Біологія. 7 клас. Андерсон
§ 46. Плоскі черви, їхні особливості
Найбільшою твариною на Землі вважається синій кит, довжина якого становить 33 метри, а от деякі паразитичні черви можуть сягати 30 метрів. Хоча поміж них є і рекордсмени довжиною до 90 метрів.
Плоскі черви — багатоклітинні двобічносиметричні тварини. Вони є тришаровими організмами.
Середовище існування. Вільноживучі плоскі черви мешкають у прісних і морських водоймах, у ґрунті та вологій підстилці тропічних лісів. Більшість плоских червів є паразитами тварин та людини.
Особливості будови та життєдіяльності. Плоскі черви мають двобічну симетрію тіла. Воно має головний і хвостовий кінці, спинний і черевний бік. Тіло сплющене у спинно-черевному напрямку. Під час ембріонального розвитку закладаються три зародкові листки: ектодерма, мезодерма та ентодерма. Надалі з цих зародкових листків утворюються тканини чотирьох типів, а також формуються органи та системи органів.
Покриви представлені шкірно-м’язовим мішком. Він складається з одношарового епітелію та кількох шарів м’язів. Порожнина тіла відсутня, проміжки між органами заповнені пухкою тканиною — паренхімою.
Травна система складається з двох відділів. Передній містить ротовий отвір і глотку, а середній — сліпо замкнену середню кишку. Заднього відділу немає. Неперетравлені рештки видаляються через ротовий отвір. У стьожкових червів травна система відсутня, поживні речовини надходять крізь покриви.
Іл. 164. Цикл розвитку сисуна печінкового

1 — дорослий паразит в організмі корови
2 — яйца сисуна у зовнішньому середовищі (у воді)
3 — вільноплаваюча личинка
4 — личинкові стадії в організмі молюска (малого ставковика)
5 — личинкова стадія у воді
6 — личинки, що прикріпилися до травинки
Створіть інформаційно-пошуковий проект «Заходи профілактики зараження паразитичними червами».
Кровоносна та дихальна система у плоских червів відсутня. Дихання здійснюється всією поверхнею тіла. У паразитичних форм воно анаеробне. Уперше з’являється видільна система, що представлена системою канальців, які починаються зірчастими клітинами в паренхімі, а закінчуються видільними отворами назовні.
Нервова система вузлового типу. Є два відділи. Центральна нервова система складається з головного нервового вузла та нервових стовбурів, які сполучені кільцевими перетинками. Периферійна нервова система представлена нервовими відростками та нервовими закінченнями.
Органи чуттів мають вигляд нерухомих війок. У вільноживучих на голові можуть бути прості очі.
Розмноження та розвиток. Розмноження в цих тварин статеве. Є жіночі та чоловічі статеві органи. Більшість плоских червів гермафродити. Запліднення внутрішнє. Вільноживучі мають прямий розвиток. Паразити — непрямий зі стадією личинки. Для життєвих циклів багатьох паразитичних видів необхідною є зміна хазяїв — одного чи двох проміжних та остаточного. Проміжні хазяї — організми, у тілі яких паразит розвивається та часто розмножується нестатево. Остаточні хазяї — організми, у тілі яких паразит розмножується статевим способом (іл. 164).
Різноманітність. До плоских червів належить більше 12 тис. видів. Вони об’єднані у декілька груп. Війчасті черви мешкають у воді й у вологих місцях суходолу. Вони хижаки. Поміж морських війчастих широко відомі турбелярії, поміж прісноводних — планарії (іл. 165, а). Паразитичні організми належать до сисунів і стьожкових червів (іл. 165, б). У більшості представників є присоски або гачки.
Іл. 165. Різноманітність плоских червів: а — планарія молочно-біла; б — ціп’як бичачий

- 1. Які особливості зовнішньої будови плоских червів?
- 2. Схарактеризуйте внутрішню будову плоских червів.
- 3. Як розмножуються вільноживучі та паразитичні плоскі черви?
- 4. Опишіть цикл розвитку паразитичних плоских червів на прикладі сисуна печінкового.