Біологія. 7 клас. Балан

§ 35. Органи та системи органів. Регуляція життєвих функцій

Як співвідносяться функції окремих органів з функцією певної системи органів загалом?

Які системи органів є у тварин. У більшості тварин з тканин певних типів формуються органи.

• Орган — частина організму, для якої характерні притаманні лише їй особливості будови та виконувані функції. Органи, які спільно виконують в організмі певні функції, утворюють систему органів.

У тварин виділяють такі основні системи органів: опорно-руховий апарат, травну, кровоносну, дихальну, видільну, нервову, сенсорну (органів чуття), статеву, ендокринну та імунну.

Злагоджена робота різних систем органів забезпечує ефективний обмін речовин в організмі тварин, рухи та взаємодію з навколишнім середовищем. Будова органів певної системи органів може значно відрізнятися у різних представників тварин і залежить від способу їх життя.

Опорно-руховий апарат складають скелет і мускулатура. Скелет виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи (мал. 35.1, А, 1). До скелета приєднуються м’язи, які забезпечують різноманітні рухи тварин (мал. 35.1, А, 2). Скелет буває внутрішнім, як-от у хребетних тварин (мал. 35.1, А, 1), або зовнішнім, що вкриває тіло тварини ззовні, наприклад у членистоногих (мал. 35.1, Б).

Мал. 35.1. Опорно-руховий апарат тварин. А. Опорно-руховий апарат ссавців (на прикладі коня): 1 — скелет; 2 — м’язи. Б. Зовнішній скелет (екзоскелет) скорпіона. В. Штучно створений екзоскелет людини

Поміркуйте, з якою метою людина створює штучний екзоскелет.

Травна система складається з органів, що забезпечують надходження, оброблення, перетравлювання їжі та всмоктування поживних речовин. Зазвичай це кишка і травні залози. У переважної більшості тварин травний тракт наскрізний: він починається ротовим отвором на передньому кінці й завершується анальним на задньому (мал. 35.2).

Мал. 35.2. Травна система річкового рака: 1 — ротовий отвір; 2 — жуйний відділ шлунка (у ньому додатково подрібнюється їжа); 3 — цідильний відділ шлунка (у ньому рідка їжа відціджується від твердих часточок); 4 — кишка; 5 — анальний отвір (через нього назовні виводяться неперетравлені рештки їжі)

Видільна система призначена для виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, надлишків води, солей та деяких отруйних сполук (мал. 35.3).

Мал. 35.3. Видільна система ссавця: 1 — нирки; 2 — сечовий міхур

Дихальну систему утворюють органи, які забезпечують газообмін: надходження в організм кисню та виведення з нього вуглекислого газу (мал. 35.4). Будова органів дихання залежить від середовища існування тварини. Багато мешканців водойм дихають киснем, розчиненим у воді. Для цього вони мають зябра (багато видів молюсків, ракоподібні, риби) (мал. 35.4, А). У мешканців суходолу органи дихання — легені (у хребетних тварин) і трахеї (наприклад, у комах). Вони дають змогу ефективно використовувати кисень атмосферного повітря (мал. 35.4, Б, В).

Мал. 35.4. Органи дихання тварин. А. Зябра (у риб). Б. Легені (у ссавців). В. Трахеї (у комах)

Трахеї членистоногих мають вигляд трубочок, які розгалужуються настільки, що їхні відгалуження транспортують кисень до кожної окремої клітини тіла комах або павукоподібних.

Кровоносна система призначена для транспортування різних речовин, зокрема газів і поживних речовин, а також захисту організму від хвороботворних організмів і шкідливих речовин. У більшості тварин є спеціальний м’язовий пульсуючий орган — серце, що забезпечує рух крові по судинах — кровообіг (мал. 35.5).

