Українська мова. 8 клас. Авраменко

§ 20. Узагальнено-особові речення
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
А. Прочитайте речення. Чи згодні ви з тим, що головний член цих односкладних речень указує на всіх загалом і кожного зокрема?
1. Не кидай слова на вітер. 2. Друга за гроші не купиш. 3. Не позичай у сусіда розуму. 4. По горобцях із гармат не стріляють.
Б. З’ясуйте спосіб вираження головного члена речення.
Узагальнено-особові речення — це односкладні речення з головним членом у формі присудка, який указує на дію, котра сприймається узагальнено та властива будь-якій особі: Держи кишеню та уста замкненими.
Способи вираження головного члена узагальнено-особового речення

ЗАУВАЖТЕ!
Основне призначення узагальнено-особових речень — образне вираження узагальнених суджень, тому особливого поширення вони набули в прислів’ях і приказках. Узагальнено-особові речення найчастіше вживаємо в розмовному та художньому стилях, вони надають мовленню афористичного характеру.
1. Прочитайте речення та виконайте завдання.
1. Старого горобця на полову не зловиш. 2. Два коти в одному мішку не помиряться. 3. Заблукав між трьох дубів. 4. Усяка порада добра тільки до часу. 5. Задер носа — і кочергою не дістанеш. 6. Держи язик за зубами. 7. Лови рибу не на сковороді, а у воді. 8. З пісні слова не викинеш. 9. До чужого рота не приставиш ворота. 10. Дурний язик — голові не приятель. 11. Із чорної кішки білої не зробиш. 12. Людям язиків не зав’яжеш (Нар. тв.).
А. Визначте граматичні основи (усно).
Б. Назвіть узагальнено-особові речення.
2. Прочитайте речення та виконайте завдання.
1. Батьків не/вибирають. 2. Ночвами моря не/перепливеш (Нар. тв.). 3. Поспішайте творити добро! (О. Довженко). 4. Правда не/правду перетягне (Нар. тв.). 5. Зелене море зроблять із Дніпра (Л. Костенко). 6. По радіо повідомляють про не/льотну погоду. 7. Дарованому коневі в зуби не/дивляться. 8. Семеро одного не/ждуть. 9. Свого щастя і колесом не/об’їдеш (Нар. тв.). 10. Стою, мов скеля, не/порушний (П. Тичина). 11. З полови хліба не/спечеш (Нар. тв.). 12. Любим дивитись на зорі, на їх не/осяжну сім’ю (П. Воронько). 13. Журбою поля не/виореш (Нар. тв.). 14. Люблю чернігівську дорогу — весною, влітку, восени (Л. Костенко). 15. За одного битого двох не/битих дають (Нар. тв.).
А. Визначте граматичні основи (усно).
Б. Випишіть односкладні узагальнено-особові речення, знімаючи риску.
В. Поясніть написання не з різними частинами мови.
3. Запишіть афоризми. Підкресліть головний член речення, укажіть особу й час дієслова, яким він виражений.
Бери вершину — і матимеш середину.
Більше думай і тоді вирішуй.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
З видимого пізнавай невидиме.
Не за обличчя суди, а за серце.
На новий путівець шукай нові ноги.
Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Звірившись на море, перестаєш належати сам собі.
Збери всередині себе свої думки й у собі самому шукай справжніх благ.
Копай усередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську (Г. Сковорода).

Г. Єгорова. Григорій Сковорода
4. Перепишіть відомі рядки поезій, розкриваючи дужки. Доведіть, що утворені речення — узагальнено-особові.
1. (Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.
(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра).
2. (Боротися) — (побороти), вам бог помагає.
І чужому (научатися), й свого (не цуратися).
Хоча лежачого й не (бити), то і полежать (не давати) ледачому (Т. Шевченко).
5. Установіть відповідність між частинами народних висловів. Поясніть зміст утворених прислів’їв.
|
1 Їсть за вола, |
А з боргами вставатимеш. |
|
2 Лежачи на боці, |
Б не сунься у воду. |
|
3 Щоб спрагу згасити, |
В щастя шукає. |
|
4 Не спитавши броду, |
Г треба водиці попити. |
|
5 До роботи не силуйте, |
Д а робить за комара. |
|
6 Довго спатимеш — |
Е та й у спину рогачем. |
|
7 Бережи честь змолоду, |
Є а до їди таки бийте. |
|
8 Нагодують калачем — |
Ж а здоров’я під старість. |
До речі...
Прислів’я та приказки — це поради, якими людина має керуватися в повсякденному житті. Вони не тільки констатують якийсь факт, а рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття та гострий розум і досі продовжують примножувати й збагачувати духовну спадщину, що зберігається віками.
Книжка малюнків «Прислів’я українські» художниці-ілюстраторки Анастасії Стефурак «підірвала» інтернет і стала бестселером. Вона побачила світ у «Видавництві Старого Лева». В інтерв’ю дівчина розповіла про те, чому зацікавилася саме прислів’ями: «Переглядаючи вінтажні фото, натрапила на зображення чоловіка, який їхав на пенні-фартингу — велосипеді, де одне колесо більше за інше. У голові виринуло: “Яке їхало, таке й здибало”. Зрозуміла, що добре було б зробити книжку з прислів’ями. Адже це унікальна річ, що ідентифікує нашу націю, культуру й традиції. Хотіла, щоб те, що робитиму, було універсальним і зрозумілим як для молоді, так і для старшого покоління. Прислів’я можна цікаво подати, тут є гра слів для буквального зображення. Кожне з них — цікава коротка історія, повністю відтворена в малюнку».

