Українська література. Повторне видання. 8 клас. Авраменко (2025)

З поезії XIX століття

§ 24-25. Романтизм і реалізм як основні мистецькі напрями XIX ст.

Про що ви дізнаєтеся?

• Що таке романтизм і реалізм як художні напрями?

• Яку українську пісню першою було виконано в космосі?

• Хто найяскравіші представники української літератури XІX ст?

1. Україна XIX століття.

• Перетворіть текстову інформацію на хронологічну таблицю.

XIX ст. в історії України позначене тектонічними змінами, а саме: зникненням Гетьманщини, Речі Посполитої і Кримського ханства, уключенням українських земель до складу Російської та Австрійської імперій. У цей час відбулася промислова революція: у виробництво широко впроваджували робочі машини й механізми, що поступово почали заміняти ручну працю людей.

На цей період припадає і національне відродження українського народу. Воно розпочиналося з фольклорно-етнографічних досліджень представниками еліти окремішності української нації, вивчення її мови, історії, культури й традицій. У другій половині XIX ст. воно переросло в культурне просвітництво — поширення здобутих знань серед широких народних мас. Це сприяло формуванню національного мистецтва, літератури й науки. Початком відродження національної літератури став вихід у світ 1798 р. «Енеїди» І. Котляревського — переспіву класичного античного твору.

Обкладинка до поеми І. Котляревського «Енеїда»

Навколо заснованого 1805 р. В. Каразіним Харківського університету гуртується національна інтелігенція (письменники П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, математик М. Остроградський та ін.), виходять друком фольклорні збірки, перші граматики.

1833 р. студенти Львівського університету М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький заснували літературний гурток «Руська трійця», що видавав альманах народної та власної творчості «Русалка Дністровая».

Видання збірки «Кобзар» Т. Шевченка. 1840 р.

1834 р. відкривається Київський університет. 1840 р. побачила світ друкована поетична збірка Т. Шевченка «Кобзар». У 1845-1847 рр. у Києві підпільно діяло Кирило-Мефодіївське братство, що керувалося традиціями українського визвольного руху. Провідну роль у діяльності цього товариства відігравали М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Вони прагнули утворити конфедерацію вільних слов’янських республік і скасувати кріпацтво. 1861 року кріпацтво було скасовано. Цього ж року починають друкувати перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал «Основа», у якому опублікували художні твори Т. Шевченка, Л. Глібова, С. Руданського, П. Куліша, історичні праці М. Костомарова, Т. Рильського, П. Житецького та ін.

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Сучасне фото

Українському національному відродженню перешкоджала політика Російської імперії. 1862 р. царський уряд заборонив понад сто недільних шкіл, а вже наступного року міністр внутрішніх справ П. Валуєв видав таємний циркуляр про заборону використання української мови поза побутом. Репресивний характер мав і Емський указ 1876 р. про витіснення української мови з культурної сфери (церква, музика, театр, книгодрукування). Метою цього розпорядження було придушення спроб національно-культурного відродження, зросійщення українців.

Микола Лисенко

Попри те, 1882 р. в м. Єлисаветграді (нині — м. Кропивницький) почала працювати перша професійна трупа акторів під керівництвом Марка Кропивницького — «Театр корифеїв»: Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський. У музичному мистецтві прославилися Семен Гулак-Артемовський, Микола Лисенко, Соломія Крушельницька.

• Увідповідніть виділене в тексті слово з його лексичним значенням.

Слово

Лексичне значення

1 конфедерація

2 альманах

3 циркуляр

4 трупа

А колектив артистів театру або цирку

Б письмове розпорядження, наказ

В об’єднання самостійних держав

Г люди високого суспільного становища

Д збірка літературних творів різних авторів

2. Романтизм і реалізм як основні мистецькі напрями XIX ст.

Романтизм — це художній напрям у літературі й мистецтві, який виник наприкінці XVIII ст. майже одночасно в країнах Західної Європи, а в Східній Європі розвинувся на початку XIX ст. Український романтизм розвивався під впливом популярної творчості європейських письменників-романтиків: В. Скотта, Дж. Байрона, П. Б. Шеллі (англійська література); Ф. Шиллера, Г. Гейне, Й.-В. Ґете (німецька); В. Гюго (французька) та ін. На ранньому етапі в українській літературі утвердився фольклорний (або народний) романтизм із такими ознаками:

незадоволення реальним життям, зосередження уваги на розкритті внутрішнього світу людини;
ідеалізація людських почуттів;
особливо тісний зв’язок із фольклором (сюжет, герої, художні засоби, стилістичні фігури);
піднесена, емоційна, насичена яскравими народнопоетичними засобами художньої виразності мова.

