Українська література. Повторне видання. 8 клас. Авраменко (2025)

Дорогі восьмикласники й восьмикласниці!

Розгорнувши цей підручник, ви починаєте подорож літературними здобутками нашої країни, адже «книжки — кораблі думки, що мандрують хвилями часу» (Ф. Бекон).

Занурившись у художній світ творів, ви станете свідками подій, що відбувалися на українських землях у V столітті до нашої ери, — дізнаєтеся, як скіфи розгромили непереможну до того персидську армію («Дарунки скіфів» Івана Білика). Великий князь київський Володимир Мономах у своєму «Повчанні...» дасть поради щодо того, якою має бути людина з великої букви та як розвивати свою державу. Ви з’ясуєте, чому європейським королівським дворам за честь було поріднитися з князем Ярославом Мудрим («Ярославни» Раїси Іванченко). Погортаєте сторінки Біблії — книги моральних орієнтирів і житейської мудрості. Дізнаєтеся, як українка Маруся Богуславка визволила з турецької темниці сімсот козаків, які тридцять років були ув’язненими.

Що може подарувати магія купальської ночі? Хто такі козаки-характерники? Чому турецькі й татарські нападники демонізували Івана Сірка та навіть боялися промовляти його ім’я? На ці запитання дає відповідь повість Марії Морозенко «Іван Сірко — великий характерник».

Події комедійних творів «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка й «За двома зайцями» Михайла Старицького перенесуть вас у XIX століття та подарують хороший настрій, а ще навчатимуть цінувати справжнє, непідробне в людині.

Вивчаючи твори «Дивлюсь я на небо» Михайла Петренка і «Причинна» Тараса Шевченка, ви отримаєте естетичну насолоду та різноманітні емоції. Узагалі, розвиток емоційної сфери людини надзвичайно важливий, адже він сприяє становленню кожного / кожної з вас як особистості, дає змогу осмислювати та розрізняти добро і зло, гарне і потворне, допомагає оволодіти здатністю регулювати власну поведінку.

Опанування відомостей із теорії літератури сприятиме розвитку наукового мислення, а отже, логіки, умінню визначати закономірне й нетипове, класифікувати факти та явища дійсності, що є важливими життєвими компетентностями.

Читайте, друзі, книжки, адже вони ніби та «казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя» (В. Сухомлинський).

З повагою — автор

Вступ

§ 1. Художній твір в історико-культурному контексті доби

Про що ви дізнаєтеся?

• Яким було мистецтво тисячі років тому?

• Що таке літературно-мистецькі епохи?

• Чи впливає історична епоха на розвиток мистецтва?

1. Літературно-мистецькі епохи.

Література, музика, живопис — ці й інші види мистецтва виникли дуже давно. У всі часи люди захоплювалися ними. Кожен / кожна із вас має свій смак і свої вподобання. Якщо послухаєте музику, під яку танцювали ваші батьки в шкільному віці, то помітите, що вона суттєво відрізняється від тієї, яку ви слухаєте зараз: і добором музичних інструментів, і манерою виконання, і мотивами, і багато чим іще. Якщо порівняєте одяг, який носили 200 років тому, з тим, у який одягаються нині, то побачите колосальну різницю: і в стилі, і у фасонах, і в кольоровій гамі. Якщо прочитаєте поеми Гомера (VIII ст. до н. е.) і повісті нашого сучасника А. Кокотюхи (згадайте детектив « Гімназист і Чорна Рука»), то теж помітите багато відмінностей. І музика, і мода, і література — усе це різні види мистецтва. І хоча митці в усі часи оспівували кохання і добро чи засуджували зраду та зло, проте робили це по-різному, адже світ змінювався. На зміну феодалізму й тоталітаризму прийшла демократія, розвивалися наука та техніка, а отже, і людина змінювалася — удосконалювалася, ставала вибагливішою. Тобто умови конкретної історичної доби впливають на смаки, культурні потреби й уподобання людини.

Культура кожної епохи хоч і розмаїта, проте має спільні ознаки та розвивається цілісно, як єдина жива система. Зміна цих ознак знаменує прихід нової епохи.

Літературно-мистецька епоха (стиль доби) — це фрагмент історичного процесу, що має загальний набір мистецьких ознак, традицій, поглядів, уподобань, якими він відрізняється від попереднього та наступного періодів.

Література й інші види мистецтва протягом своєї історії розвивалися по-різному. Якщо в античні часи був культ фізично та духовно досконалої людини, то через багато століть, в епоху модернізму, митці зосереджують свою увагу на психології людини, її внутрішньому світі, досліджують динаміку її почуттів. У межах кожної епохи виникають різні мистецькі напрями (бароко, романтизм, реалізм, модернізм) і течії (символізм, імпресіонізм, експресіонізм), з ними ви ознайомитеся пізніше.

• Опрацювавши матеріал таблиці, підготуйте у своїй групі мініпрезентацію однієї з літературно-мистецьких епох. Використайте як наочний матеріал зображення творів мистецтва (для цього скористайтеся ресурсами інтернету). Визначте жанр кожного літературного твору.

Літературно-мистецька епоха

Античність (VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.)

Мирон. Дискобол. V ст. до н. е.

