Українська мова. 8 клас. Авраменко

§ 36. Відокремлення узгоджених означень
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
А. Прочитайте речення в колонках, намагаючись правильно їх інтонувати (розділові знаки пропущено).

Б. Поміркуйте, у якій колонці речення ускладнено відокремленими означеннями.



![]()
ЗАУВАЖТЕ!

1. Прочитайте текст і виконайте завдання.
Червоний колір у вишивці дуже сильний та активний, з найбільш вираженими сакральними й обереговими функціями. Він, гарячий, яскравий та зігріваючий, відповідає стихії вогню, а крім того, символізує кров, пролиту воїнами за рідну землю.
Червоний колір є домінантним і на весільних рушниках. Найчастіше він трапляється на Поліссі, Полтавщині, Київщині, Чернігівщині та Слобожанщині.
Барвники червоного кольору колись були дорогими, тому що червець (червоний барвник) виготовляли з кошенілі, яку було не так легко зібрати.
Збір «черви», личинок кошенілі, починався на початку літа. Звідси й назва першого літнього місяця — червень. Рослину, уражену «червою», висмикували з корінням, бо саме з нього збирали личинки. Оброблені киплячою водою або оцтом і висушені на сонці чи в печі, вони розчинялись у хлібній заквасці для видалення жиру. Екстракт використовували в Європі в епоху Середньовіччя та Відродження для фарбування шовку, вовни, бавовни або льону. Тривалий час червець був одним з основних товарів, експортованих із Польщі, Литви й України. А кілька років тому влада Туреччини звинуватила виробника кока-коли в тому, що в рецепті, розшифрованому вченими-хіміками, також виявився екстракт із кошенільного червця. Щоправда, виробник популярного напою згодом спростував це звинувачення (С. Гужва).
Кошеніль (червець) — 1. Загальна назва кількох видів комах, із тіла самиць яких добувають червону фарбу; кармін. 2. Барвник, який міститься в тілі цих комах.
Сакральний — який стосується релігійного культу; обрядовий, ритуальний; який дуже цінують, оберігають; священний, заповітний.
А. Визначте речення з відокремленими означеннями.
Б. Прокоментуйте причини їхнього відокремлення, використовуючи подані вище правила.
2. Перепишіть текст. Підкресліть відокремлені означення. Прокоментуйте вживання розділових знаків (усно).
На Міжнародному етнофестивалі «Країна мрій» у липні 2015 року було встановлено рекорд України: український рушник, найбільший у світі, підняли в небо на двох повітряних кулях. Загальна площа рушника, виготовленого студентами Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука, становила 750 метрів квадратних.
На розмальовування рушника було витрачено понад 12 відер фарби. Полотно прикрашали яскраві квіти — сині й червоні (С. Новак).
3. Перепишіть речення, розставивши розділові знаки.
1. Щоб оберегом стала для синочка руками неньки вишита сорочка (А. Черняхівський). 2. Кольори добиралися в ній залюбки в довгі ночі зимові безсонні. На тканині плелись сумно-чорні листки та усміхнені ружі червоні (Т. Чорновіл). 3. Одягнімо вишиванки друже хай побачить українців світ молодих відважних дужих у єднанні на сто тисяч літ (В. Дерій). 4. Українці мають багато традицій пов’язаних із вишивкою. 5. Основні функції вишитих рушників сакральну й декоративну розкрито в доповіді науковця. 6. Вишита скляним намистом вбирає очі сестрина сорочка. 7. Щасливий я одягаю сорочку вишиту дружиною і йду з рідними святкувати День Незалежності (О. Травневий).
4. Прочитайте вірш і виконайте завдання.
РУШНИКИ
Тримаю вишиті старенькі рушники.
Давно забуті, горнуться до мене.
Заполонили світ нейлони та шовки...
Кому потрібні вишиті ромени?
Гортаю білу грядку полотна,
Засіяну барвінком і любистком.
Сміється вишита прабабою весна,
Ховається за квітами і листом.
Голублю диво-дивне із пісень,
Що хрестиками стелиться і в’ється.
Сіріє за вікном звичайний день,
А в рушниках волошками сміється.
Перегортаю білі рушники,
Що хліб вкривали і дитя в колисці,
Що старостів чекали на святки —
Розшиті маками, заквітчані, барвисті.
Благословенна будь на всі віки,
Найперша жінко, що нашила квіти.
Душа мого народу — рушники,
Барвінками і мальвами зігріта.
Н. Баклай
А. Випишіть речення з відокремленими означеннями.
Б. Поясніть, за якими правилами їх відокремлено (усно).
5. Прочитайте текст. Знайдіть речення з відокремленими означеннями та перебудуйте їх так, щоб означення не відокремлювалися. Запишіть перебудовані речення.
У весільному обряді на Київщині на початку двадцятого століття дослідники нарахували майже 20 видів рушників. На них клали коровай, ними перев’язували старостів, простеляли дорогу молодим. А найголовнішим був рушник, на якому батьки благословляли молодих. То була особлива святиня, виготовлена нареченою власноруч, яку не показували стороннім і берегли як зіницю ока, передаючи з покоління в покоління. У народних піснях чи не найбільше опоетизовано процес підготовки дівчини до весілля — вишивання рушників. В орнаментах, вишитих із сподіваннями на щасливу долю, відтворювали думки й почуття нареченої. Кількість рушників, приготованих дівчиною, була ознакою її працелюбності. Якщо про дівчину казали, що вона «рушників не придбала», то йшлося про ледащицю, а якщо «скриня повна рушників» — це свідчило про хазяйновиту наречену, заможну, багату (За М. Скуратівським).
Давати (підносити) гарбуза — відмовляти тому, хто сватається. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українська казка).
Подавати рушники — давати згоду на одруження з ким-небудь. Мелашка втерла сльози рукавом і подала старостам рушники (І. Нечуй-Левицький).
6. Прочитайте й перекажіть легенду. Поширте виділені речення відокремленими означеннями (усно).
Було це дуже давно. Жила собі в одному селі мати, і мала вона трьох синів-красенів. Хлопці були дуже здібні, одне лише не вміли — вишивати, як їхня мати. Сядуть біля неї та й кажуть: «Ви, матусю, шийте-вишивайте та пісню співайте, а ми подивимося, як народжуються у Ваших руках квіти та птахи».
Горнулася мати до синів і такі слова їм мудрі говорила: «Долю я вам вигаптую, а пам’ять про себе в рушниках залишу, тож бережіть їх». Багато рушників вишила за своє життя мати, і всі між синами розділила. Даруючи, говорила: «Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не поїхали, куди б не пішли, а рушник у дорогу беріть. Хліб у нього загортайте й інших пригощайте. Хліб на рушникові життя величає, здоров’я береже».
Померла мати, а її слова й пам’ять про неї в рушниках залишилися, і передаються вони від покоління до покоління (Нар. тв.).

