Українська література. 6 клас. Борзенко

Художні особливості календарно-обрядових пісень

Тісний зв’язок календарно-обрядових пісень із польовими роботами зумовив наявність у них численних образів природи. Наприклад, у веснянках виконавиці звертаються до весни як до живої істоти. Персоніфікація, тобто олюднення довкілля, є поширеним прийомом у календарно-обрядовій поезії.

«Весна священна» (Микола Реріх, 1945)

А ще є в ній багато постійних епітетів — означень, що майже завжди стоять при тих самих словах — немовби зрослися з ними: чисте поле, буйний вітер, ясне сонечко, дрібний дощик.

Загальну доброзичливу тональність календарно-обрядових пісень створюють слова у зменшено-пестливих формах — криниченька, веснонько, пшениченька.

Не забуваймо, що народні твори мали усний характер — здавна їх передавали з уст в уста. Це позначилось на їхній художній організації, зокрема, виявилось у наявності численних повторів, що сприяли кращому запам’ятовуванню пісень. До них належать анафори (повтори на початку речень, рядків чи строф) та рефрени (приспіви). Повтори сприяли виділенню основної думки, настрою, забезпечували ритміку пісень.

Анафора (єдинопочаток) — повторення на початку віршових рядків або строф однакових або співзвучних слів.

Рефрен (приспів) — повторення одного або кількох рядків у поетичних творах.

Працюємо з різними видами інформації

1. Розгадайте ребуси й дайте визначення поняттям.

2. Які художні особливості властиві календарно-обрядовим пісням? Скористайтеся інформацією з підручника і доповніть пам’ятку. Вона знадобиться вам, щоб виконувати наступні завдання.

Пам'ятка

«Художні особливості календарно-обрядових пісень»

1. Наявність великої кількості образів природи.

2. Персоніфікація.

3. Постійні епітети.

4. ...

5. ...

6. Рефрен.

Читацький практикум

«Благослови, Мати, Весну закликати...»

Благослови, Мати, Весну закликати.

Весну закликати, Зиму проводжати,

Весну закликати, Зиму проводжати.

Зимонька в Возочку, Літечко в Човночку.

Благослови, Мати, Весну закликати.

Весну закликати, Зиму проводжати,

Весну закликати, Зиму проводжати.

Зимонька в Возочку, Літечко в Човночку.

Благослови, Мати, Весну закликати.

Весну закликати, Зиму проводжати,

Весну закликати, Зиму проводжати.

Зимонька в Возочку, Літечко в Човночку.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Ви вже знаєте, що веснянки є одними з найдавніших видів пісенної творчості народу й побутували лише в усній формі. Поміркуйте, як це позначилося на будові твору «Благослови, Мати, Весну закликати...».

Шукаємо відповіді разом

Об’єднайтеся в групи, виконайте завдання й презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям

• Веснянка починається зверненням до Матері, у якої просять благословення величати Весну. Пригадайте народні прислів’я, у яких трапляється образ матері. Висловіть припущення, кого або що названо у веснянці Матір’ю.

Шукаємо відповіді разом

Ви помітили, що веснянка «Благослови, Мати, Весну закликати» складається з однакових фрагментів. Поміркуйте, чому ці фрагменти повторюються тричі.

Об’єднайтеся в групи або пари. Запропонуйте гіпотезу й докази на її користь, презентуйте їх однокласницям й однокласникам.

Працюємо з електронним додатком

Скористайтеся електронним додатком до підручника та послухайте веснянку «Благослови, Мати, Весну закликати». Яке враження справила на вас мелодія цього твору?

«А в Кривого Танця...»

Варіант І

А в Кривого Танця

Та не виведу Кінця,

Треба Його та виводити,

Кінця, Ладу ізнаходити.

Треба ж Його вести,

Як віночок плести;

Веду, веду та не виведу,

Плету, плету та не виплету.

Ой Вінку ж мій, Вінку,

Хрещатий Барвінку,

Ой я ж Тебе плела

Ще учора звечора,

Повісила тебе

На Золотім кілочку,

На Золотім кілочку,

На Шовковім Шнурочку.

Моя матінка ішла

Та той віночок зняла,

Та той Віночок зняла

Та нелюбому дала.

Ой якби я була знала,

Була б Його розірвала,

Була б Його розірвала

Та й у грязь утоптала

Червоними Чобітками,

Золотими та Підківками

«А ми в Кривого Танцю йдем...»

Варіант II

А ми в Кривого Танцю йдем, Танцю йдем,

А ми Йому Кінця не знайдем, не знайдем.

А Вода по Каменю,

А Вода по Білому

Стиха йде, стиха йде.

Ішли Дівчата через Двір, через Двір.

На них Хусточки, як Мак цвів, як Мак цвів.

А Вода по Каменю,

А Вода по Білому

Стиха йде, стиха йде.

Стали Хусточки маяти,

Стала Діброва палати.

А Вода по Каменю,

А Вода по Білому

Стиха йде, стиха йде.

Стали Дівчата гасити,

Цебрами Воду носити.

А Вода по Каменю,

А Вода по Білому

Стиха йде, стиха йде.

Скільки у Цебрі Водиці,

Стільки в Дівчаток правдиці.

А Вода по Каменю,

А Вода по Білому

Стиха йде, стиха йде.

Стали Парубки гасити,

Решетом Воду носити.

А Вода по Каменю,

А Вода по Білому

Стиха йде, стиха йде.

Скільки в Решеті Водиці,

Стільки в Парубків правдиці.

А Вода по Каменю,

А Вода по Білому

Стиха йде, стиха йде.

А ми в Кривого Танцю йдем, Танцю йдем,

А ми Йому кінця не знайдем, не знайдем...

Ділимося читацьким досвідом

1. Яке враження справили на вас ці твори календарно-обрядової поезії?

2. Чи всі слова в піснях були зрозумілі?

Досліджуємо самостійно

1. Прочитайте виразно варіанти «Кривого танцю». Які відмінності ви помітили?

• У якому варіанті є рефрен?

• Чи властиві пісні анафори? Обґрунтуйте свої міркування.

2. Відомо, що «Кривий танець» водили молоді дівчата. Поміркуйте, чи позначилося це на образах, змісті пісні. Відповідь обґрунтуйте.

Працюємо з електронним додатком

Скористайтеся електронним додатком до підручника подивіться й послухайте веснянку «Кривий танець». Яке враження вона на вас справила? Чи таким ви уявляли танок? Чи хотіли б ви долучитися до виконавців пісні-гри?

Сприймаємо твори інших видів мистецтва

Розгляньте репродукції картин «Весна в Україні» Сергія Васильківського, «Весна священна» Миколи Реріха. Який твір мистецтва, на вашу думку, суголосний прочитаним веснянкам? Відповідь обґрунтуйте.

Обираємо завдання на свій смак

Чи знаєте ви, які веснянки співають у вашому краї? У який спосіб ви можете про це дізнатися більше? Здобудьте потрібну інформацію й підготуйте медіатекст довільної форми (плакат, мультимедійна презентація, доповідь, тощо) «Веснянки... (Закарпаття, Одещини, Львівщини, Харківщини, ...)».