Біологія. Повторне видання. 8 клас. Матяш

Тема 11

Ендокринна система

Нормальна життєдіяльність організму тісно пов’язана із взаємоузгодженою роботою всіх його фізіологічних систем. Це досягається завдяки діяльності регуляторних систем.

§ 54. Ендокринна система людини. Залози внутрішньої секреції

Пригадайте, що таке гормони.

Що входить до складу ендокринної системи людини? Ви пам’ятаєте, що гуморальна (ендокринна) регуляція фізіологічних процесів в організмі людини відбувається за участі біологічно активних речовин, які транспортуються кров’ю, лімфою та тканинною рідиною. Провідна роль у процесах гуморальної регуляції належить ендокринній системі (мал. 186). До її складу входять залози внутрішньої та змішаної секреції. Ендокринні залози виробляють речовини - гормони, які у невеликих концентраціях змінюють стан організму, функції різноманітних органів, обмін речовин.

Мал. 186. Ендокринна система людини

Залози внутрішньої секреції не мають власних вивідних проток, тому їхні секрети виділяються у кров або лімфу. До них належать епіфіз, щитоподібна та прищитоподібні залози, вилочкова (тимус) та надниркові залози.

Що таке епіфіз? У головному мозку є крихітна ендокринна залоза - епіфіз (шишкоподібне тіло) (мал. 187). Вона синтезує гормон мелатонін. Цей гормон регулює кров’яний тиск, періодичність стану сну і неспання, посилює ефективність імунної системи. Учені припускають, що епіфіз виконує роль внутрішнього годинника, що узгоджує зміни стану організму із циклічними змінами світлої і темної частини доби.

Які функції щитоподібної та прищитоподібних залоз? Щитоподібна залоза - найбільша ендокринна залоза нашого організму (мал. 188). Вона складається з лівої та правої потовщених часток, які сполучаються вузьким перешийком. Своєю увігнутою частиною вона прилягає до трахеї і гортані (до щитоподібного хряща, звідки й походить її назва).

Мал. 187. Епіфіз

Мал. 188. Щитоподібна залоза (а)

Гормони, які секретує щитоподібна залоза - трийодтиронін, тироксин, тиреокальцитонін, прискорюють обмін речовин, поглинання кисню в тканинах, обмін Кальцію і Фосфору, регулюють розвиток тканин (насамперед кісткової) і функціонування нервової системи. Так, тиреокальцитонін регулює вміст Кальцію в крові і сприяє його збереженню в кістках.

Недостатнє вироблення гормонів щитоподібної залози у дорослих зумовлює мікседему, а вроджене недорозвинення цієї залози в дітей - кретинізм. Мікседема супроводжується набряком шкіри і підшкірної клітковини, випаданням волосся, кволістю, сонливістю, а кретинізм - значним відставанням у фізичному та розумовому розвитку.

У разі гіперфункції щитоподібної залози спостерігають збільшення її розмірів, витрішкуватість очей, прискорення процесів обміну речовин, посилення теплоутворення, підвищення частоти серцевих скорочень, тремтіння пальців рук, підвищення психічної збудливості, схуднення (базедова хвороба) (мал. 189, 1).

До складу гормонів щитоподібної залози (тироксину, трийодтироніну) входить Йод. За нестачі Йоду у воді та їжі кількість цих гормонів у крові знижується. Для підтримання потрібної кількості цих гормонів посилюється їхня секреція, що зумовлює збільшення розмірів щитоподібної залози, маса якої іноді сягає кількох кілограмів. Цю хворобу називають ендемічним зобом (мал. 189, 2).

Мал. 189. 1. Людина з базедовою хворобою. 2. Захворювання ендемічний зоб

Щоб запобігти виникненню ендемічного зоба, вживають профілактичних заходів, основним з яких є йодування кухонної солі. Йод входить до складу окремих продуктів харчування, як-от: бура водорість ламінарія (морська капуста), морська риба, волоські горіхи, хурма тощо.

