Українська мова. 6 клас. Авраменко

§ 24-25. Фразеологізми

1. Розгляньте світлини та виконайте завдання.

А. Яка світлина ілюструє вислів ніде яблуку впасти?

Б. Обґрунтуйте свій вибір.

Фразеологізм — стійка сполука слів, яка за значенням відповідає одному слову (рідше словосполученню): пекти раків — ніяковіти; за царя Гороха — давно; яблуку ніде впасти — велелюдно, дуже тісно. Фразеологізми не потрібно сприймати буквально: у наведених вище висловах не йдеться про раків як безхребетну прісноводну тварину чи про яблуко як фруктовий плід — тут мова про стан людини (ніяковіти) чи тисняву, велелюддя.

У фразеологізмах не можна вилучати чи заміняти якесь слово, тому їх і характеризують як стійкі сполуки слів. Порівняйте: ховати голову в пісок і ховати руки в пісок. Перший вислів фразеологічного типу (вдавати, ніби немає небезпеки), а другий — звичайне словосполучення, його ми сприймаємо буквально (занурювати руки в пісок).

Значення фразеологізмів можна з’ясувати за фразеологічним словником.

2. Визначте та випишіть із кожної групи сполуку слів, що є фразеологізмом.

Намилити шию, намилити руки, намилити ноги; варити воду, варити кашу, варити суп; з усіх кімнат, з усіх сил, з усіх відер; тягти козу за хвоста, тягти кота за хвоста, тягти кота за лапу; як миша в колесі, як бурундук у колесі, як білка в колесі; розбити глека, розбити тарілку, розбити миску.

3. Замініть виділені слова фразеологізмами (за потреби скористайтеся довідкою).

1. Річка в цьому місці мілка (І. Корнієнко). 2. Сестру не схитнеш, коли вона щось надумала. 3. Адам лежить, схиливши голову набік, усміхається (В. Близнець). 4. Он як ти заговорив! Ми ще подивимося, хто кому потрібний. Забирайся геть! (О. Жовна). 5. Сиділи б, діду, у таке свято дома: людей у церкві багато, мало вас не задавили! (М. Кропивницький).

Довідка. Світити зубами, як комашні, скатертю дорога, жабі по коліно, узяти собі в голову.

Зауважте!

Фразеологізми можуть утворювати антонімічні пари: як кішка із собакою (ворогувати) — водою не розлити (дружно жити).

4. Виконайте завдання в тестовій формі.

Увідповідніть фразеологізми з протилежним значенням.

Фразеологізм

1 гнути спину

2 вирватися з лап

3 тримати в кулаці

4 розправити крила

А бити байдики

Б скласти зброю

В попускати віжки

Г співати дифірамби

Д потрапити в тенета

5. Прочитайте речення та виконайте завдання.

1. Буває так, що індивідуальність п..р..кладача б..ре гору над індивідуальністю поета (М. Рильський). 2. Правда — це хв..левий настрій, що на кожнім кроці робить нам в..дмежі послуги (Я. Качура). 3. На моє пр..вітання чоловіки відповіли в один голос (М. Коцюбинський). 4. Блудний син — людина, яка не підкоряється волі, традиціям кол..ктиву чи сім’ї (Зі словника). 5. Я бачив, що моя розповідь схвилювала дівчину, і жорстоко картав себе за довгий язик (М. Трублаїні).

А. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви е, и.

Б. Визначте фразеологізми й підкресліть їх відповідно до синтаксичної ролі.

Зауважте!

Як і слова, фразеологізми можуть утворювати синонімічні ряди: байдики бити (нічого не робити, ледарювати), коровам хвости крутити, горобців лічити, пальцем не ворухнути, за холодну воду не братися, ловити ґав, витрішки продавати.

6. Колективно згрупуйте фразеологізми в синонімічні ряди (усно).

Аж кишить, світла голова, на краю світу, як маку, у тридев’ятому царстві, не в тім’я битий, ні проїхати ні пройти, де Макар телят пасе, хоч греблю гати, зірки з неба хапає, на воловій шкурі не списати, де козам роги правлять, має лій у голові.

