Найважливіше в розділі 2. Електролітична дисоціація

Електроліти — це речовини, які у водному розчині або розплаві дисоціюють на позитивно та негативно заряджені йони і тому їхні розчини та розплави проводять електричний струм. Це речовини з йонним або із сильно полярним ковалентним зв’язком: солі, основи та кислоти.

Неелектроліти — це речовини з неполярними або слабко полярними ковалентними зв’язками. Неелектроліти під час розчинення або розплавлення не дисоціюють на йони, тому їхні розчини та розплави електричного струму не проводять.

Електролітична дисоціація — це процес розпаду електролітів на позитивно та негативно заряджені йони у водних розчинах або в розплавах під впливом полярних молекул води чи температури відповідно.

Згідно з теорією електролітичної дисоціації:

кислоти — це електроліти, під час дисоціації яких у водному розчині утворюються катіони Гідрогену й аніони кислотного залишку;
основи — це електроліти, під час дисоціації яких у водному розчині утворюються катіони металічних елементів або катіон амонію і гідроксид-іони;
солі — це електроліти, під час дисоціації яких у водному розчині утворюються катіони металічних елементів або катіон амонію та аніони кислотних залишків.

Ступінчаста електролітична дисоціація характерна для багатоосновних кислот, унаслідок цього процесу катіони Гідрогену від кислот відщеплюються послідовно, один за одним.

Ступінь електролітичної дисоціації — це кількісна характеристика сили електроліту. Вона дорівнює відношенню кількості молекул речовини, які розпалися на йони (N_дис), до її загальної кількості (Ν):

Електроліти, ступінь дисоціації яких більший за 30 %, називають сильними, менший від 3 % — слабкими; якщо ж 3 % < α < 30 % — це електроліти середньої сили.

Реакції між електролітами в розчинах відбуваються, якщо внаслідок цього утворюється малодисоційована речовина, осад або газувата речовина, тобто зменшується кількість йонів у розчині.

Вода — слабкий електроліт, оскільки за температури 22 °С з 1 л води тільки 10^-7 моль розпадається на йони Н⁺і ОН^-, концентрація їх однакова і становить [Н⁺] = [ОН^-] = 10^-7 моль/л.

Кислотність розчинів виражають через концентрацію йонів Гідрогену [Н⁺]. Для зручності замість концентрації йонів Гідрогену [Н⁺] використовують водневий показник pH. У нейтральних водних розчинах pH = 7, у кислотних pH < 7, а в лужних pH > 7.

Зміст