Географія. 7 клас. Безуглий

Розділ I. Закономірності формування природи материків

Тема 1. Географічні карти материків

§ 2. Джерела географічної інформації про материки

ПРИГАДАЄМО. З якими друкованими та електронними джерелами інформації ви ознайомилися в попередніх курсах географії? • Як ви використовуєте географічні джерела інформації? • Що таке географічна карта?

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: основні джерела знань про материки; • види і значення географічних карт для вивчення материків; • способи зображення географічних об’єктів і явищ на картах материків.

НАВЧИМОСЯ: розрізняти за видами джерела географічної інформації про материки; • здійснювати пошук географічної інформації про материки з різних джерел та визначати її користь для себе.

• Джерела географічної інформації про материки. Нині існує чимала кількість різноманітних інформаційних джерел про навколишнє середовище. Однак першим був саме метод спостереження, який донині дозволяє стежити за змінами погоди на метеостанціях і гідрометеопостах, спостерігати у природі за порами року тощо.

Сучасні джерела географічної інформації - це перелік складників, які несуть географічну інформацію, допомагають створити цілісне уявлення про географічні об’єкти та явища на материках, ознайомлюють з особливостями природи континентів, з їх населенням і господарством (мал. 5).

Працюємо групами (у парі). Сьогодні отримати географічну інформацію про різні куточки материків можна з найрізноманітніших джерел.

Оберіть варіант завдання для своєї групи. Чим можуть бути корисними для знайомства з материками та океанами джерела інформації з мал. 5?

Мал. 5. Джерела географічної інформації про материки

• Карти материків. Важливим джерелом відомостей про природу, населення і господарство материків є географічні карти. За ними можна визначити, де розташовані на земній поверхні материки, рівнини або гори, річки чи озера, держави або залежні території тощо. Саме карти дозволяють виявити різні географічні закономірності, серед яких розподіл температур та атмосферного тиску, сейсмічні райони, ліси тощо.

Географічні карти мають чітку класифікацію, тобто поділ карт на групи за певними типовими ознаками: масштабом, змістом, територіальним охопленням, призначенням (табл. 3).

Масштаб карти впливає на точність і детальність зображення, ступінь відбору інформації, що міститься на карті, і часто на призначення карт.

Таблиця 3. Класифікація географічних карт за видами

Важливим є поділ карт за змістом на:

загальногеографічні карти - зображають усі географічні явища: рельєф, гідрографію, рослинно-ґрунтовий покрив, населені пункти, господарські об’єкти, комунікації, кордони тощо. Загальногеографічні великомасштабні карти, на яких зображено всі об’єкти, що є на місцевості, називаються топографічними. Середньомасштабні загальногеографічні карти - це оглядово-топографічні, а дрібномасштабні загальногеографічні карти - оглядові;

тематичні карти - показують розташування, взаємозв’язки і динаміку природних явищ, населення, економіки, соціальну сферу. Їх можна об’єднати у дві групи: карти природних явищ і карти суспільних явищ. Карти природних явищ охоплюють усі компоненти природного середовища і їх комбінації. У цю групу входять карти геологічні, геофізичні, карти рельєфу земної поверхні, метеорологічні і кліматичні, ботанічні, гідрологічні, ґрунтові, карти фізико-географічних ландшафтів і фізико-географічного районування тощо. Карти суспільних явищ показують кількість населення, економічні, політичні, історичні, соціально-географічні особливості. Кожен із наведених видів також може мати підвид. Так, до економічних належать також карти промисловості (як загальні, так і окремих видів промислової діяльності), сільського господарства, лісового господарства, транспорту і зв’язку тощо. Карта необхідна у науково-освітянській, культурно-просвітницькій, господарській діяльності людини. Це не просто важливе джерело географічних знань, а й особливий засіб інформації, що дозволяє показати всю унікальність та самобутність різних територій материків.

Це цікаво знати

Важливі технічні винаходи жінок-науковиць

Гіпатія Александрійська. Грецька науковиця, що працювала в галузі філософії, математики та астрономії в Александрії на початку V ст. Створила астролябію - прилад, який може вимірювати координати небесних тіл. Ним до XVIII ст. користувались для визначення широти й довготи в астрономії та навігації.

Геді Ламар - австрійсько-американська винахідниця XX ст. Винайшла й запатентувала технологію стрибкоподібного перелаштування частоти, значення якої стало зрозуміло лише за багато років. Нині винахід застосовують для мобільного зв’язку і у Wi-Fi. На початку 2014 р. ім’я Г. Ламар було внесено до Національної зали слави винахідників США.

• Якими способами зображують географічні об’єкти та явища на картах материків. Для зображення географічних об’єктів, явищ і процесів на картах материків використовують спеціальні умовні знаки та способи зображення. Усі вони передають інформацію про просторове розміщення, розміри і форму зображуваних об’єктів.

Умовні знаки - це спеціальні графічні символи, якими на картах зображують певні географічні об’єкти - предмети та явища.

Умовні знаки на картах материків поділяють на такі види (мал. 6):

Мал. 6. Види умовних знаків на географічних картах

Масштабні. Використовують для зображення об’єктів, площу яких можна відтворити в масштабі: рівнин, гір, морів тощо.

Позамасштабні. Використовують для зображення об’єктів, площа яких не виражається в масштабі карти, тобто такі знаки несуть інформацію про точкові і невеликі за площею географічні об’єкти: миси - крайні точки материків; найвищі та найнижчі точки на материках; вулкани; водоспади; населені пункти тощо.

Лінійні. Використовують для зображення об’єктів лінійної протяжності: річок, течій, меж літосферних плит, кордонів країн тощо.

