя: у 2010 р. в Україні функціонувало понад 400 монастирів. Значно збільшилася чисельність культових споруд. Упродовж 2000-2010 рр. чисельність недільних шкіл збільшилася на 60 %.

Панівні позиції в релігійному та культурному житті України продовжувало посідати православ’я. У 2010 р. православна мережа нараховувала 51 % від загальної кількості релігійних організацій. Більшість із них належала православним церквам - Українській православній церкві Московського патріархату, Українській православній церкві Київського патріархату та Українській автокефальній православній церкві.

Мовою джерел

...Вірними Української православної церкви Київського патріархату на середину 2000-х рр. вважали себе близько 10 мільйонів православних християн; про належність до УПЦ Московського патріархату заявили біля 5 мільйонів православних. Значна частина православних не визначилася стосовно своєї конфесійної належності.

За даними Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова

Порівняйте статистичні дані щодо належності православних вірян до різних церков.

Також тривало відродження Української греко-католицької церкви. Нині її релігійні організації нараховують близько 15 % від загальнонаціональної релігійної мережі.

Якщо в 1992 р. Українська греко-католицька церква мала 2,6 тис. релігійних організацій, то в 2010 р. таких організацій було вже 3,7 тис.

15 грудня 2018 р. у Києві відбувся Об’єднавчий собор, під час якого православні архієреї оголосили про об’єднання українських церков в єдину Православну церкву України. Її предстоятелем став митрополит Переяславський та Білоцерківський Єпіфаній. Кафедральним собором Православної церкви України визначено Михайлівський Золотоверхий собор.

Томос про автокефалію Православної церкви України

5 січня 2019 р. Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію єдиної Православної церкви України. Церемонія підписання Томоса відбулася в патріаршому храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату в Стамбулі. Уже 6 січня під час літургії у тому самому храмі Варфоломій передав предстоятелю новоствореної Православної церкви України Єпіфанію посох і Томос, який проголошує автокефалію.

2. Зміни в системі національної освіти

Система освіти в Україні постійно перебувала у стані реформування. Однак декларовані кожною новою владою спроби реформувати освіту були малоуспішними. Панували централізація, бюрократія, низький соціальний статус педагога, руйнація застарілої матеріальної бази та водночас відсутність капіталовкладень у розвиток освітніх установ. Базовим для всіх закладів освіти було фінансування. Проблемою закладів дошкільної освіти в останнє десятиріччя виявилася й нестача місць. Ця проблема була притаманна здебільшого міським освітнім установам.

Чисельність дітей, які впродовж 2005-2013 рр. відвідували заклади дошкільної освіти, збільшилася з 1 млн до майже 1,5 млн.

У шкільній освіті закріпилося таке явище, як нерівність можливостей: сільські діти, на відміну від міських, не мали вибору, у якій школі навчатися. У міському оточенні нерівність можливостей проявлялася у таких форматах: центральна школа - периферійна школа, спеціалізована школа - звичайна школа, державна школа - приватна школа тощо. Здебільшого причинами нерівності доступу до освіти було соціальне й майнове розшарування в суспільстві. Доступ до якісної освіти залежав від матеріальних статків батьків. Притаманними всім школам були надмірна «академічність», перевантаження шкільних програм і підручників, низька якість підручників.

До занепаду рухалася професійно-технічна освіта. Будучи сформованою під потреби радянської економіки, її система не зуміла пристосуватися до потреб ринкової економіки.

Проблеми у вищій освіті було закладено ще в попередні десятиліття. Упродовж 1990-х - на початку 2000-х рр. поступово збільшувалася кількість закладів вищої освіти та знижувалася якість освітніх послуг. Надмірно розрослася комерціалізація вищої освіти: її споживачі орієнтувалися передусім на отримання диплома, а не якісних знань.

У 2013-2014 рр. частка студентів, які отримували вищу освіту за рахунок держбюджету, складала 42,6 %, за кошти місцевих бюджетів - 4,7 %, за кошти фізичних осіб - 52,3 %.

