Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 11. Вітчизняні пам’ятки мистецтва Середньовіччя

ВІДГОМІН ВІЗАНТІЙСЬКОГО СТИЛЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

З IX ст. Київська Русь почала активно контактувати з Візантією знаменитим шляхом «з варягів у греки». Поїздка київської княгині Ольги до імператора Костянтина Багрянородного в середині X ст. мала велике значення для подальшого розвитку торговельно-політичних відносин між обома державами і поширення християнства на Русі.

З Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, було запозичено церковний спів.

Давньоруські князі запрошували до Києва візантійських архітекторів і художників для спорудження храмів та монастирів. Українське богослов’я, іконопис, церковна архітектура та література тривалий час дотримувалися візантійської традиції. Мотиви візантійської філософії відчутні у творчості видатного українського мислителя Григорія Сковороди.

Невдовзі після прийняття християнства в Київській Русі почали зводити будівлі у візантійському стилі. Найкращим зразком такої споруди є Софійський собор у Києві, що зберігся до нашого часу (втім, зазнав суттєвої перебудови в епоху бароко).

Софійський собор. XI ст. Київ

Візантійський стиль почав активно реформуватися під впливом автентичних уявлень наших предків про будівництво й орнаментування. Внаслідок такого реформування з’явилися витягнуті вгору куполи київських церков, специфічна колірна гама розписів, фресок і мозаїк.

Розгляньте зображення відомих пам’яток сакрального зодчества України та порівняйте їх із культовими спорудами Візантії. Що, на вашу думку, збереглося в українських храмах від візантійського стилю?

П’ятницька церква. Кін. ХІІ - поч. XIII ст. Чернігів

Покровська церква-фортеця у с. Сутківці. XV-XVIII ст. Хмельницька обл.

ШЕДЕВРИ РОМАНСЬКОГО СТИЛЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

Автентична українська архітектура почала формуватися у IX—X ст. Спочатку всі споруди — укріплення, палаци, церкви — будували з дерева. Основною структурою будівель спрадавна був зруб, зведений з горизонтально покладених колод.

Поширений тип великих храмів XI—XIII ст. — це тринавні церкви з трьома напівкруглими чи гранчастими апсидами (заокругленням з боку вівтаря), з двома або трьома парами стовпів. Характерною рисою багатьох церков були опасання, тобто криті галереї, що оточували будівлю з трьох боків (окрім східного) і збереглися пізніше в українському дерев’яному зодчестві.

Розгляньте зображені українські храми і порівняйте їх із шедеврами романського зодчества західноєвропейських країн. Визначте спільні та відмінні риси.

Церква Святого Пантелеймона неподалік від Галича. XII ст. Івано-Франківщина

Спасо-Преображенський собор. XI ст. Чернігів

Кирилівська церква. XII-XVIII ст. Київ

Собор Бориса і Гліба. XII ст. Чернігів

Хотинська фортеця. XIII-XIV ст. Чернівецька обл.

Після монголо-татарської навали будівництво на території України почали підпорядковувати завданням оборони. У XII—XV ст. споруджували переважно фортеці з вежами, укріплені монастирі, замки — у Кам’янці-Подільському, Львові, Луцьку, Кременці, Білгороді-Дністровському. Стіни цих будівель високі та неприступні, однак на деяких з них можна побачити викладений з червоної цегли орнамент у вигляді української плахти або вишиванки. Найкращим прикладом такої споруди є Хотинська фортеця у Чернівецькій області.

ШЕДЕВРИ ГОТИЧНОГО СТИЛЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

Українське готичне зодчество представлене кам’яними замками, фортецями, храмами та дерев’яними церквами. Споруди містять зразки фрескового живопису та іконопису в готичному стилі.

Готична архітектура з’явилася на західноукраїнських землях унаслідок входження їхньої частини до складу Польщі й пов’язаного з цим поширення в регіоні католицької церковно-адміністративної структури.

На західних теренах, які менше за інші потерпіли від монголо-татарської навали, бурхливо розвивалися ремесла й торгівля. В українські міста прибувало багато поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво (зокрема в архітектуру) нові стильові форми.

Найвагомішу роль на початковому етапі поширення готичного стилю в церковній архітектурі відіграв Львів. Рання львівська архітектура епохи готики складає досить цілісну групу пам’яток, у якій домінують збережений до наших днів Латинський катедральний собор та втрачені у XVIII—XIX ст. костели монастирів домініканців і францисканців. Усі вони були закладені за єдиним планом (вузька витягнута вівтарна частина та вкорочена прямокутна нава) і демонстрували характерні приклади так званої цегляної готики, однією з прикметних рис якої виступала майже цілковита відсутність монументальної скульптурної декорації.

Архікатедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії (Латинський катедральний собор) — один з найдавніших готичних храмів України, пам’ятка сакральної архітектури XIV—XVIII ст.

Латинський катедральний собор. XIV-XVIII ст. Львів

Собор є прикладом базиліки з трьома павами, розділеними стовпами, та вівтарною частиною і двома вежами на фасаді. Біля бічних нав розташований вінець каплиць, а до вівтарної частини примикають лише дві симетричні каплиці.

У подальших століттях собор зазнав численних перебудов, втратив одну з двох веж і отримав цілком новий вигляд, однак планово-просторова структура залишилась первісною і має характерні ознаки ранньої церковної готики.

Цікавим західноукраїнським храмом є церква Різдва Богородиці в Рогатині (Івано-Франківщина), у якій простежується своєрідне поєднання традицій мурованого церковного зодчества княжої доби (тринавний план з двома опорними стовпами, арки в завершенні стін тощо) і європейської готики (зірчасті ребристі склепіння).

Рогатинська церква Різдва Богородиці — один із перших прикладів використання європейського готичного досвіду в українській мурованій церковній архітектурі. Пізніше до західного фасаду було прибудовано бароковий портал на двох круглих колонах та кам’яні сходи.

Численні перебудови храму визначили його сучасний зовнішній вигляд, у якому творчо переплелися елементи готичної та барокової архітектури.

Церква Різдва Богородиці. XII-XVIII ст. Рогатин, Івано-Франківщина

Окремим регіоном розвитку культової архітектури західноєвропейського зразка на українських землях перед серединою XV ст. було Закарпаття. Тут збереглося чимало мурованих костелів — однонавних, простих у плані — нерідко в селах, які репрезентують провінційну готичну будівельну традицію. До найхарактерніших належать культові споруди у Береговому, Виноградові, Струмківці, Хусті.

Костел Воздвижения Святого Хреста. ХІІ-ХІХ ст. Берегове, Закарпаття

Церква Святої Єлизавети. XIII-XVIII ст. Хуст, Закарпаття

Церква Святої Єлизавети (тепер Хустська реформатська церква) — одна з найхарактерніших пам’яток готики на українських теренах. До XVI ст. це був костел, збудований у строгому готичному стилі, храм оборонного типу. Зі сходу — гранчаста апсида, зміцнена підпірними стовпами. На західному фасаді — вежа, яка слугувала дзвіницею. Дахи церкви Святої Єлизавети були перебудовані у XVIII столітті. Споруда зберегла готичні вікна. Територія обнесена кам’яними мурами з двома брамами.

В епоху Середньовіччя на західноукраїнських землях поширювалася також дерев’яна костельна архітектура, проте вона була втрачена. До нашого часу збереглися лише церкви, споруджені пізніше, але з дотриманням готичних принципів зодчества.

Розгляньте зображення готичних дерев’яних церков на Закарпатті. Виділіть їхні спільні риси, які є ознаками готичного стилю.

Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Сокирниця. 1704 р. Закарпаття

Церква Св. Великомученика Дмитра у с. Репинне. 1780 р. Закарпаття

Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Данилове. 1779 р. Закарпаття

Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Нижня Апша. 1604 р. Закарпаття

Іншим видом архітектури, якій були притаманні готичні риси, є оборонні будівлі. До такого типу споруд належить Луцький замок, який включає збережений у досить доброму стані Верхній і частково вцілілий Нижній, або Окольний замок.

Розгляньте на ілюстраціях фасад і фрагмент інтер’єру Латинського катедрального собору (Львів) та дайте відповіді на запитання.

• 1. Доведіть, що зображена споруда належить до готичної архітектури. Охарактеризуйте екстер’єр та внутрішнє оздоблення собору.
• 2. Спробуйте порівняти готичні споруди України та зарубіжжя, знайти їхні спільні та відмінні риси.
• 3. Поділіться своїми враженнями від вітчизняних пам’яток готичного мистецтва.

• Який вплив на вітчизняне мистецтво здійснив візантійський стиль?
• Що вам відомо про українські церкви, побудовані в романському стилі?
• Які риси готичного стилю збереглися в архітектурних спорудах України?

Розпочніть роботу над великим колективним проектом «Архітектура мого краю». У рамках проекту ви будете разом досліджувати збережені у вашій області або поблизу замки, церкви, монастирі, які репрезентують певну епоху чи стиль.

Знайдіть відомості про споруди епохи Середньовіччя та дізнайтеся про їх історію детальніше.