Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Безуглий - Нова програма

РОЗДІЛ VI. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ

Тема 1. Україна в геополітичному вимірі

Ви дізнаєтеся про:

- геополітичну структуру сучасного світу та місце в ній України;

- основні вектори сучасної української геополітики;

Ви навчитеся:

- визначати місце України на геополітичній карті світу та аргументувати домінуючі вектори зовнішньої політики;

- пояснювати вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України;

- оцінювати вплив на Україну геополітичних центрів сили;

- висловлювати власні думки щодо сценарію геополітичного майбутнього України.

§ 32. УКРАЇНА НА СУЧАСНІЙ ГЕОПОЛІТИЧНІЙ КАРТІ СВІТУ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які тенденції характеризують сучасний етап розвитку світового господарства? Визначте сутність понять: інтернаціоналізація виробництва, глобалізація, регіональна економічна інтеграція.

2. У чому проявляється неоднорідність сучасного світового господарства? Назвіть ядра (осередки) світового господарства.

3. Яке місце і роль України в сучасному світовому господарстві?

• Геополітична структура сучасного світу. Нині геополітика стала одним із найвпливовіших інтелектуальних напрямів ХХ-ХХІ ст., що визначають характер досліджень у таких галузях, як зовнішньополітична й військова стратегія держав, національні інтереси, аналіз і прогнозування локальних і глобальних міжнародних конфліктів.

Термін «геополітика» складається з двох грецьких коренів («гео» - земля і «політикос» - державні або громадські справи) та вживається зазвичай у двох значеннях - вузькому й широкому. У вузькому значенні він визначається як залежність державної політики (перш за все зовнішньої) від географічних чинників. У широкому розумінні це поняття визначає політику держави, що свідомо проводиться або спонтанно формується, якою вона пов’язана з географічними або територіальними чинниками.

Попередниками геополітики вважають Геродота, Гіппократа, Арістотеля, Н. Макіавеллі та ін., які висловлювали думку, що життя людей і суспільств, їхні звичаї, характер і спосіб правління зумовлені саме географічним середовищем. Але засновником сучасної геополітики вважають німецького географа та етнолога Фрідріха Ратцеля (мал. 113), який у своїй праці «Політична географія» сформулював основи «просторового підходу» до вивчення політики.

Сам термін «геополітика», або «географічна політика», уперше застосував шведський соціолог і політолог Рудольф Челлен (мал. 114). У своїй найвідомішій роботі «Великі держави» він пропонує концепцію геополітики як наукової дисципліни в системі політичних наук, що вивчає «державу як географічний організм у просторі». Р. Челлен розробив концепцію «великих держав», які він поділяв на просто великі й «світові держави», кожна з яких володіє великою потужністю і має переваги та недоліки свого геополітичного положення.

Видатний німецький географ і політолог Еарл Хаусхофер (мал. 115), який сформулював панрегіональну модель світу, стверджував, що світ повинен бути поділений між великими державами на кілька зон впливу (так звані панрегіони). Лише так, на думку К. Хаусхофера, можна звести до мінімуму ймовірність війн, головною причиною яких є боротьба за нові території та природні ресурси. За таким варіантом поділу «світового пирога» США дісталися Північна та Південна Америка, Німеччині - більша частина Європи й уся Африка, Японії - Австралія та Океанія. Цих поглядів К. Хаусхофера притримувалися теоретики нацизму в Німеччині в 30-40 роках XX ст.

Всебічні глобалізаційні процеси змінюють традиційні уявлення про політику, зокрема і про контроль над простором. Посилення взаємозалежності у сфері економіки й фінансів, тенденції економічної інтеграції неминуче призводять до змін і в політиці й культурі. Беззаперечним є той факт, що посилюється вплив засобів масової інформації (ЗМІ). Сьогодні геополітичні погляди у значній частині суспільства формуються через ЗМІ, зокрема і через мережу Інтернет. Телевізійний репортаж із будь-якої «гарячої точки» за допомогою вдало підібраного відеоряду і ретельно правильно розставлених акцентів формує в населення заданий журналістом образ регіону, народу або країни. Мас-медіа в сучасному суспільстві починають відігравати вже не допоміжну роль, як це було раніше, а стають самостійним геополітичним чинником, що здатний впливати на історичні долі народів.