Навіть упродовж останнього десятиліття владі не вдалося подолати такі проблеми у вищій освіті, як зниження рівня її якості, необхідність оновлення застарілої матеріальної бази та поліпшення інфраструктури. Залишилися невирішеними проблеми слабкого зв’язку з ринком праці та неефективного використання коштів державного замовлення; браку інституційної та академічної автономії закладів вищої освіти, прозорості в розподілі бюджетних коштів.

Для подолання кризових явищ в освіті впродовж останніх років реалізовано чимало ініціатив. Серед них - приєднання до Болонського процесу (2005), запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) для вступу до закладів вищої освіти (2008), спроби експериментального запровадження університетської автономії (2006-2009), коригування часу на домашні завдання для учнів початкової школи (2016) та ін.

Чимало нововведень було заплановано з 2014 р. У липні 2014 р. для експертно-технічної допомоги створили Стратегічну дорадчу групу у складі українських і закордонних експертів, працівників Міністерства освіти і науки України (МОН). Група підготувала Концепцію розвитку освіти на період 2015-2025 рр. Восени 2014 р. розроблено Стратегію реформування вищої освіти в Україні до 2020 р. У березні 2015 р. МОН України завершило підготовку до вступу України до програми ЄС «Горизонт 2020».

«Горизонт 2020» - це найбільша програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом близько 80 млрд евро, розрахована на 2014-2020 рр.

У липні 2015 р. Верховна Рада ратифікувала відповідну угоду. 2017 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про освіту», яким передбачено, що з 2018 р. діти навчатимуться у школі 12 років, педагоги стануть для учнів партнерами з розвитку, а у процесі навчання діти набуватимуть корисних навичок і компетентностей.

Мовою джерел

Я хотіла б побачити нові стандарти змісту освіти та велику електронну освітню платформу, куди може зайти будь-який вчитель, батько та дитина і знайти там для себе цікаві й сучасні освітні матеріали. Вчителі - з методик викладання, батьки і діти - з допоміжних матеріалів. Без такого об'ємного ресурсу освіта в багатомільйонній країні ще довго буде відірвана від сучасності. Якщо ми зробимо таку платформу - це буде наш реальний результат за п'ять років. Це гарна мета, проте ми не мріємо охопити неохопне, але хочемо принаймні надати інформацію для тих, хто хоче якісно навчатися і навчати самостійно ... Інформаційні розділи періодично оновлюються.

З інтерв'ю Л. Гриневич, міністра освіти України (2016)

Чи є, на вашу думку, поставлена автором мета кроком у поліпшенні системи освіти? Чому? Якого формату викладання не вистачало вам під час навчання у школі?

Знайдіть у мережі Інтернет на сайті Нової української школи (НУШ) тему «Учням» та ознайомтеся із сучасними освітніми ініціативами. Якщо вони вас зацікавлять, приверніть до них увагу ваших однолітків чи батьків.

Перед сучасною Україною в галузі освіти стоїть завдання: збалансувати економічні можливості держави та об’єктивні потреби в освічених кадрах, адаптувати освітню галузь відповідно до євроінтеграційної перспективи; закласти підґрунтя сталості демократичних і національних традицій в освітянській справі.

В Україні дедалі більше набуває популярності альтернативна освіта. Цей напрям освітньої галузі тільки розвивається та може бути корисним і школярам, і студентам, і всім, хто прагне до самоосвіти.

3. Основні тенденції розвитку науки

Становище в науковій галузі впродовж попередніх десятиліть характеризувалося таким самим комплексом проблем, що й в освітній: залежність від політичної кон’юнктури, постійна нестача фінансування, руйнування науково-дослідної інфраструктури, відсутність державної стратегії щодо розвитку наукової галузі. Попри доволі несприятливу ситуацію для ефективної праці (не останню роль відігравав низький рівень оплати праці) за роки незалежності напрацьовано вагомий багаж наукових здобутків та здійснено роботу з підготовки молоді.

Було зроблено висновок, що основною проблемою науки останніх десятиліть була її низька затребуваність економікою. В Указі Президента України «Про Стратегії сталого розвитку “Україна 2020”» (2015) розвиткові вітчизняного наукового потенціалу приділено значну роль. Наука має стати одним з основних елементів вирішення масштабних завдань модернізації країни, забезпечення необхідної обороноздатності та національної безпеки. Реформа наукової сфери передбачала здійснення комплексу структурних перетворень системи організації та функціонування науки в Україні, які стосуються академічних і галузевих наукових інституцій і установ вищої освіти.