Мал. 35.5. А. Кровоносна система собаки замкнена, тому кров рухається тільки кровоносними судинами: 1 — серце; 2 — кровоносні судини. Б. У річкового рака кровоносна система незамкнена, тому кров виливається у порожнину тіла: 1 — серце; 2 — кровоносні судини; 3 — кров у порожнині тіла

Статева система призначена для розмноження (див. § 36) — відтворення собі подібних особин. Вона включає статеві залози (яєчники в особин жіночої статі (самок) та сім’яники — в особин чоловічої (самців)), які утворюють статеві клітини.

Які системи органів забезпечують регуляцію життєвих функцій організму тварин. У тварин є регуляторні системи, які забезпечують узгоджене функціонування організму тварин як єдиної цілісної біологічної системи. До них зараховують нервову, ендокринну та імунну системи.

Нервова система у більшості тварин складається із центральної та периферійної. У хребетних тварин до складу центральної нервової системи входять головний і спинний мозок (мал. 35.6, 1, 2), а до периферійної — нерви, що від них відходять (мал. 35.6, 3). Головний мозок координує діяльність усіх органів та забезпечує складні форми поведінки.

Мал. 35.6. Нервова система ссавця: 1 — головний мозок; 2 — спинний мозок; 3 — нерви

Нервова система забезпечує не тільки узгоджену роботу всіх частин організму, а й швидке реагування на дію зовнішніх та внутрішніх подразників.

Органи чуття входять до складу відповідної сенсорної системи. Крім органа чуття, сенсорна система включає нерв, яким інформація передається до відповідного нервового центру. Там інформація, що надійшла, обробляється. Певні сенсорні системи тварин здатні сприймати певні подразники: органи зору — пов’язані зі світлом, слуху — звуками, нюху — хімічними речовинами тощо.

Іншою регуляторною системою організму тварин є ендокринна. Вона включає залози, які називають ендокринними (від грецьк. ендон — всередині та крино — виділяти). Вони виробляють біологічно активні сполуки — гормони, що надходять у кров, лімфу або порожнинну рідину. Ними вони транспортуються до відповідних органів. Гормони впливають не на будь-який орган або тканину, а лише на ті, клітини яких мають спеціальні рецептори.

Більшості тварин притаманна досконала нейрогуморальна регуляція життєвих функцій. Тобто одні й ті самі процеси життєдіяльності одночасно перебувають під контролем як нервової системи, так і біологічно активних речовин — гормонів і нейрогормонів. При цьому нервова та ендокринна системи тісно взаємодіють між собою: нервова система регулює діяльність ендокринної, а гормони, які виробляють ендокринні залози, впливають на роботу нервової.

Імунна система слугує для захисту організму від різноманітних збудників захворювань або чужорідних для нього хімічних сполук. Вона забезпечує імунітет: сукупність захисних механізмів, які дають змогу розпізнавати чужорідні для організму чинники: збудників різноманітних захворювань (вірусів, бактерій, грибів, тварин) або речовини (наприклад, токсичні для нього).

Діяльність регуляторних систем спрямована на підтримання гомеостазу: відносної сталості складу і властивостей внутрішнього середовища організму. Що краще виражена здатність організму підтримувати гомеостаз, то легше йому виживати за зміни умов середовища існування.

Поміркуйте, чому нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності досконаліша, ніж просто гуморальна.

Цікаво знати. Медузи не мають видільної, кровоносної, дихальної систем. Деякі паразитичні тварини (як-от стьожкові черви) не мають травної системи. Дощові черви не мають органів дихання: газообмін вони також здійснюють через тонкі покриви тіла.

Узагальнення

Тіло тварин складається з органів, які утворюють системи органів: опорно-руховий апарат, травну, кровоносну, дихальну, видільну, нервову, сенсорну (органів чуття), статеву, ендокринну та імунну. Узгоджену роботу всіх систем органів забезпечують регуляторні системи (нервова, ендокринна та імунна).

Поміркуйте

• 1. Які клітини переважають у складі серця кота?
• 2. Чому імунну систему зараховують до регуляторних?
• 3. Чому в різних тварин до складу певної системи органів може входити різний набір органів?