Українська мова. Поглиблене вивчення філології. 8 клас. Авраменко

§ 22. Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

А. Пригадайте, чим опис відрізняється від роздуму й розповіді.

Б. Назвіть, яка з поданих ознак властива опису.

подія — що відбувається?

теза — докази — висновок — чому?

характеристика — де? що? який?

1. Прочитайте тексти та виконайте завдання.

І. Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом, на тротуарах, — люди; посередині, на бруківці, — машини... Праворуч — будинки, подібні до величезних, кахлею обкладених груб, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч ЦУМ склом на сонці виблискує. Далі — здоровенна десятиповерхова міськрада (скільки ж то в ній людей радиться!).

Десь за міськрадою — телевізійна вежа небо аж у космос проштрикує. Оце висота! На тлі неба круглі із хрестами бані вимальовуються — то костел.

Після міськради, за вулицею Прорізною, Хрещатик завертає праворуч і, порозсувавши будинки далі від себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає...

Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро. А метро, як ви самі знаєте, — це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов би повз метро! (За Вс. Нестойком).

Ю. Совинський. Метро «Хрещатик»

II. Зачарувало Юлькамісто. Любив його якось дивно, не по-хлоп’ячому, і любив не стільки самий рух, барвистість людської течії, а затаєну думку, закам’янілість м’язів каріатид та атлантів, різкі переходи від сучасної архітектури до старовини. Столітній сторож-ліхтар на площі біля оперного театру. Пляма світла на тротуарі, перекреслена вузькою тінню. І більше ані штриха, лиш якийсь трохи сумний настрій угадувався за тим (Н. Бічуя).

III. На південь від Могильова, за двоє гін від Дністра, на високій скелі лівого узбережжя притулилося містечко Буша із замком, що панував над околицею. На вузькому стрімчаку, немов орлине гніздо, повис отой замок і на синьому небі далеко білів своїми зубчастими мурами, своїми бійницями-баштами. Біля тієї скелі розсипалися, мов курчата коло квочки, малесенькі селянські й міщанські хатки, окутані вітами зелених садочків; між критими соломою стріхами піднімалися де-не-де й високі черепичні дахи, що червоніли між яриною здалеку. Саме місто Буша, тобто торговий майдан, з одного боку тулилося до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добротним дубовим гостроколом. За містом уже посувався пригород аж до узбіччя; з двох боків його огортало провалля, з третього — вали, а із четвертого — великий ставок, який набравсь із річки Бушки й тримався кам’яною загатою (За М. Старицьким).

А. З’ясуйте тему й головну думку текстів, до якого типу мовлення вони належать.

Б. Визначте стиль кожного тексту.

В. Назвіть деталі, яким автори й авторка найбільше приділяють увагу.

Г. Стисло перекажіть кожний опис місцевості.

ЗАУВАЖТЕ!

Описуючи місцевість, звертайте увагу не тільки на потрібний об’єкт та його деталі, колір, матеріал, а й на погоду, частину доби, пору року.

У художніх творах в опис місцевості автор може вводити елементи роздуму, висловлюючи своє ставлення до зображуваного.

2. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Був хмарний, туманний ранок, над будинками висіла сіро-коричнева пелена, неначе відбиток укритих болотом вулиць унизу. Мій компаньйон перебував у найкращому гуморі, без угаву балакав про кремонські скрипки та різницю між скрипками Страдіварі й Аматі. Я ж увесь час мовчав, бо похмура погода та сумна справа, за яку ми взялися, неабияк мене пригнічували.

— Ви наче й не дуже думаєте про роботу, яку взяли на себе, — не витримав я.

— Я ще не маю фактів, — відповів він. — А теоретизувати, не знаючи всіх обставин справи, — величезна помилка. Це впливає на безпомилковість висновків.

— Скоро Ви матимете факти, — мовив я. — Ось Брікстон-роуд, а це, якщо я не дуже помиляюся, той будинок.

— Правильно. Стій, кучере, стій!

Ми не доїхали до будинку ярдів сто, але за наполяганням Холмса решту шляху пройшли пішки.

