Українська мова. 7 клас. Авраменко

§ 82. Розвиток мовлення. Письмовий твір-роздум у публіцистичному стилі з використанням сполучників підрядності

1. Виконайте завдання в тестовій формі.

1. До роздуму можна поставити загальне запитання

А що відбувається?
Б який?
В як?
Г чому?

2. Публіцистичному стилю властиві всі наведені ознаки, ОКРІМ

А інформативності
Б науковості
В оцінності
Г емоційності

3. Лише сполучники підрядності записано у варіанті

А якщо, і, тому що
Б якби, проте, як
В бо, аби, оскільки
Г коли, щоб, зате

Роздум — висловлювання про причини певних подій чи явищ, у якому автор / авторка передає власні думки, переживання, почуття. Твір-роздум складається з трьох частин.

1. Теза — твердження, що потребує доведення (я вважаю, що ...).

2. Докази на підтвердження тези (тому що ...).

3. Висновок — узагальнення доведень (отже, ...).

Мові твору-роздуму в публіцистичному стилі властиві такі ознаки: суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, оцінні слова, афоризми, окличні речення, риторичні запитання, звертання тощо.

Зауважте!

Засобами зв’язку частин складного речення у творі-роздумі здебільшого слугують причинові сполучники підрядності: адже, бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, оскільки.

2. Прочитайте текст і виконайте завдання.

ТРЕБА САДИТИ САД

Знаєте, що найбільше вразило, коли ми поверталися з Ірпеня та Бучі? Не знищені будинки, не розбиті дороги й понівечені авто. Ні. Вразила одна маленька деталь.

Тимчасом як ми передали ліки та виїжджали з міста, назустріч уже стояв затор, адже люди прагнули лагодити свої домівки й прибирати садиби. І раптом серед цього моря авто я помітила одне з піднятою кришкою багажника, ущент заповненого саджанцями. Власник їхав садити сад! Уявляєте?! Дарма що навколо понищені будинки, розбиті дороги, понівечені машини, господар їде садити сад! І в цьому стільки любові до землі й віри в майбутнє, що на серці стає тепліше...

Упевнена: українці століттями виживають під натиском орди тому, що мають у серці любов до своєї землі. Що б не сталося, але приходить весна — і треба скопати землю, засіяти, посадити та виростити врожай. Оцей потяг до землі й дає нам силу жити, попри все. Просто треба садити сад... (з інтернету).

А. Знайдіть і прочитайте елементи роздуму.
Б. Які ознаки публіцистичного стилю притаманні тексту?
В. Знайдіть тавтологію. Чи можна її вважати засобом виразності?
Г. Укажіть сполучники підрядності (усно).

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Хто лише не писав про сад! І Григорій Сковорода, і Тарас Шевченко, і Максим Рильський, і Володимир Сосюра. Ця тема наскрізно проходить у творчості багатьох українських поетів.

І нині митці оспівують сад, адже їх захоплює потужна, глибинна й характерна для нашого народу символіка. Тому ліричний урожай стає ще соковитішим, ароматнішим, щедрішим. Поки невпинні селекціонери працюють над виведенням нових сортів яблук, груш, слив, вишень, поети відточують своє Слово, щоб воно прижилось у нев’янучому Саду української літератури.

Тож хай поезія тішить і наснажує кожного, хто вирішив знайти прихисток у тіні цього Саду (з газети «Ірпінський вісник» ).

А. Я кий абзац відповідає на питання чому?, а який — на питання що відбувається?
Б. Прочитайте слова, якими автор доводить, чому митці пишуть про сад.
В. Знайдіть і прочитайте висновок. До чого він спонукає?
Г. Укажіть сполучники, які поєднують частини складних речень (усно).

4. Складіть роздум на одну з тем (усно).

Сад не створиш, сидячи в тіні (Р. Кіплінг).

Книжки дають нам добрі поради (Ф. Петрарка).

5. Напишіть твір-роздум у публіцистичному стилі за самостійно складеним планом на тему «Усюди добре, а вдома краще». Використайте на підтвердження доказу приклад із власного життя, а для зв’язку частин складного речення — сполучники підрядності.

Зміст