Українська мова. 8 клас. Авраменко

§ 22. Безособові речення

ПОВТОРЕННЯ

• Які форми має дієслово? Яка з них може бути будь-яким членом речення?

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

А. Прочитайте дієслова й поміркуйте, за якою ознакою їх згруповано у дві колонки.

відчиняєш упізнають розкрилася турбуймося вибачу

хочеться мріється розвидняється відчинено триматися

Б. Чи будь-яка дія пов’язана з певним виконавцем?

В. Випишіть форми дієслова в три колонки: у першу — інфінітиви, у другу — безособові дієслова, у третю — безособові дієслівні форми на -но, -то.

Дзвенить, кортить, відновити, з’єднано, чатувати, ваблять, сміється, смеркає, триває, перебито, граючись, мріється, співаймо, інвестовано, витягне, цінується.

Способи вираження головного члена в безособових реченнях

ЗАУВАЖТЕ!

Безособове речення повідомляє про явища природи, світу, фізичний і психічний стан людини, бажання, можливість або неможливість дії, відсутність чого- або кого-небудь.

1. Складіть і запишіть із дієсловами пахне, віє, шумить, темніє по два речення: 1) двоскладне; 2) односкладне безособове (за зразком).

Зразок. Пахне конвалія чудово (двоскл.). Ще здалеку пахне бузком (односкл., безос.).

2. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Руйнівні сили природи, ворожбитство, хвороба — усе, що загрожувало життю людини, що не залежало від її волі, колись уявлялось їй діями таємничих надприродних сил, які, за давніми віруваннями, нібито керували змінами в природі, впливали й на стан людини.

Ці невідомі сили іноді називали словами-займенниками щось або воно. Це були формальні підмети у двоскладних реченнях на зразок: Щось (що воно) там стукає (ходить, шарудить, грюкає, бахкає, гиркає, скрипить, лазить; зашаруділо, зашуміло, засвистіло, загуркотіло, затріщало, запищало).

Згодом більшість таких речень стали вживати без підмета. А особові дієслова в них набули безособового значення: У боці закололо. Защеміло коло серця. Болотом засмоктало. У колінах закрутило. Захурделило. Замело дороги. Села залило. Молоде — то як косою скосило (Марко Вовчок). Мов жаром посипало по шкірі (І. Карпенко-Карий). Яким це вас вітром занесло? (М. Кропивницький). Щоб тебе піднесло й кинуло! Щоб його підняло та гепнуло! Щоб тебе з корінням вирвало! Бодай йому добра не було! (Пор. також напівжартівливі на зразок Щоб тобі крутило в носі! А щоб їх вихором винесло!)

Тематично подібними є речення з безособовими дієсловами: Світає. Розвидняється. Темніє рано. Смеркалося. Хочеться спати. Мріється солодко тощо (За В. Жайворонком).

А. Доведіть, що текст належить до наукового стилю.

Б. Придумайте заголовок і стисло перекажіть текст.

В. Випишіть по п’ять безособових речень, у яких присудки: а) виражають стан природи або довкілля, б) передають психічний чи фізичний стан людини.

3. Перепишіть речення, у яких немає пишемо разом, а потім ті, у яких не має пишемо двома словами. Які з них є безособовими?

1. У них не/має єдиної стратегії. 2. Він не/має права забороняти. 3. Запитанням не/має кінця. 4. Інструктор не/має наміру вас перевіряти. 5. Нарешті конкурентів поруч не/має! 6. А втім, не/має ніде краще, як на своїй землі. 7. Ризикує він постійно, але не/має страху ні перед чим. 8. Єдиному йому тут не/має місця. 9. Шкідники ненаситні, не/має меж їхнім апетитам. 10. Ніхто сторонній сюди не/має заходити. 11. У його відданості вона не/має сумніву (О. Травневий).

• Підкресліть першу букву в кожному безособовому реченні. З них прочитаєте слово, пропущене в прислів’ї: «У лиху годину ... людину».

4. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Небо затягнули хмари. Темрява огорнула ліс. Вітер розкуйовдив крони дерев. Сильний порив вітру пригнув молодняк на узліссі мало не до землі. Блискавка черкнула по небу поки що десь далеко. Аж раптом блиснула зовсім поряд. Грім струсонув землю. Гуркіт злякав коней. Дощ нещадно шмагав вершників. На душі в них була тривога. Вони хотіли сховатися та десь у безпеці пересидіти грозу (З інтернету).

А. Замініть двоскладні речення синонімічними безособовими. Поясніть, як змінилося сприйняття висловлюваної думки.

Б. Які зміни відбулися у формі присудків? На який член речення перетворилися підмети?

До речі...

Безособові речення не можна переробити на двоскладні без зміни змісту.

Я хочу — усвідомлене бажання.

Мені хочеться — неусвідомлений внутрішній потяг до чогось.

5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Сніг уже не йшов, але за ніч його багатенько намело. На небі зірок не видно, хмарно. І якби не сніг, то було б темно. Іще дужче потепліло. А в повітрі тихо-тихо. Прислухаюся, щоб спіймати хоча б найменший звук. Тиша. Ні звуку немає. Десь далеченько закукурікав півень. За ним ще один...

Слухаю півнів — і на серці стає якось радісно.

Скільки старовинних страшних казок і переказів пов’язано з півнем! Колись у людей майже не було світла й вони не знали, як скоротити ті довгії безкраї ночі. Їм уявлялося, що з мороку з’являються страшні потвори та владно чинять над людиною всякі каверзи, лихі й недобрі. Чи вдома, чи в дорозі, чи в полі, чи в лісі — скрізь було їм однаково страшно в темряві нічній. І лише півень урятовував їх від тих страхів.

