Основи здоров'я. 9 клас. Бех

§ 25. ВІЛ/СНІД: виклик людині

У цьому параграфі ви:

• пригадаєте шляхи передачі і методи захисту від ВІЛ;
• вчитиметесь оцінювати ризики ВІЛ-інфікування у життєвих ситуаціях;
• дізнаєтеся про найдостовірніший метод діагностики ВІЛ;
• відпрацюєте життєві навички лідерства у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу.

Уже декілька років ви вивчаєте інформацію про ВІЛ і СНІД. У цьому параграфі підсумуєте все, що знаєте з цієї проблеми, і дізнаєтеся дещо нове.

СТАРТОВЕ ЗАВДАННЯ

1. Пригадайте, як розшифровуються терміни: ВІЛ, СНІД, ІПСШ.

2. Обговоріть відповіді на запитання:

• Як називається захворювання, збудником якого є ВІЛ?
• Що таке імунодефіцит?
• Що таке синдром?
• Чи ВІЛ і СНІД — це одне й те саме?
• Чому вислів «заразитися СНІДом» є некоректним?
• Чи може домашня тварина інфікуватися ВІЛ? Чому?

Шляхи передачі ВІЛ

Хоча ВІЛ можна виділити з багатьох рідин організму (слини, сліз, поту, сечі), його небезпечні концентрації є лише у крові, виділеннях зі статевих органів і в грудному молоці. З огляду на це виокремлюють три шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

1. ВІЛ передається через кров

• Людина може бути інфікована під час переливання крові або пересадки донорських органів. Щоб запобігти цьому, на державному рівні здійснюють тестування донорської крові та органів.

• Можна інфікувати людину у разі використання нестерильних інструментів для косметичних процедур (наприклад, під час виконання пірсингу чи татуажу).

• Можливе інфікування у разі використання нестерильних інструментів для ін’єкцій, щеплень, хірургічних операцій або стоматологічних маніпуляцій.

• Існує небезпека інфікування під час контакту з кров’ю ВІЛ-інфікованого (наприклад, при потраплянні зараженої крові в очі).

2. ВІЛ передається через незахищені статеві контакти

• Більшість людей у світі інфікувалися через незахищені статеві контакти.

• Незахищені статеві контакти — це статеві стосунки без презерватива.

3. ВІЛ передається від ВІЛ-інфікованої матері до дитини

• Діти, народжені ВІЛ-інфікованими жінками, можуть заразитися під час вагітності чи пологів. Імовірність інфікування — 30 %. ВІЛ-позитивним жінкам рекомендують пройти курс профілактичного лікування, яке суттєво знижує ризик інфікування дитини.

• Іноді інфікування дитини відбувається під час вигодовування грудним молоком.

Умови інфікування ВІЛ

Щоразу, коли рідини, які містять небезпечні концентрації ВІЛ, потрапляють у кров або на слизові оболонки, людина може інфікуватися. Шкіра зазвичай є надійним бар’єром для проникнення ВІЛ, але лише за умови її цілості, відсутності порізів, проколів, ранок, виразок.

Зараження ВІЛ може відбутися:

• за наявності вірусу;
• достатньої його кількості;
• потрапляння ВІЛ у кровообіг через слизові оболонки або ушкоджену шкіру.

Інфекції, що передаються статевим шляхом, збільшують ризик ВІЛ-інфікування. Їх ще називають «воротами для ВІЛ-інфекції», адже для тих, хто має ІПСШ, ризик ВІЛ-інфікування вдесятеро більший. Це тому, що поблизу слизової оболонки концентруються вразливі до ВІЛ клітини імунної системи.

Знаючи шляхи зараження та умови інфікування ВІЛ, можна навчитися оцінювати рівень ризику.

Ризику немає — коли немає контактів з інфікованими рідинами або коли їх концентрація дуже низька.

Ризик низький (теоретичний) — за незначного контакту з інфікованою кров’ю чи іншими рідинами.

Ризик високий — за значного контакту з інфікованою кров’ю чи іншими рідинами організму.

1. Об’єднайтесь у три групи і назвіть якнайбільше життєвих ситуацій (приклад на мал. 46):

• група 1: з високим ризиком ВІЛ-інфікування;
• група 2: з низьким ризиком ВІЛ-інфікування;
• група 3: коли ризику ВІЛ-інфікування немає.

2. Презентуйте результати своєї роботи, з’ясуйте спірні моменти.

Мал. 46

Як ВІЛ не передається

Багаторічні спостереження засвідчують, що вірус імунодефіциту людини НЕ передається повітряно-крапельним і побутовим шляхом (мал. 47).

НЕ можна інфікуватися ВІЛ, якщо їсти, пити, займатися спортом, їздити у транспорті, плавати в басейні, користуватися рушником, туалетом чи ванною спільно з ВІЛ-позитивними людьми. ВІЛ ніколи НЕ передається через обійми, дружні поцілунки, кашель, чхання, нежить чи піт.

ВІЛ також НЕ передається через комах-кровососів, наприклад комарів. Існує чотири докази цього.