Мал. 113. Фрідріх Ратцель (1844-1904)

Мал. 114. Рудольф Челлен (1864-1922)

Мал. 115. Карл Хаусхофер (1869-1946)

На думку багатьох учених і геополітиків, у світі настає ера багатополярного світу. Хоча донедавна у світі панувала біполярність (двополярність). Глобальна біполярність має на увазі розподіл світу на сфери впливу між двома полюсами сили, створення військово-політичних блоків, іноді - ідеологічного, релігійного та культурного бар’єрів. Найвідомішим історичним прикладом біполярного світового устрою є «холодна війна» між Радянським Союзом і США протягом 1946-1991 рр. (мал. 116), увесь світ був поділений на два табори.

Нині на зміну біполярному світу поступово приходить багатополярний світ. Це така система світового устрою, за якої декілька держав мають приблизно рівний економічний і військовий потенціал.

Так, зростання економічної й військової могутності Китаю, нагадування про свої світові претензії ісламського світу, сприятливі прогнози економічного росту Індії, наявність Європейського Союзу та Росії свідчать про те, що світ неухильно рухається у бік багатополярності й поступового перерозподілу сфери політичного, економічного, територіального й військового впливу. Натомість США, як сучасний лідер світу, остерігаючись відродження суперництва між супердержавами часів «холодної війни», пропонують іншим країнам об’єднати свої зусилля на спільних засадах інтересів і цінностей для вирішення загальних проблем, зокрема і для відбиття глобальних загроз і врегулювання регіональних конфліктів (мал. 117).

Однак наявність багатополярного світу є запорукою збереження балансу політичних, економічних, культурних та інших інтересів держав і народів. Прагнення до багатополярності світу є одним з основних принципів зовнішньої політики багатьох держав, адже кожна країна має право, виходячи зі своїх конкретних умов, незалежно і самостійно обирати свій шлях розвитку без втручання з боку інших держав.

• Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Україна розміщується в Північній півкулі, у її помірному поясі. Площа України становить 603,7 тис. км2. За цим показником вона посідає друге місце серед країн Європи після Росії. Довжина державного суходільного кордону України становить приблизно 6516 км, морський кордон сягає 1053 км (довжина смуги уздовж територіальних вод України, ширина яких становить 12 морських миль). Отже, загальна довжина кордону - 7569 км. Україна розміщується в центрі Східної Європи і межує по суходолу із 7 країнами: з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Україна має доволі вигідне географічне положення. Вона є країною Східної Європи, має сім безпосередніх сусідів цього самого регіону, широкий вихід до двох морів.

Мал. 116. Зони впливу двох супердержав - СРСР та США - протягом 1946-1991 рр.

Мал. 117. Варіант центрів базатополярності світу

Геополітичне положення України вигідне й водночас складне. Вона перебуває приблизно на однакових відстанях від позаєвропейських центрів світової політики й економіки - Вашингтона й Токіо, відносно близько до столиць найбільших європейських держав - Берліна, Лондона, Парижа, Рима, а також Брюсселя та Страсбурга (так званих столиць Європи) і досить близько до столиць сусідніх з нею держав.

У той же час сучасне геополітичне становище України дуже ускладнене через воєнні дії на сході країни. Головною загрозою національній державності та суверенітету України залишається неоголошена війна, що ведеться проти нашої країни Росією. Агресія сусідньої держави має всі ознаки загарбницької війни: окупація частини території, диверсійна і підривна дестабілізація на прилеглих територіях та створення на них маріонеткових «урядів», шантаж та ультиматуми, безпрецедентний інформаційний тиск і використання найбрутальніших форм пропаганди.

Проте Україна зустріла російську агресію не на самоті. Український народ із перших днів нерівного протистояння відчуває потужну моральну підтримку світового співтовариства, передусім передових демократичних країн Європи, США, Канади та інших цивілізованих держав світу. Агресора зупинено, але поки що не вдалося звільнити захоплені ним території. Агресія Росії підняла хвилю патріотизму в Україні, прискорила формування і зміцнення громадянського суспільства.

