Хімія. 7 клас. Дячук
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Словник
А
Аерозоль — неоднорідна суміш, що складається з часточок твердої речовини або крапель рідини, які перебувають у завислому стані в газуватому середовищі:
Алотропія — здатність хімічного елемента утворювати декілька простих речовин.
Алотропні модифікації (або алотропні форми) — прості речовини, утворені одним хімічним елементом.
Алхімія — середньовічна назва хімії, яку дали їй араби.
Атом — електронейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів.
Атоми — найдрібніші хімічно неподільні частинки речовини.
Атомна одиниця маси (а. о. м.) — одиниця вимірювання частинок речовини, яка становить 1/12 маси атома Карбону (1 а. о. м. = 1,66 • 10-27 кг).
Б
Бінарна сполука — це сполука, яка складається з атомів двох хімічних елементів.
Біохімія — наука про хімічні процеси, які відбуваються у живих клітинах.
В
Валентність — це число зв’язків, які певний атом утворює з іншими атомами.
Відносна атомна маса (Ar) елемента — це відношення маси атома елемента до 1/12 маси атома Карбону.
Відносна молекулярна маса (Mr) — це відношення маси молекули до 1/12 маси атома Карбону.
Властивості речовин — це ознаки, за якими одні речовини відрізняються від інших або подібні до них.
Г
Газометр — прилад для зберігання газів.
Горіння — це хімічна реакція, яка відбувається з виділенням теплоти та світла.
Графічні формули (або структурні формули) — це формули, у яких за допомогою рисок показано порядок сполучення атомів у молекулі.
Група — стовпчик хімічних елементів у періодичній системі.
Д
Дистиляція (або перегонка) — спосіб розділення однорідних сумішей випарюванням летких рідин з наступною конденсацією її пари.
Е
Експеримент — це дослідження, яке здійснюють у чітко визначених та контрольованих умовах ( від латинського «дослід», «спроба»). Електрон — елементарна частинка із зарядом -1, яка входить до складу атома.
Емульсія — неоднорідна суміш рідин, які не розчиняються одна в одній.
З
Загальна хімія — це наука про властивості та будову речовини, вчення про розчини.
Закон збереження маси речовин: під час хімічних перетворень маса речовин залишається незмінною — загальна маса усіх вихідних речовин дорівнює загальній масі усіх продуктів реакції.
І
Індекс — це число, що показує кількість атомів у молекулі чи формульній одиниці речовини.
Індикатори — це речовини, які від дії розчинів лугів чи кислот змінюють свій колір.
К
Каталізатори — речовини, які прискорюють швидкість реакції та не входять до складу продуктів реакції.
Каталіз — збільшення швидкості реакції під дією каталізатора.
Каталітичні реакції — це реакції, які відбуваються у присутності каталізатора.
Комп’ютерна хімія — галузь хімії, яка використовує комп’ютерні програми для вивчення, дослідження і пояснення хімічних перетворень.
Конденсація — перетворення пари на рідину.
Кристалогідрати — речовини, що містять у своєму складі кристалізаційну воду.
Кругообіг елемента — сукупність природних процесів, під час яких атоми елемента переходять від одних речовин до інших.
М
Масова частка елемента w(E) у сполуці — це відношення маси елемента у сполуці до відповідної маси сполуки.
Масова частка розчиненої речовини — це відношення маси розчиненої речовини до маси розчину.
Матеріал — це речовина (або комбінація речовин), добута з природної сировини чи штучно створена людиною для виготовлення фізичних тіл.
Моделювання — вивчення об’єкта за допомогою побудови і вивчення моделей, тобто його замінників або аналогів.
Молекула — найдрібніша частинка речовини, що має її хімічні властивості і складається з атомів, сполучених між собою хімічними зв’язками.
Н
Нейтрони — частинки, які не мають електричного заряду і входять до складу ядра.
Неоднорідні суміші — це суміші, в яких компоненти можна виявити спостереженням.
Неорганічна хімія — розділ хімії про хімічні елементи та їхні сполуки.
О
Однорідні суміші — це суміші, в яких частинки речовин дуже дрібні та їх не можна виявити спостереженням.
