Основи здоров’я. 8 клас. Бех

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 2. Фізична складова здоров’я

§ 5. Оздоровчі системи

У цьому параграфі ти:

  • розкриєш поняття оздоровчих систем та основні їх елементи;
  • дізнаєшся, як оздоровлювалися наші предки;
  • обговориш особливості різних національних кухонь.

Поняття оздоровчих систем

Практичні методики сприяння здоров’ю називають оздоровчими системами. Такі системи почали формуватися з давніх часів і є частиною культурної спадщини людства. їх умовно поділяють на традиційні і сучасні.

Традиційні оздоровчі системи найкраще збереглися в країнах із неперервним культурним розвитком, наприклад, у Індії, Китаї. Такі відомі системи, як йога, ушу, цигун, спрямовані на досягнення гармонії людини — як внутрішньої, так і з навколишнім світом. Елементами оздоровчих систем є гімнастика, харчування, голкотерапія, точковий масаж, релаксація тощо.

Сучасні оздоровчі системи, подібно до традиційних, також ґрунтуються на холістичному підході і спрямовані на досягнення фізичного і психологічного благополуччя. Базовими елементами більшості цих систем є: система харчування, фізичні вправи, процедури релаксації тощо.

  • 1. Назвіть приклади оздоровчих систем (фітотерапія, ароматерапія, дельфінотерапія...).
  • 2. З’ясуйте, з яких елементів вони складаються.

Традиційні оздоровчі системи

Традиційні оздоровчі системи виникли ще в давній Індії. Найвідомішими з них є йога та аюрведа.

Об’єднайтесь у дві групи («йога» та «аюрведа»).

  • 1. Прочитайте інформацію про ці оздоровчі системи і проаналізуйте, з яких елементів вони складаються.
  • 2. По черзі зробіть короткі повідомлення у класі.

Йога. В перекладі з санскриту це слово означає «контролювати, підпорювати, об’єднувати». Йога виникла як практика зміни свідомості з метою керування психікою та психофізіологією людини для досягнення піднесеного психічного й духовного стану.

У деяких східних країнах йога - це не просто модний вид фітнесу, а філософія життя. Той, хто вирішив займатися йогою, має дотримуватися таких принципів: уникати насильства, бути чесним, не красти, бути цнотливим, дбати про чистоту, завжди до чогось прагнути, пізнавати себе тощо.

У наш час у західних культурах йога розглядається як засіб досягнення загального оздоровчого ефекту. Вона охоплює комплекс фізичних і дихальних вправ.

Заняття йогою покращують фізичну форму, зменшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, послаблюють стрес і тривожність, поліпшують якість сну тощо. Йогою можуть займатися навіть літні люди, а також інваліди і люди з особливими потребами.

Аюрведа. В перекладі з санскриту «аюрведа» означає «наука життя». Це оздоровча і медична система, яка закликає людей жити в гармонії з законами природи.

Згідно з цим вченням, спосіб життя людини істотно впливає на її здоров’я. Рекомендації щодо зміцнення здоров’я суттєво залежать від індивідуальної конституції людини — сукупності рис зовнішності, характеру, поведінки, інтелекту та емоцій.

В аюрведі розрізняють три типи конституції людини:

  • Тип 1. Худорляві й жваві, ентузіасти переважно творчі та життєрадісні, не люблять холоду, погано сплять, схильні до імунних захворювань, алергії, неврозів;
  • Тип 2. Середньої статури, у них хороше травлення і апетит, надають перевагу холодним стравам і напоям, завзяті, з різким характером, легко збуджуються, гніваються, мають розвинений інтелект і можуть бути хорошими керівниками;
  • Тип 3. Неквапливі, міцної статури, спокійні та врівноважені, сильні й витривалі, звикли робити все повільно і ретельно.

Для підтримання і відновлення здоров’я для кожного типу конституції передбачено відповідну дієту, спосіб життя і терапевтичні процедури, зокрема масаж, фітотерапію, терапію мінералами тощо.

Усім людям рекомендовано прокидатися вранці, проводити очисні заходи, робити зарядку і медитувати.

У західному світі аюрведа певною мірою популярна як система альтернативної медицини.

Традиційні оздоровчі системи розвивалися в епоху античності і ґрунтувалися на цілісному уявленні про здоров’я.

Відповідно до принципів античних оздоровчих систем людина сама відповідальна за своє здоров’я. Вона має вести розмірений спосіб життя, бути врівноваженою і увесь час самовдосконалюватися. З метою оздоровлення застосовували тілесні й духовні очисні ритуали. Антична освіта передбачала навчання культури здоров’я. Методи навчання також ґрунтувалися на принципах гармонії, наприклад поєднанні гімнастики і музики.

Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу

Традиції та звичаї українського народу охоплюють усі компоненти здорового способу життя: харчування, рухову активність, гігієну, загартовування, дотримання режиму праці і відпочинку.

Харчування. Основними засадами харчування українців завжди були збалансованість, різноманітність, висока біологічна цінність, простота приготування.

Як приклад — харчування запорозьких козаків. На столі зазвичай були соломаха (густо зварене на воді житнє борошно), тетеря (не дуже густо зварене на квасі житнє борошно та пшоно), щерба (рідко зварене на риб’ячій юшці борошно). Круту тетерю їли з риб’ячою юшкою, жиром, молоком чи водою. Ласували козаки й м’ясом, зокрема дичиною, свининою та рибою. Не відмовлялись від вареників, сирників, гречаних галушок із часником.

Простота і різноманітність козацької їжі забезпечувала їм високу працездатність і міцне здоров’я.

Рухова активність. Дбаючи про фізичний розвиток дитини, наші предки всіляко заохочували її до рухів. «Як дитина бігає та грається, то їй здоров’я усміхається», — казали вони.

Традиційні рухливі ігри — «гуси-лебеді», «піжмурки», «третій зайвий», «мисливці й качки», «квач» — сприяли розвитку витривалості, спритності, рішучості, ініціативи, товариської взаємовиручки, створювали бадьорий настрій.

Рухливий спосіб життя, фізична активність були невід’ємною частиною життя наших предків. Навіть під час відпочинку та у свята вони не були пасивними. Усі ігри та розваги українців — перестрибування через вогонь на купальські свята, весняні хороводи, танці тощо — ґрунтувалися на фізичній активності. Деякі танці потребували неабиякої сили, витривалості та спритності, наприклад, козацький гопак, який поєднував елементи козацького бою і боротьби.

Гігієна. Особиста гігієна завжди була важливою для українців. Дорослі змалечку виховували у дітей елементарні гігієнічні навички: тримати в чистоті тіло, одяг, взуття, постіль, житло.

Немовля купали вже на другий чи третій день після народження. У першу купіль клали різні квіти й трави, бажаючи дитині рости здоровою, бути красивою.

Дотриманню гігієни сприяли такі звичаї: обов’язок закривати на ніч посуд з їжею чи відро з водою, заборона їсти чужою ложкою чи витиратись чиїмось рушником.

Загартовування. Українці використовували цілющі властивості сонячних променів і прохолодної води для загартовування.

Козаки, зокрема, більшу частину року ходили в легкому одязі, без головних уборів, часто босими і з оголеним торсом. У теплу пору спали на свіжому повітрі, прокидалися зі сходом сонця, вмивалися та купалися в річці. Більшість із них купалась у водоймах не лише влітку, а й восени та взимку.

Режим праці та відпочинку. Наші предки напружено працювали. їхніми основними заняттями було хліборобство, скотарство, рибальство, мисливство, городництво, садівництво, бджолярство. У неділю всі відпочивали. Раціонально організована праця та відпочинок чергувалися і позитивно впливали на здоров’я українців.

У традиційному українському рукоділлі, зокрема у вишиванні і ткацтві, наявні символи з язичницьких часів - обереги й дерево життя. Вони, за віруваннями наших предків, охороняли родинне вогнище, духовне і фізичне здоров’я сім’ї, а відтак - благополуччя народу.

Традиційні системи харчування

Системи харчування як базовий елемент оздоровчих систем також поділяють на традиційні (національні кухні) і сучасні.

Національні кухні враховують особливості місцевих умов і провідну діяльність населення. Тому національні кухні землеробів і скотарів, північних і південних народів, жителів островів і континентальних територій мають суттєві відмінності.

  • 1. У табл. 3 наведено основні характеристики деяких національних кухонь. Які ще національні кухні ви знаєте?
  • 2. У парах чи групах розкажіть про ваші улюблені страви. Чи належать вони до однієї з національних кухонь? Якщо так, то до якої?

Таблиця 3

Влаштуйте свято національної кухні. Розпитайте маму, бабусю чи інших дорослих і запишіть цікаві рецепти вашої національної кухні. Розкажіть про них у класі або разом з батьками приготуйте одну з національних страв і пригостіть нею друзів.

Раніше медицина зосереджувалася на боротьбі з хворобами. Нині зусилля багатьох учених спрямовано на розроблення методик сприяння здоров’ю. Їх ще називають оздоровчими системами.

Елементами більшості оздоровчих систем є фізичні вправи, здорове харчування, сон, релаксація, водні процедури, масажі.

Традиції та звичаї українського народу охоплюють усі компоненти здорового способу життя: харчування, рухову активність, гігієну, загартовування, дотримання режиму праці та відпочинку.

Національні кухні враховують особливості місцевих умов і провідну діяльність населення.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.