За тридев’ять земель (далеко) — ... . Кури не клюють (багато) — ... . Мати голову на плечах (розумний) — ... .

7. Виконайте завдання в тестовій формі.

1. Прочитайте речення.

У тебе є свої діла! Сюди не мішайся та тримай язик за зубами.

Виділений фразеологізм у реченні є

А підметом
Б присудком
В додатком
Г обставиною

2. Прочитайте речення.

— Юшка була холодна. Задубіла, — промовив Гнат крізь зуби.

Виділений фразеологізм у реченні є

А підметом
Б присудком
В додатком
Г обставиною

3. Фразеологізми-синоніми записано в рядку

А аби день до вечора, ні світ ні зоря
Б два чоботи пара, на один копил
В намотати на вус, і у вус не дути
Г одним махом, крок за кроком

Копи́л — дерев’яне шевське знаряддя, що має форму ступні та яким користуються для виготовлення взуття.

8. Складіть речення з кожним фразеологізмом так, щоб він виконував зазначену в дужках синтаксичну роль. Запишіть речення.

Ловити ґав (присудок), де козам роги правлять (обставина), залізна леді (підмет), золота середина (додаток).

9. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Ситуацію, коли людина вважає, начебто досить змінити зовнішній вигляд або навіть лише поміняти вбрання — і відразу зміниться її суть, росіяни характеризують приказкою ворона в павлиньих перьях. Невибагливі автори наших видань пишуть ворона в павиному пір’ї. Однак в українській мові на цей випадок є оригінальна приказка: убрався в жупан і дума, що пан.

Як заголовок нерідко використовують фразеологізм із вогню та в полум’я (тобто з однієї скрути в іншу). Звичайно, це цілком український зворот, спільний із російським. Але, крім нього, маємо й інший, суто наш: з дощу та під ринву, який чомусь забувають.

При описі весни, коли водойми звільняються від криги або коли йдеться про настання чогось довгосподіваного, уживають фразеологізм-покруч лід зрушився. Це невдалий переклад рос. лёд тронулся. Замість нього в нас є крига скресла, що вживають у прямому й переносному значенні.

В одній із радіопередач розповідали про невдалий захід, коли люди не дістали того, на що розраховували. Становище було охарактеризовано так: «Вони пішли, не солоно сьорбнувши» (рос. не солоно хлебавши). Натомість треба було вжити український вислів: «Вони пішли, спіймавши облизня» або ще коротше: «Вони дістали (спіймали, схопили, скуштували) облизня» (За О. Пономаревим).

А. Складіть план тексту (письмово).

Б. Перекажіть текст за планом (усно).

10. Відновіть і запишіть фразеологізми, дібравши з довідки пропущене слово в потрібній формі. Складіть і запишіть речення з виділеними фразеологізмами.

Різати правду в ... , різати ... , кинути одним ... , колоти ... , куди не кинь ... ; довгий ... , прикусити ... , розв’язувати ... , ... без кісток, ... до Києва доведе; гаряча ... , кидатися сторч ... , посипати попелом ... , по ... ходити; брати голими ... , ... волю дати, з перших ... , у надійних ... , ... сверблять; дивитися крізь ... , і ... не зачепити, на ... можна порахувати, обвести довкола ... .

Довідка. Палець (пальці), язик, око (очі), рука (руки), голова (голови).

11. Перепишіть речення та виконайте завдання.

1. Тільки серце про щось заговорить і тривогу заб’є з глибини (В. Сосюра). 2. Це ж Гришка-хуліган шибки б’є, двері ламає, дітей обмазує в чорнило, до школи у свинячий голос приходить (Ю. Яновський). 3. Панас Саксаганський у ролі дяка викликав гомеричний сміх (І. Мар’яненко). 4. Дійсно, опришок був красень. Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем (Г. Хоткевич). 5. Божа іскра — то тяжке прокляття, дикий і лютий пожар (Леся Українка).

А. Визначте фразеологізми й підкресліть їх відповідно до синтаксичної ролі.

Б. З’ясуйте значення виділених слів за словником (усно).