Наслідком реформування вітчизняної науки мало б стати, за задумом, створення ефективної системи взаємодії «наука - освіта - економіка - інновації».

Доволі оптимістична, як на перший погляд, модель натомість абсолютно не враховувала реалій України: ані соціально-економічних, ані суспільно-політичних. По-перше, був випущений той факт, що така структура не передбачає довготривалих фундаментальних досліджень (в умовах постійного створення / зникнення інститутів це просто неможливо). По-друге, в цій структурі немає місця гуманітарним інститутам, затребуваність діяльності яких з боку української економіки мізерна.

В. Головко, Л. Якубова, історики

Візьміть участь у дискусії «Наслідки застосування ринкових відносин у гуманітарній сфері: оптимізація чи крах?».

Суспільно-політична та економічна ситуація останніх років спричинила численні новації. Зокрема, у гуманітарній сфері на характер розвитку досліджень значний вплив мали події Революції Гідності. Російська пропаганда, що розгорталася в Східній Україні на противагу цінностям Майдану, спонукала науковців до ретельного вивчення питань, які раніше не були предметом наукового дискурсу. Зокрема, було встановлено, що в публікаціях російських істориків історія Східної і Південної України свідомо перекручується і «вигадується», щоб підвести псевдонаукове підґрунтя під експансіоністські плани Росії. Для доведення саме української позиції в науковий обіг уведено чимало документів, монографічних праць, що ілюструють корінні розбіжності з висновками офіційної російської пропаганди.

Найбільшими досягненнями українців за роки незалежності стали відкриття в медицині, фізиці та IT.

Ще в 1990-х рр. Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України запропоновано електрозварювання м’яких тканин. Ідея розробки належала академіку Б. Патону. Під його керівництвом колектив фахівців інженерного та медичного профілю провів низку експериментів та отримав відповідні свідоцтва та визнання.

Кардіохірург Б. Тодуров 2016 р. разом зі своєю командою вперше в Україні провів операцію з пересадки штучного серця. Для 42-річного пацієнта Інституту серця МОЗ України це був єдиний реальний шанс продовжити час очікування донорського серця. У жовтні медики повторили свій успіх, встановивши «механічне серце» 30-річній пацієнтці.

Інженер А. Головаченко створив прототип екзоскелета. Він розробив модулі, які одягаються на пошкоджені кінцівки і допомагають тренувати м’язи у випадках переломів чи паралічу рук і ніг. Ця розробка вже отримала перемогу на престижному міжнародному конкурсі Silicon Valley Robotics в Кремнієвій долині.

Фахівці Київського інституту нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова провели унікальну операцію з видалення пухлини мозку з одночасним поєднанням навігаційної системи, лазера та ендоскопа. Нова техніка спрямована на те, щоб дати людям повноцінне життя навіть після надскладних операцій.

Українські науковці з Харківського фізико-технічного інституту й Інституту монокристалів брали участь у відкритті бозона Гіґґса та створенні детекторів для великого адронного колайдера. У Харківському науково-дослідному технологічному інституті приладобудування під керівництвом професора В. Борщова було налагоджено відповідне виробництво для Європейської організації з ядерних досліджень.

Співробітники Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України В. Гусинін і С. Шарапов 2005 р. передбачили незвичайний цілочисельний квантовий ефект Холла в графені, а також теоретично передбачили ще цілу низку властивостей цього матеріалу.

Проект Viewdle киянина Є. Анчишкіна з розробки унікальних алгоритмів виявлення та розпізнання облич та об’єктів було розпочато 2006 р. Уже 2012 р. компанію та розробки проекту купила корпорація Google. Алгоритми та рішення, запропоновані компанією Viewdie, широко використовують у пошукових технологіях.

Надія Владикіна, Михайло Корешков, Інга Манжуленко, Ігор Жуковський

У США запустили виготовлену спільно з українцями ракету Antares (її перший ступінь розроблено українським конструкторським бюро «Південне»). Півтора року до запуску українські фахівці модернізовували ракету.

