Підручник з Історії України (рівень стандарту). 11 клас. Даниленко - Нова програма

§ 14. Зміни в культурному житті

1. Науково-технічна революція: внесок українців

Основні напрями наукової діяльності вчених:

  • дослідження в галузі пріоритетних напрямів народного господарства. Створення устаткування для автоматизації та модернізації базових галузей важкої промисловості, хімічної та газової промисловості. Одним з перших перетворився на потужний науково-технічний комплекс Інститут електрозварювання АН УРСР, який у 1953 р. очолив Б. Патон - учений у галузі електрозварювання, металургії і технології металів, академік АН УРСР, президент АН УРСР (з 1962 р.);
  • наукові розробки в галузі кібернетики (зокрема, створення ЕОМ для управління виробничим процесом). Здійснювалися на базі Обчислювального центру (1957 р. - створено, 1962 р. - реорганізовано в Інститут кібернетики АН УРСР). Очолив його В. Глушков (1923-1982) - учений у галузі математики, кібернетики, обчислювальної техніки та систем керування, академік АН УРСР, віце-президент АН УРСР;
  • розвиток ядерної енергетики за кількома напрямами одночасно: металургія, фізика надвисоких енергій, фізика середніх енергій, фізика наднизьких температур (Харківський фізико-технічний інститут АН УРСР). В Інституті фізики АН УРСР в 1960 р. створено ядерний реактор;
  • ракетно-космічні дослідження налагоджено в м. Дніпропетровськ (нині - м. Дніпро) на базі серійного ракетного заводу. 6 березня 1962 р. запущено перший супутник серії «Космос», вироблений у Дніпропетровську. З 1965 р. почалося міжнародне співробітництво за програмами «Космос», «Інтеркосмос». 12 квітня 1961 р. здійснив перший космічний політ пілотований корабель «Восток» з льотчиком-космонавтом Юрієм Гагаріним на борту.

12 квітня 1961 р. (на передньому плані) Ю. Гагарін та керівник ракетного центру С. Корольов перед першим космічним польотом

Визначними досягненнями позначилася наукова діяльність відомого українського конструктора А. Люльки. Він створив авіаційні двигуни, які дозволяли перевищити швидкість звуку.

1. Знайдіть у мережі Інтернет додаткові матеріали (фільми, документи) про видатних українських учених-винахідників і, скориставшись ними, підготуйте навчальний проект «Внесок українців в освоєння космічного простору». 2. «Україна відіграла провідну роль у становленні радянської космічної галузі». (І. Маск, винахідник). Підтвердьте думку фактами.

Сергій Корольов

Сергій Корольов (1907-1966) - український учений у галузі механіки та процесів керування, конструктор ракетно-космічних систем, один з основоположників практичної космонавтики, академік АН СРСР. Розробив ідею міжконтинентальної багатоступінчастої балістичної ракети та втілив її в життя: у серпні 1957 р. було здійснено перший успішний політ такої ракети. У 1959-1966 рр. 15 перших міжпланетних зондів, створених під керівництвом С. Корольова, відправили до Місяця, Венери та Марса.

Михайло Янгель

Михайло Янгель (1911-1971) - український учений-механік, конструктор ракетно-космічних комплексів. Дійсний член АН УРСР та АН СРСР. Фундатор нового напряму в ракетній техніці, заснованого на використанні висококиплячих компонентів палива й автономної системи керування. Ракета Янгеля Р-16 склала основу Ракетних військ стратегічного призначення.

Космічна галузь - перспективний напрям найближчого майбутнього. Професії майбутнього: проектувальник життєвого циклу космічних устаткувань, менеджер космотуризму, космогеолог, інженер-космодорожник та ін.

2. Процеси зросійщення та реформа освіти

Лібералізація та демократизація радянського суспільства супроводжувалася послідовною ідеологізацією, суттю якої був курс «на зближення і злиття націй». Нове бачення місця України в СРСР і в українсько-російських відносинах знайшло своє відображення у двох знакових подіях 1954 р.: святкуванні 300-річчя Переяславської ради та передачі Кримської області до складу УРСР. Також здійснювалася кампанія з формування нової концепції історії України. Суть її зводилася до таких антинаукових положень: «Російський, український і білоруський народи походять від єдиного кореня - давньоруської народності», «борючись за національне визволення, український народ прагнув до возз’єднання з російським народом» та ін. На практиці українську історію було знеособлено та дегероїзовано, сотні українців визнано «зрадниками», інших - забуто.