Як не радіти передвісникові ранку, світла й сонця! (За К. Білокур).

А. Поміркуйте, наскільки настрій людини пов’язаний зі станом природи. Від чого він ще залежить?

Б. У якому стилі написаний текст? Доберіть до нього заголовок.

В. Випишіть усі прості безособові речення.

Г. Випишіть складне речення за схемою: [означено-особове] — [безособове].

ЗАУВАЖТЕ!

Безособове речення є частиною складного речення, а в його межах поєднується і з односкладним, і з двоскладним реченнями.

6. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Знімаю з плеча барабан, опускаю ланцюг у вузьку щілину між двома блоками.

Скрегіт. Летять іскри. Вагон сповільнює хід. Дах різко нахиляється. Я зіслизаю з нього...

І лечу в порожнечу.

Розкидаю руки, намагаючись спіймати вітер, але немає точки опори — вітер не тримає мене. Замружую очі й чекаю зустрічі із землею... Удар!.. Приходжу до тями на дні глибокої шахти. Я в снігу. Боляче колінам і ступням, дзвенить у голові. Намагаюся вилізти нагору, до місяця. Борюся зі снігом. Борюкаюся в цілковитій темряві. Усвідомлюю, що не вибираюся нагору — навпаки, осідаю дедалі глибше. Примушую себе заспокоїтися. Товща снігу нерівномірна: у ній є сипучі пласти. Отже, треба вибиратися по злежаному снігу, як по сходах...

У цей момент мої пальці натрапляють на щільну, як бетон, і таку ж холодну перепону. Що це? Це дерево. У місті я б здерлася на нього завиграшки, а тут доводиться мало не зубами ці пальці розминати, кожному м’язеняті щосили примовляти: «Тримай!» Знаходжу опертя для ніг. Підтягаюся... (За М. та С. Дяченками).

А. Чому, на вашу думку, автори присвятили цей текст Руслані Лижичко? Що допомагає їй долати перешкоди?

Б. Визначте односкладні речення, укажіть серед них означено-особові (усно).

В. Випишіть безособові речення, зокрема ті, у яких безособове є частиною складного речення.

7. За поданим початком тексту розкажіть про свій настрій, скориставшись матеріалом таблиці й порадами психолога (усно). Використайте безособові речення.

Як це дивно виходить — ще хвилину тому все було чудово, хотілося співати, танцювати й веселитися, як раптом раз — і все погано. І начебто не винен ніхто, ніхто настрою не псував, нічого тобі не бракує... А на душі сумно й похмуро. Чому так буває? Від чого залежить настрій?

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

Якщо зранку думати про хороше, то байдуже, з якої ноги вставати. Можна зранку всміхнутися собі в дзеркалі та прихопити цю усмішку, коли виходиш із дому. І дарувати її людям. Можна послухати улюблену музику. Треба звертати увагу й на дрібниці. Варто зробити якийсь маленький подарунок собі чи приємний сюрприз комусь із близьких. Потрібно дбати про тих, хто поряд, досягати порозуміння з близькими людьми. Не відкладати на завтра того, що маєш зробити сьогодні. Жити із чистою совістю. Треба навчитися співчувати. Знайти для людей добре слово. Почути від когось комплімент. Необхідно почуватися людиною серед людей. Не варто сприймати зміну настрою як трагедію. Сум — лише одна барва з палітри емоцій. І все-таки... Від чого виростають крила? (С. Гнатюк).

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Запам’ятайте, як треба наголошувати слова.

Сере́дина, поду́шка, подушки́, порядко́вий, по́друга, ті́стечко.

Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
йому везе	йому щастить (таланить)
треба закалятися	треба загартовуватися
я з друзями плануємо	ми з друзями плануємо
здоровий образ життя	здоровий спосіб життя
чекати біля години	чекати близько години

В. Перегляньте в інтернеті експрес-урок «Змерзнути й замерзнути — те саме?» (автор О. Авраменко). Серед наведених прикладів знайдіть і випишіть безособове речення.

НОВЕ В ПРАВОПИСІ

Літера и на початку слова

И пишемо на початку:

а) вигуку (частки) ич, дієслова и́кати (вимовляти и замість і) і похідного від нього іменника и́кання;

б) деяких назв тюркського походження: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин.

Увага! Паралельне написання з і та и мають слова: ірій і ирій, ірод і ирод.

Літери г і ґ в іншомовних словах

Звук [g] і близькі до нього звуки, які позначаємо на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: Гольфстрим, Гренландія, Люксембург, «фольксваген», Чикаго.

У прізвищах та іменах людей можна передавати звук [g] двома способами:

• шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г: Вергілій, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гуллівер та ін.;
• шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ: Верґілій, Ґарсія, Ґеґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер та ін.

Домашнє завдання

Перепишіть текст і виконайте завдання.

Виходжу на вулицю. Одразу відчуваю свіжість. Як замело двір! Але сьогодні не так холодно. Піти покататися на санчатах? Та мені заборонили виходити на вулицю... Але ж як кортить! Нишком пробираюся в комірчину й дістаю санчата. Лечу з гірки! Тихіше їдеш — далі будеш? На гірці щоразу забуваю це прислів’я... (З інтернету).

А. Підкресліть головні й другорядні члени речення.

Б. Визначте види односкладних речень і запишіть їх у дужках після кожного речення.