Українська література. Повторне видання. 8 клас. Авраменко (2025)

Українці та кримські татари

§ 21. Давня кримськотатарська література

Про що ви дізнаєтеся?

• Коли виникла кримськотатарська література, про що вона?

• Чи вміють фонтани плакати?

• Що здатне розтопити найхолодніше та найжорстокіше серце?

1. Давня кримськотатарська література.

Кримськотатарська література (література киримли¹) зародилася в XIII ст. в часи Золотої Орди. Одним із перших літературних творів Криму стала поема «Юсуф і Зулейха» Махмуда Киримли (XIII ст.).

¹ Киримли — кримські татари.

Розквіт літератури киримли припадає на період Кримського ханства. Чимало ханів були талановитими поетами, зокрема Гази Гірей II (1552-1607), відомий також під поетичним псевдонімом Газаї. Найбільше народ полюбив його поеми «Троянда й соловей» і «Млинове колесо» (ці твори переклав І. Франко). Пізніше популярності набула творчість мандрівних поетів, які виконували свої вірші в супроводі музичного інструмента саза, завдяки якому цих митців називають сазистами. Один із найвидатніших сазистів — Ашик Омер (1621-1707), на честь якого в Євпаторії щороку організовують Ашикські читання.

Творчість кримськотатарських поетів тісно пов’язана з Україною. Поет XVII ст. Джан Мухаммед у своєму творі «Тугай-бей» розповідає про спільну боротьбу козаків на чолі з Б. Хмельницьким і кримськотатарських воїнів під проводом мурзи² Тугай-бея проти поляків.

² Мурза — титул феодальної знаті в татар, а також феодал, що мав такий титул.

Самобутній фольклор кримськотатарського народу — приказки, прислів’я, казки, пісні. В основі легенд — фантастичні образи та сюжети, навіяні загадковими контурами скель і глибоких, порослих лісом ущелин, таємничих печер. У переказах значну увагу приділено образам дівчини та жінки. Один із таких переказів — «Фонтан сліз у Бахчисарайському палаці», який пропонуємо вам прочитати.

2. Як із каменя зробити сльозу?

• На це й інші запитання ви знайдете відповідь у переказі «Фонтан сліз у Бахчисарайському палаці». Прочитайте переказ і виконайте завдання.

ФОНТАН СЛІЗ У БАХЧИСАРАЙСЬКОМУ ПАЛАЦІ

Переказ

Лютим і грізним був хан Кирим-Гірей. Нікому пощади не давав, нікого не жалів. Дужим був хан, але його сила поступалася перед жорстокістю. До трону прийшов кровожерливий Кирим-Гірей через гори трупів. Він наказав вирізати всіх хлопчиків свого роду, навіть дуже маленьких — ростом не вище колісної чеки¹, щоб ніхто й не помишляв про владу, поки він, хан, живий.

¹ Чека — стрижень, який уставляють у спеціальний отвір на кінцях осей, болтів для закріплення на них коліс.

Коли Кирим-Гірей здійснював набіги — земля палала, попіл залишався. Ні скарги, ні сльози не зворушували його серця. Він тішився кров’ю своїх жертв. Тремтіли люди, жах випереджав ім’я хана.

— І нехай! — говорив він. — Це добре, коли бояться...

Влада й слава заміняли йому все: кохання, ласку, навіть гроші не любив він так, як владу та славу.

Кожна людина має серце. Нехай воно кам’яне, нехай залізне. Постукаєш у камінь — камінь одізветься. Постукаєш у залізо — залізо задзвенить. А в народі говорили: у Кирим-Гірея немає серця. Замість серця в нього — клубок шерсті. Постукаєш у клубок шерсті — яку відповідь отримаєш? Хіба почує таке серце? Воно мовчить, не озветься.

Але настає вечір і для людини. Постарів колись такий могутній хан Кирим-Гірей. Ослабло серце хана, і проникло в нього кохання. І заросле шерстю серце стало зовсім людським. Голим. Простим.

Бахчисарайський палац. АР Крим

Одного разу в гарем до старого хана привезли невільницю — маленьку, худеньку дівчину. Її звали Деляре. Головний євнух² показав дівчину Кирим-Гірею, навіть зачмокав від захоплення, разхвалюючи невільницю.

² Євнух — слуга-доглядач за жінками гарему.

Деляре не зігріла ласкою і коханням старого хана, а все ж покохав її Кирим-Гірей. І вперше за своє довге життя він відчув, що серце може боліти, страждати, може радіти, що серце живе.