У липні 2017 р. у Вашингтоні на всесвітній олімпіаді з робототехніки FIRST Global Challenge команда українських школярів у складі І. Жуковського, І. Манжуленко, М. Корешкова і ментора Н. Владикіної увійшла в 20-ку найсильніших у світі команд з робототехніки, посівши 19-те місце із 163. Свого робота, який покликаний вирішувати проблеми водної кризи, юні українські техніки створили за допомогою будівельної системи REV Robotics.

4. Літературно-мистецьке життя

Одним з головних досягнень української культури в роки незалежності стала можливість кожної людини вільно й самостійно обирати цінності, які покладаються в основу життя.

Незалежна Україна відкрила кордони, уможливила широкі зв’язки та активну співпрацю вітчизняного мистецтва зі світовим. Однак це призвело до неоднозначних наслідків. З одного боку, входження українського мистецтва у світовий художній контекст активізувало художній процес, збільшило кількість мистецьких творів загальнолюдського значення, дало змогу ширше ознайомитись із сучасними світовими надбаннями митців, удосконалити мову мистецтва, його матеріали, техніки, забезпечило поширення нових художніх явищ тощо, з іншого - це зумовило некритичне ставлення до творів західноєвропейського, зокрема американського, мистецтва, сприймання будь-якого його зразка як культового.

Л. Анучина, О. Бурлука, В. Немцова, В. Пивоваров, Г. Савченко, О. Уманець, дослідники мистецтва

Чи доводилося вам особисто спостерігати означені тенденції в розвитку культури? Наведіть приклади.

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» - щорічний проект Мистецького арсеналу - інтелектуальна подія України, де розвиваються та взаємодіють книжкова, літературна, мистецька сцени, втілюються спільні якісні, актуальні й інноваційні проекти.

Що ви знаєте про цей фестиваль? Чи проводяться фестивалі подібного формату у вашій місцевості і чи доводилося вам на них бувати? Яким чином ви дізнаєтеся про новинки в літературі?

Фото з Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал»

Афіша фестивалю «Нове українське кіно» (2019)

З 1 березня по 30 квітня 2019 р. в Україні пройшов перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», на який запросили глядачів на безкоштовні покази найкращих українських фільмів сезону.

Поміркуйте, з якою метою проводився цей захід.

1. Проаналізуйте свої знання, отримані на уроках української літератури та з власного досвіду, і сформулюйте узагальнення про розвиток української культури у XXI ст. 2. Знайдіть у мережі Інтернет курс лекцій «100 років українського мистецтва за 100 хвилин» і перегляньте лекції з історії літератури, мистецтва та кіномистецтва: «Автобіографізм, розгубленість і “роман на рік” (2000-2016)»; «Фестивальний рух, Революція Гідності та Каннські тріумфи» (2000-2016); «Криза міленіуму. 2004-й і постання групи РЕП та SOSka. Активізм, розквіт інституцій. Повернення до живопису старшого покоління» (2000-2017), «Поява “нових молодих”. Майдан як водорозділ та симптом. Групи і покоління на постмайданному ландшафті» (2000-2017). 3. Узагальніть отриману з лекцій інформацію у форматі таблиці за рубриками: мистецький твір / автор / назва / основна ідея / значення (рубрики можуть бути варіативними). Який з напрямів літератури, мистецтва, кіномистецтва вам особисто імпонував чи навіть спонукав до детальнішого вивчення? 4. Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про заходи, які проводяться у вашій області, та ознайомтеся з нею. У разі зацікавлення можете використати отриману інформацію як відправну точку для активного долучення до культурного життя країни.

5. Розвиток спорту та здобутки українських спортсменів

22 грудня 1990 р. було створено Національний олімпійський комітет (НОК) України. У вересні 1993 р. Міжнародний олімпійський комітет остаточно визнав НОК України.

За роки Незалежності українські спортсмени вибороли 122 олімпійські медалі. Не відставали від них і юні спортсмени, які з 2010 р. гідно захищають честь країни на юнацьких Олімпійських іграх. У їхньому доробку 67 нагород. Перші успішні кроки на міжнародній арені з 1993 р. роблять і наймолодші українці на Європейських юнацьких олімпійських фестивалях, завоювавши загалом 183 медалі.