• Основні вектори сучасної української геополітики. Зовнішня політика України спрямована на реалізацію євроінтеграційних прагнень і має на меті створення дієвих механізмів залучення держави у світовий політичний та економічний простір, зокрема у форматі регіональних моделей співробітництва.

Метою регіональної геополітики України є налагодження дружніх і партнерських відносин із сусідами та країнами Європейського Союзу, розвиток міцного торговельно-економічного партнерства, реалізація спільних технологічних та інфраструктурних проектів. Головним завданням євроінтеграційного курсу України нині є виконання положень Угоди про асоціацію з ЄЄ. Сучасний рух у напрямі європейської інтеграції набув необхідного практичного та інструментального виміру, і тому набуття членства України в ЄЄ є довгостроковою геополітичною метою.

Розвиток стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки є ключовим пріоритетом нинішньої зовнішньої політики України. Без успішної взаємодії з найбільшою світовою державою та найавторитетнішим світовим гравцем неможливі інтеграція з Європейським Союзом, забезпечення стабільного миру та економічного розвитку Української держави. Національні пріоритети зовнішньої політики США відіграють важливу роль у посиленні обороноздатності України, активно сприяють здійсненню необхідних державі реформ та зміцненню верховенства права.

Стратегічне партнерство України і Польщі базується на добросусідських відносинах і спільності національних інтересів у багатьох сферах, що зумовлено історичними та культурними зв’язками українського і польського народів. Польща залишається лобістом українських інтересів у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі, надає Україні важливу допомогу в протистоянні російській агресії та здійсненні економічних реформ.

Союзниками України є країни Балтії (Литва, Латвія та Естонія), які значною мірою занепокоєні масштабами військової активності на своїх східних кордонах. Особливо активну позицію у протидії імперським амбіціям з боку Росії посідає Литва, яка також послідовно захищає українські інтереси у Брюсселі.

Поглиблене партнерство з країнами Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) сприятливо позначається на розвитку енергетичного співробітництва України з ЄС за рахунок диверсифікації джерел постачання енергоносіїв.

Одну з ключових позицій у регіональній підсистемі міжнародних відносин посідає Туреччина, яка є для України важливим регіональним партнером. Обидві країни перебувають у безпосередній близькості до найбільш конфліктогенних зон світу. Туреччина підтримує територіальну цілісність України, не визнає анексії Криму і сприяє захисту прав українських громадян та кримськотатарських громад на півострові.

Співробітництво з Китаєм як геополітичним гравцем є важливим для України в контексті економічного співробітництва та зміцнення позицій держави на світовій арені. Ефективна реалізація існуючого потенціалу українсько-китайського партнерства здатна суттєво просунути Україну на шляху модернізації та економічного зростання. Нині Україна має унікальну можливість долучитися до розбудови «Нового економічного поясу - Великого шовкового шляху» в Чорноморсько-Балтійському регіоні.

Україна постійно отримує політичну, фінансову, гуманітарну та військово-технічну підтримку з боку Канади, з якою у нашої держави завжди були особливі відносини завдяки численній українській діаспорі. Канада за сприяння української діаспори стала чи не найактивнішою країною щодо надання Україні сучасної фінансової і військової допомоги. Окрім співробітництва у сфері безпеки, Україна зацікавлена в розвитку з Канадою економічних зв’язків.

Японія є однією з найбільших країн-донорів України. Протягом останніх років Японія постійно надає фінансову допомогу, зокрема для підтримки процесів демократизації в Україні, на гуманітарні цілі та на потреби тимчасово переміщених осіб.

1. Що таке геополітика? Назвіть фундаторів сучасної геополітичної системи знань.

2. Які історичні події та суспільно-політичні процеси вплинули на розбудову геополітичної структури сучасного світу?

3. У чому полягає сутність дискусії про переваги та недоліки біполярності або багатополярності структури світу?

4. Яке місце посідає Україна в сучасній геополітичній структурі світу? Назвіть основні вектори сучасної української геополітики.

5. Оцініть вплив на Україну геополітичних центрів сили (Європейського Союзу, США, країн-сусідів, держав Азійсько-Тихоокеанського регіону).

6. Яким ви бачите сценарій геополітичного майбутнього України?