Українська література. 6 клас. Борзенко
Літні пісні
Наприкінці весни або на початку літа українці виконували русальні пісні, що були частиною давнього обряду русалій. Християнська церква пов’язала цей народний обряд зі святом Трійці, що відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Русальним (зеленим, клечальним) називали тиждень перед Трійцею. Три останні дні цього тижня і три перші дні наступного дістали назву Зелених Свят: помешкання на селі тоді прикрашали зіллям та гілками дерев. Зелені Свята знаменували завершення весни й початок літа. Обряди й пісні цього періоду мали на меті задобрити духів природи, здобути їхнє сприяння у захисті врожаю від природних стихій.
«Івана Купала» (Ілля Паньок, 1986)
Серед літніх обрядів яскравим видовищним характером вирізняється язичницьке свято Купала. У його основі — поєднання магії води, вогню і словесних, зокрема й пісенних, заклинань. Купальські магічні дії мали сприяти оздоровленню й очищенню людини, підготовці її до жнив. Із часом свято набуло ширшого призначення. Його пов’язали з іншим, християнським святом — Різдвом пророка Івана Хрестителя. Унаслідок змішування язичницького та християнського календарів виникла сучасна назва — Івана Купала. Нині це свято відзначають 6-7 липня.
У давнину люди вірили, що саме в цей час вода набуває чудодійних властивостей, тож купання додає сили, здоров’я й краси. Біля річок та озер розпалювали багаття — символ сонця. Виготовляли спеціальні опудала, що звалися Купала і Марена, які згодом підлягати ритуальному знищенню. Їх спалювали або відносили до річки й там топили. А навколо багаття танцювали, співали купальських пісень.
Збереглися легенди, за якими саме на свято Купала природа розкриває свої загадки й таємниці: тоді щасливці, мовляв, можуть натрапити в лісі на чарівну квітку папороті, що покаже, де саме захований скарб.
На купальську ніч припадали й дівочі ворожіння. Дівчата йшли до річки й пускали заздалегідь виготовлені вінки за течією, співали пісень і стежили, до якого берега пристане вінок та чи, бува, не потоне. Коли вінок плив добре, вірили, що дівчина невдовзі вийде заміж. Коли ж крутився на місці — ще дівуватиме, а як тонув — довго чекатиме судженого.
До літніх належать і жниварські пісні — збирання врожаю також передбачало дотримання низки обрядів. Найважливіші дійства припадали на початок та завершення жнив. У жниварських піснях уславлено хліборобську працю: у них панує переважно радісний настрій, пов’язаний з успішним збиранням урожаю.
Шукаємо відповіді разом
Пригадайте народні прислів’я про пори року. Поміркуйте, зміст яких із них суголосний народним обрядам. Відповіді обґрунтуйте.
Працюємо з електронним додатком
Скористайтеся електронним додатком до підручника й послухайте купальські пісні.
«Купайло, Купайло! Де ти зимувало?»
Купайло, Купайло!
Де ти зимувало?
Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі12,
Зимувало в пір’ячку,
Літувало в зіллячку13.
12 Стріха — нижній край солом’яної покрівлі, який звисає над стіною. У переносному значенні — приміщення для проживання; житло, оселя. Своя стріха — своя втіха (народні прислів’я). Під батьківською стріхою — у рідній хаті, у своїй сім’ї.
13 Зіллячко — зменшено-пестлива форма до зілля. Зілля: 1. Різноманітні, здебільшого запашні трав’янисті рослини. 2. Сукупна назва рослин з надзвичайними властивостями.
Ділимося читацьким досвідом
1. Яке враження справила на вас ця купальська пісня? Чим зацікавила? Чи всі слова були зрозумілі?
2. Які художні образи постають у пісні? Спробуйте їх пояснити, скориставшись примітками з поясненнями слів та пригадавши фольклорні твори, які вже знаєте — казки, загадки.