Пояснювальні. Використовують для детальної характеристики об’єкта. Наприклад, стрілка біля річки вказує напрям її течії.

Завдяки істотному різноманіттю географічних карт для передачі інформації на них створені спеціальні знаки й символи різних форм, розмірів, кольору (штриховки), що пояснюють зміст карти.

Способи зображень є мовою карти. Застосовуючи їх, можна не лише правильно прочитати будь-яку карту, а й самому скласти її.

Працюємо з інформацією. За таблицею 4 поміркуйте, чи можливо використовувати одні й ті самі способи зображення для передачі на картах абсолютно різних об’єктів, явищ і процесів.

Таблиця 4. Способи зображення географічних об’єктів, явищ та процесів на картах материків

Основними способами зображення географічних об’єктів та явищ на картах материків є:

спосіб ареалів - на карті замальовують чи відображають іншим способом ареал (територію, зону) поширення того чи іншого явища чи процесу, наприклад, басейни корисних копалин, національні парки чи заповідники тощо. Явища, що зображені цим способом, не мають широкого територіального поширення, тому на карті вони зображені як окремі «плями» (льодовики, лісові ділянки, болота, природоохоронні території тощо);

спосіб якісного фону застосовують для поділу території на однакові в якісному значенні частини, які зафарбовуються різними кольорами. Ним показують явища, що мають на земній поверхні суцільне поширення, тобто без переривань. Наприклад, літосферні плити, кліматичні пояси, ґрунтовий покрив, природні зони тощо;

спосіб знаків руху використовують для зображення різних просторових переміщень на фізичній карті світу (горизонтальний рух літосферних плит, морські течії, діяльність вітрів, напрямки перельоту птахів тощо);

спосіб значків використовують для позначення об’єктів, розміщених у певних пунктах, які не можуть бути виражені в масштабі карти. Значки розміщуються на карті за місцем розташування самих об’єктів. Вони бувають геометричні, буквені й наочні.

Геометричні значки мають форму прямокутника, кола або іншої простої фігури.

Буквені - це одна або декілька початкових букв назви об’єкта або явища, що зображується. Наочні значки своїм видом зазвичай нагадують зображувані об’єкти та явища;

спосіб ізоліній - це використання ліній (вони звуться ізолініями), проведених на карті через точки з однаковими кількісними значеннями якогось зображуваного явища чи процесу. На сучасні географічні карти вже наносяться понад 120 різних видів ізоліній, серед яких на картах материків найуживанішими є ізотерми (лінії однакової температури), ізобари (лінії однакового тиску), ізогіпси або горизонталі (лінії однакової абсолютної висоти місцевості) та ізогієти (лінії однакової кількості опадів).

Інтелектуальний навігатор по курсу

Завдання 1. У групах (парах) визначте спосіб зображення, яким передано на карті певний географічний об’єкт.

Завдання 2. Які види ізоліній передають на картах показники, що вимірюють приладами, які зображені на ілюстраціях?

Складаємо меседжі до питань

1. Якими джерелами інформації ви будете користуватися під час вивчення географії материків?

2. Які переваги мають карти для використання в ролі джерела географічної інформації?

Творча лабораторія

1. Вправа «Коло ідей»: запропонуйте життєві ситуації, у яких стануть у пригоді джерела географічної інформації.

2. Розгляньте шкільний атлас з курсу «Материки та океани» та наведіть приклади наявних у ньому груп карт за різними ознаками: масштабом, змістом, територіальним охопленням, призначенням. Напишіть есе «Для чого потрібні карти в сучасному житті, якщо є GPS-навігатор?».

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

• 1. Мій особистий арсенал джерел географічної інформації.
• 2. Електронні джерела географічної інформації про материки.
• 3. Географія подорожей героїв улюбленого художнього твору (за власним вибором).
• 4. Використання географічних знань у різних сферах людської діяльності.
• 5. Порівняння шкільних географічних атласів для вивчення курсу «Материки та океани» (оцінка споживача географічної інформації).
• 6. Імена видатних особистостей на географічній карті.

Працюємо з інтернет-ресурсами

Доберіть онлайн-ресурси, пов’язані з наданням інформації про природу різних материків. Зробіть короткий огляд, беручи за приклад власне застосування. Назвіть їх переваги та недоліки.

Виконуємо практичні роботи

Тема: Співвідношення площ материків та океанів (побудова секторних діаграм).

Секторна (або кругова) діаграма - це один із графіків у формі кола, який поділений на сектори, що ілюструють співвідношення частин цілого числа.

Мета: поглибити знання про материки та океани шляхом порівняння їх розмірів; формувати вміння працювати зі статистичною інформацією, опрацьовувати результати порівняння площ материків та океанів, будувати секторні діаграми.

Завдання 1. За допомогою таблиці 1 та додаткової інформації практичної роботи обчисліть частку (%) земної поверхні, яку охоплює кожен материк та океан. Скористайтеся алгоритмом дій (на прикладі материка Євразія):

Материки та океани	Площа, млн км2	Частка (%) від земної поверхні

Завдання 2. За результатами власних обчислень (таблиця завдання 1) побудуйте секторну діаграму. Для цього спочатку переведіть відсотки в градуси секторної діаграми, користуючись алгоритмом дій (на прикладі материка Євразія):

Материки та океани	Градуси (°) секторної діаграми

Побудуйте секторну діаграму «Співвідношення площ материків та океанів» за допомогою транспортира, відкладаючи частку кожного материка та океану в колі діаграми.

Зробіть висновки про співвідношення на Землі суходолу та океанів.