Уже протягом чверті століття НОК України втілює в життя чимало проектів, які полюбилися шанувальникам спорту, - «Олімпійський день», «Олімпійський тиждень», «Олімпійський урок», Всеукраїнська церемонія нагородження «Герої спортивного року». Отримали своїх прихильників і Всеукраїнський спортивно-масовий захід «Олімпійське лелеченя», «Олімпійський куточок», «Олімпійська книга», «Do like OLYMPIANS».

Знайдіть у мережі Інтернет на сайті Національного олімпійського комітету України інформацію про олімпійських чемпіонів періоду, що вивчається, та ознайомтеся з нею. Що нового ви дізналися?

Традиційно після Олімпійських ігор проводяться Паралімпійські ігри. Це міжнародні спортивні змагання для людей з інвалідністю. В Україні паралімпійський рух почав розвиватися з 1989 р. Українці вперше взяли участь в Олімпіаді в Атланті (1996) і вибороли 7 медалей. У 2008 р. в Пекіні здобули 74 медалі. У 2016 р. в Ріо-де-Жанейро - у неофіційному командному заліку паралімпійська збірна України посіла третю сходинку та здобула 117 медалей, серед яких 41 золота, 37 срібних і 39 бронзових.

Роман Полянський, переможець в академічній греблі. Ріо-де-Жанейро (2016)

6. Міжнародні пісенні конкурси Євробачення в Україні

З 2003 р. Україна бере участь у пісенному конкурсі Євробачення. Першим від України виступив Олександр Пономарьов з піснею Hasta la Vista (посів 14-ту сходинку).

2004 р. у Стамбулі співачка Руслана Лижичко з піснею Wild Dances («Дикі танці») здобула перемогу та право на проведення ювілейного 50-го пісенного конкурсу Євробачення в Україні.

Перед фіналом Євробачення Руслана сказала, що в цей момент мислить іміджем країни. «Мене зараз не існує. Себе я зараз не шкодую, мене зараз немає як людини, тобто Руслана не живе зараз для себе ані секунди. Фактично ми все робимо для того, щоби ми відчули, що ми повноцінні члени Європи».

Завдяки Руслані у травні 2005 р. конкурс Євробачення вперше в історії приймала Україна. Конкурс проводився в Палаці спорту (Київ). Україну представляв гурт «Ґринджоли» з піснею «Разом нас багато» (неофіційний гімн Помаранчевої революції). У фіналі перемогу здобула грецька співачка Єлена Папарізу з піснею Му number one.

Руслана Лижичко

Джамала

ONUKA

У 2015 р. Україна вперше за всю історію конкурсу не брала участі у конкурсі у зв’язку зі складною ситуацією в країні.

А вже у 2016 р. ми здобули чергову перемогу - у Стокгольмі співачка Джамала з піснею «1944» виборола перше місце.

У 2017 р. на конкурсі, що проходив у Києві, Україну представив гурт О. Torvald з піснею Time. Конкурс проводився в Міжнародному виставковому центрі в Києві. Перемогу здобув португалець Сальвадор Собрал з піснею Amar Pelos Dois.

У багатьох глядачів, які стежили за фіналом конкурсу, велике захоплення викликав яскравий виступ української електро-фолк-групи ONUKA.

На дитячому пісенному конкурсі Євробачення Україна дебютувала в 2006 р. Українка Настя Петрик з піснею «Небо» стала переможницею дитячого Євробачення у 2012 р. (Амстердам, Нідерланди). В Україні цей конкурс проводився двічі: 2009 і 2013 р.

2018 р. став роком відкриття музичної групи з Києва KAZKA.

Кадр з відеокліпу пісні «Плакала». KAZKA

Українці у світі. 1. Дайте оцінку ролі особистості у формуванні іміджу держави. 2. Пригадайте, з якими видами наукової, творчої діяльності пов’язано імена М. Поповича, Л. Гузара, Б. Ступки, Ю. Андруховича, Р. Лижичко, С. Джамаладінової (Джамали), С. Вакарчука, С. Бубки, Віталія Кличка, Володимира Кличка, А. Шевченка. 3. Визначте самостійно видатних особистостей України, якими можна пишатися і на яких варто рівнятися. 4. Обміняйтеся інформацією з однолітками про відомі вам творчі досягнення українців діаспори.