Міркуйте так:
Купало, або Купайло — слов’янський міфологічний персонаж, пов’язаний зі святкуванням літнього сонцестояння.
Зимувати — жити де-небудь узимку, залишатися десь на зиму.
Ліс (у казках) — символ ...
Стріха — ...
Пір’ячко — у народних загадках так часто називають ...
Літувати — ...
Зіллячко — ...
3. Зверніться до укладеної вами пам’ятки «Художні особливості календарно-обрядових пісень». Поміркуйте, які риси властиві пісні «Купайло, Купайло! Де ти зимувало?». Запишіть їх.
Виявляємо творчі здібності
Задійте свою фантазію й опишіть, якими ви уявляєте давніх виконавців пісні або її образи.
За бажання намалюйте ілюстрації до пісні.
«А де наше Купайло стояло...»
А де наше Купайло стояло,
То там місяць і сонейко сіяло.
То там яснеє сонейко сіяє,
Там Микола кониченька сідлає.
Там Микола кониченька сідлає,
До дівчини поїхати думає.
Ой приїхав під нові ворота.
«Вийди-вийди дівчино молода!»
Ой не вийшла дівчина, лиш мати.
Та став її так Микола питати:
«Чи є моя дівчина удома
Ой чи вона молоденька здорова
Чого вона і горда і пишна
Чого вона на Купайла не вийшла?»
Русу косу звечора чесала
По півночі черевички взувала
На розсвіті личенько вмивала
Тому на Купайлі не бувала.
«На Івана Купала» (Володимир Томашевський, 1983)
«Одягають вінок» (Константин Трутовський, 1887)
Розмірковуємо над текстом твору
1. Яке враження справила ця купальська пісня? Чи схожа вона за змістом на попередню? Які образи пісні вас зацікавили?
2. Чи має ця пісня сюжет — сукупність пов’язаних між собою подій, що розкриваються в певній послідовності? Перекажіть їх.
3. Зверніться до укладеної вами пам’ятки «Художні особливості календарно-обрядових пісень». Які особливості властиві пісні «А де Наше Купайло стояло...»? Запишіть їх.
4. Прочитайте пісню виразно.
Шукаємо відповіді разом
Про Купало як міфологічний образ відомо дуже небагато. Купальські пісні стали одним із джерел дослідження цього персонажа. Пісні подібні до «А де Наше Купайло стояло...» дали підстави вважати, що Купало був покровителем шлюбу, кохання. Поміркуйте, чому дослідники зробили такий висновок. Посилаючись на текст пісні, наведіть аргументи на доказ цієї версії або спростуйте її.
Подискутуймо?
Чи важливі в житті сучасної людини старовинні обряди?
«Різдвяний Дідух» (Олег Шупляк)
Узагальнімо?
1. Народні пісні, що розвивалися в тісному зв’язку з працею та побутом людей, супроводжували різні свята називають
- А щедрівками
- Б колядками
- В календарно-обрядовими піснями
2. Купальські пісні належать до
- А зимового кола пісень
- Б весняного кола пісень
- В літнього кола пісень
3. Напередодні Нового року виконують
- А щедрівки й колядки
- Б колядки
- В щедрівки
4. Обробку мелодії української щедрівки, завдяки якій вона стала відома у світі, здійснив композитор
- А Михайло Вербицький
- Б Микола Леонтович
- В Микола Лисенко
5. Повтор звуків або слів на початку речень, віршових рядків має назву.
- А алегорія
- Б мотив
- В анафора
6. Повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах має назву
- А рефрен
- Б тема
- В лірика
7. Розподіліть календарно-обрядові пісні за сезонами.
|
Зима |
Весна |
Літо |
Осінь |
Працюємо з електронним додатком
Виконавши інтерактивні вправи, ви зможете перевірити свої знання.
Віртуальна бібліотека
Щоб більше дізнатися про календарно-обрядову поезію нашого народу, прочитайте русальні та жниварські пісні «Сиділа русалка на білій березі», «Там у полі криниченька».