Занепокоєння щодо утисків української мови в УРСР висловлювали представники різних верств і груп суспільства. Проте звернення громадськості ігнорувалися.

Зросійщення (русифікація) - це сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в республіках, що входять до складу Росії, чи перебувають у сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.

Інструментами поширення російського впливу були школа, ВНЗ, армія, церква, міжреспубліканські обміни спеціалістами. Одним з важливих інструментів зросійщення став Закон УРСР «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в УРСР» (квітень 1959 р.). Відповідно до статті 9, мову навчання в школі для своїх дітей обирали батьки; вивчення однієї з мов народів СРСР, якою не проводилося викладання в певній школі, здійснювалося за бажанням батьків і учнів при наявності відповідної кількості дітей. У результаті «рівноправність мов» на практиці завжди призводила до безперечної переваги й посилення російської мови.

У 1959-1965 рр. в Україні майже на 2 тис. скоротилася кількість українських шкіл.

Мовою джерел

Чому все-таки батьки-українці підчас свідомо стають на шлях каліцтва мови своїх дітей?.. Суть не в тім, що батьки зневажають свою мову. Та... кожен батько плекає надію, що його дитина виявить здібності та проторить собі шлях у життя саме через науку. А українська школа якраз і стає тут на заваді. Юнак, що виховувався в українській родині і закінчив українську школу, прагне вступити до інституту. Але в більшості інститутів і технікумів навчання проводиться російською мовою. Ясно, що цей юнак не може конкурувати з тими, хто вчився в російських школах, чи росіянами. Тому батьки-українці і прагнуть будь-що віддати дитину до російської школи.

З листа дописувача з м. Сніжне Донецької обл. до редакції газети «Радянська Україна» (1958 р.)

Які проблеми турбують автора листа? Чому в УРСР склалася така ситуація з вивченням української мови?

3. Особливості розвитку культури

Відносна лібералізація радянського суспільства сприяла пожвавленню літературно-мистецького життя. Цей процес зачепив представників різних поколінь. Умовно можна виокремити кілька основних напрямів діяльності інтелігенції: від творчої, професійної реалізації до активної участі в громадському житті, дисидентській діяльності.

Інтелігенція активно відгукнулася на процеси десталінізації:

  • виступала з ініціативами реабілітації та амністії українських митців, які потрапили в жорна сталінської каральної системи (повернення із забуття багатьох імен супроводжувалося активною популяризацією їхньої творчої спадщини серед громадськості);
  • брала участь у реорганізації сфери культури (Академія будівництва і архітектури, Українська академія сільськогосподарських наук, Спілка журналістів України, Спілка кінематографістів України);
  • на захист української мови виступили М. Рильський, М. Бажан, С. Крижанівський, Н. Рибак.

Поштовхом до вільного творчого пошуку стала публікація в червні 1955 р. в «Литературной газете» статті О. Довженка «Мистецтво живопису і сучасність», у якій містився заклик «розширювати творчі межі соціалістичного реалізму».

Новими мотивами наповнили свої твори відомі прозаїки і поети: Б. Антоненко-Давидович «За ширмою», Л. Первомайський «Дикий мед», Г. Тютюнник «Вир», О. Гончар «Людина і зброя», М. Стельмах «Кров людська - не водиця», «Хліб і сіль», В. Сосюра «Розстріляне безсмертя», «Мазепа», «Третя Рота», М. Бажан «Політ крізь бурю», М. Рильський «Далекі небосхили», «Голосіївська осінь», «Зимові записи» та ін.

Активно проявили себе молоді митці. Літературно-мистецький зміст їхньої творчості характеризується такими ознаками, як творча розкутість, духовний демократизм, етичний максималізм, нонконформізм1, прагнення до експерименту.

Літературні здобутки шістдесятників - це твори поетів і прозаїків М. Вінграновського, Є. Гуцала, І. Драча, Л. Костенко, Б. Олійника, Д. Павличка, В. Симоненка, В. Стуса, Г. Тютюнника, В. Шевчука та ін.

Ліна Костенко

Ліна Костенко (народилася 1930 р.) - поетеса, культуролог, громадська діячка. Її твори у збірках «Проміння землі» (1958), «Вітрила» (1959), «Мандрівки серця» (1961) одразу ж привернули увагу й читачів, і влади. Під час розпочатої погромної ідеологічної кампанії - так званої боротьби з абстракціонізмом2 і формалізмом - поетесу звинуватили в «ідейній нечіткості», у 1962 р. на її твори поширилася багаторічна (15 років) негласна, але жорстка заборона. Підготовлені до друку збірки «Зоряний інтеграл» та «Княжа гора» зняли з виробництва.

