Біологія. 8 клас. Андерсон
§ 45. Власна чутливість тіла — соматовісцеральна система
Якщо за пропорціями ділянок мозку, які забезпечують аналізування інформації від різних ділянок шкіри, побудувати фігурку людини, вона вийде досить непропорційною. Її називають сенсорним гомункулюсом (іл. 188).
Соматовісцеральна система. Ця сенсорна система об’єднує структури, периферійна частина яких розташована в шкірі і м’язах (соматична) та внутрішніх органах (вісцеральна чутливість).
Шкірна чутливість. Певно, більш знайомими є форми шкірної чутливості: тактильна (дотик, тиск), температурна і больова. Рецепторна частина цієї системи представлена закінченнями чутливих нейронів. Вони можуть вільно закінчуватися в товщі тканин або ж бути оточеними спеціальними капсулами. За розташуванням виділяють поверхневі рецептори, закінчення яких розміщені в епідермісі або у верхньому шарі дерми, та глибинні, розташовані в товщі дерми або навколо волосяних сумок. Відчуття дотику й тиску забезпечують механорецептори, поміж яких виокремлюють кілька типів (іл. 186). Щільність розташування рецепторів у шкірі є неоднаковою. Що більше їх на одиницю площі, то більшою буде просторова роздільна здатність відчуття (іл. 187). Шкірою пальців рук як окремі впливи ми здатні розрізняти дотики на відстані кілька міліметрів, а на шкірі спини — на відстані кілька сантиметрів. Температурна чутливість шкіри є важливою для терморегуляції.
Іл. 186. Різноманітність будови і функцій шкірних рецепторів
Іл. 187. Вимірювання тактильної чутливості
• Ви можете зробити власний вимірювальний пристрій, скориставшись зубочистками та пластиліном. Об’єднавшись у пари, виміряйте й порівняйте чутливість різних ділянок шкіри. Де вона найбільша? Поміркуйте, чому саме там.
Власна чутливість м’язів, або пропріоцепція. Власна чутливість м’язів є іншим типом соматичної чутливості. Усередині м’язів і сухожилків існують механорецептори, які реагують на розтягнення. Завдяки їм ми отримуємо інформацію про стан та положення кінцівок і тулуба, що має важливе значення для керування рухами (див. § 8, іл. 33).
Больова чутливість, або ноцицепція. Це особливий тип чутливості, оскільки не існує специфічних больових подразників. Больові відчуття можуть бути викликані чинниками різної природи — високою або низькою температурою, зміною хімічного складу міжклітинної речовини при запаленнях або інших патологічних станах, пораненнях тощо. Гострий біль виникає відразу при порушенні цілісності тканин (наприклад опік або поріз) і швидко проходить. Отже, він уможливлює швидке інформування про ураження організму. Повільний біль триває довше, його інтенсивність менша. Такий біль може, зокрема, обмежувати різноманітні впливи на уражені ділянки організму під час загоєння ран.
Центральне оброблення інформації. Збудження від рецепторів соматовісцеральної системи надходить до центральної нервової системи крізь задні роги спинного мозку (див. § 8, іл. 31) або в складі чутливих черепно-мозкових нервів: за шкіру голови «відповідає» трійчастий нерв, а за більшу частину чутливості внутрішніх органів — блукальний (див. § 9, іл. 36). На шляху до кори збудження проходить крізь таламус. Соматосенсорна кора розташована в зацентральній звивині тім’яної частки (іл. 188).
Вивчення функціонування сенсорних систем дозволяє нам зрозуміти взаємодію власного організму із навколишнім середовищем.
Іл. 188. Організація соматосенсорної кори та сенсорний гомункулюс
• Які ділянки шкіри мають більше представництво в соматосенсорній корі? Із чим це, на вашу думку, пов’язано? Як співвідносяться структура гомункул юса й чутливість різних ділянок шкіри?
1. Дайте означення поняття соматовісцеральна сенсорна система. 2. Які типи чутливості забезпечує шкіра? 3. Поясніть значення для функціонування організму власної чутливості м’язів. 4. Що таке біль та яке він має значення? 5. У якій ділянці кори великих півкуль відбувається аналізування соматовісцеральної чутливості? Схарактеризуйте особливості її функціональної організації.