Будинок № 3 по Лорістон-гарденс мав лиховісний і загрозливий вигляд. Це був один із чотирьох будинків, що стояли поряд, трохи відступивши від проїжджої частини вулиці; у двох із них хтось жив, ще два стояли порожніми. Останні світили трьома рядами сумних і понурих вікон, на яких не було занавісок, але за каламутними шибками, наче більма, де-не-де виднілися оголошення: «Здамо в найми». Маленькі палісадники з розкиданими острівцями чахлої рослинності відокремлювали ці будинки від вулиці; кожний із палісадників перетинала вузька, жовтуватого кольору доріжка. Уночі пройшов дощ, і все було мокре. Палісадник перед будинком № 3 було обгороджено цегляним муром із дерев’яним парканчиком зверху; біля муру стояв дебелий констебль, оточений невеличким гуртом ґаволовів, які витягували шиї та напружували очі в марній надії хоча б мигцем побачити, що саме відбувається в палісаднику.

Мені здавалося, що Шерлок Холмс негайно побіжить у будинок і порине у вивчення таємничої події. Та такого, як виявилося, у його намірах і близько не було. З безтурботним виглядом, який за подібних обставин видався мені трохи неприродним, він неквапливо прогулявся туди й назад по бруківці, байдужим поглядом ковзаючи по небу, по землі, по будинках навпроти та по дерев’яному парканчику. Він повільно пройшов до будинку доріжкою, точніше по траві, що росла обабіч доріжки, пильно дивлячись на землю. Двічі зупинявся, й один раз я побачив, як Шерлок Холмс усміхнувся та задоволено щось вигукнув. На мокрій глиняній доріжці було чимало слідів, адже полісмени багато по ній походили, і я не уявляв собі, як може мій компаньйон сподіватися щось на ній прочитати. Проте я вже мав докази його дивовижної спостережливості й був переконаний, що він побачить багато такого, що сховано від мене за сімома печатками.

Біля дверей будинку нас зустрів високий на зріст, із блідим обличчям і волоссям кольору соломи чоловік; кинувшись нам назустріч, він гаряче потиснув руку Холмсові.

— Як добре, що ви приїхали, — сказав він, — я залишив усе так, як було, ніхто нічого не чіпав (За А. Конаном Дойлом).

А. Визначте тему й головну думку тексту.

Б. Поясніть лексичне значення виділених слів.

В. Складіть і запишіть план стислого переказу.

Г. Перекажіть стисло текст за складеним планом (письмово).

Ґ. Які детективні твори на уроках зарубіжної літератури ви читали? Який із них найбільше сподобався?

ЗА НОВОЮ РЕДАКЦІЄЮ ПРАВОПИСУ

Правопис складних слів

Разом пишемо слова з першим регулярно вживаним іншомовним компонентом на голосний та приголосний: абро-, аеро-, аква-, арт-, астро-, аудіо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, дендро-, еко-, економ-, етно-, евро-, онко-, пан-, пара-, поп-, прес-, фіто-, фолк- (фольк-) та ін.: акватехніка, артринок, аудіоальбом, бодибілдинг, бодіарт, вебсторінка, дендропарк, екопродукти, економклас, етногурт, єврозона, онколікарня, параолімпіець, попмузика, пресконференція, фітотерапія, фолкгурт, фолькмузика. Так само пишемо слова з питомими (власне українськими) компонентами іно- (іншо-, інако-), лже-: іновірець, іншовірець, інакодумець, іншодумець, лжепророк.

Примітка. Якщо такі іншомовні компоненти приєднані до власного імені, то їх пишемо з дефісом: пан-Європа, псевдо-Фауст.

* * *

Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т. ін.) вияв чого-небудь: архи-, архі-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладний, архидиякон, бліцновини, гіпермаркет, екстраклас, макромолекула, максіодяг, мідіодяг, мікрохвилі, мінідиск, мультимільйонер, нанокомп’ютер, полісахариди, преміумклас, супермаркет, топмодель, ультразвук, флешінтерв’ю (стисла енергійна розмова з джерелом інформації, переважно з місця події; мініінтерв'ю).

Примітка 1. У компонентах максі-, міді- кінцевий і в позиції перед приголосним наступного слова не переходить в и: максімода, мідіспідниця.

Примітка 2. Компонент топ- із числівниками не поєднуваний.

* * *

Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивірус, віцепрем’єр, експрезидент, контрадмірал, лейбмедик (придворний лікар), обермайстер (старший майстер у доменних, сталеплавильних і прокатних цехах), штабскапітан, унтерофіцер.

Примітка 1. З власного назвою (прізвищем) такі компоненти пишемо з дефісом: «Анти-Дюринг», екс-Югославія.

Примітка 2. У компонента анти- кінцевий и в позиції перед голосним наступного слова не переходить в і: антиелектрон, антиурядовий.

* * *

Слова Святвечір, людинодень, тоннокілометр пишемо разом.