Перший — це доведено епідеміологічно. Якби ВІЛ передавався комарами, ареал його поширення був би іншим. Насправді території з найбільшим поширенням ВІЛ-інфекції не збігаються з ареалами поширення комарів.

Другий — якби це було так, у світі реєстрували б випадки зараження дітей і людей похилого віку не через кров або від інфікованої матері. А цього не відбувається.

Третій — комарі під час укусів вприскують свою слину, а не кров попередньої жертви. Збудники деяких інфекційних захворювань (наприклад, малярії) здатні розмножуватись у слині комах, а ВІЛ — ні.

Четвертий — комахи не жалять двох людей підряд. Після укусу вони деякий час «відпочивають». Цього достатньо, щоб ВІЛ загинув в організмі комара.

Мал. 47

Перебіг захворювання на ВІЛ-інфекцію

Захворювання на ВІЛ-інфекцію охоплює три стадії: «період вікна»; безсимптомний період; стадія СНІДу (мал. 48).

Мал. 48. Стадії ВІЛ-інфекції та їхні ознаки

Важливо пам’ятати, що ВІЛ-інфіковані люди можуть:

• не мати жодних симптомів захворювання протягом багатьох років;
• добре почуватись і мати здоровий вигляд;
• активно рухатися, працювати, мати нормальний апетит;
• боротися з інфекціями, наприклад хворіти на грип і швидко одужувати;
• не знати, що вони інфіковані, й інфікувати інших людей.

Як захиститися від ВІЛ

Заходи профілактики ВІЛ-інфікування здійснюються на державному та індивідуальному рівнях.

Профілактика ВІЛ/СНІДу на державному рівні

Державні установи проводять тестування на ВІЛ-інфекцію, здійснюють контроль за донорськими органами та кров’ю, забезпечують дотримання заходів безпеки у медичних закладах, щоб уникнути інфікування через нестерильні інструменти.

Уповільнити поширення ВІЛ-інфекції можна і завдяки доступу до антиретровірусної терапії (APT), передусім для вагітних жінок, щоб запобігти передачі ВІЛ від матері до дитини.

Пітер Піот

Профілактична освіта — один із найефективніших заходів протидії епідемії. «Нині на кожних двох людей, які починають антиретровірусну терапію, припадає п’ять нових випадків зараження. Якщо не зробимо негайних кроків для інтенсифікації профілактики ВІЛ, ми не зможемо втримати досягнення останніх років, і політика універсального доступу виявиться просто честолюбним наміром», — зазначив колишній директор Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу Пітер Піот.

Формула індивідуального захисту

На індивідуальному рівні ризику ВІЛ-інфікування можна уникнути або суттєво зменшити його за допомогою простої формули: «Утримання, вірність, презерватив, стерильність».

Утримання — відсутність сексуальних контактів.

Вірність — взаємна вірність подружжя або неінфікованих сексуальних партнерів.

Презерватив — необхідність використання презервативів щоразу, коли є хоча б найменший сумнів щодо ВІЛ-статусу сексуального партнера.

Стерильність — уникання користування нестерильними медичними та косметичними інструментами, які колють або ріжуть.

Найбільш надійним захистом від ВІЛ та інших ІПСШ є утримання від статевих стосунків і взаємна вірність неінфікованих статевих партнерів (подружжя). Адже жоден із контрацептивів не гарантує стовідсоткового захисту від ІПСШ, хоча за їх правильного підбору і використання ризик інфікування суттєво зменшується. Щодо деяких ІПСШ, які іноді передаються під час побутових контактів, важливо дотримуватися правил особистої гігієни.

Які складові формули особистого захисту є особливо актуальними для людей різного віку і сімейного стану (підлітків, подружжя...)? Як ви думаєте, чому?

Діагностика ВІЛ та гепатитів В і С

ВІЛ уражує імунну систему, що захищає організм від інфекцій, тому діагностувати ВІЛ-інфекцію за симптомами неможливо, адже це симптоми того захворювання, яке виникне на тлі імунного дефіциту.

Тестування на антитіла — єдиний достовірний спосіб дізнатися про наявність чи відсутність ВІЛ в організмі людини.

Тестування можна пройти в усіх центрах боротьби з ВІЛ/СНІДом, у багатьох державних і приватних медичних закладах. Воно є добровільним, анонімним, конфіденційним і безкоштовним.

• Добровільність — означає, що ніхто не має права змусити людину пройти обстеження на ВІЛ-інфекцію, однак для донорів крові та деяких категорій медиків і науковців воно є обов'язковим.

• Анонімність — означає, що людина не зобов’язана називати своє ім’я, якщо вона цього не бажає.

• Конфіденційність — стосується результатів тестування: пацієнт має право на збереження лікарської таємниці. Розголошення діагнозу без його згоди карається законом.

• Безкоштовність — означає, що у державних медичних закладах цей аналіз роблять безоплатно.

До тестування і після нього пропонують консультацію. Консультант пояснює процедуру проведення тесту, повідомляє, коли будуть готові результати. У разі негативного результату інформує про шляхи зараження і методи захисту від ВІЛ. Якщо тест позитивний, консультант надає психологічну підтримку і налаштовує пацієнта на необхідні практичні дії.