1 Нонконформізм - незгода, неприйняття або критичне сприйняття норм, цінностей, цілей, панівних у конкретній групі в конкретному суспільстві.

2 Абстракціонізм - напрям у мистецтві, образність якого ґрунтується на кольорі, лінії, формі та текстурі, а не на мотивах, запозичених з навколишньої реальності.

Ідеї національного відродження значною мірою визначили в Україні своєрідність культури та мистецтва цього часу [другої половини 1950-х - першої половини 1960-х рр.]. І тут чи не головною темою стояло «повернення», «відкриття заново» на десятиліття викреслених радянською ідеологією цінностей, традицій, творів, імен. Актуальним... залишався інтерес до народної творчості як царини збереження національного духу, естетики, життєвої сили, дорадянської художньої спадщини.

Г. Скляренко, дослідниця мистецтвознавства

Пригадайте події, що впливали на культурно-мистецький розвиток України в попередні десятиліття та в середині 1950-х рр. Поміркуйте, які процеси описує дослідниця. Використовуйте у своїх висновках терміни десталінізація, лібералізація, відлига.

Нові можливості створювати творчі проекти, не обтяжені жорсткими межами соцреалізму, активно використовували художники, музиканти, діячі театру та кіно.

Мистецька художня спадщина періоду хрущовської відлиги нараховує чималий доробок (живопис, графіка, вітражі та ін.). Її збагатили як відомі на той час митці - Т. Яблонська, М. Божій, М. Дерегус, В. Касіян, К. Трохименко, так і молодь - В. Зарецький, В. Кушнір, І. Марчук, Г. Якутович.

Т. Яблонська. Весілля (1964)

А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, Г Севрук, Г. Зубченко. Вітраж «Шевченко. Мати» (1964)

Ознайомтеся з творами художників. Висловте власне враження про наявність (або відсутність) ідей національного відродження у їхній творчості.

У цей період створено скульптурні твори: монументи офіційно-пропагандистського характеру, пам’ятники-символи на честь історичних подій державного значення, пам’ятники відомим діячам культури й мистецтва. Серед їхніх авторів - скульптори М. Вронський, О. Ковальов, В. Борисенко, В. Бородай та ін.

Чому в радянській державі приділялася велика увага розвитку монументального мистецтва? Наведіть приклади місцевих зразків монументального мистецтва радянського часу.

Пам’ятник Тарасу Шевченку (1964), м. Москва. Скульптори: М. Грицюк, Ю. Синькевич, А. Фуженко

У жанрі класичної музики плідно працювали К. Данькевич, С. Людкевич, Г. Майборода, П. Майборода, Л. Ревуцький та ін. Привертала увагу творчість композиторів-пісенників О. Білаша, А. Філіпенка, І. Шамо.

1. Знайдіть у мережі Інтернет відео- або аудіосюжети з виконавцями, які були популярними в період, що вивчається. Наприклад, «Дмитро Гнатюк. Пісня про рушник». 2. Обміняйтеся інформацією про авторів і виконавців, які привернули вашу увагу. Під час виконання завдання скористайтеся спогадами старших родичів.

У провідних театрах працювали митці світового рівня: режисери - Г. Юра, М. Крушельницький, В. Скляренко; актори - Н. Ужвій, В. Добровольський, А. Бучма та ін.

Кількість постійних театрів в Україні коливалася на рівні 80-60 з тенденцією до зменшення. У великих містах працювало декілька театрів, але майже половина міст обласного підпорядкування не мала постійної театральної трупи.

На відміну від театрального мистецтва, яке залишалося елітарним, кінотеатри відвідували всі.

В. Литвин, історик

Прокоментуйте інформацію з рубрик щодо розвитку театрального мистецтва та кіно. Сформулюйте висновок про можливості доступу до мистецьких здобутків різних груп суспільства.

Розвиток кіномистецтва був пов’язаний з діяльністю трьох кіностудій - у Києві, Одесі та Ялті, що за рік у сумі продукували півтора-два десятки художніх фільмів. Досягненням тогочасного кіномистецтва став фільм С. Параджанова «Тіні забутих предків».