Ліричний герой романтичного твору перебуває в гармонії з природою. Це людина сильної волі, мужня, духовно багата (часто самотня, але сильна особистість, яка протистоїть жорстокому світу). Героя романтичного твору часто зображають у незвичайних обставинах.

Реалізм — літературний напрям другої половини XIX ст., який сформувався спочатку у Франції, а потім і в інших європейських країнах.

Ознаки реалізму:

правдиве, усебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах;
характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням, умовами повсякденного життя;
прагнення до об’єктивності в зображенні.

Реалісти вважали себе дослідниками, вони ставили за мету вивчити засобами мистецтва стан суспільства, виявити його закономірності, правдиво відобразити життя людей в різних ситуаціях.

• Порівняйте ознаки романтизму й реалізму за таблицею.

Романтизм	Реалізм
зображення виняткового героя в незвичайних обставинах	зображення типового героя у звичайних обставинах
самоцінність особистості, підкреслена незалежність її від суспільства, умов і місця існування	людина в різноманітних соціально-побутових і психологічних зв’язках із навколишнім світом
суб’єктивність автора, ліризм	прагнення автора до об’єктивності
нерозв’язність конфлікту	розв’язання конфлікту, досяжний результат
переважають ліричні й ліро-епічні жанри: пісня, романс, балада, послання	переважають епічні жанри: оповідання, повість, роман

3. Романтична поезія.

Михайло Петренко (1817-1862) народився в місті Слов’янську Харківської губернії (нині Донецька область).

Поет.

Найвідоміші твори: вірші «Дивлюсь я на небо...», «Взяв би я бандуру...», «Ходить хвиля по Осколу...».

Помітним явищем у літературі XIX ст. була діяльність Харківської школи романтиків. Її представники — І. Срезневський, Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, В. Забіла, М. Петренко — збагатили українську літературу різножанровими творами. Серед них значного поширення та популярності набула романсова лірика, а також лірика особистої журби (елегії, послання, посвяти, медитації). У цих ліричних жанрах якнайповніше розкривався внутрішній світ людини, її душевні переживання, настрої смутку, меланхолії. Однією з найяскравіших постатей серед поетів-романтиків є Михайло Петренко.

Із спадщини М. Петренка збереглося майже двадцять поезій, написаних протягом нетривалої творчої діяльності поета. Найвідоміший його твір — поезія «Дивлюсь я на небо...», що набула широкої популярності як українська народна пісня літературного походження. Цей твір був покладений на музику Л. Александровою, випускницею Варшавської консерваторії, дочкою харківського поета й військового лікаря В. Александрова.

Ліричний герой вірша скаржиться на життя, він не задоволений земним буттям, бажає заховатися від сирітського горя. Тут переважають мотиви втечі від реальності, пошуку щастя. Поезію прикрашають риторичні фігури («Чому мені, Боже, ти крилець не дав?», «Хіба ж хто кохає нерідних дітей?»), тавтологія («Чужий я у долі, чужий у людей...»), розлогі метафори підкреслюють приреченість на самотність.

Ліричний герой виступає частиною природи й прагне злитися з нею, поривається до неба, хоче втекти від земних буднів: «Я б землю покинув і в небо злітав. Далеко за хмари, подальше од світу, шукать собі долі...» Тугу за гармонією реального життя та ідеалу, їхню несумісність автор передав через народнопоетичні образи-символи, характерні для романтизму: космічні символи (небо — високість, недосяжність; сонце — вища космічна сила, осяяння, слава, велич; місяць — символ циклічного ритму часу, вічності, постійного оновлення; аналізовані раніше образи-символи — зірки, зорі), земні символи (земля — мати-годувальниця, багатство, щедрість, родючість, гріхопадіння; світ — приземленість, буденність), абстрактні символи (крила — символ мрії, творчості, натхнення), птахи (сокіл, орел — символ відваги, сміливості, гордості, чоловічої краси, далекоглядності, духовного злету).

Твір пронизаний романтично-меланхолійним смутком, журливим настроєм нездійсненної мрії життя.

«ДИВЛЮСЬ Я НА НЕБО...»

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю покинув і в небо злітав.

Далеко за хмари, подальше од світу,

Шукать собі долі, на горе привіту

І ласки у зірок, у сонця просить,

У світлі їх яснім все горе втопить.

Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,

Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;

Чужий я у долі, чужий у людей:

Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся з лихом, привіту не знаю,

І гірко, і марно свій вік коротаю,

І в горі спізнав я, що тільки одна —

Далекеє небо — моя сторона.