Інфікування гепатитами В і С протікає майже непомітно. Вірус передається статевим шляхом та через забруднені кров’ю інструменти, медичні та побутові (стоматологічні маніпуляції, манікюр, татуаж, пристрої для гоління, зубна щітка). Тест на вірусні гепатити мають робити усі: людина перебуває у групі ризику доти, доки не знає, інфікована вона чи ні. Гепатит В і С лікують ефективно, тестування безкоштовне.

Особлива місія

Ви належите до першого покоління громадян України, які отримують ґрунтовну профілактичну освіту. Завдяки цьому багато знаєте про проблему ВІЛ/СНІДу. Пам’ятайте про покладену на вас місію — передавати свої знання іншим. З огляду на це треба вчитися відповідати на складні запитання, знати достовірні джерела інформації, розвивати навички адвокації.

Потренуйтеся відповідати на складні запитання:

• прочитайте запитання і відповіді на с. 178;
• підготуйте по одному запитанню з цієї теми і поставте його будь-кому з групи;
• обговоріть можливі варіанти відповіді на запитання.

З: Чи можна інфікуватися ВІЛ, займаючись контактними видами спорту, наприклад боксом чи футболом?

В: Не зафіксовано жодного випадку, коли людина, яка займається контактними видами спорту, інфікувалася б або заразила інших людей. Яскравий приклад — баскетболіст Мейджик Джонсон, який спочатку покинув великий спорт, а потім повернувся. Гіпотетично зараження може відбутися, якщо кров ВІЛ-позитивного спортсмена потрапить на рану іншого. З огляду на це у разі виникнення кровотечі доцільно виконати такі процедури: зупинити кровотечу, а потім обробити рану антисептиком і закрити її пластирем або пов’язкою. Допомогу травмованому треба надавати в захисних рукавичках.

З: Скільки може тривати безсимптомний період ВІЛ-інфекції, якщо людина не приймає антиретровірусних препаратів?

В: За даними американського дослідження, симптоми СНІДу з’явилися:

• до кінця першого року — у 0 %;
• третього року — у 3 %;
• п’ятого року — у 12 %;
• восьмого року — у 36 %;
• десятого року — у 53 %;
• чотирнадцятого року — у 68 % пацієнтів.

З: Чи завжди тест на антитіла показує достовірний результат?

В: Результати тесту достовірні на 99 %. Але в «період вікна» він не виявить захворювання. Отже, якщо результат аналізу, зробленого в перші тижні після можливого інфікування, негативний, через три місяці треба повторити його (між тестами слід унеможливити ризик зараження).

З: Чи всім треба проходити тестування на ВІЛ?

В: Якщо людина жодного разу не потрапляла в ризиковану ситуацію (наприклад, не вживала наркотиків, не мала статевих стосунків), вона не повинна хвилюватись і робити тест на ВІЛ. Якщо ні, варто це зробити, щоб надалі почуватися спокійно. Якщо ж тест виявить ВІЛ-інфекцію, слід отримати консультацію лікаря, виконувати його призначення, стежити за своїм здоров’ям. Важливо також вжити необхідних заходів для захисту інших людей.

З: Чи треба повідомляти всім про свій ВІЛ-позитивний статус?

В: За законом людина не зобов’язана цього робити в школі, на роботі й навіть у поліклініці, наприклад у стоматолога. Лікарі повинні вживати однакових заходів безпеки стосовно будь-якого пацієнта (так, наче кожен із них є ВІЛ-інфікованим). Однак існує відповідальність за навмисне зараження небезпечними хворобами. Тому якщо хтось, знаючи про свій ВІЛ-позитивний статус, не повідомив про це сексуальному партнеру й інфікував його, він може бути притягнений до кримінальної відповідальності.

Запитайте батьків і друзів, що вони хотіли б дізнатися про ВІЛ і СНІД. Запишіть їхні запитання, підготуйте відповіді на них.

Знайдіть в Інтернеті та встановіть на свій комп’ютер мультимедійний посібник для молоді «Захисти себе від ВІЛ». У його створенні та апробації брали участь ваші однолітки з багатьох регіонів України. З ним ви легко оціните й підвищите рівень вашої компетентності з проблеми ВІЛ/ СНІДу, цікаво й з користю проведете час. Завантажити курс можна за посиланням: http://autta.org.ua/ua/resources/electronic/

ПІДСУМКИ

Виокремлюють три шляхи передачі ВІЛ-інфекції: через кров, незахищені статеві стосунки, від інфікованої матері до дитини.

Достовірно відомо, що ВІЛ не передається під час побутових контактів і спілкування.

Захворювання на ВІЛ-інфекцію охоплює три стадії: «період вікна», безсимптомний період, стадія СНІДу.

Заходи профілактики ВІЛ-інфікування здійснюються на державному та особистому рівнях. Формула особистого захисту: «Утримання, вірність, презерватив, стерильність».

Діагностувати ВІЛ-інфекцію за симптомами неможливо. Для цього треба провести тестування на антитіла до ВІЛ.