Пенні-фартинг — один із ранніх типів велосипедів, що характеризується дуже великим переднім і маленьким заднім колесом, набув поширення в 1880-х роках. Назва походить від зовнішнього вигляду британських монет — пенні й фартинга, оскільки одна з них (пенні) набагато більша за іншу (фартинг).
6. Прочитайте вислови та виконайте завдання.
1. Семеро одного не ждуть. 2. Говори до гори, а гора горою. 3. Зробив діло — гуляй сміло. 4. Вище себе не підскочиш. 5. Від своєї тіні не втечеш. 6. Усякому овочу свій час (Нар. тв.).
А. Випишіть узагальнено-особові речення.
Б. Словесно «намалюйте» ілюстрацію до одного з виписаних висловів.
В. Намалюйте ілюстрацію до висловів (за бажанням).
7. Прочитайте оповідання та виконайте завдання.
СІМ ГОСПОДИНЬ
У нас у хаті небагато дівчаток. Тільки Оксана, та Юля, та Марина, та Христя, та Катря, та Оля, та Ліна. Порахуйте, скільки їх.
Мама каже:
— Оксано, замети хату!

— Добре, — озивається Оксана, та тільки мама за двері — кричить меншій Христі. А та — на Юльку перекладає, щоб вона цю роботу виконала. А Юля і не думає працювати, пригадує, як місяць тому підмітала. На Катрусю меншу киває. Та й Катруся не поспішає мамі допомагати. Про семирічну Олю згадала, мовляв, якщо та ніколи за віник не береться, то їй, старшій, і зовсім негоже працювати. Оля на старших сестер дивиться, та й собі від віника відвертається, на п’ятирічну Ліну поглядає: «То й що, що маленька. Нехай привчається, а то виросте за сестриними спинами та не буде знати, як мамі допомагати!» А Ліна не стала відмовлятися, віник узяла та як почала підмітати! Кушпелу таку збила, що й у хаті нічого не видно. Зайшла мама. Схопилася за серце:
— Лишенько моє, лишенько! Правду кажуть люди: де сім господинь, там хата не метена! (За І. Сенченком).
А. Доведіть, що прислів’я, використане в останньому реченні оповідання, не є узагальнено-особовим реченням.
Б. Змоделюйте за зразком оповідання життєву ситуацію, яку можна описати одним із прислів’їв (усно).
1. Сім раз відмір, а раз відріж. 2. Пильнуй свого носа, а не чужого проса. 3. Воду решетом не носять. 4. Коней на переправі не міняють (Нар. те.).
КУЛЬТУРА СЛОВА
А. Запам’ятайте, як треба наголошувати слова.
Приказки́, ки́шка, гороши́на, вида́ння, чарівни́й.
Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.
|
НЕПРАВИЛЬНО |
ПРАВИЛЬНО |
|
в її склад увійшли |
до її складу ввійшли |
|
в ці дні |
цими днями |
|
зрікатися від ідеалів |
зрікатися ідеалів |
|
від часу до часу |
час від часу |
|
для будь-кого зрозуміло |
будь-кому зрозуміло |
Домашнє завдання
Прочитайте речення та виконайте завдання.
1. Хочеш добре виглядати, не треба нервувати. 2. У гості збирайся, а вдома пообідати не забудь. 3. Надією та терпінням усього досягнеш. 4. Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить. 5. Не почавши, думай, а почавши, роби. 6. Думай звечора, а починай зранку. 7. Питай не старого, а бувалого. 8. Багатий скаче, а бідний плаче. 9. Наполегливістю гори здолаєш. 10. Не лічи овець у череді, а лічи в загороді. 11. Язик до Києва доведе. 12. На чужім мотузку в колодязь не опускайся. 13. Роботу пригортай, а лінь проганяй. 14. Від своєї тіні не втечеш. 15. Кожна птиця свою пісню співає (Нар. тв.).
А. Випишіть односкладні узагальнено-особові речення.
Б. Підкресліть у них головний член і надпишіть особу й число дієслова, яким він виражений.
В. Перегляньте в інтернеті експрес-урок «“Встречают по одёжке” — як сказати українською?» (автор О. Авраменко) і запам’ятайте наші прислів’я-відповідники. Доведіть, що вони є односкладними узагальнено-особовими реченнями.

До речі...
До стійких сполук слів належать форми вітання та прощання. Вони давно усталилися в українській мові, і їх не варто модернізувати без потреби. Досить часто ми чуємо неправильні форми вітання та прощання в розмові, по радіо й телебаченню: «Добрий ранок!; Доброго дня, шановна редакція! (тут ще й ігнорування кличного відмінка — редакціє)', Доброго вечора, шановні телеглядачі!; Доброї (спокійної, навіть гарної) ночі, дорогі діти!»
В українській літературній мові усталилися такі форми: Доброго ранку! Добрий день! Добридень! Добрий вечір! Добривечір! На добраніч! Добраніч! (О. Пономарів).

М. Примаченко. Українська діжа в кожну хату забіга

М. Примаченко. Три буслики в горосі живуть у нас і досі...