Сергій Параджанов

Сергій Параджанов (1924-1990) - кінорежисер, сценарист, художник. 1964 р. екранізував повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Цей фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні світу. За свої погляди та висловлювання про відсутність свободи в радянському суспільстві митець зазнав жорстоких переслідувань.

Кінорежисура. Кіно - специфічний вид мистецтва, у якому задіяно багато видів творчості та професій. Режисер - це особа, що стоїть біля пульта, іншими словами - це диригент. Оптимальний варіант освіти для режисера - театральний заклад вищої освіти за відповідною спеціальністю. Режисерові потрібні талант, багата фантазія, оригінальне творче мислення, величезна ерудиція, організаторські здібності.

4. Антирелігійна кампанія

У жовтні 1961 р. на XXII з’їзді КПРС офіційно проголосили курс на побудову комуністичного суспільства. Основні напрями виховання людини комуністичного суспільства ставили за мету звільнити її «від всякої утопії», зокрема й від «релігійної», оскільки комунізм і релігія ідеологічно несумісні.

Атеїзм - це світогляд, який характеризується відсутністю віри в існування будь-яких богів, духів, інших надприродних істот тощо.

Наступ на релігію легітимізувався низкою постанов КПРС, КПУ та Ради Міністрів СРСР, що визначали форми й методи проведення кампанії масової атеїзації населення. Упродовж року було здійснено перереєстрацію релігійних громад і ротацію штату священиків, а також зняття з реєстрації значної кількості релігійних громад і закриття культових споруд. Такі дії влади формували негативне ставлення до радянської системи та її політики в питанні релігії; сильний вплив релігії зберігався на рівні сімейних традицій.

Незважаючи на колосальний тиск держави, церква не відмирала. Тим більше не відмирали релігійні почуття населення. Скоріше навпаки, переслідування духовенства призводили до зростання релігійності населення.

В. Литвин, історик

Прокоментуйте ситуацію, що склалася в релігійній сфері.

5. Розвиток спорту

У СРСР приділяли велику увагу спорту, адже ця галузь мала формувати імідж найсильнішої держави у світі. На міжнародних аренах радянські спортсмени дуже часто здобували призові місця. Після дебютної для СРСР Олімпіади в Гельсінкі (1952) радянські спортсмени стали регулярно брати участь у таких змаганнях. Упевнено на міжнародній арені домінувала спортивна гімнастика. Здобутки радянської держави у спорті пов’язано, зокрема, з іменами українських гімнастів Л. Латиніної, В. Чукаріна, Б. Шахліна, важкоатлета Л. Жаботинського та ін.

Використовуючи додаткові джерела інформації, зокрема Інтернет, дізнайтеся імена українських призерів Олімпійських ігор у Гельсінкі (1952), Мельбурні (1956), Римі (1960), Токіо (1964) та ін.

Формуємо компетентності

Хронологічну. Розташуйте події у хронологічній послідовності: закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в УРСР»; старт антирелігійної кампанії; перший політ людини в космос; прем’єра фільму «Тіні забутих предків».

Інформаційну. 1. Назвіть професії таких осіб: В. Глушков, А. Горська, І. Драч, Л. Костенко, С. Корольов, С. Параджанов, І. Світличний, Л. Танюк, В. Стус. 2. Сформулюйте висновок про внесок цих осіб до скарбниці культурної спадщини України.

Аксіологічну. У центральному органі КПРС журналі «Комуніст» пропагувалася ідея, що «...на вищих щаблях розвитку комуністичного суспільства неминуче зникнення національних відмінностей і злиття націй. Майбутнє злиття націй передбачає створення єдиної мови для всіх народів». Які процеси в радянському суспільстві характеризує наведена теза? Оцініть з позицій сьогодення, чи вдалося партійно-державному керівництву СРСР виконати поставлені в період хрущовської відлиги завдання щодо злиття націй. Чи мають, на вашу думку, події тих років вплив на сьогодення? Відповідь обґрунтуйте.

Логічну. 1. Поміркуйте, у якому форматі реалізовувався доступ представників різних груп радянського суспільства до творчих здобутків інтелігенції. 2. Чи впливали, на вашу думку, спортивні досягнення українців на авторитет України в СРСР та у світі? Відповідь обґрунтуйте.

Мовленнєву. Які внутрішньополітичні події та процеси в державі спричинили зміни в розвитку культури, освіти, науки? Наведіть приклади.