Біологія. 8 клас. Андерсон

§ 52. Біологічні основи індивідуальності людини

Ми є різними, і це має, зокрема, біологічне підґрунтя. Одну з перших концепцій, що пояснювала індивідуальні відміни людей, сформулював давньогрецький дослідник і філософ Гіппократ. Вона відома як гуморальна теорія та стверджує, що темперамент і здоров'я людини визначаються балансом чотирьох тілесних рідин. Домінування однієї з них визначає темперамент: кров — сангвінік (веселий, енергійний), лімфа — флегматик (спокійний, повільний), жовта жовч — холерик (гарячковий, запальний), чорна жовч — меланхолік (сумний, задумливий). Ця теорія мала великий вплив на медицину та психологію протягом століть, хоча сучасна наука її не підтримує.

Незважаючи на те, що кожна людина е унікальною й неповторною особистістю, нас можна об’єднати в певні групи за спільністю поведінкових рис. Темперамент — це сукупність уроджених психологічних особливостей людини, які визначають характер її поведінки та реакції на події. Темперамент є основою особистості, на якій формуються інші психологічні риси, він впливає на те, як людина сприймає світ, реагує на стреси та взаємодіє з іншими.

Типи вищої нервової діяльності. Одна з історичних теорій пояснює індивідуальні відмінності співвідношенням трьох властивостей вищої нервової діяльності: сили, врівноваженості та рухливості нервових процесів.

Іл. 214. Базові типи темпераментів

• Прочитайте означення темпераментів за типами вищої нервової діяльності. До якого з них ви відносите себе? Які ознаки на це вказують?

Під силою нервової системи розуміють здатність витримувати тривале та сильне збудження. Урівноваженість нервової системи характеризує співвідношення процесів збудження та гальмування. Рухливістю нервових процесів називають швидкість і легкість переключення між збудженням і гальмуванням.

На основі комбінацій цих властивостей виділяють чотири типи темпераменту (іл. 214). Сангвініки мають сильний, урівноважений, рухливий тип нервової системи, швидко адаптуються, є оптимістичними й активними. Флегматики також сильні та врівноважені, але водночас інертні, вони погано перемикаються між різними типами діяльності. Холерики мають сильну неврівноважену нервову систему, вони імпульсивні, енергійні, схильні до різких змін настрою. Меланхолікам притаманний слабкий тип нервової системи, вони вразливі, схильні до тривог і переживань, швидко втомлюються. Незважаючи на використання тих самих назв темпераментів, що й у гуморальній теорії, цей підхід, безперечно, більш біологічний.

Велика п’ятірка. Сучасна психологія виділяє «велику п’ятірку» індивідуальних рис людини (іл. 215). Відкритість до нового досвіду характеризує допитливість і готовність до змін, креативність, схвальне сприйняття мистецтва, емоцій, пригод, незвичайних ідей, цікавість і різноманітність досвіду. Сумлінність — це тенденція бути організованими та надійними, демонструвати самодисципліну, діяти слухняно, прагнути до досягнення й віддавати перевагу планованій, а не спонтанній поведінці.

Іл. 215. П’ять базових психологічних характеристик людини

Для полегшення запам’ятовування з перших букв англійських назв цих характеристик — openness, conscientiousness, extraversion, agreeableness, neuroticism — склали слово OCEAN, що означає океан.

Високу сумлінність можуть сприймати як упертість і одержимість, низька ж пов’язана з гнучкістю і спонтанністю, проте може також виявлятися як неспроможність і відсутність надійності. Екстраверсія — це енергійність, тенденція відчувати позитивні емоції, комунікабельність і прагнення бути в компанії інших. Екстравертні люди мають тенденцію домінувати в соціумі, на відміну від інтровертних людей, які є більш сором’язливими і застереженими. Доброзичливість — це тенденція більше співчувати та допомагати людям, аніж бути підозрілим, сперечатися та ворожо ставитися до інших. Це також є показником довірливого і альтруїстичного характеру, а також показником доброго виховання. Нейротизм — схильність до психологічного стресу, здатність легко відчувати неприємні емоції, як-от гнів, тривога, депресія й уразливість. Часто нейротизм називають емоційною стійкістю. Висока стійкість проявляється як стабільна і спокійна особистість, але її можна розглядати як незворушливу та байдужу. Низька стабільність проявляється як реактивна і збудлива особистість, часто трапляється в динамічних індивідів, але може сприйматися як нестабільна або небезпечна. Окрім того, люди з більш високим рівнем нейротизму зазвичай мають гірше психологічне благополуччя.

Як бачимо, ця класифікація ґрунтується на більшій кількості рис особистості, що, відповідно, зумовлює більшу кількість груп людей, що можна виділити на її основі.

Мозкові механізми індивідуальності. Дослідження виявили багато біологічних особливостей, що пов’язані з характеристиками «великої п’ятірки». Це будова певних ділянок головного мозку, структура зв’язків між ними, інтенсивність виділення певних нейромедіаторів у синапсах тощо. Деякі з них вроджені, а деякі набуваються протягом життя.

Часто вважають, що певні індивідуальні особливості пов’язані з переважанням тієї чи іншої півкулі в процесах оброблення інформації. Ліва зумовлює математичні здібності, логіку, міркування, аналітику тощо. Права — сприйняття і створення музики, художніх образів, переживання емоцій тощо (іл. 216). Таке спрощене уявлення не має наукового підтвердження. У здорової людини обидві півкулі інтенсивно обмінюються інформацією, більша частина якої проходить крізь мозолисте тіло. Тому опрацьовування інформації різного типу здійснюється обома півкулями. Виняток становить сприйняття мови і мовлення, про що йшлося вище. Дещо активнішою є ліва півкуля під час здійснення математичних обчислень, але це пов’язують також з її мовленнєвою функцією.

Іл. 216. Поширений міф про виразну функціональну спеціалізацію півкуль та зумовленість переважанням однієї з них психологічних характеристик людини

• Пригадайте, з якими ще міфами про роботу мозку ви ознайомилися протягом вивчення цього курсу.

Індивідуальність і вибір професії. Різні професії вимагають різних навичок. Для певних професій важливою є здатність багато спілкуватися з іншими людьми, організовувати їх у колективи, уміти працювати командою. Десь критичною є стресостійкість, а десь — творчі навички. Відповідність індивідуальних особливостей майбутній професії зробить роботу ефективнішою, а життя комфортнішим. І навпаки — на посаді, що не відповідає індивідуальним схильностям, людина буде нещасливою та неефективною. Існує чимало підходів до визначення персональних професійних схильностей.

Лабораторний практикум

Існують різні методи визначення професійних схильностей. Одним з них є тест американського науковця Джона Герні Голланда — опитувальник професійного самовизначення. Цей тест дозволяє співвідносити схильності, здібності із вимогами до певних професій. Він досить простий, а його виконання не займе багато часу. Пропонуємо пройти його та визначити схильність до певних професій, скориставшись поданим QR-кодом.