І на світі гірко, як стане ще гірше, —

Я очі на небо, мені веселіше!

Я в думках забуду, що я сирота,

І думка далеко, високо літа.

Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,

Я б землю покинув, і на новосілля

Орлом бистрокрилим у небо польнув,

І в хмарах навіки од світу втонув!

• За QR-кодом послухайте пісню «Дивлюсь я на небо...» у виконанні О. Пономарьова й поділіться своїми враженнями.

До речі...

«Дивлюсь я на небо...» є першою піснею, виконаною в космосі. Її проспівав український космонавт П. Попович 12 серпня 1962 р. Це улюблена композиція видатного українського конструктора С. Корольова.

4. Віршування.

Трискладові віршові розміри

Щоб визначити віршовий розмір поетичного твору, треба з’ясувати, які стопи (дво- чи трискладові) і скільки їх у віршовому рядку. Двоскладові стопи — ямб і хорей — ви вивчали раніше. А які ж бувають трискладові стопи? Певна річ, такі стопи містять три склади, один із яких — наголошений. Залежно від того, на який із трьох складів стопи падає наголос, і визначають віршовий розмір.

Зобразимо схематично першу строфу вірша «Дивлюсь я на небо...»:

Вірш написано чотиристопним амфібрахієм.

• Перепишіть уривок із вірша В. Герасим’юка й побудуйте схему. Визначте віршовий розмір.

Я дійду на зорі до найстаршої брами.

Де ключі? У Дніпрі.

А Дніпро — під валами.

До речі...

Цікавою є етимологія назв трискладових стоп: у грецькій мові амфібрахій — це «короткий з обох боків», анапест — «відбитий назад», а дактиль — це «палець».

5. Завдання.

1. Українському романтизму як художньому напряму властиві всі перелічені ознаки, ОКРІМ

А ідеалізації людських почуттів
Б незадоволення реальним життям
В типового героя у звичайних обставинах
Г особливого тісного зв’язку з фольклором

2. У вірші «Дивлюсь я на небо...» НЕМАЄ образу, позначеного буквою

3. Увідповідніть художній засіб із прикладом.

Художній засіб

Приклад

1 риторичне запитання

2 порівняння

3 тавтологія

А «Орлом бистрокрилим у небо польнув...»

Б «Кохаюся з лихом, привіту не знаю...»

В «Чому я не сокіл, чому не літаю...»

Г «Чужий я у долі, чужий у людей...»

4. Що вам ближче до душі — романтичне чи реалістичне сприйняття дійсності? Чому?

5. Побудуйте схему рядків першої строфи вірша Л. Первомайського. Визначте віршовий розмір.

В райдугу чайка летіла.

Хмара спливала на схід.

Може б, і ти захотіла

Чайці податися вслід?

Сонце на заході впало.

Райдуга згасла в імлі.

Темно і холодно стало

На неспокійній землі.

6. Знайдіть фольклорні ознаки у вірші М. Петренка «Дивлюсь я на небо...».

7. Наділіть ліричного героя вірша М. Петренка «Дивлюсь я на небо...» характеристиками, використавши для цього якнайбільше прикметників і дієприкметників (письмово).

Ліричний герой — стривожений, ..., ... .

8. Доведіть, що вірш М. Петренка «Дивлюсь я на небо...» романтичний.

9. Напишіть вільне есе на тему «Чи хотів би / хотіла б я мати крила?». Для порівняння згадайте у своєму роздумі стан ліричного героя вірша М. Петренка «Дивлюсь я на небо...».

10. Домашнє завдання.

1. Вивчіть напам’ять вірш М. Петренка «Дивлюсь я на небо...».

2. Створіть мультимедійну презентацію «Романтизм і реалізм в образотворчому мистецтві» (за бажанням). Використайте репродукції таких картин:

• В. Штернберг «Переправа через Дніпро біля Києва»; • Т. Шевченко «Циганка-ворожка», «Селянська родина»; • І. Айвазовський «Дев’ятий вал»; • К. Костанді «В люди»; • К. Трутовський «Сцена біля колодязя»; • М. Раєвська-Іванова «Сільський пейзаж»; • І. Рєпін «Вечорниці»; • К. Крижицький «Рання весна»; • М. Мурашко «Дніпро» та ін.

Подумайте й розкажіть

• Охарактеризуйте кількома словами романтизм як художній напрям.

• Які картини вам більше сподобалися — романтичні чи реалістичні? Чим саме?

• Який зв’язок між віршем М. Петренка «Дивлюсь я на небо...» і космосом?