Біологія. 8 клас. Балан

§ 38. Лімфатична та імунна системи

• Чому в лімфатичній системі немає серця або органа, що його замінює?

Які будова і функції лімфатичної системи. Лімфа, як і кров, є тканиною внутрішнього середовища. Вона містить рідку міжклітинну речовину (плазму) та формені елементи (різні групи лейкоцитів).

Лімфа рухається лімфатичною системою: це сукупність лімфатичних судин, тканин (наприклад, в апендиксі, селезінці) та органів (мал. 38.1). Лімфатична система має просторові та функціональні зв’язки з кровоносною, адже лімфа надходить у верхню порожнисту вену, що відкривається у праве передсердя. Так забезпечується обмін різними групами лейкоцитів і плазмою між лімфою та кров’ю. Плазма лімфи формується за рахунок тканинної рідини, яка шляхом дифузії проникає крізь стінки лімфатичних капілярів в їхню порожнину. Тож, на відміну від кровоносної системи, лімфатична незамкнена. Як і кровоносна система, лімфатична виконує транспортну функцію (перенесення жирів та інших речовин), бере участь у здійсненні імунних реакцій.

Мал. 38.1. Лімфатична система

Найдрібніші судини лімфатичної системи - лімфатичні капіляри, розташовані майже в усіх органах. Їхні стінки складаються з одного шару клітин, які, нещільно прилягаючи одна до одної, утворюють пори. Це дає можливість тканинній рідині з молекулами великих розмірів (білків, ліпідів тощо) легко проникати всередину лімфатичних капілярів. Лімфатичні капіляри на одному кінці сліпо замкнені, іншим - відкриваються в лімфатичні судини.

Лімфатичні судини побудовані так само, як кровоносні вени, зокрема, вони мають клапани, що перешкоджають зворотному руху лімфи.

По ходу великих лімфатичних судин розташовані лімфатичні вузли - кулясті утвори достатньо складної будови, діаметром від 2 до 33 мм (мал. 38.2). Лімфатичні вузли формуються у ділянках, де зростається кілька лімфатичних судин. Їх оточує сполучнотканинна оболонка. Через цю оболонку в лімфатичний вузол проникають нерви та кровоносні судини, які забезпечують інтенсивне постачання кров’ю. У лімфатичних вузлах розмножуються лімфоцити.

Мал. 38.2. А. Схема будови лімфатичного вузла

У людини налічують близько 600-700 лімфатичних вузлів. Найбільше їх під пахвами, на шиї та в паху (мал. 38.1). Ці периферичні органи лімфатичної системи виконують функцію своєрідних біологічних фільтрів, оскільки містять клітини, здатні до фагоцитозу. Вони затримують і знешкоджують бактерії, інші чужорідні тіла та отруйні речовини - токсини, які виробляють ці організми. Тим самим лімфатичні вузли захищають організм від збудників інфекційних захворювань.

Лімфатичні судини впадають у дві великі лімфатичні протоки, які з’єднані із судинами кровоносної системи.

Цікаво знати. З віком кількість лімфатичних вузлів поступово зменшується: у людей похилого віку (60-75 років) їх у 1,5-2 рази менше, ніж у юнаків (віком від 17 до 21 року). Кількість лімфатичних вузлів зменшується як через їхню атрофію, так і внаслідок зростання між собою.

Отже, до складу лімфатичної системи входять шляхи, якими рухається лімфа: лімфатичні капіляри, лімфатичні судини, лімфатичні стовбури та протоки, а також лімфоїдні органи.

Лімфоїдні органи поділяють на центральні (тимус (вилочкова залоза) і червоний кістковий мозок) та периферичні (лімфатичні вузли, селезінка, мигдалики тощо).

Мигдалики (від грец. амігдаліс - мигдаль), або гланди (від лат. гландула - залоза), - скупчення лімфоїдної тканини в ділянці носоглотки та ротової порожнини. Мигдалики беруть участь у формуванні імунітету. Сукупність мигдаликів, розташованих у ділянках переходу носової та ротової порожнини в глотку, утворює глоткове лімфатичне кільце (мал. 38.3).

Мал. 38.3. Мигдалики: здорові (А) та збільшені у результаті запалення (Б): 1 - м’яке піднебіння; 2 - язичок; 3 - мигдалики; 4 - язик

Патологічне розростання лімфоїдної тканини глоткового мигдалика має назву аденоїди, гостре запалення піднебінних мигдаликів - ангіна (гострий тонзиліт), а хронічне запалення піднебінних мигдаликів - хронічний тонзиліт.

Дізнайтеся більше про хвороби лімфатичної системи: лімфаденіт та слонову хворобу за QR-кодом.

Як рухається лімфа. Лімфа рухається завдяки стисканню лімфатичних судин під час скорочення їхніх стінок та скорочення скелетних м’язів.

За добу в кров повертається близько 1-3 л лімфи. Лімфа тече лімфатичними судинами повільно (бо в них малий тиск) лише в одному напрямку - від тканин до серця.

Яка будова та функції імунної системи. Імунна система - це система органів, тканин і клітин (наприклад, різних груп лейкоцитів), які захищають організм людини від чужорідних для нього організмів і сполук. Її складові впізнають і знищують не тільки антигени, а й змінені клітини власного організму (наприклад, пухлинні клітини), змінені молекули, створені самим організмом.

Виділяють центральну та периферичну частини імунної системи (мал. 38.4). До центральної частини імунної системи належать червоний кістковий мозок і тимус (вилочкова залоза). Як ви пригадуєте, червоний кістковий мозок є найважливішим кровотворним органом, а в тимусі дозрівають певні типи лейкоцитів. Периферичними частинами імунної системи є селезінка, апендикс, мигдалики та лімфатичні вузли. У селезінці утворюються певні типи лейкоцитів. Вона діє як фільтр проти хвороботворних бактерій, чужорідних частинок, а також продукує антитіла.

Мал. 38.4. Органи і тканини, що входять до складу імунної системи людини

В апендиксі містяться скупчення лімфоїдної тканини. До її складу входять клітини, що беруть участь у здійсненні захисних реакцій організму.

Головною функцією імунної системи є забезпечення імунітету - захисту організму від чужорідних сполук, збудників різноманітних захворювань, а також стійкості до різних захворювань. У здійсненні цієї функції імунна система просторово і функціонально пов’язана з іншими системами органів, насамперед лімфатичною. Так, клітини та інші елементи імунної системи зосереджені у різних частинах лімфатичної системи, зокрема у лімфатичних вузлах і мигдаликах. Імунна система відіграє важливу роль у підтриманні гомеостазу.

Узагальнення

До лімфатичної системи входить близько 600-700 лімфатичних вузлів, мигдалики, лімфатичні судини та лімфатичні капіляри. Імунна система включає центральні (червоний кістковий мозок і тимус (вилочкова залоза)) та периферичні (селезінка, апендикс, мигдалики та лімфатичні вузли) органи. Разом імунна та лімфатична системи забезпечують взаємодію між різними складниками внутрішнього середовища організму.

Поміркуйте

• 1. У якому напрямку рухається лімфа в організмі людини?
• 2. Чому лімфатичні капіляри сліпо замкнені?
• 3. Чому так багато лімфатичних вузлів в організмі людини?
• 4. Чому тимус і червоний кістковий мозок вважають центральними органами імунної системи?