7. Висловте свою думку, чи може бути стильним поєднання вишитої сорочки з джинсовими штанами (спідницею). Дайте поради щодо добору кольорів. Сформулюйте свої думки чотирма-п’ятьма реченнями, використавши відокремлені означення. Запишіть їх у зошит.
КУЛЬТУРА СЛОВА
А. Переглянувши в інтернеті експрес-урок «Виши́ваний чи вишива́ний?» (автор О. Авраменко), розкажіть, як правильно наголошувати це слово.
![]()
Б. Установіть відповідність між частинами прислів’їв.
|
1 Рушник на кілочку — 2 Хата без рушників — 3 На рушник стати — 4 Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати — |
А вірного друга мати. Б хата у віночку. В буде чим гостей шанувати. Г родина без дітей. |
Домашнє завдання
Перепишіть речення, розставивши розділові знаки.
1. Якийсь вітер низький жене стебла соломи понад глибокі стежки повні утоми (І. Малкович). 2. В дні прожиті печально і просто все було як незайманий сніг (Л. Костенко). 3. І стежиною помережаною по обніжках та по долині полохливе на дівчину схоже бігло літечко та й заквітчане (М. Шевченко). 4. Мені наснилася криниця водою сповнена до краю (І. Коваль). 5. Досвітні вогні переможні урочі прорізали темряву ночі (Леся Українка). 6. Та не однаково мені як Україну злії люди присплять лукаві і в огні її окраденую збудять (Т. Шевченко). 7. Наснились сині проліски мені і я щаслива плакала вві сні (І. Христенко). 8. Тут ніжна осінь мрійна та м’яка на кольори багата розмаїта (О. Ющенко). 9. Батько сидів із веслом на кормі веселий і дужий (О. Довженко).