• Мистецтво Стародавньої Греції та Стародавнього Риму на теренах сучасної України — культура Трипілля;

• погляд на людину як на унікальне явище природи, перенесення людських рис на природу й навіть на богів, яких греки уявляли у вигляді людей — безсмертних, прекрасних і вічно молодих;

• одвічне прагнення до гармонійного розвитку людини, єдність фізичної і духовної краси.

Середньовіччя (IV—XV ст.)

• Центром розвитку середньовічного мистецтва була Візантія, пізніше воно поширилося в Західній Європі, Русі та на Закавказзі;

• розвиток іконопису, мистецтва мозаїки, храмового будівництва;

• фізично й духовно досконала людина більше не привертає уваги митців, у цей час проповідують аскетичні ідеали, віру в потойбічний світ, що стала могутнім знаряддям у руках церкви, яка й диктує мистецтву основну (релігійну) тематику.

Софія Київська. XI ст.

Відродження, або Ренесанс (XIV—XVI ст.)

• Відродження розпочалося в Італії та згодом поширилося по всій Європі;

• цей культурний рух, подолавши духовну диктатуру й деспотію церкви, породив нову культуру, звернену до земних справ, прагнення людей до щасливого життя;

• на перший план виходить гуманізм, посилюється інтерес до античної культурної спадщини, яка була майже повністю забута в середні віки.

Л. да Вінчі. Мона Ліза. XVI ст.

Просвітництво (др. пол. XVII—XVIІI ст.)

• Бурхливі події соціального життя, наукові відкриття, радикальні зміни у світобаченні й світовідчутті людей сприяли народженню в мистецтві Західної Європи двох головних напрямів — бароко та класицизму;

• головна ідея епохи Просвітництва — за допомогою знань змінити цей недосконалий світ;

• головні герої епохи — люди науки, мистецтва, державні діячі-реформатори; головним героєм у творах мистецтва стає також звичайна людина, її зображають із симпатією і любов’ю.

Д. Веласкес. Водонос. XVII ст.

Епоха романтизму, реалізму й модернізму (кінець XVIII — початок XX ст.)

• Представники романтизму заглиблюються в національну історію, фольклор, зображають сильну й непересічну особистість у надзвичайних обставинах, культивують почуття.

• У творах реалізму відтворюють дійсність у її типових ознаках, зосереджують увагу на взаєминах людини та середовища, а також на тому, як впливають соціально-історичні обставини на формування характеру особистості.

• Модерністи досліджують психологію людини, її емоційний стан, звертають увагу на деталі, експериментують із різними формами й жанрами.

С. Васильківський. Чумацький Ромоданівський шлях. Початок 1900-х років

Епоха новітньої культури (ХХ ст.)

• Унаслідок соціальних потрясінь XX ст., світових війн і революцій, індустріалізації, відчуження від звичного природного середовища (масового переїзду людей із сіл до міст) відбувається урбанізація культури, людина втрачає своє «Я», свою індивідуальність, стає деталлю машини, а культура — індустрією розваг;

• відбувається поширення масової культури, яка, на відміну від елітарної, орієнтується на середній рівень якнайширшого кола споживачів; масову культуру створюють спеціалісти (менеджери, письменники, режисери, сценаристи, композитори, співаки, актори) не завжди на професійному рівні, якість їхніх творів визначається лише одним критерієм — комерційним успіхом.

Е. Воргол. Серія портретів Мерилін Монро. 1964 р.

2. Завдання.

1. Увідповідніть літературно-мистецьку епоху з її особливостями.

Літературно-мистецька епоха

Особливості

1 Античність 2 Середньовіччя 3 Відродження 4 Просвітництво

А головна ідея — за допомогою знань змінити цей недосконалий світ на кращий Б гуманізм, посилення інтересу до античної культурної спадщини В заглиблення в національну історію, фольклор, зображення сильної та непересічної особистості в надзвичайних обставинах Г прагнення до гармонійного розвитку людини, єдність фізичної і духовної краси Д проповідування аскетичних ідеалів, віра в потойбічний світ, релігійна тематика

2. Увідповідніть твір із видом мистецтва.

• А архітектура
• Б фотографія
• В скульптура
• Г музика
• Д танець

3. Увідповідніть твір із його автором / авторкою.

Назва твору	Автор / авторка
1 «Розрита могила» 2 «Захар Беркут» 3 «За сестрою» 4 «Климко»	А Андрій Чайковський Б Григір Тютюнник В Тарас Шевченко Г Леся Українка Д Іван Франко

4. Які ви знаєте види мистецтва?

5. Що таке літературно-мистецька епоха?

6. Назвіть відомих митців України — ваших сучасників.

7. Поміркуйте, як можна сформувати власний читацький смак (усно).

8. Розгляньте мистецькі роботи й визначте епоху, коли їх було створено. Обґрунтуйте свій вибір.

Л. Кастро. Спроєктовані тіні. 1964 р.

Мозарабська мініатюра Беатуса. X ст.

Мікеланджело Буонарроті. Мойсей. 1515 р.

9. Створіть асоціативну «хмару» за одним із мистецьких творів із завдання 8.

10. Домашнє завдання.

Підготуйте мультимедійну презентацію або коротке повідомлення про улюблений вид мистецтва.

Подумайте й розкажіть

• Які ви знаєте літературно-мистецькі епохи?

• Про яку з них хотіли б дізнатися більше?

• У яку епоху ви хотіли б перенестися машиною часу? Чому?