Озон — алотропна модифікація Оксиґену, має формулу О3.
Окиснення — хімічна взаємодія речовини з киснем.
Оксиди — складні речовини, які складаються з двох хімічних елементів, одним із яких є Оксиґен.
Органічна хімія — це розділ хімії, що вивчає сполуки Карбону з іншими елементами.
Основи — це складні речовини, утворені атомами металів і гідроксильними групами —ОН.
П
Піна — неоднорідна суміш, у якій газ розподілений у твердій речовині Перегонка — див. Дистиляція.
Період — рядок хімічних елементів у періодичній системі.
Періодична система — таблиця, у якій хімічні елементи розміщено у порядку зростання зарядів їхніх атомів.
Повільне окиснення — взаємодія речовин із киснем, коли горіння не спостерігається.
Посудина Дьюара — ємність для зберігання зріджених газів.
Природничі науки — це науки, що вивчають природу і зміни, які у ній відбуваються.
Прості речовини — це речовини, які утворено атомами одного хімічного елемента.
Протони — позитивно заряджені частинки вз зарядом +1, які входять до складу ядра.
Р
Радіоактивність — спонтанне випромінювання електронів речовиною.
Радіохімія вивчає властивості радіоактивних елементів.
Реагенти — це речовини, які вступають у хімічну реакцію.
Реакції каталітичні — див. Каталітичні реакції.
Реакції розкладу — це реакції, під час перебігу яких з однієї речовини утворюються декілька нових речовин.
Реакції сполучення — це реакції, під час перебігу яких із кількох речовин утворюється одна речовина.
Речовини — це все, що має певну масу і займає деякий об’єм у навколишньому просторі.
Розчини — це однорідні суміші речовин.
Розчин концентрований — це розчин, у якому міститься багато розчиненої речовини і, відповідно, мало розчинника.
Розчин насичений — це розчин, у якому за даної температури речовина більше не розчиняється.
Розчин ненасичений — це розчин, у якому взята речовина ще може розчинятись при певній температурі.
Розчин розбавлений — це розчин, у якому міститься мало розчиненої речовини.
Розчинник — це речовина, що міститься в суміші у надлишку і в тому ж агрегатному стані, що й розчин.
С
Складні речовини (або хімічні сполуки) — це речовини, які утворені атомами різних хімічних елементів.
Спостереження — це цілеспрямоване сприйняття хімічних об’єктів (речовин, їхніх властивостей та перетворень) з метою їх вивчення.
Структурна формула — див. Графічна формула.
Суміші — це системи, що складаються з двох і більше компонентів.
Суспензія — неоднорідна суміш, у якій частинки твердої речовини розподілено в рідині.
Схема хімічної реакції — це запис хімічної реакції із використанням формул реагентів і продуктів реакції.
Т
Температура займання — це температура, за якої речовина загоряється.
Ф
Ферменти — біологічні каталізатори.
Фізичне тіло — відокремлений від інших об’єкт, який має розміри і форму.
Фізичні властивості речовин — це властивості, які можна виміряти за допомогою приладів або визначити візуально.
Фізичні явища — це явища, під час яких змінюється форма предмета чи агрегатний стан речовини, але не змінюється її склад.
Фотоефект — випромінювання електронів речовиною під час сильного освітлення.
Фотосинтез — процес перетворення вуглекислого газу і води на органічні речовини у листках рослин під дією сонячного світла.
X
Хімічна формула — це позначення атома, молекули або речовини за допомогою символів хімічних елементів та індексів.
Хімічне рівняння — запис хімічної реакції за допомогою формул реагентів і продуктів реакції, який відповідає закону збереження маси речовин.
Хімічний елемент — це вид атомів з однаковим зарядом ядра.
Хімічні явища (хімічні реакції) — це явища, під час перебігу яких одні речовини перетворюються на інші.
Хімія — наука про речовини, їхній склад, властивості і хімічні перетворення речовин та явища, що супроводжують ці перетворення.
Ч
Чиста (або індивідуальна речовина) — це речовина, яка не містить домішок інших речовин.
Я
Ядро атома — позитивно заряджена центральна частина атома.