Паращитоподібні (прищитоподібні) залози - це чотири невеликі тільця, розташовані на задній поверхні бічних часток щитоподібної залози. Вони утворюють паратгормон, який регулює обмін Фосфору і Кальцію в організмі людини. Видалення цих залоз призводить до смерті від потужних судом. У разі гіперфункції паращитоподібних залоз розвивається хвороба, яка характеризується болем у м’язах, кістках і суглобах, розм’якшенням кісток, різкою деформацією скелета. Мінеральні компоненти вимиваються з кісткової тканини і відкладаються у м’язах та внутрішніх органах.

Які функції вилочкової залози? Вилочкова залоза, або тимус, розміщена за грудиною, тому її ще називають загрудинною (мал. 190). Вона має дві з’єднані між собою частки. Найбільшу масу тимус має від періоду раннього дитячого віку до періоду статевого дозрівання. У віці, старшому за 16 років, маса залози поступово зменшується, її тканини перероджуються. Гормон тимуса - тимозин - впливає на ріст організму до статевої зрілості і відкладання в кістках солей Кальцію. Крім того, тимус бере участь у забезпеченні імунітету (пригадайте яку).

Мал. 190. Вилочкова залоза (тимус)

Мал. 191. Надниркові залози

Які функції надниркових залоз? Надниркові залози - парні залози, кожна з яких прилягає своєю основою до верхнього полюса нирки (мал. 191). Вони складаються з коркової речовини світлішого кольору і мозкової речовини темнішого, буруватого кольору. Гормони кори надниркових залоз - їх називають кортикостероїди (від лат. кортекс - кора) - регулюють обмін вуглеводів, мінеральних солей і води, беруть участь у стресовій реакції, впливають на діяльність статевої системи людини (зокрема, на розвиток вторинних статевих ознак).

Головними гормонами мозкової речовини надниркових залоз є адреналін і норадреналін. Адреналін прискорює ритм і підвищує силу серцевих скорочень, звужує артерії, підвищує кров’яний тиск, розслаблює мускулатуру бронхів, розширює зіниці, стимулює секрецію слинних і слізних залоз, значно підвищує рівень обміну речовин. Норадреналін є попередником адреналіну. Він також стимулює роботу різних органів і бере участь у передачі нервових імпульсів.

Якщо коркова речовина надниркових залоз не виробляє кортикостероїди, у людини розвивається захворювання, відоме під назвою аддисонова, або бронзова, хвороба. Її основними ознаками є слабкість, розлади процесів травлення, дистрофічні зміни в міокарді. За гіперфункції коркової речовини надниркових залоз виникає хвороба, що супроводжується порушенням обміну речовин: ожирінням, дистрофічними змінами в м’язах, кістках і суглобах, підвищенням артеріального тиску, посиленням пітливості, судомами тощо. Такі зміни можуть бути спричинені виникненням пухлин надниркових залоз.

Ключові терміни і поняття: епіфіз, щитоподібна залоза, паращитоподібні залози, тимус, надниркові залози.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Який гормон виробляє епіфіз? 2. Яке значення для функціонування організму має щитоподібна залоза? 3. Які гормони виділяють паращитоподібні залози? 4. Які профілактичні заходи потрібно виконувати, щоб уникнути захворювань щитоподібної залози? 5. Яке значення надниркових залоз?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть захворювання щитоподібної залози, яке виникає за нестачі в крові тироксину в ранньому дитячому віці: а) мікседема; б) кретинізм; в) базедова хвороба; г) ендемічний зоб.

2. Назвіть гормони, які утворюються в мозковому шарі надниркових залоз: а) тироксин і трийодтиронін; б) кортикостероїди; в) адреналін і норадреналін; г) мелатонін і паратгормон.

Обговоріть у групах. Розкрийте функції залоз внутрішньої секреції, їхній вплив на процеси життєдіяльності організму.

Поміркуйте, як можна запобігти захворюванням залоз внутрішньої секреції.

Творче завдання. Підготуйте презентацію «Профілактика йододефіциту в організмі людини».