Недовго прожила Деляре. Зачахла в неволі, як тендітна квіточка, позбавлена сонця.

На схилі віку кохати чоловікові дуже тяжко! Від кохання серцю завжди боляче. А коли кохана розлучається із життям — серце плаче кров’ю. Зрозумів хан, як боляче буває людському серцю. Тяжко стало хану, як звичайній, простій людині.

Викликав Кирим-Гірей майстра-іранця Омера й наказав йому:

— Зроби так, щоб камінь через віки проніс моє горе, щоб камінь заплакав так, як плаче чоловіче серце.

Запитав його майстер:

— Чи гарна була дівчина?

— Мало ти знаєш про красу цієї дівчини! — відповів хан. — Вона була юна. Вона була прекрасна, як сонце, гарна, як лань, лагідна, як голубка, добра, як мати, ніжна, як ранок, ласкава, як дитина. Що скажеш поганого про неї? Нічого не скажеш, але смерть забрала її...

Уважно слухав Омер і думав: «Як із каменя зробити людську сльозу?»

— З каменя що візьмеш? — сказав він хану. — Мовчить камінь. Але якщо твоє серце заплакало — заплаче й камінь. Якщо в тебе є душа, повинна бути душа й у каменя. Він розповість і про твоє горе, і про горе майстра Омера. Люди дізнаються, якими бувають чоловічі сльози. Я скажу тобі правду: ти забрав у мене все, чим душа жила: рідну землю, сім’ю, ім’я, честь. Моїх сліз ніхто не бачив. Я плакав кров’ю серця. Тепер ці сльози побачать. Кам’яні сльози побачать. Це будуть пекучі чоловічі сльози — про твою любов і про моє життя.

Бахчисарайський фонтан. АР Крим

На мармуровій плиті Омер вирізьбив пелюстки квітки, одну, другу, третю. Усередині квітки — людське око, а з нього повинна була падати на кам’яні груди тяжка чоловіча сльоза, щоб пекти їх удень і вночі, роками, віками. Щоб сльоза набігала в людському оці й повільно-повільно котилася, ніби по щоках і грудях, із чашечки в чашечку.

І ще вирізьбив Омер слимака — символ сумніву. Він знав, що сумнів гризе душу хана: навіщо ж було йому все його життя — веселощі і сум, любов і ненависть, зло і добро — усі людські почуття?!

Стоїть і тепер цей фонтан і плаче. Плаче вдень і вночі...

Так проніс Омер через віки любов і горе, життя і смерть юної Деляре, свої страждання та сльози (з книжки «Кримські легенди», переклад Р. Вуля та Г. Шляпошнікова).

3. Завдання.

1. У переказі «Фонтан сліз...» НЕМАЄ мікротеми

А зображення фонтана
Б жорстокість хана
В майстерність Омера
Г хобі й розваги Деляре

2. НЕМАЄ персоніфікації в рядку

А залізо задзвенить
Б серце заплакало
В мовчить камінь
Г фонтан плаче

3. Увідповідніть слово з його лексичним значенням.

Слово

Лексичне значення

1 киримли

2 мурза

3 євнух

А представник феодальної знаті в татар

Б слуга-доглядач за жінками гарему

В майстер із виготовлення фонтанів

Г кримські татари

4. Згадайте ознаки легенди й переказу як жанрів усної народної творчості. Доведіть, що «Фонтан сліз у Бахчисарайському палаці» — переказ.

5. Метод Квінтиліана. Дайте відповіді на запитання за переказом «Фонтан сліз...».

Хто головний герой твору?
Про що Кирим-Гірей попросив Омера?
Навіщо Омер вирізьбив на камені слимака?
Як змінився хан, коли закохався в Деляре?
Де відбуваються події твору?
Чим вразила Деляре хана?
Коли відбуваються події переказу?

6. Яке почуття здатне змінити навіть дуже жорстоку людину? Чи відомі вам приклади такої зміни в реальному житті або з інших художніх творів? Розкажіть про них.

7. Опишіть Бахчисарайський фонтан кількома реченнями (письмово).

8. Доведіть, що Омер — талановита й мудра людина. Проілюструйте свої роздуми рядками з тексту (усно).

9. Заповніть літературний паспорт переказу «Фонтан сліз...».

Літературний паспорт твору

Назва
Автор
Літературний рід
Жанр
Тема
Ідея
Особливості композиції
Персонажі
Художні засоби