Біологія. 7 клас. Балан

§ 7. Які особливості будови клітин прокаріотів та їхньої життєдіяльності

Чому клітина бактерій має значно товстішу та «багатошарову» клітинну оболонку?

Яка будова оболонки клітин прокаріотів. Клітина прокаріотів оточена плазматичною мембраною. Її будова та функції такі самі, як і в клітинах евкаріотів (див. мал. 5.1). Зазвичай над плазматичною мембраною розташована клітинна стінка.

У цитоплазмі прокаріотів міститься молекула ДНК — спадковий матеріал клітини. У певному місці вона прикріплена до плазматичної мембрани (див. мал. 5.1, Б, 3). Рибосоми (див. мал. 6.3) мають таку саму будову й виконують ті самі функції, що й у евкаріотів, але вони дрібніші. У цитоплазмі можна помітити й різноманітні включення.

У клітинах прокаріотів відсутні мітохондрії та хлоропласти. Лише плазматична мембрана може утворювати гладенькі або складчасті вгини в цитоплазму, на яких можуть бути розташовані рибосоми, пігменти, що беруть участь у фотосинтезі тощо. Ці вгини частково виконують функції відсутніх органел.

Цікавими представниками прокаріотів є ціанобактерії, які ще називають «синьо-зеленими водоростями» (мал. 7.1). У цитоплазмі їхніх клітин є особливі одномембранні структури, з якими пов’язаний хлорофіл. Але це не хлоропласти, що оточені двома мембранами.

Мал. 7.1. Будова клітини ціанобактерій

Клітини прокаріотів можуть мати джгутики (один, декілька або багато) (мал. 7.2), за допомогою яких вони пересуваються в рідкому середовищі. Прокаріоти, які не мають джгутиків, можуть пересуватись, змінюючи форму клітини. Крім джгутиків, поверхня клітин бактерій має нитчасті та трубчасті утвори, які забезпечують прикріплення до субстрату (див. мал. 5.1, Г, 13).

Мал. 7.2. Бактерія із джгутиками

Яку форму мають клітини прокаріотів. Розміри клітин прокаріотів зазвичай становлять тисячні або соті частки міліметра. Форма їхніх клітин може бути різноманітною (мал. 7.3). Клітини кулястої форми мають назву коки, паличкоподібної — бацили, комоподібної — вібріони, спірально закрученої — спірили, довгої та тонкої спірально закрученої клітини — спірохети тощо. Коки, що зібрані у вигляді грон, називають стафілококами, ниток — стрептококами тощо. Стафілококи та стрептококи є прикладом колоніальних форм.

Мал. 7.3. Форма клітин бактерій

Які процеси життєдіяльності притаманні прокаріотам. Різним представникам прокаріотів притаманні різні способи живлення. Є такі, що здатні до фотосинтезу: ціанобактерії — з виділенням кисню, пурпурові, зелені сірчані бактерії та інші — без виділення кисню. Залізобактерії, нітрифікуючі бактерії тощо також здатні створювати органічні сполуки з неорганічних. Але для цього вони використовують не енергію світла, а енергію, що звільняється в процесі хімічних реакцій.

Багато представників прокаріотів споживають готові органічні сполуки. Одні з них живляться відмерлою органічною речовиною, інші — живою, паразитуючи в організмі людини, тварин або рослин. Як і всі живі істоти, прокаріоти для забезпечення процесів життєдіяльності потребують енергії, яку отримують двома шляхами (мал. 7.4).

Мал. 7.4. Дихання аеробних та анаеробних організмів

Наведіть приклади бактерій, які дихають аеробно та анаеробно.

Клітини прокаріотів розмножуються лише нестатево: зазвичай поділом клітини навпіл.

Дізнайтеся більше про прокаріотів за QR-кодом. https://cutt.ly/1wRPLkJE

Узагальнення

Прокаріоти — група без’ядерних організмів, до яких зокрема належать бактерії. Вони можуть мати різну форму клітини. Серед прокаріотів є такі, що можуть дихати аеробно (поглинаючи кисень) або анаеробно (без поглинання кисню).

Поміркуйте

• 1. Розміри яких клітин зазвичай більші — прокаріотичних чи евкаріотичних?
• 2. Завдяки чому можна досліджувати прокаріотичні клітини за допомогою світлового мікроскопа, зважаючи на те, що більшість їх безбарвна?