Біологія. 7 клас. Балан

Тема 6. Характерні риси та будова тварин

Чому і для чого тварини мігрують?

Інформаційно-пошуковий проєкт:

• «Способи комунікації тварин (птахи, ссавці тощо)»;
• «Пристосування до полювання у хижих тварин»

Практико-орієнтований проєкт:

• «Мій домашній улюбленець: утримання та догляд»

Ігровий проєкт:

• рольова гра «Лісова школа тварин» (демонстрація поведінкових реакцій тварин у певній ситуації)

Науково-дослідницький проєкт:

• «Вироблення умовного рефлексу годування в акваріумних рибок на різні умовні подразники (світло, постукування, годівничку, різні види корму тощо)»

Творчий проєкт:

• «Тварини, які відіграли важливу роль у моєму житті»;
• написання есе (твору, розповіді) «Переваги та недоліки рослиноїдництва у тварин»

§ 34. Які ознаки тварин. Тканини тварин

Які структури тваринної клітини відповідають за функції забезпечення енергією, руху, перетравлення поживних речовин?

Які ознаки мають тварини. Тваринам притаманне гетеротрофне живлення. Вони добувають їжу в різні способи (мал. 34.1.), але переважно перетравлюють її всередині організму.

Характерною рисою більшості тварин є їхня здатність до рухів. Тому більшість тварин мають органи руху (як-от плавці риб, ноги наземних тварин, крила птахів, кажанів і комах тощо).

Усім тваринам властива здатність сприймати різні подразники та певним чином на них реагувати, тобто їм притаманна подразливість. Тварини здебільшого мають органи чуття, що сприймають різні подразники. Сигнали від органів чуття надходять до тих чи інших центрів нервової системи, де вони обробляються.

Тварини здатні до розмноження, тобто до відтворення собі подібних. Їм притаманні різні форми розмноження, як нестатевого, так і статевого.

Мал. 34.1. Способи живлення тварин

Наведіть свої приклади тварин, яким притаманний той чи інший спосіб живлення; за потреби скористайтесь власними джерелами інформації.

Клітини тварин (див. мал. 5.1, Б) диференціюються, тобто набувають певних особливостей будови. Це дає їм змогу виконувати відповідні функції. У більшості тварин формуються тканини, з тканин — органи. Своєю чергою, органи, які виконують спільні функції, утворюють системи органів (мал. 34.2).

Мал. 34.2. Рівні організації організму тварини на прикладі кота

Які тканини формують тварини. Тканини у тварин — це сукупність клітин, подібних за будовою та виконуваними функціями, які мають спільне походження. Проміжки між клітинами можуть бути заповнені міжклітинною речовиною, яку виділяють самі клітини та яка забезпечує зв’язки між ними та бере участь у виконанні функцій.

У тварин виділяють чотири типи тканин (мал. 34.3).

Епітеліальні тканини виконують чимало важливих функцій. Покривний епітелій вкриває тіло тварини. Його клітини розташовані в один або декілька шарів і захищають організм від несприятливих впливів навколишнього середовища. Через них може відбуватися газообмін, надходження одних речовин в організм та виведення з нього назовні інших.

Мал. 34.3. Тканини тварин

За рахунок клітин покривного епітелію у тварин можуть виникати різні захисні утвори: щільний зовнішній скелет комах, черепашки молюсків, роги та копита ссавців, пір’я птахів, волосяний покрив ссавців тощо. Клітини іншого виду епітелію вистилають зсередини різні органи (шлунково-кишковий тракт, дихальні шляхи, кровоносні судини тощо) та порожнину тіла.

Тканини внутрішнього середовища назвали так тому, що вони входять до складу різних внутрішніх органів. Ці тканини виконують в організмі різноманітні функції: транспортну (кров, лімфа), опорну (кісткова, хрящова), запасання поживних речовин (жирова) тощо. Тканини внутрішнього середовища складаються з добре розвиненої міжклітинної речовини та «розкиданих» у ній клітин.

М’язові тканини забезпечують рухи всього організму та окремих його частин. Залежно від особливостей будови клітин м’язові тканини поділяють на посмуговані (поперечносмугасті) та непосмуговані (гладенькі). Клітини посмугованої м’язової тканини, які утворюють скелетні м’язи, мають вигляд видовжених м’язових волоконець з багатьма ядрами. Непосмугована м’язова тканина входить до складу стінок внутрішніх органів (як-от кишок або кровоносних судин). В окрему групу виділяють тканину серцевого м’яза: посмуговану, але з клітинами, що мають лише 1-2 ядра.

Нервова тканина регулює життєві функції організму людини і тварин та забезпечує сприйняття подразників як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Нервова тканина складає основу нервової системи — однієї з регуляторних систем організмів тварин і людини.

Клітини, з яких складається нервова тканина, — нейрони — забезпечують таку важливу властивість організмів, як подразливість. Нейрони мають відростки: довгі та короткі. Вони здатні проводити нервові імпульси як до тіла нейрона, так і від нього до різних клітин, тканин і органів.

Узагальнення

Тварини — багатоклітинні гетеротрофні організми, які добувають собі їжу різними способами. Вони зазвичай здатні до активного руху та реагують на подразнення. Тіло більшості тварин побудоване з чотирьох типів тканин: епітеліальної, м’язової, нервової та тканин внутрішнього середовища.

Поміркуйте

• 1. Які тканини тварин виконують функції, аналогічні тканинам рослин (захисну, опорну, запасання речовин) тощо?
• 2. Поява якої тканини дала змогу тваринам швидко реагувати на зміни середовища існування?
• 3. Чи однаковою мірою в різних органах тіла тварини мають бути присутні усі типи тканин?